Тема 8.01. Внутрішній і зовнішній контексти.
Два контексти: внутрішній і зовнішній. Зовнішній контекст: залежність підприємства або організації від зовнішнього оточення; види залежності; конкуренція. Внутрішній та зовнішній контексти їх складові та їх взаємозалежність. Увесь світ і навіть весь всесвіт являють собою єдине взаємозалежне ціле. Ми всі залежимо від природи так само, як і вона від нас. Держави і народи залежать друг від друга. Говорячи про політичну незалежність, ми іноді забуваємо про основу політики – економіці. Економіка, у свою чергу, залежна від взаємодії людей, організації виробництва, технологічних можливостей і т.д. Залежність компанії від зовнішнього оточення добре ілюструється наведеним у попередньому розділі прикладом дій компанії ВНР. Оскільки всі ресурси надходять із зовнішнього оточення, то залежність від оточення залишається й в інших випадках. Так, жебрак залежить від перехожих і вибирає місце, де більше жалісливих перехожих. Магазин залежить від сусідів, тобто від свого оточення. У залежності від смаків, звичаїв, потреб і можливостей людей оточення він пристосовує час своєї роботи, асортимент пропонованих товарів, прагне обзавестися постійними клієнтами. При цьому магазин (вірніше, його власник) повинен уважно стежити за конкурентами і прагнути випереджати їх. Науково-дослідна лабораторія залежить від компаній, що замовляють роботи по контрактах і в основному визначають напрямки роботи лабораторії. Контракти обумовлюють терміни, вигідність, черговість робіт. Роботи можуть виконуватися для федерального уряду, уряду штату або області, міста, району. І в цьому випадку укладається контракт, що визначає терміни, вартість, напрямки робіт і очікувані результати. Церква залежить у першу чергу від парафіян. Приходячи в церкву, вони несуть свої пожертвування, чим обумовлюється добробут церкви, життя її наставників, здатність надавати нужденну допомогу. Церква змушеназдійснювати активні дії у вигляді надання платних послуг, торгівлі, ведення натурального господарства і деякої виробничої діяльності. Уся ця діяльність у першу чергу залежить також від парафіян. Процвітаючі церкви частину свого прибутку направляють у єпархію, що підтримує нужденні церкви і братерства, здійснює освітню і пропагандистську діяльність. Єпархія керує діяльністю церкви. І в цій галузі існує конкуренція, що обумовлює ворожнечу окремих конфесій і цілих релігій, їхню боротьбу один з одним, твердження в істинності тільки їхньої віри. При цьому усі згодні, що бог один. Урядові агентства залежать від законодавчої влади, діяльності різних фондів, збирання податків, контрактів з урядовими закладами. Програми їхньої роботи, напрямки діяльності, терміни і їх взаємоув‘язка визначаються їх роботодавцями. Фінансування робіт здійснюється або цільовим бюджетом, або на основі контрактів. Зрозуміло, цей ланцюжок можна продовжити і перейти на державні, міждержавний і глобальний рівні. Схематично взаємозв'язки представляються на рисунку 8.1.1. Магазин Сусіди Компанії НІЛ Федеральний уряд Уряд штату Парафіяни Церква Єпархія Законодавча влада Урядові Фонди агентства Податки Контракти Рис. 8.1.1. Взаємозв'язки в навколишньому світіКожна організація реагує на своє оточення, основними складовими якого є: споживачі, постачальники і конкуренти. Очевидно, термін «оточення» має різне значення для різних організацій. Для фірми Дженерал Моторс частиною оточення є компанії Форд, Крайслер, Американ Моторс, 11 японських виробників автомобілів, відносини трудові й управлінські, відносини урядові і пріоритетні переваги споживачів. Для міста Сан- Франциско конкуренцію складають Хосе, Лос-Анджелес, Сан-Дієго, Сіетл і навіть Нью-Йорк. Таким чином, для кожної організації це оточення буде своїм і необхідно розглядати його в контексті. Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Це економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів пов'язаних з продажем цієї продукції, виконаних робіт, наданням послуг одним i тим же споживачам. Основне завдання i головна функція конкуренції — завоювати ринок, в боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку. Конкуренція має як негативні, так i позитивні риси. Негативні риси конкуренції. Дрібні виробники витісняються капіталом, перші розорюються, інші збагачуються, посилюється соціальне, майнове розшарування населення, загострюється безробіття. Позитивні риси конкуренції. Вона є рушійною силою ринкової економіки. В умовах конкуренції перемагає той, хто створює високоякісну продукцію при найменших витратах виробництва завдяки використанню нayковo-тexнічниx досягнень, передовій організації праці. Конкуренція приносить користь суспільству: стимулює економію матеріальних, трудових i фінансових pecypciв, спонукає постійно поновлювати асортимент продукції, що випускається, пильно стежити за науково-технічним прогресом. Конкуренція позбавлена суб'єктивних вад. Підсумки її оцінюють самі споживачі, віддаючи перевагу тим чи іншим товарам. Слід зазначити, що безконкуренції не може діяти закон вартості. Вона є процесом-причиною, що веде до утворення вартості. Цей причинно-наслідковий зв'язок у минулому не визнавався. А саме він визначає сутність закону вартості. Ще не так давно вважали, що конкурентна боротьба веде до хаосу та анархії. Однак життя спростувало таке твердження. Американський eкономіст П. Самуельсон у книзі «Економікс» зазначає, що «конкурентна система — це складний механізм невимушеної координації, який діє через систему цін i ринків, механізм зв'язку, що служить для об'єднання знань i дій мільйонів різних індивідуумів. Без допомоги центральної служби розвідки ця система вирішує одну з найскладніших проблем, яку тільки можна уявити: проблему, що охоплює тисячі невідомих змінних i відносин. Цю систему ніхто не винаходив. Вона просто розвинулася, i, подібно до людської натури, змінюється. Водночас вона задовольняє не меншою мірою першу вимогу, що пред'являється до будь-якого соціального організму: вона здатна вижити». Отже, конкуренція — головна ознака ринкової економіки. Виникнення ринкової економіки знаменується появою вільної конкуренції. Проте існування купівлі-продажу товарів, використання грошей може бути i без конкуренції. Таким чином, дуже важливу складову оточення представляють конкуренти. Вони значно ускладнюють життя кожної організації, але є важливим важелем прогресу, змушуючи всі організації шукати нове, упроваджувати його в життя, підвищувати якість продукції і послуг, що надаються. Оточення, що поставляє ресурси, повно конкурентів, що борються також за ресурси. Університет конкурує з іншими інститутами вищої освіти за публічну підтримку, дослідницькі контракти, за студентів, викладачів, увагу фондів. Дійсно, публічна підтримка створює авторитет університету, робить його більш привабливим в очах населення і, отже, залучає сюди більше абітурієнтів, забезпечуючи вибір найбільш здатних. Дослідницькі контракти дозволяють розвивати наукові напрямки, сприяють росту авторитетууніверситету, дозволяють втягувати в дослідження студентів, забезпечуючи їм кращу наукову підготовку, обумовлюють удосконалювання і розвиток викладацького персоналу. Природно, високий авторитет університету буде полегшувати укладання серйозних і вигідних контрактів. Повний і якісний склад студентів дозволяє забезпечити фінансування діяльності університету, забезпечити більш високий рівень підготовки випускників, що сприяє росту авторитету університету. Прагнення залучити в університет найбільш кваліфікованих викладачів цілком зрозуміло, оскільки високопрофесійні викладачі забезпечують авторитет університету, проведення серйозних наукових досліджень, якісну підготовку випускників університету. Немаловажне значення для розвитку університету, ростові його авторитету, розвиток наукових досліджень, залучення кращих студентів і викладачів має увага різних фондів, що дозволяють здійснювати фінансову підтримку розвитку і діяльності університету. Таким чином, усі ці показники взаємозалежні і кожен університет веде за них серйозну конкурентну боротьбу. Конкурентна боротьба є однією зі складових взаємозв'язків організації з зовнішнім оточенням. Університет Мічигану (США) є, як будь-який цивільний університет, залежним від законодавців штату як джерела основного фінансування. Він також залежний від федерального уряду, що здійснює через багато своїх департаментів фінансування проведення досліджень і практичного навчання. Університет залежний від студентів. Якщо студенти залучені, вони забезпечують навчальні фонди, а їх власні значні таланти створюють видатний університет. Потім, як випускники, вони вже створюють фонд для підтримки талантів. Спортивні команди залежні від залучення студентів-спортсменів, але вони створюють суспільну гордість і привабливість університету. Здатності до прикладних досліджень залучають підтримку промисловості. І в цілому університет прагне залучити видатних викладачів з усього світу. У той же час, штат Мічиган зацікавлений у своєму університеті для забезпечення економічного розвитку, освіти, підвищення кваліфікації і наукових послуг, що поширюються від досліджень води до проектування кораблів. Його випускники літали в космосі і досліджували дно океану. Звичайний бакалійний магазин конкурує з харчовою мережею для того, щоб перехопити постачання ресторанів і, таким чином, одержати постійних споживачів, для розвитку і закріплення бізнесу доставки продуктів до дому, що дозволить розширити мережу клієнтів, для завоювання бізнесу постачання піцерій системи МакДональда, як найбільш розвитої мережі, що має велике коло споживачів. Отже, ми бачимо, що організації й оточення розділені тонкою мембраною, що забезпечує вільне циркулювання ресурсів в обидва боки і нормальне функціонування всього суспільства. Цілі і Плани і Структура страт. завдання Персонал Технології Менеджер Культура Процеси Фінанси Рис.8.1.2. Складового внутрішнього контексту Раніше уже відзначалося, що відносини між організаціями й оточенням необхідно розглядати в контексті. Контекст – (від лат. contextus – тісний зв'язок, з'єднання) – уривок тексту з закінченою думкою, що дає можливість точно визначити зміст окремого слова або виразу, що входить у целінгвістичне оточення. Контекст менеджменту – це ті об'єктивні ситуаційні фактори, що безпосередньо впливають на діяльність менеджерів. Розрізняють: • внутрішній контекст (організація); • зовнішній контекст (оточення). Внутрішній контекст визначається поруч параметрів усередині самої організації і характеризує саму організацію як таку. Елементи внутрішнього контексту представлені на рисунку 8.1.2. Зовнішній контекст характеризується низкою параметрів поза самою організацією і визначає поводження організації взагалі і менеджера зокрема. Елементи зовнішнього контексту представлені на схемі рис. 8.1.3. Політико-правове Соціально-культурне середовище середовище Економічне Менед- Технологічне середовище жер середовище Екологічне Міжнародне середовище становище Рис. 8.1.3. Складового зовнішнього контексту Питання для самоконтролю 1. Чому організації і підприємства залежать друг від друга? 2. Як взаємозалежності структуруються по цільових напрямках? 3. Чи є оточення однаковим (однорідним) для різних організацій? 4. Що таке контекст організації? 5. Що таке конкуренція і яке її значення? 6. Які існують види контексту й у чому їх розходження? 7. Який заелементний склад кожного виду контексту?
Тема 8.02. Складові контексту та спрямованість стратегічних рішень.
Складові внутрішнього та зовнішнього контекстів, їх значення, зміст, взаємозалежність. Взаємозалежність оточення і культури організації. Культура, як внутрішній контекст. Поняття “культура організації”, її складові елементи і важливість для виконання стратегічних задач. Важливість розуміння контексту для оцінки прийнятих рішень. Спрямованість стратегічних рішень. Стратегія має на меті заняття переважного положення на ринку і тому стратегічні плани повинні бути спрямовані на майбутнє і враховувати зміни, що можуть трапитись у майбутньому. Розглянемо складові контексту. Внутрішній контекст. Кожна організація має свої цілі. Вони істотно впливають на роботу як менеджера, так і всієї організації. При цьому цілі організації залежать від виду самих організацій. Розрізняють три типи організацій: ділові, некомерційні, державні. Кожний тип організацій концентрується на певному колі цілей. Ділові організації провадять свій конкретний бізнес і зосереджені на виробництві, послугах, виконанні робіт і одержанні прибутку. Відповідно до цього формуються цілі організації, тобто знаходяться галузі роботи такої організації (ніші в ринковому просторі оточення - див. тему 3.04) і в цій галузі визначаються цілі даної конкретної організації. Некомерційні організації не прагнуть діставати прибуток і свою діяльність провадять або за рахунок бюджетних надходжень, або за рахунок фінансування фондами, меценатами, спонсорами. Фінансування завжди обмежене, і ці організації намагаються знизити свої витрати для більш повного досягнення своїх статутних цілей. Виходячи з цих особливостей, ще при розробці статуту намічаються цілі кожної такої організації. Державні організації створюються під певні цілі і прагнуть успішно досягти своїх цілей, передбачених відповідними нормативно-правовими актами. Великі організації, що володіють значними ресурсами і мають значну мобільність, можуть мати цілу систему цілей. Таким чином, цілі організації встановлюються ще при створенні самої організації і служать для вироблення стратегії, що забезпечує успішне виконання обраних цілей. Про значення стратегічних рішень говорилося раніше, а порядок стратегічного планування буде розглянутий у наступних розділах. Плани і завдання – це насамперед система оперативних планів, спрямованих на виконання стратегічних планів організації. Оперативні плани складаються на майбутній рік, квартал, місяць, декаду, тиждень, день. Відповідно до оперативних планів розробляються завдання для підрозділів, менеджерів, виконавців. Виконання цих завдань контролюється і дозволяє відслідковувати виконання планів усіма структурними одиницями. Структура організації становить побудову і взаємодію окремих частин організації для успішного вирішення намічених планів. Після розробки стратегічних планів група стратегічного мислення формує групи прориву і розробляє структуру організації для реалізації стратегічного плану. При цьому може здійснюватися удосконалювання існуючої структури або її зміна, тобто реструктуризація. Таким чином, удосконалювання організації або підприємства починається не з реструктуризації (про що сьогодні так багато говорять), а з вироблення стратегічних планів, що супроводжується потім реструктуризацією. Технології – обрані процедури виробничого процесу, що забезпечують задану якість і престижність. Раніше уже відзначалося, що мається три класи технологій, вибір яких обумовлюється багатством організації. Вибір технології, її впровадження і здійснення істотне впливають на поводження менеджера, оскільки для цього доводиться не тільки організовувати виробничий або трудовий процес, але і навчання персоналу, і контроль його роботи. Персонал є головним об'єктом менеджменту, оскільки менеджер керує безпосередньо людьми і через людей керує виробничим процесом. Відуміння керувати людьми, від уміння зацікавити їх залежить майбутнє благополуччя організації. Існує три аспекти поведінку людей: • поведінка окремих людей; • групова поведінка; • поведінка керівника. Кожен з аспектів має свою психологічну основу і менеджерові необхідно мати відповідну психологічну підготовку і керуватися нею. Процеси – це процедури, що становлять зміст процесів керування. На відміну від технологічних процесів тут необхідно налагодити взаємодію людей і їхню погоджену роботу. При цьому менеджер прагне домогтися такої постійної взаємодії, щоб вона здійснювалося без його втручання. Культура являє собою своєрідний мікроклімат в організації, що допомагає персоналові продуктивно вирішувати задачі, які стоять перед ним. Культура (від латинського cultura) у загальному значенні означає освіту, розвиток. Тоді культура організації, суспільства є ступінь їхньої розвиненості і взаємодії. Існує велика кількість визначень слова «культура». По Вебстеру, культура містить у собі концепції, звички, звичаї, досвід, мистецтво, інструменти, інституції і т.д. Нам подобається визначення «культури» з погляду бізнесу підприємства - як взаємодія, взаємовплив, здатність до них. Мабуть, це визначення може бути використане в більш широкому значенні. По визначенню Ненсі Бортон, культура повинна нести наступні риси: • співучасть; • взаєморозуміння; • терпимість; • взаємоповага; • система віри; • система цінностей; • загальний клімат організації. Оповідання, гумор і ритуали містять елементи історичних традицій і культури організації. Перераховані риси дозволяють досягти самого головного в людському співтоваристві – взаєморозуміння і взаємодію. Те, що людина знає кілька іноземних мов, ще не робить його культурним у широкому смислі. Однак він може розуміти більше людей і передавати їм своє бачення, чим може бути досягнути взаєморозуміння і взаємодія. Таким чином, менеджер повинен приділяти серйозну увагу культурі організації. Фінанси значною мірою обумовлюють поведінку організації і менеджера. Всі операції фінансових організацій здійснюються фінансовими розрахунками. Менеджер повинен враховувати наявні фінансові обмеження і попереджати можливі конфлікти у фінансовій сфері. Зовнішній контекст характеризується низкою параметрів поза самою організацією і обумовлює поведінку організації взагалі і менеджера зокрема. Кожен з елементів зовнішнього контексту має свій ряд складових. Політико-правове середовище являє собою систему нормативно-правових актів, урядових і політичних організацій, законодавчої, судової і виконавчої влади, що створюють правове поле бізнесової діяльності, впливають на умови ведення бізнесу в тій або іншій країні. Складові політико-правового середовища: • політична система; • законодавча і нормативно-правова база; • політичні партії і політичні лідери; • органи судової і виконавчої влади в центрі і на місцях; • склад уряду і місцевої влади, їхні функції і повноваження щодо регулювання бізнесу; • політична стабільність; • громадські організації; • засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса). Соціально-культурне середовище – це фактори, пов'язані з населенням країни, рівнем його розвитку, традиціями, звичками. Значення цього середовища полягає, по-перше, у тому, що частина населення є клієнтами длябільшості компаній, оскільки люди - основні покупці. По-друге, місцеве населення для будь-якої організації виступає основним джерелом формування персоналу. Складові соціально-культурного середовища: • кількість населення країни і даної місцевості, його вікова і демографічна характеристика; • кількість і структура сімей і їхні традиції; • рівень кваліфікації, освіти, трудових навичок працездатного населення; • рівень доходів населення, структура потреб; • життєві цінності, установки, традиції, звичаї, стереотипи населення й окремих його груп, етичні і естетичні стандарти; • релігійні вірування; • міграційні процеси, мобільність населення; • міжнародні і міжетнічні відносини. Технологічне середовище – це науково-технічні розробки й устаткування, що визначають методи виготовлення і продажу продукції (послуг, робіт) у суспільстві. Її основні складові: • патенти, авторські посвідчення, раціоналізаторські пропозиції; • науково-технічні розробки, звіти по науково-дослідних роботах, проектні розробки, інжинірингові роботи; • інформація і технічні засоби її обробки; • системи технологій у різних сферах життєдіяльності людей; • потенціал науково-дослідних, проектно-конструкторських, дослідниць- ких, інжинірингових організацій. Економічне середовище включає діяльність всіх організацій у сфері бізнесу. Складові цього середовища: • наявність у суспільстві основних галузей народного господарства, підприємств, організацій; • інфраструктура економіки, транспорт, комунікації; • корисні копалини, енергетичні ресурси; • характеристики виробничої продукції (послуг, робіт), валовий національний продукт; • становище економіки і показники її розвитку (кризові явища, інфляційні процеси, процентні ставки й ін.); • склад і структура фінансово-банківської системи; • державні і місцеві органи регулювання економіки; • податкова політика, пільги, штрафи, санкції. Екологічне середовище характеризує природне оточення організації, що становить, з одного боку, джерело певних ресурсів (земля, корисні копалини, сонячне світло, повітря, вода й ін.), а з іншого боку, - простір, у яке надходять результати діяльності організації. Складові цього середовища: • земельні і водні ресурси, повітряний басейн, їхній стан і характеристика; • рослинний і тваринний світ; • природні умови діяльності організації (температурний режим, погодні умови, рівень опадів, часи року); • реальний і припустимий рівні забруднення повітря, землі, води токсичними відходами; • реальний і припустимий рівні несприятливих впливів на навколишнє середовище електричними, магнітними й іншими полями; • тенденція екологічних змін навколо фірми; • екологічні рухи й організації, екологічна діяльність державних органів і громадськості. Міжнародне становище включає такі відносини між окремими державами і міжнародні інституції, що безпосередньо впливають на господарські результати даної організації. Складові цього середовища: • стан і тенденції розвитку міжнародних економічних відносин; • міжнародні і регіональні організації, що сприяють розвиткові міжнародного бізнесу (ЮНІДО, Всесвітній банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз і ін.); • міжнародні багатобічні й обопільні умови; • міжнародні ділові асоціації; • посольства і торговельні представництва в інших країнах; • міжнародний транспорт і міжнародні комунікації; • міжнародні навчальні заклади, наукові дослідження, конференції, зустрічі; • валютні курси. Варто мати на увазі, що зовнішнє середовище включає фактори прямої і непрямої дії. При цьому фактори прямої дії включають: • постачальників матеріалів, капіталів, трудових ресурсів; • закони і законодавчі органи, що обумовлюють безпосередньо статус, напрямки і механізми ділової діяльності організації; • споживачів; • власників; • конкурентів. Фактори непрямої дії впливають опосередковано на діяльність компанії. Наприклад, Чорнобильська катастрофа 1986 р. опосередковано вплинула не тільки на діяльність інших атомних електростанцій, але і на підприємства інших галузей, оскільки після цього різко зросла активність багатьох державних і недержавних організацій і рухів, насамперед організацій «зелених». Складові фактори непрямої дії такі: • стан економіки; • науково-технічний прогрес; • політичні і соціально-культурні зміни; • вплив групових інтересів на організацію; • вплив міжнародних подій або подій в інших країнах на стан справ в організації. При цьому варто додати, що оточення і культура є контекстом, який відноситься до «сплетеного разом». Будь-яка стратегія має на меті – зайняти переважне становище на ринку, тобто в ринковому оточенні. Це необхідно для більш вільного одержання ресурсів, що забезпечують подальший розвиток, і, отже, життєвість самої організації. Переважне становище в ринковому оточенні забезпечує більш високу конкурентноздатність організації, оскільки споживачі, та й постачальники будуть віддавати перевагу цієї організації. Стратегічні плани виробляються для майбутніх дій, тому вони повинні бути спрямовані на майбутнє і враховувати майбутні в майбутньому зміни навколишнього середовища. Зовнішнє середовище є визначальним для діяльності будь-якої організації. Питання для самоконтролю 1. Які складові внутрішнього контексту і як вони впливають один на одного? 2. Що таке культура організації і її відмітні риси? 3. Чому культура організації є однією з найважливіших рис внутрішнього контексту і який зв'язок культури з зовнішнім контекстом? 4. Які складові зовнішнього контексту і з яких елементів вони складаються? 5. Як розрізняються фактори прямої і непрямої дії зовнішнього середовища? 6. Чому стратегічні плани повинні бути спрямовані на майбутнє?
Тема 9.01. Мегатенденції та індустріальні тенденції.
Мегатенденції та індустріальні (галузеві) тенденції, їхній вплив на стратегічне планування. Поширення американських тенденції у світі при розвитку виробництва. Взаємозв'язок мегатенденцій і індустріальних тенденцій і необхідність їхнього поєднання (суміщення). Зміни в американському суспільстві, як приклад впливу тенденцій. Метою будь-якої стратегія є прагнення зайняти переважне положення на ринку, тобто в ринковому оточенні. Це необхідно для більш вільного одержання ресурсів, що забезпечують подальший розвиток, і, отже, життєвість самої організації. Переважне положення в ринковому оточенні забезпечує більш високу конкурентноздатність організації, оскільки споживачі, та й постачальники будуть віддавати перевагу цієї організації. Стратегічні плани виробляються для майбутніх дій, тому вони повинні бути спрямовані на майбутнє і враховувати майбутні в прийдешньому зміни навколишнього середовища. Зовнішнє середовище є визначальною для діяльності будь-якої організації. Зовнішнє оточення складається з напрямків у технології, в особистому зрушенні цінностей, в економічних тенденціях, в уряді й у законі. Дуже важко визначити, що є найбільш важливим зовні. Необхідно передбачати майбутні зміни, взаємозв'язок цих змін з діяльністю самої організації. І все ж, зміни, що наближаються можна оцінити тенденціями розвитку суспільства і промисловості. Тенденція, по визначенню Даля, означає напрямок, прагнення, тяжіння до чого-небудь. Таким чином, тенденції – це прагнення до яких-небудь змін, можливих перетворень, але необов'язкове слідування їм. И все-таки, вони дозволяють передбачати можливі зміни і підготуватися до них. У цьому напрямку ми маємо допомогу від футуристів Джона Найсбітта й Алвіна Тофлерса, що дали визначення «мегатенденціям». Майже кожний сьогодні визнає важливість 10 мегатенденцій, сформульованих Джоном Найсбіттом у 1982 році. Це нові напрямки, що перетворюють наше суспільство і життя. Мегатенденції характеризують тенденції розвитку всього людства. Сформульовані Найсбіттом, мегатенденції мали істотнийвплив на стратегію багатьох організацій. При цьому список мегатенденцій ніколи не завершується. Наприклад, навіть Найсбітт, виявилося, пропустив бурхливий економічний розвиток націй Тихоокеанського узбережжя. Сьогодні ні в кого не викликає сумніву тенденція прискорення темпів розвитку. Роберт Коуп у 50-і роки минулого сторіччя працював диктором на радіо, і сьогодні відчуває серйозні зміни у швидкості доставки новин з телетайпа, що знаходиться в сусідній кімнаті, до передачі на відеомонітор контрольної консолі диктора майже негайно. Сьогодні новини надходять безпосередньо від кореспондентів, минаючи контрольну консоль. Це прискорення в усьому є мегатенденцієй. Більш швидке харчування. Швидке обслуговування на бензоколонках. Збільшення швидкодії комп'ютерів у чотири-п'ять разів кожні кілька років. Список основних мегатенденцій наведений у таблиці 9.01.1. Таблиця 9.01.1 Основні мегатенденції Від До Індустріальне суспільство Інформаційне суспільство Силова технологія Висока технологія (легке торкання) Національна економіка Світова економіка Короткий термін Тривалий термін Централізація Децентралізація Установча допомога Самодопомога Символічна демократія Демократія участі Ієрархія Переплетення Північ Південь Або / або Безліч думок Розвиток старих континентів Бурхливий розвиток країн Тихоокеанського узбережжя Розмірені темпи життя Прискорення темпів життяЗначення мегатенденцій є дуже важливим, однак, недостатнім для стратегічного планування. Кожна галузь має свої специфічні особливості і, отже, свої тенденції, що доповнюють загальні мегатенденції. Прикладами галузевих або індустріальних тенденцій можуть служити тенденції в медицині, містобудуванні, підприємствах домашньої економіки, що наводяться нижче. Загальний розгляд тенденцій пропускає те, що може бути практично важливим для якої-небудь галузі або індустрії. Наприклад, для роботи, зв'язаної зі службою охорони здоров'я, складений список медичних тенденцій. Він полягає в наступному: 1.Підготовка медиків, яка збільшується, приводить до утруднення відшукання вакансій, що призводить до утворення цілих груп лікарів, що опиняються без роботи. 2. Консолідація груп забезпечення може призвести до більшої інтеграції обслуговування. 3. Збільшується увага громадськості і страхової індустрії до підтвердження компетентності лікарів. "Братерства" почали рух за викорінювання некомпетентності. 4. Деякі лікарні виходять з бізнесу або змінюють свій профіль, особливо в малонаселених регіонах, де число пацієнтів мало. Звичайно в цих випадках вони поглинаються більш великими. 5. Продовжується тенденція організацій, що платять, здійснювати більший контроль над організаціями, що забезпечують обслуговування. 6. Вартість охорони здоров'я в традиційних лікарнях, схоже, збільшується знову з новим "швидким обслуговуванням", зниженням витрат обслуговуючих організацій при вході в ринок. Спостерігається також перенесення виконання малої хірургії в кабінет лікаря. 7. Основні працівники (діти післявоєнного років другої світової війни) зараз вступили в початок сорокаліття. Незабаром частина виробників ввійде в шістдесятиріччя (діти депресії і падіння виробництва в промисловості). Таким чином, у наявності великі зрушення у віковому складі населення. І типова охорона здоров'я має потребу у відповідному зрушенні. Очікується бум в очковій індустрії. 8. Робота охорони здоров'я продовжується з наростаючими потребами постачання достовірною інформацією і задоволення потреб споживачів. Охорона здоров'я стає демістифікованою. 9. Нові форми обслуговування охорони здоров'я вступають у пряму конкуренцію з приютськими програмами, у той час, як зростає незадоволеність турботою про літніх пацієнтів, особливо тих, котрі мають потребу в приютських будинках. 10. Мається тенденція у головних передових штатах розширювати сертифікаційні вимоги для всіх професіоналів і навколопрофесіоналів, що обслуговують публіку. Взаємозалежною є тенденція ресертифікаційного руху - наприклад, у Нью-Йорку, - яке може зажадати від більшості професіоналів охорони здоров'я підвищення кваліфікації для продовження практичної роботи. Отже, маються свої тенденції в медицині, освіті, автомобільній промисловості, містобудуванні й у кожнім виді індустрії. Можна навести два наступні приклади: містобудування і підприємства домашньої економіки. Наприклад, тенденції в містобудуванні можна представити в такий спосіб: 1. Нові форми бізнесу і виробництва змінюють вигляд міст, пристосовуючи їх для своїх потреб. 2. Малі міста «висихають» майже повсюдно. Відбувається їхнє запустіння і вимирання. 3. Великі центри оточуються малими містами. Відбувається формування міст-сіл. Наприклад, Лос-Анджелес може бути моделлю міста майбутнього з його міською-сільською серцевинами, серед них Сенчурі Сіті, Аірвайн Ньюпорт Біч, Аеропорт, Пасадена і Вествуд. Великий Лос-Анджелес уже складається з більш ніж 100 міст, розташованих у п'ятьох графствах. Двадцять п'ять років тому графство Оранж мало населення менш ніж один мільйон і складалося з комплексу маленьких містечок. Цей комплекс сьогодні з населенням понад два мільйони являє собою третій каліфорнійський найбільший центр, якщо вимірювати по установах і просторам ділових парків. Аналогічно в Україні розвивається Велика Ялта. 4. Створення транспортних вузлів служить зародком (центром кристалізації) виникнення міст-сіл. Так, створення великого торговельного молу є певним знаком появи міста-села. Потім структура рухається до більш низького рівня будівель різних установ, що приводить до ланцюга ведучих готелів, потім буде розвиватися легка індустрія і, нарешті, у середині нового міста-села встають хмарочоси. 5. Ведучі сили оточення, що створюють міста-села, утворюють спалах науково-творчої роботи в установах, які планувальники міст Крис Лінбергер і Чарльз Локвуд називають "фабриками майбутнього". Вони відзначають, що від 40 до 60 відсотків людей, найнятих на нові роботи в цих міських селах, йде на роботу в будинки закладів. (Див. "Як бізнес реформує Америку", Щомісячник «Атлантик», жовтень, 1986). 6. Міста-села структурно пристосовуються до функціонування в нових умовах (системи опалення, очищення, побутового обслуговування і т.п.). 7. Загальне планування міста-села включає розвинутий центр із висотною забудовою – установи, банки, готелі, великі магазини; потім пояс комунальних житлових будинків для дрібних службовців і робітників; потім випливає пояс невеликих виробничих і торговельних фірм; далі велика площа житлових забудов і, нарешті, розкидані великі підприємства зі своєю інфраструктурою. Тенденції в роботі підприємств домашньої економіки є досить різноманітними. Список цих тенденцій можна представити в такий спосіб: 1. Розширюється виробництво добрив для домашнього господарства в зв'язку з розвитком домашніх ділянок і оранжерей. 2. Досліджуються питання впливу харчування на здоров'я, розвивається мережа консультаційних пунктів лікарів-дієтологів, розробляються відповідні продукти і напівфабрикати. 3. Вивчається вплив розлучень на розвиток дітей. Показано, що в більшості випадків розлучення роблять найсильніший психологічний вплив на дітей, призводять до відставання в їхньому розвитку і хворобам. Розробляються відповідні рекомендації і методики. 4. Розвиваються школи домашнього бізнесу, що допомагають правильному домоведенню і здійснюють рекомендації з направлень капіталовкладень. 5. Розширюється розведення риби і виробництво рибопродуктів для введення рибної дієти, оскільки проведені медичні дослідження показують необхідність використання рибопродуктів для нормального розвитку й існування людського організму. 6. Ведуться роботи зі збереження і переробки продуктів харчування в зв'язку із сезонністю і нерівномірністю надходження цих продуктів. 7. У зв'язку з постійним розвитком і удосконалюванням виробництва, та й усього життя вводяться освітні курси для старих удома (по телефону або за допомогою відеокасет). 8. Для полегшення ведення домашнього господарства і виконання різних домашніх робіт створюються роботи (машини) другого покоління. 9. Розвиваються роботи з упакування і продажу заморожених продуктів, що дозволяє зберігати їхні початкові властивості. 10. Уводяться дослідження споживчого ринку з відділеннями маркетингу в коледжах адміністрації бізнесу. Причому така робота цікавить багато великих світових фірм. Для задоволення проблем одночасно мегатенденцій і галузевих або індустріальних тенденцій їх необхідно сполучити. Наприклад, продовжуючи розгляд індустрії домашньої економіки, що ілюструє тенденції, що торкаються не тільки домашніх економістів, можна помітити кількавеликих зрушень, що стосуються дома і сім'ї, і вже відбулися. Через явні економічні і технологічні зміни очевидно, що Сполучені Штати проходять трансформацію від суспільства яке базується на індустрії до суспільства, що базується на інформації. Природа роботи змінюється. Положення Сполучених Штатів у світовій торгівлі змінилося. Оскільки змінився образ наймання на роботу, то, відповідно, реагувала і сім'я; зміни в родині призвели до зміни домашньої економіки. У той час, як робота з обслуговування збільшилася, роботи в сільському господарстві й індустрії блакитних комірців (службовців-виробників) скоротилися. Дослідження і розвиток створили нові ведучі технології в мікроелектроніці, біогенетиці, лазерах, скловолоконній оптиці, вивченні сонця і моря і їхньої експлуатації. Доля Сполучених Штатів у світовій торгівлі упала наполовину з 1950 р., але кількість тих, хто служить для світової торгівлі в Сполучених Штатах, більш ніж подвоїлося: від 6% у 60-х роках до 15% у 80-х. Якби доля США у світовій торгівлі не знизилася наполовину, значно більша пропорція трудових ресурсів Америки була б зайнята безпосередньо в торгівлі. Складові трудових ресурсів значно змінилися: вже в 1982 р. 53% американських жінок працювали за наймом порівняно з 38% усіх жінок у 1960 р. У той же час, 28% працюючих матерів мало дітей до шести років у 1970 р., а в 1982 р. 45% цих матерів мало одного і більш дітей до шести років. Економічні і технологічні тенденції мали прямий вплив на вибір демографічних і соціальних змін безпосереднього впливу на домашніх економістів, включаючи переміщення робітників, яке повинно в розпаді родин і вело до переродження міст у держави димарів. У той час, як відбулися очевидні зміни в технологічній і економічній сферах, люди - прямий вплив домашніх економістів - усе ще вважаються найбільш важливим ресурсом у визначенні долі нації. Отже, що ж трапилося з людьми? Америка постаріла. У 50-х роках на приблизно 17 чоловік робочого віку приходився один пенсіонер. У 90-і ця границя зрушилася так, що на трьох чоловік робочого віку приходиться один пенсіонер. И к 2020 рокам більшість повнолітніх стане пенсіонерами. Маються істотні расово-етнічні зрушення, при яких, принаймні, Каліфорнія, Техас і Флорида незабаром ввійдуть в еру, коли більшість студентів початкових і середніх шкіл будуть з новітніх емігрантських популяцій: кубинці, мексиканці, південно-східні азіати, корейці і китайці. У 50-х роках у 60% родин утримування здійснювалось батьками, що працюють поза домом. Мати працювала вдома з двома і більш дітьми. Таке становище наприкінці 80-х відповідає менш чим у 10% родин. Такі приклади можуть бути розширені, але тут просто переслідувався намір проілюструвати, як загальні мегатенденції й індустріально-специфічні тенденції мають потребу у взаємному ув'язуванні. Питання для самоконтролю 1. Що таке мегатенденції? 2. Що входить у список основних мегатенденцій і зміст цих складових? 3. Що таке індустріальні (галузеві) тенденції і які види цих тенденцій ви знаєте? 4. Чому при здійсненні стратегічного планування необхідно поєднувати (враховувати одночасно) мегатенденції і галузеві тенденції? 5. Чому список американських тенденцій розвитку буде перегукуватися (якоюсь мірою повторюватися) з тенденціями розвитку України? 6. Які стратегічні зміни в розвитку США, що підтверджують проходження наявним тенденціям?
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 17 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |