intending technological education teacher training in the context of contemporary
social and economic changes. Attention is paid to the need of an entire
view of complete technology of a definite kind of technological activity on the
principles of systemacy and consciousness, which provides for finding out interdisciplinary
connections, succession and availability in teacher’s knowledge development.
Definite model of professional technological education teacher
training implementation should be realized on the basis of the following: a systemic
approach application; structural and functional analyses of modern technological
education monitoring and modeling in the process of education; organizing
of research activity aimed at technological thinking formation, intending
technological education teacher’s ability to independent integration of the
knowledge and skills of foreseeing and projecting of the technological activity
results.
Key words: teacher, social and economical changes, technological education,
technological thinking, systematic approach, entireness.
Сучасні соціально-економічні зміни у всіх секторах економіки,
істотно вплинули на технологічну діяльність. Сучасне виробництво, як
ніколи, потребує висококваліфікованих фахівців, котрі здатні застосовува-
ти сучасну техніку і технологію, забезпечуючи відповідну якість і
конкурентоспроможність продукції.
Робота фахівця в умовах ринкової економіки потребує цілісного ба-
чення завершеної технології виробництва тієї чи іншої продукції,
професійної відповідальності за результати діяльності, сталого
професійного саморозвитку та самореалізації щодо ефективного
функціонування фахівця в сучасних умовах технологічної діяльності.
За визначенням М.С. Пряжникова, професійна самореалізація, це са-
мостійне і усвідомлене узгодження професійних здатностей людини, її
особистісних якостей та можливостей у певній соціально-економічній си-
туації [5, с. 117–125].
Запропонована Е.О. Климовим модель професійного самовизначення
передбачає:
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
· розуміння та сприйняття сучасних соціально-економічних потреб
суспільства;
· чітке визначення цілей та етапів щодо подальшої професійної
праці;
· орієнтування в складних професійних ситуаціях, виборі професії,
можливих резервних формах і підходах щодо подальшої професійної
діяльності [3, с. 137–148].
В зв’язку з цим особливого значення набуває системна технологічна
освіта особистості.
Аналіз сучасних соціально-економічних змін вимагає нових підходів
у визначенні освітніх цілей і мотивів в організації та проектуванні психо-
лого-педагогічних умов навчального процесу щодо формування особисто-
сті з відповідним типом технологічного мислення.
Педагогічна система, як організована ланка, перебуваючи під впли-
вом соціальних чинників потребує суттєвої перебудови. Слід зазначити,
що якщо цей процес не передбачає перебудову усіх елементів системи або
підсистеми, то тоді ігнорується взаємозв’язок між елементами, а перебудо-
ваний елемент або самовиключається, або вступає в суперечність з іншими
елементами системи, що призводить до її повного руйнування.
В.П. Безпалько констатує, що основними структурними елементами
відповідної педагогічної системи, в якій функціонує викладач, є: цілі під-
готовки спеціаліста; зміст навчання та виховання; дидактичні процеси як
способи здійснення педагогічного процесу; студенти; викладачі; організа-
ційні форми педагогічної діяльності [1].
Розглядаючи технологічну освіту як підсистему, можна стверджува-
ти, що її формування потребує перебудови її основних структурних елеме-
нтів, в контексті сучасних соціально-економічних змін та вимог.
На нашу думку, перебудова структурних елементів цієї підсистеми
має здійснюватися за умови орієнтації освітнього процесу на впроваджен-
ня сучасних концепцій розвитку технологічних знань і умінь.
Ключову роль у підготовці особистості до сучасної професійної дія-
льності відіграє викладач, саме його компетентність щодо професійного
самовизначення і професійної самореалізації особистості відповідно до су-
часних соціально-економічних змін, є основним чинником технологічної
освіти. А тому, реформування системи технологічної освіти має передба-
чати розробку відповідної концепції підготовки вчителя технологічної
освіти.
На нашу думку, засадовим у цьому є формування у майбутнього вчи-
теля технологічної освіти інтегрованих знань і умінь щодо соціально-
економічних змін на ринку праці, аналізу сучасних видів технологічної ді-
яльності, адекватного сприйняття вимог і потреб сучасного виробництва та
сучасних ринкових цінностей, усвідомленого сприйняття цілей та мотивів
технологічної діяльності.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
Ми вважаємо, що суттєвим у формуванні професійної компетентнос-
ті вчителя технологічної освіти є забезпечення його здатності до досягнен-
ня конкретних навчально-виховних цілей щодо усвідомленного сприйнят-
тя учнем завершеного циклу певного виду технологічної діяльності на за-
садах застосування у навчальному процесі діяльнісного підходу, усвідом-
лення технологічних процесів та формування цілісного сприйняття того чи
іншого виду технологічної діяльності.
Суттєве значення має також формування у майбутнього вчителя тех-
нологічної освіти здатності до аналізу соціально-економічних змін, адеква-
тного сприйняття вимог і потреб сучасного ринку праці, організації відпо-
відної навчально-пізнавальної діяльності.
Визначальним професійній підготовці сучасного вчителя технологі-
чної освіти є формування відповідних ринкових цінностей, це: усвідомлене
сприйняття цілей та мотивів технологічної діяльності; творчий підхід до
власного професійного саморозвитку та самовизначення в умовах сучасної
технологічної діяльності.
Отже, професійна підготовка вчителя технологічної освіти має вра-
ховувати сучасні соціально-економічні потреби суспільства, передбачаючи
формування відповідного технологічного мислення щодо розв’язання реа-
льних практичних завдань, ефективного функціонування в умовах сучасної
технологічної діяльності.
Розглянемо дещо ґрунтовніше теоретичні і практичні аспекти цієї
проблеми.
На думку В.І. Загв’язинського та Р. Атаханова формування творчого
потенціалу педагога забезпечується у процесі пошуково-дослідної діяльно-
сті. Причому, найбільш ефективною формою є комплексна дослідницька
робота, що поєднує психологічний, соціально-педагогічний, технологічний
та управлінські аспекти, які інтегруються і проявляються у вигляді педаго-
гічних або організаційно-педагогічних висновків, моделей і рекомендацій.
Індивідуальне дослідження проводиться одним дослідником і його органі-
зація являє собою самоорганізацію діяльності. Логіка дослідження фіксу-
ється в основних документах, що визначають зміст, направленість і мето-
дику пошуку, в концепції і в дослідницькому проекті. Така форма навчаль-
ної роботи потребує відповідного інтелектуального потенціалу особистос-
ті. [2, с. 32–48].
Наш досвід свідчить, що творче розв’язання технологічних задач
пов’язане з систематичною організованою пошуковою діяльністю, посту-
повим опануванням засадових технологічних умов певного виду діяльності
з подальшим обгрунтуванням певних причин та технологічних відхилень із
розробкою відповідних рекомендацій та проектів.
Зазначимо, що зі зміною діяльності об’єкта змінюються задачі і про-
блеми, а значить і специфіка мислення. Специфічність мислення пов’язана
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
з його орієнтуванням особистості у певній сфері діяльності; у тій чи іншій
техніці та технології, що зумовлює вибір відповідного змісту і технології
дій. Слід зазначити, що технологічне мислення потребує ґрунтовного ана-
лізу завершеного циклу діяльності, визначення специфіки завдань, вибору
стратегії їхнього розв’язання.
Аналізуючи вищезазначене, можна стверджувати, що суттєвим у за-
безпеченні потрібного рівня компетентності сучасного викладача техноло-
гічної освіти є формування відповідного мислення на засадах системного
розв’язання реальних ситуацій і проблем, що передбачає:
· розвиток мислення, спрямований на цілісне сприйняття сучасних
соціально-економічних змін і потреб за умови застосування сучасних тех-
нологій;
· аналіз «негативних» результатів спостереження або експерименту
із цілісним вивченням явищ та проблем;
· протиставлення та аналіз різних думок і пропозицій з розв’язання
однієї і тієї ж проблеми;
· аналіз результатів існуючих наукових досліджень з проблем галузі;
· проектування технологічних процесів процесів.
Слід зазначити, що підготовка викладача з таким рівнем компетент-
ності має передбачати формування на засадах принципів системності і сві-
домості цілісної системи інтегрованих професійних знань щодо того чи
іншого виду технологічної діяльності.
Застосування принципів системності і свідомості передбачає вияв-
лення міжпредметних зв’язків, наступність і перспективність розвитку
знань. Причому встановлення зв’язків між навчальними дисциплінами є
підґрунтям інтеграції знань і водночас необхідна умова розвитку системи
знань, оволодіння їх основами. Все це створює умови для подальшої інте-
грації знань, сприяє оволодінню сучасними науковими знаннями [9,
с. 307–361].
Аналізуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що професійна
підготовка майбутнього викладача технологічної освіти в сучасних соціа-
льно-економічних умовах потребує не тільки розкриття особливостей
структури кожного елемента педагогічної системи, але й відповідного удо-
сконалення функціональних зв’язків в контексті особливостей майбутньої
технологічної діяльності.
Ми вважаємо, що при обгрунтуванні методологічних засад профе-
сійної підготовки майбутнього вчителя технологічної освіти важливим є:
· відображення в змісті навчання технологічно-структурованої ін-
формації проблемного характеру.
· професійно обгрунтований вибір мотивів та цілей відповідного
навчального матеріалу;
· організація дослідницької роботи із виконанням індивідуальних
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
реальних проектних завдань та програм, застосуванням сучасної техніки та
технології.
Результати наших досліджень підтверджують, що у підготовці су-
часного викладача важливою формою відповідної навчальної роботи є:
· проведення ділових ігор з розв’язання комплексу проблемних си-
туацій та завдань, що віддзеркалюють сучасні соціально-економічні аспек-
ти технологічної діяльності;
· інтелектуалізація навчального процесу із опрацюванням відповід-
них рекомендацій та проектів щодо застосування сучасної техніки та тех-
нології.
На наш погляд, така форма навчальної роботи створює умови для
розвитку самостійності, можливості спілкування і співпраці студентів з
викладачами, провідними спеціалістами освітньої галузі. Процес виконан-
ня реальних завдань – це та атмосфера, що спонукає до творчого пошуку,
формування професійної відповідальності за кінцевий результат праці,
розкриття і самореалізації студента як особистості, фахівця з потрібним рі-
внем професійної компетентності, здатного ефективно працювати в нових
умовах діяльності [4, с. 62–71].
Аналізуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що найбільш
важливим у формуванні професійної компетентності сучасного виклада-
ча є:
· здатність до діагностики та аналізу соціально-економічних вимог
і потреб, оперативне реагування на зміни у професійній діяльності;
· творчий пошук у розв’язанні завдань технологічної діяльності;
· оновлення змісту, форм та методів навчання з урахуванням соціа-
льно-економічних змін, обов’язковим застосуванням сучасних технологій-
діяльності;
· моделювання у навчальному процесі реальних умов технологічної
діяльності;
· системна дослідницька робота;
· проектування відповідних психолого-педагогічних умов, сприят-
ливих для формування технологічного мислення особистості.
Аналізуючи вищезазначене, спираючись на результати власних до-
сліджень [5, с. 195–280], можна запропонувати наступну дидактичну мо-
дель професійної підготовки майбутнього вчителя технологічної освіти
(рис. 1).
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
(джерело власне)
Рис. 1. Загальна модель дидактичних засад професійного навчання
майбутнього вчителя технологічної освіти
Запропонована модель передбачає професійну підготовку майбут-
нього вчителя технологічної освіти на засадах системного підходу, струк-
турного та функціонального аналізів щодо діагностики та моделювання у
навчальному процесі особливостей сучасної технологічної діяльності, ор-
ганізації відповідної дослідницької роботи, спрямованої на формування
технологічного мислення стосовно здатності майбутнього вчителя техно-
логічної освіти до самостійної інтеграціїї знань та умінь у прогнозуванні та
проектуванні результатів технологічної діяльності. Особливого значення в
реалізації вищезазначеної моделі, на наш погляд, набуває дотримання ос-
новних принципів дидактики, насамперед:
– принципу науковості, який передбачає використання об’єктивних
наукових фактів, що базуються на науково обґрунтованих знаннях, враху-
вання сучасних форм організації виробництва, впровадження сучасної
техніки та технології;
– принципу відтворення в моделі мотивів та цілей технологічного
навчання відповідно до сучасних соціально-економічних змін;
– принципу прогностичності, що передбачає врахування в процесі
підготовки майбутнього вчителя технологічної освіти сучасних форм
Дидактичні засади професійної підготовки
вчителя технологічної освіти
Майбутній
вчитель
Формування технологіч-
ного мислення
Аналіз сучасних соціально-
економічних вимог і потреб,
оперативне реагування на
соціально-економічні зміни
Системна
дослідницька робота
Системне моделю-
вання технологіч-
них ситуацій
Інтеграція знань і
умінь в контексті
здійснення техноло-
гічних процесів
Спрямування навчального процесу
на аналіз, порівняння, прогнозу-
вання і проектування результатів
технологічної діяльностіі
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
організації технологічної діяльності;
– принципу проектування нових знань і умінь, передбачає відповід-
ну інтеграцію знань і умінь з різних навчальних дисциплін та ін.
Таким чином, аналізуючи вищевказане, можна дійти висновку, що
підготовка майбутнього вчителя технологічної освіти має здійснюватися з
урахуванням соціально-економічних та професійних вимог щодо сучасної
технологічної діяльності, орієнтуватися на компетентність, творче застосу-
вання знань і умінь, гнучкість і мобільність, внутрішню потребу у непере-
рвному професійному саморозвитку, гнучку адаптацію до сучасних соціа-
льно-економічних змін у технологічній діяльності. Основними методологі-
чними засадами такої підготовки є дотримання наступних наукових поло-
жень:
· формування відповідної системи знань і вмінь на основі інтегра-
ційних процесів, що мають місце як у межах окремої навчальної дисциплі-
ни, так і на міжсистемному рівні дисциплін технологічного спрямування;
· ґрунтовного аналізу майбутньої технологічної діяльності з чітким
визначенням системи професійних умінь, побудовою відповідного змісто-
вого забезпечення цієї системи, обґрунтуванням форм реалізації змісту на-
вчання;
· професійну підготовку майбутнього вчителя технологічної освіти
може забезпечити педагогічна система, яка передбачає системне
розв’язання в навчальному процесі реальних завдань сучасної технологіч-
ної діяльності;
· професійна підготовка майбутнього педагога має передбачати за-
стосування модульного підходу до організації навчального процесу з чіт-
ким визначенням професійних цілей та мотивів щодо здійснення певного
виду технологічної діяльності;
· обов’язковою формою навчальної діяльності у підготовці сучас-
ного вчителя технологічної освіти є організація пошуково-дослідницької
роботи з розв’язанням конкретних професійних завдань, моделюванням у
навчальному процесі умов сучасної технологічної діяльності;
· вибір форм та методів навчання професійного навчання має пе-
редбачати обов’язковий аналіз, порівняння прогнозування та проектування
результатів технологічної діяльності з застосуванням комп’ютерної техні-
ки та технології;
· обов’язковим є моделювання функціональної професійної діяль-
ності майбутнього педагога на всіх етапах його підготовки;
· компетентність майбутнього вчителя технологічної освіти має пе-
редбачати формування відповідного технологічного мислення, спрямова-
ного на задоволення потреб і вимог особистості щодо її ефективного фун-
кціонування в умовах сучасної технологічної діяльності.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. – Воронеж:
Изд-во Воронеж., ун-та, 1977. – 307 с.
2. Загвязинский В.И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-
педагогического исследования: Учеб. пособ. для студ. высш. пед.
учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 208 с.
3. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Рос-
тов-на-Дону: Изд-во «Феникс». – 1996. – № 3. – 509 с.
4. Лозовецька В.Т. Теорія і практика професійного навчання молодшого
спеціаліста: Монографія. – Вінниця: Логос, 2001. – 447 с.
5. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.
6. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. –
Воронеж: Изд-во «Институт практической психологии», 1995.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
УДК 378.147:745.51
Ярослав Ломницький
викладач кафедри машинознавства
та комп’ютерної інженерії,
Тернопільський національний
педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Юрій Туранов
доцент кафедри трудового навчання,
Тернопільський національний
педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ВИГОТОВЛЕННІ ТА
ОЗДОБЛЕННІ ДЕКОРАТИВНИХ ТОЧЕНИХ ДЕТАЛЕЙ
КАНЕЛЮРАМИ З ДУГОВИМИ ВГНУТИМИ ТВІРНИМИ
Розглянуто комплексні питання виготовлення канелюрів на поверхні
тіл обертання з дуговою твірною в аспекті проектно-технологічного під-
ходу у підготовці майбутніх учителів трудового навчання. Запропоновано
технологію виготовлення канелюрів з використанням спеціалізованого
пристрою.
Ключові слова: проектно-технологічний підхід, тіла обертання, ка-
нелюри, пристрій.
Рассмотрены комплексные вопросы изготовления канелюров на по-
верхности тел вращения с дуговой образующей в аспекте проектно-
технологического подхода к подготовке будущих учителей трудового обу-
чения. Предложено технологию изготовления канелюров с использованием
специализированного приспособления.
Ключевые слова: проектно-технологический подход, тела враще-
ния, канелюры, приспособление.
Тhe complex questions of flute making on the surfaces of rotating objects
with arc generatrix are examined in the aspect of the project-technological approach
to the training of future Labour Training teachers. The technology of
flute making using special device is suggested.
Key words: project-technological approach, rotating objects, flute, device.
Модернізація національно орієнтованої системи трудової підготовки
школярів вимагає їх залучення до занять народними ремеслами і декора-
тивно-прикладним мистецтвом. Проте ми не повинні забувати, що сучас-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
ний світовий рівень виготовлення продукції вимагає творчої технічно
підготовленої особистості, яка б, по-перше, могла вирішувати конструк-
торсько-технологічні завдання і, по-друге, забезпечувала високу
інформаційну, технічну, технологічну, дизайнерську якість виробництва.
Суперечність між національним естетично-художнім і трудовим навчан-
ням засобами декоративно-ужиткового ремісництва та сучасним станом
розвитку комп’ютеризованої системи проектування і автоматизованого ви-
готовлення предметів споживання можна розв’язати у процесі формування
в майбутніх учителів конструкторсько-технологічних умінь під час проек-
тування технологічних машин, пристроїв і пристосувань, інструментів для
сфери художніх технологій.
На думку О.М. Коберника [2], Л.В. Оршанського [3],
В.К. Сидоренка, Г.В. Терещука, В.В. Стешенка [5] та ін. серед різноманіття
нових педагогічних технологій трудової підготовки провідною є проектна
методика навчання. Проте у дослідженнях мало уваги приділяється проек-
туванню технологічних пристроїв, спеціалізованих верстатів які, акуму-
люючи потужний інтерес до декоративно-ужиткового мистецтва, сприяти-
муть підвищенню ефективності підготовки вчителя трудового навчання
нової формації.
Метою статті є проектування і аналіз особливостей застосування тех-
нологічного пристрою для нарізання канелюрів на деталях, що мають фо-
рму тіл обертання зі вгнутою дуговою твірною.
Відповідно до мети визначено такі основні завдання дослідження:
1. Обґрунтувати доцільність залучення студентів до проектування
технологічних пристроїв.
2. Розробити конструкцію пристрою для фрезерування канелюрів на
заготовках, які мають форму тіл обертання.
3. Розкрити особливості налагодження та використання пристрою.
Проектування як процес творчої, інноваційної діяльності завжди
спрямоване на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукту. Прое-
ктуючи виріб, студенти закріплюють знання з математики, фізики, крес-
лення, основ підприємницької діяльності та інших предметів; застосову-
ють сформовані вміння і навички у процесі виконання конструкторських,
технологічних, економічних, екологічних, мінімаркетингових операцій.
Одночасно вирішуються завдання ознайомлення з функціональним при-
значенням об’єктів; удосконалення навичок читання креслень, обрахунку
собівартості майбутнього виробу, складання ескізів, планування техноло-
гічного процесу, організації творчої діяльності; формування технологічної
культури. Процес фахової підготовки майбутніх учителів повинен будува-
тися з урахуванням визначених науковцями [2] етапів проектно-
технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання: організацій-
но-підготовчого, конструкторського, технологічного, заключного.
Організаційно-підготовчий етап проектування передбачає пошук
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів,
визначення параметрів і граничних вимог, вибір та обґрунтування оптима-
льного варіанта, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування результатів.
У процесі конструкторського етапу розробляють конструкцію виро-
бу; виконують технічні рисунки, ескізи, креслення; здійснюють добір ма-
теріалів; визначають варіанти оздоблення, технологію обробки деталей і
складання виробу; підбирають необхідні інструменти, пристрої, устатку-
вання; планують організацію робочого місця; здійснюють економічне та
екологічне обґрунтування, маркетингові дослідження.
Під час технологічного етапу виконують трудові операції, дотриму-
ючись вимог культури праці, трудової дисципліни, розробленої технології;
здійснюють самоконтроль і контроль якості роботи.
На заключному етапі проводять випробування об’єкта, аналізують
процес виконання проекту, вносять корективи згідно одержаних нових да-
них, формулюють висновки, завершують оформлення текстової частини
(пояснювальної записки), здійснюють самооцінку та підготовку до захисту
проекту.
Успішність проектування забезпечується за умови реалізації таких
взаємопов’язаних цілей: соціально-економічної ефективності; соціальної
інтегрованості; соціально-організаційної керованості; суспільної активнос-
ті. Важливим чинником є правильно організована і спланована робота вик-
ладача та студентів. Викладач при цьому стає організатором-
консультантом, його основне завдання – скласти план роботи, запропону-
вати цікаві й посильні об’єкти проектування; допомогти кожному
студентові у вирішенні тієї чи іншої проблеми, зокрема, в обґрунтованому
виборі раціональної конструкції, оптимального варіанту технології виго-
товлення даного об’єкта.
Педагог повинен акцентувати увагу не на репродуктивному (строго
послідовному) дотриманні стадій та етапів проектування, а на формуванні
у майбутніх фахівців елементів технологічної культури, розвитку здатності
до генерування ідей і їх аналізу, до самостійного ухвалення рішень,
відстоювання своєї думки чи позиції, взаємодії та діалогу в процесі
розв’язання суперечностей, спільного вирішення проблем.
Зазвичай тематика творчих проектів студентів орієнтована на ство-
рення виробів суспільно корисного призначення. Такий підхід використо-
вують і у Тернопільському національному педагогічному університеті на
заняттях з курсів «Основи проектування», «Практикум у навчальних май-
стернях», «Технічна творчість», «Прикладна творчість» та ін. Поряд із
цим, частина майбутніх учителів проектує необхідне для майстерень і
лабораторій оснащення. Використання проектної технології у вищому нав-
чальному закладі розкриємо на прикладі одного із проектів кусу «Технічна
творчість».
Студентам запропонували конструювання свічника, розробку
композиції його оздоблення та проектування пристроїв, необхідних для
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
виготовлення. У результаті творчих пошуків члени однієї з ланок обрали
варіант оздоблення деталей свічника канелюрами (канавками різного
профілю і глибини). Для реалізації цієї ідеї слід було спроектувати під
керівництвом викладача спеціалізований верстат або пристрій для
нарізання канелюрів на деталях, що мають форму тіл обертання з дуговими
твірними (рис. 1 а, б).
Формотворення свічника здійснювалося з використанням токарної
обробки деталей (рис. 2 а). Конструктивно він складався з п’яти частин,
зображених на рис. 2 б. Композицією оздоблення передбачалося нанесення
канелюрів на всі деталі.
У процесі ручного різьблення після розмічання деталей канелюри
виконують півкруглими царазиками, розлогими клюкарзами, кутовими
фучиками, плоскими косячками. При цьому різець переміщають вздовж
нерухомої заготовки. Але технологія ручного різьблення досить
трудомістка, вимагає високої майстерності студентів і, відповідно,
тривалої підготовки. Крім того, недостатній рівень кваліфікації виконавців
призводить до низької якості роботи (неоднаковий профіль канелюрів то-
що). Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є механізація процесу
різьблення.
На основі аналізу публікацій [1] розроблено конструкцію пристрою
для нарізання канелюрів на деталях, які мають форму тіл обертання зі
вгнутими дуговими твірними, що передбачає використання ручного елек-
трофрезера. Спроектований пристрій зображений на рис. 3–4.
Рис. 1. Оздоблення поверхонь виробів похилими канелюрами:
а – шкатулка, б – свічник [1], в – утворення канелюрів певного профілю
за допомогою фрез
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
Примітка. Всі рисунки крім рис. 1 б є авторськими (Ломниць-
кий Я.Т.).
Для декоративного фрезерування поверхонь деталей застосовують
фасонні фрези. На рис. 1 в показані взірці фрез простої конфігурації, кожна
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 28 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |