1.5. Торгівля і громадянське харчування. 1.6. Матеріально-технічне поста-
чання і збут. 1.7. Інформаційно-обчислювальне обслуговування.
1.8. Операції з нерухомим майном. 1.9. Загальна комерційна із забезпечен-
ням функціонування. 1.10. Геологія і розвиток надр. 1.11. Геодезична та
гідрометеорологічна служби. 1.12. Виробничі види побутового обслугову-
вання населення. 1.13. Інші види діяльності сфери матеріального виробни-
цтва. 2. Галузі нематеріального виробництва: 2.1. Житлово-комунальне го-
сподарство. 2.2. Певні сфери побутового обслуговування. 2.3. Охорона
здоров’я, фізична культура та соціальне забезпечення. 2.4. Освіта.
2.5. Культура і мистецтво. 2.6. Наука і наукове обслуговування. 2.7. Фінан-
си, кредит, страхування, пенсійне забезпечення. 2.8. Управління.
2.9. Об’єднання громадян [8].
Аналіз національного господарства України свідчить, що найбільш
поширена в наш час узагальнена класифікація господарства України:
1. Промисловість: 1.1. Важка; 1.2. Легка; 1.3. Харчова. 2. Комплекси:
2.1. Машинобудування; 2.2. Виробництво конструкційних матеріалів та
хімічних продуктів; 2.3. Паливно-енергетичний; 2.4. Мінерально-
сировинний; 2.5. Агропромисловий (сільське господарство); 2.6. Транспорт
та зв’язок; 2.7. Капітальне будівництво. 3. Сфера послуг: 3.1. Торгівля;
3.2. Громадське харчування; 3.3. Побутове обслуговування;
3.4. Комунальне господарство. 4. Охорона здоров’я, спорт. 5. Військово-
промисловий комплекс.
У методологічному та методичному аспектах, з професіології і про-
фесіографії, на наш погляд, досить цінною є класифікація галузевих функ-
цій у зв’язку з предметами (об’єктами) професійної діяльності людини, яку
умовно можна представити у вигляді так званої квадратної матриці або
«шахівниці» (вісім рядків і вісім стовпчиків), що включають назви: людина
(А), інформація (В),фінанси (С), техніка (D), мистецтво (E), тварини та ро-
слини (F), вироби та продукти (G), природні ресурси (H) та вісім функцій:
управління (1), обслуговування (2), освіта (3), оздоровлення (4), конструю-
вання (5), дослідження (6), захист (7), контроль та оцінка (8).
Наведена класифікація у вигляді «шахівниці» – це квадратна матри-
ця, яка значно розширює уявлення учнів про предмети (об’єкти) праці,
знайомить їх з широким колом видів діяльності, переліком різних наук, які
функціонують у процесі професійної діяльності. Проте в подальшому вар-
то учням знаходити зв’язки між окремими видами діяльності та конкрет-
ними професіями, необхідних для здійснення працівниками певних функ-
цій. Наприклад, якщо учень об’єктом праці по горизонталі визначає люди-
ну (А), а по вертикалі – функцію «управління», тобто квадрат «Людина-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
управління», то його змістом є: 1. Державне та муніципальне управління.
2. Менеджмент організації. 3. Управління персоналом. 4. Політологія.
Отже, «шахівниця» як дидактичний засіб у методологічному та ме-
тодичному аспектах – це один зі шляхів підвищення компетентностей учня
загальноосвітнього навчального закладу в галузі професійної діяльності
людини щодо вибору ним майбутнього профілю навчання у ЗНЗ, профе-
сійно-технічному або вищому навчальному закладі, що сприятиме обґрун-
тованому самовизначенню та самовихованню особистості.
Таким чином, порівняльний аналіз структури світового господарства
та господарства України свідчить про велику строкатість щодо кількості і
назв галузей, виробництв, видів трудової діяльності людини. Серед класи-
фікацій – класифікації Філіпченка, Оксфордського університету, колиш-
нього Радянського Союзу (галузева), узагальнена класифікація господарст-
ва України, класифікація галузевих функцій у зв’язку з предметами
(об’єктами) професійної діяльності людини (матрична або «шахівниця») та
інші.
Різні галузі світового господарства та господарства України у своїх
межах потребують підготовки відповідних працівників певних професій і
спеціальностей, які в свою чергу класифікуються за різними критеріями.
Тому варто провести поглиблений аналіз існуючих класифікацій професій
з метою дидактичного відбору для учнів загальноосвітніх та інших навча-
льних закладів, зокрема для підготовки майбутніх учителів трудового на-
вчання.
Існують такі класифікації професій, зокрема класифікації за Струми-
ліним, Мюнстербергом, Клапаредом, Титовим, Коганом, а також класифі-
кація робітничих професій (традиційна), психологічна класифікація профе-
сій за функціями та стандартними особливостями, спрощена класифікація
професій (за Климовим).
Ознайомлення учнів, студентів із різними класифікаціями структур
народного господарства, технологіями виробництва, а саме: «постмодерні-
стською класифікацією» (Філіпченка), класифікацією світового народного
господарства, галузевою (традиційною) класифікацією тощо, сприяє поглиб-
леному усвідомленню майбутніми учителями трудового навчання. Узагаль-
нена класифікація господарства України передбачає і забезпечує всебічний
зв’язок галузей із класифікаціями різних професій (спеціальностей).
Аналіз критеріїв та класифікацій професій, зокрема класифікації
С.Г. Струмиліна, Мюнстерберга, Клапареда, В.М. Когана, І.П. Титова, кла-
сифікації робітничих професій, психологічною класифікацією професій за
їх функціями допоможе учням, майбутнім учителям усвідомити і застосу-
вати узагальнену класифікацію професій (за Є.О. Климовим), що визнана у
багатьох країнах світу і є засобом вивчення професійних намірів учнів за-
гальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) у навчальній програмі з «Трудо-
вого навчання».
Як свідчать результати аналізу, серед дослідників трудової діяльнос-
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
ті учнів із метою їхньої профорієнтації існують різноманітні підходи щодо
вивчення основ професіології і професіографії, класифікацій технологічної
освіти школярів, які можна визначити таким чином: технічна; природничо-
наукова; інформаційна; гуманітарно-соціальна; художньо-естетична.
Загальну, допрофільну, профільну та професійну освіту, на нашу ду-
мку, можна здійснювати за такими етапами: перший етап – загально тех-
нологічний (початковий), що включає 1–4 класи початкової школи; другий
– загально технічний (основний) – 5–7 класи; третій – допрофільний – 8–9
класи; четвертий – професійний, 10–12 класи.
У загальноосвітніх закладах України знайомство учнів з основами
професіології та професіографії, зокрема структурами світового та націо-
нального господарств з певними професіями варто здійснювати на всіх
етапах загальної освіти, однак більш системно це необхідно і можливо ви-
конувати у 7–9 класах ЗНЗ, що передбачено новими навчальними планами
і програмами.
Таким чином, ознайомлення учнів ЗНЗ зі структурами світового і
національного господарств України сприятиме поглибленню та усвідом-
ленню наявності різних класифікацій та логічних зв’язків між ними, що
спонукатиме їх до науково обґрунтованого вибору і здобуття майбутньої
професійної діяльності, ефективного самовизначення особистості.
Перспективи подальших розвідок полягають у розробці теоретичних
та методологічних засад щодо професійного самовизначення та самовихо-
вання особистості у ПТНЗ та ВНЗ, створенні навчально-методичних ком-
плексів дисциплін з урахуванням сучасного змісту світового господарства
та динаміки класифікацій професій у навчальних програмах допрофільної
підготовки та профільних класах (школах).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Організація профільного навчання в старшій школі / Упоряд.
Н. Мурашко. – К.: Шк. світ, 2007. – С. 12–13.
2. Гладкова В.М. Профорієнтація: Навчальний посібник. – Львів: Новий
світ. – 2000, 2007. – 160 с.
3. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.:
Вид. група «Основа», 2008. – 112 с.
4. Туріщева Л.В. Психологічне супроводження професійного навчання. –
Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144 с.
5. Кремень В.Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум. –
К.: Грамота, 2007.
6. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі. –
X.: Вид. гр. «Основа», 2003. – 176 с.
7. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. – М.: Издательс-
тво МГУ, 1995. – 224 с.
8. Сазонов А.Д., Симоненко В.Д., Аванесов В.С., Бухалов Б.И. Профес-
сиональная ориентация учащихся. – М.: Просвещение, 1988. – 223 с.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
УДК 378.147.091.33 – 027.22
Олена Полетай
асистент кафедри педагогіки,
психології і методики
трудового та професійного навчання,
Чернігівський національний
педагогічний університет
імені Т.Г. Шевченка
ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА, ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
ДО РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
В статті проведено аналіз психолого-педагогічної літератури щодо
дослідження ролі педагогічної практики у формуванні майбутнього вчи-
теля трудового навчання та впливу її на розвиток вмінь та навичок робо-
ти з обдарованими дітьми.
Ключові слова: педагогічні умови, педагогічна практика,
обдарованість, технічна творчість, технічна обдарованість, здібності,
вчитель трудового навчання.
В статье проведено анализ психолого-педагогической литературы
относительно исследования роли педагогической практики в формирова-
нии будущего учителя трудового обучения и влияния ее на развитие уме-
ний и навычек работы с одаренными детьми.
Ключевые слова: педагогические условия, педагогическая практика,
одаренность, техническое творчество, техническая одаренность, спо-
собности, учитель трудового обучения.
The article analyzed the psychological-pedagogical literature on research
on the role of pedagogical practices in shaping the future of labor education
teachers to work with gifted children.
Key words: pedagogical conditions, pedagogical practice, gifts, technical
creativity, technical talent, ability, teacher labor training.
Удосконалення державотворчих процесів вимагають від нас швидкої
реакції на всі вимоги нашого суспільного життя. Кожен повинен вміти
трансформувати свої знання і вміння, щоб бути потрібною особистістю у
соціумі. Тому, крім особистісного саморозвитку, вчителі повинні допома-
гати іншим розвиватися і удосконалюватися. Таким чином, актуальним
стає створення сприятливих педагогічних умов для роботи педагогів з об-
дарованими учнями та студентством, виявлення та діагностики творчого
розвитку обдарованого молодого покоління і набуття ним вмінь і навичок,
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
завдяки яким найбільше виявляються природні задатки та обдарованість.
Формування готовності майбутнього вчителя трудового навчання до
роботи з технічно обдарованими дітьми здійснюється не тільки в ході ау-
диторних занять, а й під час проходження педагогічної практики в
загальноосвітніх закладах.
Метою даної роботи є комплексне вивчення та аналіз джерел з
педагогічної психології, історії педагогіки, методики виховної роботи та
загальної педагогіки для підтвердження гіпотези щодо впливу педагогічної
практики на формування вмінь та навичок роботи майбутніх вчителів тру-
дового навчання з технічно обдарованими учнями.
Важливою умовою модернізації освіти є підготовка майбутніх
вчителів, їх професійне вдосконалення. Сучасна школа вимагає нових
спеціалістів: креативних, творчих, здібних, активних, здатних до
самостійного пошуку, готових орієнтуватися в різних проблемах навчання
і виховання підростаючого покоління. Тому закон України «Про освіту»,
«Про вищу освіту» зазначає, що саме діяльність вчителя є міцним засобом
формування творчої особистості, розвитку здібностей та обдарувань
майбутніх громадян нашої держави. Отже, практично побачити як
потрібно застосовувати свої теоретичні знання, можна тільки на
педагогічній практиці, де майбутні вчителі отримують свій перший досвід
роботи з обдарованими учнями.
Вивченню досліджуваної проблематики сприяли роботи, в яких
висвітлювалися питання формування готовності до професійної праці, яки-
ми займались Г. Балл, Г. Костюк, В. Моляко, аналізу структурних
компонентів готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів
– Л. Кондрашова, В. Сластьонін, науковими теоріями та підходами до про-
блеми обдарованості – О. Асмолов, Д. Богоявленська, С. Рубінштейн,
дослідженнями педагогіки і психології з питань обдарованості –
Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, технічної
обдарованості – В. Моляко.
Вітчизняний педагог В. Сухомлинський наголошував, що робота
вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування в дітей знань;
«Обдаровані і талановиті всі без винятку діти» [7].
Педагогічна практика студентів вищих навчальних закладів є
обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття
кваліфікаційного рівня спеціаліста.
Вона є первинною ланкою і однією з умов при набутті студентом
професійних навичок та вмінь вчителя-предметника загальноосвітніх на-
вчально-виховних закладів різних типів і рівнів акредитації.
Поняття «умова» у філософії визначається як категорія, що виражає
відношення предмета до оточуючих його явищ, без яких він існувати не
може [8].
У педагогічному словнику щодо педагогічних умов зазначено, що це
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
необхідні обставини, передумови, які роблять можливим здійснення нав-
чально-педагогічного процесу [3, с. 143].
Під педагогічними умовами розуміють сукупність мір, об’єктивних
можливостей змісту, форм, методів, які реалізуються у певному освітньому
середовищі і направлених на досягнення студентами професійно-творчого
рівня діяльності [10].
Педагогічні умови – категорія, що визначається як система певних
форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об’єктивно скла-
лися чи суб’єктивно створені, необхідні для досягнення конкретної
педагогічної мети [5].
З точки зору нашого дослідження, тлумачення «педагогічні умови»,
це необхідні обставини, які забезпечують покращення підготовки
майбутніх вчителів трудового навчання до роботи з технічно обдаровани-
ми дітьми.
Отже, ми будемо виділяти педагогічні умови формування знань,
умінь і навичок, які можна отримати завдяки проходженню педагогічної
практики як систему доцільно побудованих обставин ефективного форму-
вання знань, умінь і навичок, у яких оптимально реалізується підготовка
майбутнього вчителя трудового навчання. Зокрема варто враховувати і такі
умови, як створення позитивної мотивації, співпраця студента і викладача
в процесі педагогічної практики, спрямованість підготовки на набуття сту-
дентами досвіду роботи з обдарованими дітьми.
Основною метою педагогічної практики є: поглиблення і
закріплення теоретичних знань з психолого-педагогічної і фахової
методичної підготовки; безпосередня участь у підготовці і проведенні
уроків різного типу з предмету із застосуванням різноманітних форм і
методів навчання; виконання функцій класного керівника і проведення по-
заурочних та позашкільних виховних заходів; формування у студентів
педагогічних професійних якостей, інтересу до науково-дослідної роботи в
галузі педагогічних наук; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду
учителів; залучення студентів до громадсько-корисної діяльності та роботи
з професійної орієнтації в школі.
Під час проходження педагогічної практики увага студентів
акцентується на наступних дидактичних та практичних завданнях [6]:
1. Ознайомлення з навчально-виховною роботою школи та особли-
востями навчально-пізнавальних здібностей учнів класу:
– дослідження психологічних аспектів навчально-виховної
діяльності (врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей,
особливостей пізнавальної діяльності, мотивації, особливостей
педагогічного спілкування і мікроклімату на уроці тощо);
– вивчення окремих учнів і колективу (групи) з метою складання
об’єктивної психолого-педагогічної характеристики;
– узгодження власного плану виховної роботи з планом роботи
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
класного керівника;
– аналіз особових справ учнів, медичних карток, щоденників, клас-
них журналів.
2. Вивчення календарно-тематичних і поурочних планів учителя,
плану позакласної роботи з предмету;
3. Проведення навчальної і позакласної роботи з фахового предмету:
– з’ясування рівня знань, умінь і навичок учнів з предмету, (аналіз
класного журналу, зошитів учнів, їх контрольних робіт та ін.);
– розробка планів-графіків проведення уроків у період практики;
– розробка конспектів (розгорнутих планів) уроків, лекційних і
семінарських занять, факультативів, занять гуртка або інших позаурочних
занять з предмету;
– підготовка методичних матеріалів, наочних посібників, технічних
засобів навчання, електронно-обчислювальної техніки до уроку або позау-
рочного заняття;
– проведення окремих уроків та позакласних занять з предмету
спеціальності, обов’язкове відвідування уроків учителя і практикантів,
участь в їх аналізі.
4. Проведення позакласної виховної роботи в класі (групі):
– вивчення рівня вихованості учнів (стан дисципліни, рівень
суспільної активності тощо);
– розробка плану-графіка проведення позакласних виховних занять
в період практики;
– підготовка і проведення позакласних занять, що забезпечують
різнобічний виховний результат;
– набуття умінь по організації самоуправління учнів;
– робота з батьками (відвідування учнів удома, індивідуальні бесіди
з батьками, виступи на батьківських зборах та ін.);
5. Методична і самостійна робота:
– участь у роботі педагогічної ради; методичного об’єднання,
семінару класних керівників;
– систематичний аналіз своєї практичної діяльності і досвіду нав-
чально-виховної роботи школи (ПТУ) в педагогічному щоденнику;
– визначення теми можливої дипломної роботи або реферату, роз-
робка планів їх виконання, накопичення емпіричного матеріалу.
Якщо, проаналізувати дані методичні рекомендації, то звертаємо
увагу що проблема роботи з учнями зі здібностями та обдарованостями
взагалі мало врахована і це є негативним фактором підготовки майбутніх
вчителів. Тому, слід зазначити, що підготовка до роботи з учнями в
загальноосвітніх закладах буде продуктивнішою, якщо буде врахований
вищезазначений фактор. Які ж рекомендації слід врахувати? По-перше, бу-
ти професійно компетентним вчителем трудового навчання – це мати знан-
ня про особливості технічно обдарованих учнів (про сутність
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
обдарованості, типи, особливості обдарованих учнів), методи їх виявлення,
діагностики, розвитку і навчання; по-друге, навчати студентів основних
організаційних форм, дидактичних та психологічних методів виявлення,
діагностування і практичної роботи з технічно обдарованими учнями;
третє, це формувати вміння дослідження методичних проблем (вміння
виявити та відокремити відповідно до типу обдарованості завдяки спосте-
реженню та інших методів дослідження) і пошуку шляхів удосконалення
процесу розвитку та навчання технічно обдарованих учнів.
Таким, чином врахування даних рекомендацій дасть змогу покращи-
ти підготовку студентів до роботи з технічно обдарованими учнями, що
допоможе у майбутньому стати професійно компетентним вчителем. Як
наслідок при удосконаленні методичних розробок до педагогічної практи-
ки потрібно включати такі завдання:
– набуття умінь по організації психологічних та педагогічних
досліджень по типам обдарованості (діагностика, використання новітніх
методик виявлення обдарованостей та здібностей учнів);
– аналіз отриманих результатів та набуття вміння застосовувати їх в
практичній діяльності;
– вибір відповідних форм навчання та виховання технічно обдаро-
ваних учнів (гуртки та позаурочні заняття);
– розробка конспектів уроків з використанням методів та засобів,
які сприяють розвитку технічної обдарованості та набуття умінь по їх про-
веденню;
– підбір та підготовка методичних матеріалів, наочних посібників,
технічних засобів навчання, які спонукають появу пізнавального інтересу в
учнів на уроках трудового навчання.
Отже, для глибокої підготовки майбутнього вчителя трудового нав-
чання до роботи в загальноосвітніх закладах, потрібно приділяти більше
уваги виконанню завдань, які виносяться на педагогічну практику. Але в
методичних розробках обов’язково передбачати роботу з обдарованими
дітьми, тому що завдання держави вимагає від освітян підготовку
гармонійно розвиненої особистості майбутнього громадянина України, яка
творчо і плідно буде працювати на благо нашого народу. Тому характер-
ними рисами майбутнього вчителя трудового навчання повинні бути
поєднання глибоких знань з педагогічною майстерністю, вмінням
організовувати і проводити психологічні дослідження, розуміти
внутрішній світ учня, його мотиви поведінки, любов до дітей, готовність
до самоосвіти у різних галузях науки та мистецтва.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Біласевич І. Структурні компоненти технічних здібностей школярів /
І. Біласевич // Трудова підготовка в закладах освіти.– 2005. – № 1. –
С. 47–50.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
2. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко,
Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончарен-
ко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
4. Максимюк С. П. Педагогіка: навчальний посібник / С.П. Максимюк –
К.: Кондор, 2005. – 667 с.
5. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних
технологій: Навч. посіб. / О.М. Пехота, В.Д. Будак, А.М. Старева та
ін.; за ред. І.А. Зязюна, О.М. Пехоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.
– 240 с.
6. Педагогічна практика: Методичний посібник для студентів ІV і V
курсів спеціальностей 7.010103 «Трудове навчання», «Професійне
навчання» / С.В. Завацький, В.М. Дрозденко, Л.В. Дрозденко,
В.С. Люлька, Г.А. Хоменко / За ред. Завацького С.В. – Чернігів:
Чернігівський державний педагогічний університет імені
Т.Г. Шевченка. – 2001. – 60 с.
7. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. – К.: Рад. школа. 1986. –
Т. 1–5.
8. Философский словарь / Под ред. М.М. Розенталя. – М.: Политиздат,
1980. – 359 с.
9. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих
педагогічних закладів освіти / М.М. Фіцула. – К.: Видавничий центр
«Академія», 2000. – 544 с.
10. Яковлева Н.М. Теория и практика педагогического творчества /
Н.М. Яковлева. – Челябинск: ЧГПИ, 1987. – 68 с.
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
УДК 378:331.102.12
Наталя Поліщук
старший викладач кафедри
професійної педагогіки
і трудової підготовки
Рівненський державний
гуманітарний університет
САМОСТІЙНА РОБОТА ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО
ФАХІВЦЯ З ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
У статті розкривається підхід до змісту і організації самостійної
аудиторної роботи студентів в умовах кредитово-модульної системи
навчання. Пропоноване навчання стимулює студента до дискусій, діалогу
як з викладачем, так і між собою, спонукає його бути активним
співучасником лекційного виду навчання з технологічної освіти.
Ключові слова: професійна підготовка, технологічна освіта, креди-
тово-модульна система організації навчального процесу, лекція, методич-
ний навчальний посібник, самостійна аудиторна робота студентів.
В статье раскрывается подход к содержанию и организации само-
стоятельной аудиторной работы студентов в условиях кредитно-
модульной системы обучения. Предлагаемое обучение стимулирует сту-
дента к дискуссиям, диалогу как с преподавателем, так и между собой,
побуждает его быть активным соучастником лекционного вида учения по
технологическому образованию.
Ключевые слова: профессиональная подготовка, технологическое
образование, кредитно-модульная система организации учебного процес-
са, лекция, методическое учебное пособие, самостоятельная аудиторная
робота студентов.
In clause the approach to the maintenance and the organizations independent
аудиторной works of students in conditions of credit-modular system
of training reveals. Offered training stimulates the student to discussions, dialogue
as with the teacher, and among themselves, induces it to be the active accomplice
of a lecture kind of the doctrine by technological formation.
Key words: vocational training, technological formation, credit-modular
system of the organization of educational process, lecture, the methodical manual,
independent аудиторная the robot of students.
Професійна підготовка вчителя з технологічної освіти – галузі, яка
поєднує у собі знання, вміння і навички з трудового навчання, виробничих
Збірник наукових праць. Частина 3, 2010
технологій, основ виробництва і підприємництва, інформатики, ставить за
мету сформувати високоосвічену особистість, яка володіла б знаннями з
техніки, технологій, а також комп’ютерною грамотністю. Головне, щоб
всебічно розвинений фахівець зміг пристосувати себе і використати свої
знання в сучасному високотехнологічному інформаційному суспільстві.
Важливим критерієм розвитку як соціальної, так і культурної зрілості
сучасної молоді є осмислення власного майбутнього, постійне професійне
самовдосконалення та особистісне зростання.
Нині повністю сформувати такого професійного фахівця не можливо
за допомогою традиційної лекційної системи навчання, тому й
запроваджується кредитно-модульна система навчання, яка передбачає
підвищення ролі індивідуальної та самостійної роботи студентів з викори-
станням сучасних технологій викладання дисциплін, діагностування та
оцінювання навчальних досягнень на відповідних етапах підготовки.
Сучасний випускник вищої школи повинен володіти такими
функціональними якостями: наявність підготовки у відповідній галузі,
знання відповідної техніки і технології, поінформованість з економіки і
права, організації виробництва, володіння навиками адміністрування; про-
являти творчу активність, завзятість у досягненні мети, принциповість,
рішучість, чесність, мати почуття обов’язку та відповідальності, уміння
самостійно і вчасно приймати рішення в умовах найвищого ризику і
невизначеності [1].
У зв’язку з цим перед професорсько-викладацьким складом постало
завдання поліпшити підготовку студентів до творчої діяльності через нав-
чальну роботу, покликану розвивати в них інтерес до науково-
дослідницької діяльності, звичку до систематичної самостійної розумової
праці, формувати потребу в творчому підході до розв’язання професійних
завдань. Крім того, така робота повинна бути індивідуальною з урахуван-
ням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків,
інтересів, навчальної активності тощо [2].
Одним з напрямків такого вдосконалення виступає кредитно-
модульна система навчання, яка дозволяє й вимагає враховувати
індивідуальні здібності та рівні професійної підготовки майбутніх
вчителів. Кредитно-модульна система навчання сприяє більш глибокому
засвоєнню навчального матеріалу, своєчасному контролю з боку викладача
і самоконтролю, змушує студентів систематично навчатись, підвищує
інтерес до нових знань і вмінь, їх пошуку і застосуванню на практиці, а це
в свою чергу гарантує якість професійної підготовки.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 25 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |