21. Фонема [т]
|
Рис. 32. Артикуляц1я англ(йських приголосних фонем [f, v] |
Основний вштшок фонеми [ш] - губно-губний з'шкнений (з1мкнено-прох'1дпий) носовий сонант. Вимовляеться основний вщтшок фонеми [ш] загалом так само, що й твердий укра'шський звук [м]: губи стул em. утворюючи повну перепону; голосов! зв'язки в!брують, м'яке пщнебшня опущене, i повггря проходить через носову порожнину, внаслщок чого звук [т] отримуе носове забарвлення. Вщмшшсть англшсько! фонеми [т] вщ украшського [м] полягае у тому, що при вимовлянш англшського |т] губи бшьш напружен! i зовс!м не випнут! - типов! риси англшсько'! артикуляцшно"! бази; язик трохи просунутий уперед, i кшчик його перебувае бшя нижшх зубов. Англшський звук [т] мае быъшу тривалкть звучания, особливо у ктщ слова п!сля короткого голосного.
Вправа 23.
|
['шеш,men | 'meni ч maindz] ['mini 'ka:nt 'meik 'лр ha\mamdj |
22- 23. Фонеми [f] - [v]
Основний вштшок фонеми [f] - губно-губний щшынный фрикативный шумний довгий однофокусний пласкощшынныы сильний (фортисний) глухий приголосний звук.
fa: st 'ftnif 'feimas |
'ljoarias 'fo:wed(z) fra:ns |
'kleva vi:va givn v] fen - vasn fet - vat laiv - laif neiv - naif |
i:vmi) s3:vis livd 'neivi vest |
vais twelv Vao vois 'nva угеп Вправа 26. [f 'fi:l - vi:l felt - velt li.v - li:f livd - lift [ez /it! az a Jidl] [6ei a'raiv at J'aiv] [aiv 'neve 'teikn ta 'vivian 'veri ^mAtf] |
veri |
fell - veil feis - veiz fi:l-li:f vi:l -li:va |
fain - vain faiv - faif laif - fail naif - fain |
При вимовлянш основного вщтшка фонеми [f] (рис. 32) внутршшя поверхня нижньоТ губи нещичьно притискасться до верхшх зуб1в. утворюючи дуже вузьку щшину. Через утворену цплину з шумом швидко проходить струмшь повггря, i при цьому продукуеться глухий звук. Губи мають бути достатньо напруженими (розтягнутими).
Вправа 24.
fr.l Ii:f faond self frend feit fast fjoel mf ftymt laif faind faia i'nAf a'freid ['fen iz 'ful av 'fensizj ['fa:st a\fo:moast] ffil 'in 5asfo:mJ
Основний вштшок фонеми [v] - губно-губний щЫинний фрикативный шумний однофокусний короткий пласкощшынний слабкий (ленысний) дзвткий приголосний звук.
Фонема [v] артикулюеться так само, що й фонема [f] (рис. 32), але з додаванням голосу, тобто при вимовлянш основного вщтшка фонеми [v] внутршня поверхня нижньоТ губи дегцшьно притискасться до верхшх зубж, утворюючи дуже вузьку нплину. Через утворену щшину з шумом i голосом швидко проходить струмшь повггря, i при цьому продукуеться дзвшкий звук. Губи мають бути достатньо напруженими (розтягнутими).
Вправа 25.
vcks mu:v 'hevi 'kleva 'neva teikn
vein fa'givn
a'pru:vd 'eva
Основний вштшок фонеми [pj - губно-губний зЬмкнений проривний (вибуховий) астрований сильный (фортисний) глухий приголосний звук.
При вимовлянш фонеми [р] (рис. 33) розтягнут1 (напружен!) губи, щшьно 31мкнувшись. утворюють Miui IV змичку (шдльну перепону). Яктшьки- но напружемсть губ починае ослаблятися, то сильний струмшь повггря з шумом проривае перепону, внаслщок чого звук [р] вимовляеться з придихом (acnipauiero), що й вщр1зняе його вщ укра'шськоУ фонеми [п]. Анппйська фонема [р] звучить майже так само, що й украшська тверда фонема [п]. Але для украшсько! фонеми [п] типовою особтшсгю е поступове 31мкнення та розмикання губ, в той час як в англшськш це вщбуваеться миттево. i воно дуже енергшне, в результат! чого фонема [р] виявляеться астрованою та сильною пришлосною. Фонема [р] - глухий звук, оскшьки голосов1 зв'язки не беруть учасп в артикуляцй uie'i фонеми.
Вправа 27.
роэ 'pi:pl 'plgenz po:z ki:p pianr) 'posibl pDsibl p'i:siz put po:ts 'рлшрщ pleis 'splendid 'pendltan 'pendltan spent 'paisnts п'рлЬШс 'plsetfo:m 'tApens 'peips 'pem 'pitxfai ['pegz ez 'pritiaz a^pik^a] ['psem pDpt 'лр a^gein]
24-25. Фонеми [p]-[b] |
Рис. 33. Артикуляц1я ангтпйських приголосних фонем [р, Ь] |
[р] [b] |
Основний вштшок фонеми [b] - губно-губний з1мкнений проривний (вибуховий) слабый короткий дзвшкий приголосний звук.
Слабка фонема [b] артикулюеться так само, що й сильна фонема [р! (рис. 33, але фонема [Ь] загалом вимовляеться з голосом, без астраии та з меншою силою. Англшська фонема [Ь] вимовляеться менш напружено, шж укра'шський звук [б]: bar [baj.], boss [bDs],
Вправа 28
bi: | 'trAbl | big | bil |
bo: | bAtn | bra on | bok |
nib | boi | bask | 'robin |
bred | Ьагд | bea |
|
Вправа 29 [p-b]
pa:s-bAs po:t-bo:t pei-bei pet-bet
paek-bask point-boi 'pi:pl — bi:tl pots-boks
bi:k-pi:k paed-baet 'pi:siz — bi:z 'p3:sirj -'b3:tn
['w/vn 'bi:ts Sa ^bo/iz, | э'плбэ ' teiks 6a vb3:d]
26-27. Фонеми [t]-[d]
Рис. 34. Артикуяяц1я англмських приголосних фонем [t, d] (у зютавленн1 з украТнськими фонемами [т, д]) |
Основний вщтшок фонеми [t] - передньоязиковий альвеолярно- аткальный зшкнений проривний астрований сильный (фортисний) глухый прыголосный звук.
Щодо загального звучания, англшська фонема [t] значно вщрпняеться вщ слабшоН твердоТ укра'шськоТ фонеми [т]. Р1зниця полягае У тому, що якщо вимовляеться укра'шський звук [т], то спинка язика вигинаеться до пшнебшня (дорсальне положения), в той час як при артикулюванш англшськоУ фонеми [t] кшчик язика пщншасться до найбмыи випукло! частини альвеол шд прямим кутом (апжальне положения) (рис. 35). Положения губ залежить вщ cycidnix звуюв i особливо вщ наступного за [t] голосного чи нашвголосного. Звук [t| вимовляеться при розтягнутих губах у crioBi teeth [ti:0j. губи помипно лаб1ал1зоват у словах tooth [tu:0], twice [twais] та нейтрален! у словах tar [taj, Тот [torn].
Перед наголошеним голосним звук [t] вимовляеться з помтною астрашею. яка послабляеться теля наголошеного голосного i може зникнути теля звука [s] та у ктщ слова: tea [thi:] - auntie ['a:nthi:] - star [sta:] - aunt [a:nt]. Але i в цих позид[яхможна почути придих. У ктщ слова звук [t] вимовлегься чтко та енергшно.
Вправа 30
|
ti: - tin - ten - taim ni:t-nit- net-nait mi.t - tim - met - malt
bi.t-bit-bet-bait pi:t — pit - pet - taip ti:m- tint - tent - tait
|
['trai ta 'put it jait] [ju:a 'teliq 'priti 'to:l Jeilz]
Основний вштшок фонеми [d] - передньоязиковий альвеолярно- аткальний з1мкненый шумный (выбуховый) ленисний (слабкнй) прыголосний звук.
Мкце й cnocifj артикуляци фонеми [d] таю самк що й у описано! перед цим фонеми [t] (рис. 34). Вщмшшсть полягае у eidcymnoani acnipanii" при артикуляци фонеми [d], а також у тому, що гoлocoвi зв 'язки зазвичай в}брують при вимовлянш звука [d\.Дзвшка фонема [d] слабкше вщ свое! фортисноТ пари [t]. Слщ пам'ятати в першу чергу про те, що фонема (dj - дуже слабий короткий звук. За своТм звучаниям англшська фонема [d] схожа на тверду украТнську фонему [д], але украТнський звук [д| мае ■зуЪно-дорсальну артикулящю, в той час як англшський [d] (так само як i англшський [t|) - г&ъъсошщо-аткалышй звук. OKpiM цього, англшський [d] слабший вщ украшського [д]. Положения губ при вимовлянш англшсько! фонеми [d] змшюеться в залежност1 вщ сусцшх з ним звук1в. Губи розтягнутi у таких словах, як deed [drd], та jiaoianhoeaui у словах на зразок do [dun], dwindle [dwindl].
Вправа 31.
|
['god dei] ['maind da 4hed] [daedz a 'gud ^draiva]
28. Фонема [n]
Рис. 35. Артикуляц1я англмськоТ приголосноУ фонеми [п] |
Основний в1дтшок фонеми [п] - передньоязиковий альвеолярно- аткалышй зшкнений (зшкнено-прохгдний) носовий сонант.
При вимовлянш фонеми [п] (рис. 35) кшчик язика притискаеться до найбшьш випуклоТ частини альвеол шд прямим кутом (аткальне положения), м'яке шднеб1ння опущене, i пов1тря проходить через носову
порожнину. Губи розтягнуп у таких словах, як neat [nut], knit [nit], нейтральш у словах на зразок not [nat], та дещо лаГпалповаш у випадках, под1бних до сл1в noon [пшп], new [nju:]. При вимовлянш украшського звука [н] передня частина язика притискаеться до внутрпиньоУ поверхш передых верхшх зуб!в та до ясен, а самий кшчик язика трохи опушений (дорсальне положения язика/ Окрш цього, укра'шський звук [н] значно коротший вщ англшського [п], не такий сонорний та не може бути складотв1рним.
| Вправа 33. |
|
|
sin | nik tin | 'ina | агп |
nib | ned ten | 'inlaend | рз:'гм[п |
ni: | Bin ment | 'baena | 'teikn |
ni:s | win faen | 'hevn | winz |
[in em ivent] |
29. Фонема [I]
Рис. 36. Артикуяяц1я анп-нйськоТ пригояосноУ фонеми [I] |
Основний вштшок фонеми [1] - передньоязиковий альвеолярно- аткалышй зшкнений (зшкнено-промдний) бокоеий щшинний сонант.
'лп vd/vn] |
При вимовлянш фонеми [1] (рис. 36) кшчик язика упираеться в алъвеоли (ашкальне положения), а боков1 краУ опускаються, утворюючи проходи для струменя пов1тря (звщси й назва - "бокоеий сонант"). Напружен! голосовi зв 'язки в1брують i продукують голосовий тон, який, залежно вщ конф1гуращУ язика;истае тембр, характерний для звука [1]. Положения губ залежить вщ наступного за сонантом [1] приголосного.
Губи трохи розтягнуп перед або теля передньоя зцкоецх звуюв [i:, w, е] (lean [lijn], steel [still], lend [lend]) i дещо лаб1атзоваш у таких словах, як tall [toil], school [skuil]-
Фонема [1[ мае два основпих вар1анти (алофони"): пом'якшене (або евтгле) [1J та тверде (або темне) [1]. При вимовлянш пом'якшеного [1] олночасно з кшчиком язика пщшмаеться середня спинка язика, але на так високо. як при артикуляцп украшського [ль]. Через це англшське иом'якшене [1] е твердшим, ашж украшське [ль[. Свтле (м'яке) [1] вживаеться перед голосними (особливо переднього ряду: [i:, i, е]. Причому мова йде як про голосш в межах одного й того самого слова, так i про zojiocni, що входять до складу наступного слова у словосполученш або реченш. При вимовлянш темного (твердого) [1[ задня спинка язика пщшмаеться до м'якого пщнебшня, а середня спинка язика опущена. Тверде [1] за звучаниям м 'якше вщ украУнськоТ фонеми [л]. Темне [1] вживаеться перед приголосними та у кшщ слова. Треба слщкувати за тим, щоб [1] у кшщ слова не приглушувалося та не супроводжувалося призвуком голосного [е].
У кищевому положенн! та перед дзв'шкими приголосним звук [i] вимовляеться протягливше вщ украУнськоТ твердоТ фонеми [л] (особливо шеля голосного).
|
lid- | les - lsemp | leek - | blaek |
| 'geili - | 'deili | |
luk- | la:d3- | lu:p | lu:m | - blu:m |
| 'kAmli- | - IavIi |
laud | -Uki- | 'lAgid3 | Iav - | glAv |
| a 'IavIi | >ik |
|
|
| [11 |
|
|
|
|
pi:l | mil | Tel | bul - ful | -pul | silk - | - milk | bild |
di:l | wil | bel | tu:l - ku: | help | -рл1р | smailc | |
mi:l | kil | spel | 'maoSfol |
| elf— | self | peild |
si:l | til | wel | 'keafol |
| delt - | -felt | feild |
1111; - Шах - Ulei |
[1,1,1, н:-л1] [1] laed - glaed |
■lili - sill |
['liv and J3:n] ['liljan 'left 6a 'laibrari at i'levan a^klok] ['wil ju 'pli:z'lei За ^teibl] ['lu:k 'o:lwiz 'trevalz bai slaend] ['hi: Qat'livz wi9 Jcriplz J'1з:пг ta Jimp] |
Вправа 34 [1,1,1, ei - ел ] |
[i:l-li:] |
[set - les] |
30-31. Фонеми [к] - [g]
Рис. 37. Артикуляц1я ангтшських приголосних фонем [к] та [д] |
[к] [g] |
Основний вштшок фонеми [к| - задньоязиковий зшкнений вибуховий астрований фортисний (сильний) глухий приголосний звук.
При вимовлянш фонеми [к] (рис. 37) спинка язика змикасться з шднятим м'яким пщнебшням, утворюючи шлковиту перепону, яку й "проривае" сильний пот!к пов1тря. Вщбуваеться енергшне та миттсве роз1мкнення змички (вибух). Голосов! зв'язки не наближеш та не В1брують. Внаслщок усього зазначеного звучить звук [к] з енергшним придихом facnipauiero). Англшська фонема [к] вимовляеться майже так само, що й украшська тверда фонема [к]. Вщмшшсть полягае у наступному: 1) астрованост! анппйського звука [к] перед наголошеними голосними: 2) nimKocmi та cpopmucnocmi у юнш слова; 3) вщсутносп палатал1заш'1 англ1йського [к] перед передньоязиковими голосними; 4) менил стабшьною артикуляц1'1 auraiftcbKoro звука [к] у зютавленш його з укра'шською фонемою [к]. Положения губ при вимовлянш анпийсько"! фонеми [к] змшюеться в залежност! вщ наступного за ним голосного: фонема [к] вимовляеться при розтягнутих губах у таких словах, як keep [ki:p], leak [li:k], та за умови дещо лаб1ал1зованих губ у таких словах, як cool [ku:l], quick [kwik]. Положения язика змтюсться також в залежносп вщ наступного голосного: фонема [к] мае быьш передню артикуляшю перед передньоязиковими голосними (наприклад, king
[kio])> оскшьки язык змикаеться з найпередшшою частиною м'якого пщнебшня; фонема [к] мае найзадшшу артикулящю перед задньоя зи- ковгши голосними (наприклад, cool [kuil]), оскшьки язык змикаеться з найзадшшою частиною м'якого пщнебшня.
Вправа 35.
|
keik kok 'kaanti 'kojan |
koil 'kAla 'kDrido: kraim |
kaind kaunt 'ka:stir) ko:k |
klaon krao 'kwDliti 'kwDranti:n 'a:kxtakt 'ekau 'a:ktik 'kjuarias
|
[a:fta 9a JcDnkwast | бэ 'k/\ntri bi'keim 'kwait trar)vkwil]
[5a 'kuks'feis and 'i:vn ha" ^nek \ wea 4frekld]
['haev ju in^kwaiad j 'wan 5a 'bsnkwit iz ta bi Jield]
['fraerjk 'kiks a'geinst 5a vpriks]
['krai kwits]
I'kenz az kaold|az askju:kumba]
Основний вштшок фонеми [g] - задньоязиковий з'шкнений вибуховий ленисний (слабкий) короткий дзвшкий приголосний звук.
Слабка фонема [д] артикулюеться так само, що й сильна фонема [к] (рис. 37). Тобто спинка язика змикаеться з пщнятим м'яким пщнебшням. утворюючи щлковиту перепону. яку й "проривае" сильний пот1к пов1тря. Вщбуваеться енергшне та миттсве роз1мкнення змички (вибух). Але при цьому вимовляння здшснюеться з додаванням голосу (тобто голосовх зв'язки шбрують). До того ж, англшська фонема [д] вимовляеться менш напружено. нЬк укра'шське [г]. Положения язика при вимовлянш фонеми [д| залежить вщ cycidnbozo голосного звука. Губи розтягнуп у таких словах, як geese [gi:s], league [Н:д]; лаб1ал1зоваш у словах goose [gu:s], Gwendolen [gwendolan]; нейтралы» у словах garden ['ga:dn], got [gDt]. Положения язика (як i у випадку артикуляци фонеми [к]) змшюеться в залежносп вщ наступного за фонемою [д] голосноТ фонеми: англшська фонема [д] мае быъш передню артикулящю поперел передньоязикових голосних {geese [giis], get [get]) та быъш задню артикулящю перед задньоязиковими голосними (got garden ['ga:dn]).
Вправа 36.
|
[э 'distirjgwi/t pedagDg]
[э 'gilti j3ol]
[эп e'gresiv gAvanmant]
Вправа 37. [к—gj
ki: — kid kil-lik pik-pig pi:k-pig-peg-paik gaoir) ki:n-kin ki:l-li:k dik-dig li:g — lik — leg — laik gao kit-kik ki:p - pi:k tik-tig bi:k-big-beg-baik 'gaua
Рис. 38. Артикулящя ангтайських приголосних фонем [s] та [z] |
[s, |
Основний вштшок фонеми [s] - передньоязиковий альвеолярно- апшальний круглощтинний шумний фортисний (сильний) тривалий приголосний звук. При вимовлянш фонеми [s] (рис. 38) кшчик язика пщнятий до альвеол, зуби наближеш, краТ язика приподнят! у напрямку до твердого |
32-33. Фонеми [s] - [z]
пщнебшня, утворюючи круглу шшину. У щшину м 1ж кшчиком язика та альвеолами проривается струмшь пов!тря, продукуючи силышй свистячий шум. Положения губ при вимовлянш англшсько! фонеми [s] трохи схоже на положения губ при вимовлянш украТнського [с]. Але при вимовлянш укра'шсько! фонеми [с] кшчик язика опущений (дорсальне положения), i щшина утворюеться ли ж передньою частиною язика та зубами. Зубний свистячий звук, що продукуеться у такому випадку, виявляеться слабшым та коротшым, шж англшський альвеолярный свистячий шум.
Фонема [s] вимовляеться бшьш напружено, енергшшше та тривашше, шж украТнська фонема [с] (особливо у кшцевому положенш): hiss [his], miss [mis]. При вимовлянш украТнського звука [с] губи трохи випнут1 або нейтральш.
Вправа 38.
|
[s80 4SDri] ['d3Ast Jaensi] ['adv3:tismant 'helps ta set]
Основний вщтшок фонеми [z[ - передньоязиковий альвеолярно- апталышй зшкнений щшинний короткий ленисний (слабкий) дзвшкий приголосний звук.
Слабка фонема [z] вимовляеться так само, як i п сильна глуха пара - фонема [s] (рис. 38). Але, на вщмшу вщ артикуляцп глухоХфонеми [s], зазвичай звук [z] вимовляеться зголосом (голосов! зв'язки ei6pyiomb), тому отримуемо дзвтку приголосну. Положения губ при вимовлянш анппйськоТ фонеми [z] залежить вщ cyciduix з нею звуюв: губи розтягнут1 у таких словах, як bees [bi:z], zeal [zi:l], i дещо лаб1алповаш у словах zoo [zu:], lose [lu.z].
За CBo'iM звучаниям англшська фонема [z] схожа на украТнську тверду фонему [з]. Але при вимовлянш укра'шсько! фонеми [з] ктчик язика опушений, в той час як при вимовлянш анпийського приголосного [z] ктчик язика пшиятий. Украшський твердий приголосний [з] -бигьш сильний звук, шж ангтпйська фонема (z|. Окр;м того, як вже зазначалося, вщповщно до нормл1тературно1'укратськсИ мови, звук [з] (як i Bci дзеты приголосш), у Kinui слова шлком перетворюються на свою гпуху пару: раз [рас].
Вправа 39.
|
Основний вштшок фонеми Ц] - передньоязиковий альвеолярний пласкощшинний тривалий фортисний (сильний) глухий приголосний звук з другим шум от eipu им фокусом.
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 43 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
