Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Рекомендовано Мшютерством освгги i науки Укра'ши якпщручник (лист№ 14/18.2-1716 вщ 16.07.04) 3 страница



 

4. Фонема [ее]

Рис. 8. Артикуляц'т ангтнйськоТ голосноУ фонеми [ж]


 

Основний вштшок юторично короткого монофтонга [аз] — напружений нелаб'юлиований короткий голоений, уе'шепий перед фортиеними {сильными) глухими приголосними та у двоскладових словах, повшетю переднього ряду низького тдняття (eidKpumuu) широкого ргзновиду.

При вимовлянш основного вщтшку фонеми [ж] язик просуваеться вперед, юнчик язика торкаеться до нижшх 3v6iB. середня спинка язика трохи выгнута вперед та вгору (але значно менше, шж при bhmobi звука [е]). Кути губ дещо вштягнут1 по сторонах або нейтральш. Вщстань м1ж щелепами значна (рис. 8). В укра'шськш MOBi такоТ фонеми немае. Фонема [ге] е промЬжпим звуком м1ж укра'шськими [е] у слов! меч i наголошеним [а| у слов1 дйти.

Вправа 4.

ж -

ает

saep -

maep

kasb

hasm

bced

ае -

askt

faekt-

- paekt

gasp

haev

maen

ае -

cept

baek

 

keen

haet

baeg

ае -

sen

vaen

 

gaeg

haed

maed

ае -

aed

waeg

 

kaep

haend

aet - 5aet

 

[э '

blaek Jtaet

| 'saet Dn a

maet

|and 'et a 'fetjaet]


5. Фонема [э]


 

 


 

Bci eidmimu фонема [э] - дуже коротш, зовет ненапружеш нелабгалЬоват завжди ненаголошет коротт голосш шиианого ряду середнього пгдняття широкого pisnoeudy. Фонема [aj називаеться

нейтральною. осюльки вона дуже коротка i упродовж и звучания форма та об 'ем pe3QHaT0piB змшюються так швидко. що не може продукуватися жодного чптого тембру, а, отже, i звучания. При вимовлянш BapianTiB фонеми [а] язик трохи пщнятий xiei чи шшою м!рою таким чином, що вся спинка язика лежить максимально пласко. а губи займають нейтральне положения (рис. 9). Англшський нейтральний голосний [а] репрезентуе собою результат послабления. твелювання голосних у н енаголошенш позицп(звщси й назва "нейтральний" голосний звук)

Вправа 5.

'гл/а

'eija

a'pa:t

a'plai

ta'nait

a'd3enda

'vila

'pju:ma

a'sist

a'sli:p

ta'dei

a'liEska

'delta

'tfaina

а'Ьлу

a'dres

ta 'du:

an а'кехзап

'блга

'ekstra

a'taek

a'baut

ta 'spi:k

a'merika

 

[beta Jeit | Зэп ^neva]

6. Фонема [л]

Рис. 10. Артикуляция англ1йськоТ голосноТ фонеми [л]

[л]

Однак, слщ зазначити, що не eci ненаголошещ позици голосних обов'язково дають звук [а]. Знайти у сучасшй англшськш орфографн достатньо надшш правила, дс саме у ненаголошеному положены голосна jiiTepa мае вимовлятися як [а], достатньо проблематично.


Основний вштшок вторично короткого монофтонга [л] - ненапружений нелаб\апЬований короткий усгчений голосний просунутого уперед заднього ряду низького тдняття (в1дкритий) вузького р1зновиду.



При вимовлянш основного вщтшку фонеми [л] (рис. Щязик дещо si дсунутий назад, задня спинка язика пщшмаеться до передньоХчастини м'якого пшнебшня (але трохи више. шж для артикуляцп звука [а:]). Губи трохи розтягнутК вщстань м1ж щелепами досить помггна (але менша, шж при вимовлянш звука [а:]). Язик вштягуеться назад, але дещо дал1, шж для украшського звука [а]. Фонема |л] наближаеться до укра'шсько! фонеми [а] у «еред наголошеному склад! у слов1 дарунок.

Вправа 6.

kAt

lAk

tAb

blAd

taf

san

SAnZ

SAndl

bAt

dAk

гаЬ

flAd

nwf

рАП

pAHZ

'sAma

hAt

tr/vk

klAb

gkt

saf

ГАП

taiiz

AT)kl

 

[az,stv\g | az а Ълд in a jAg] ['daont ЧглЫ,1глЫ \ Antil ЧглЫ 'trAblz ju:]

7. Фонема [a:]

Основний вштшок вторично довгого монофтонга [a:] - напружений пелабгалгзований довгий голосний заднього про­сунутого уперед ряду низького тдняття (вгдкритий) широкого риновиду.

При вимовлянш основного вщтшку фонеми [а:] (рис. 11) в1дтягнутий назад (глибше. шж при bhmobi украшського [а]), язик лежить дуже низько у pori. Задня спинка язика трохи притднята до м'якого пщнебшня. Юнчик язика вштягнутий вщ нижшх зуб1в. Губи нейтралы». Вщстань м1ж щелепами помина (хороше наш'врозкриття рота).

Певну схожють з англшським [а:] мае укра'шський наголошений [а] м1ж твердим [г] або [к] та твердим [л] (галка, вал), але англшська фонема [а:] вимовляеться значно "глибшоютривалШою та напруженшою, ашж украшська [а].

Рис. 11. АртикуляЩя ангтшськоТ голосноТ фонеми [а:]


 


 


Вправа 7.

а: - а:т a:t-pa:t a:k - pa:k

fa: - fa:m ha:rt- ha:m la: - э'1а:т

sta: - sta.f ska: - ska:f sma:t - sta:t

a:sk- ta.sk la:st - fa:st ka:sk~ ma:sk


 


 


[Jtii:,la:fs,best | hu: 'la:fs vla:st] [a.fta э ysto:m J 'клтг чка:т]

8. Фонема [з:]


Рис. 12. Артикуляция англмськоТ голосноТ фонеми [з:]

[з:]

[a]


Основний вштшок кггорично довгого монофтонга [з:] - напружений nejuifnanhoeanuu довгий голосний змшаногоряду середнього тдняття (натвзакритий/натввЬдкритий) вузького рановиду.

В укра'шськш Moei немае звука, подобного до англшською [з:]. При вимовлянш основного алофона фонеми [з:] (рис. 12) плаский язик трохи припшнятий. ктчик язика торкаеться пщншжя нижшхзуб1в. губи напружен! та розтягнутк трохи водкриваючи зуби: розкриття щелеп вузьке.

Вправа 8.

з:-з:1-рз:1 f3:-f3:m b3:nd-b3:nt t3:n-ten

з:-з:п-Ьз:п Ьз:-Ьз:г l3:nd-l3:nt Ьз:п-Ьеп

з:-з:8-Ьз:0 S3.~s3:v t3:nd-tent b3.d-bed

['f3:st ^клш | 'f3:st vs3:vd]

[az iz da,w3:kman j sao xz бэ vw3:k]

9. Фонема [d]

Основний вштшок кторично короткого монофтонга [d[ - ненапружений трохи лабгалиований ус'щений перед фортисними глухими приголосними голосний глибокого заднього ряду низького тдняття (в(дкритий) широкого рЬновиду.

При вимовлянш основного вщтшку фонеми [d] (рис. 13) проявля- ються найспециф1чшш1 особливосп англшсько! системи вимови, що так сильно вщргзяясться вщ украшсько'1, а саме: 1) значне вщведення назад та вниз кореня язика, який на додаток е ще й напруженим: 2) майже повна вщсутшсть випинання губ при вимовлянш губ них голосних звуюв. Вимовляючи фонему [о], язик вшсувають трохи далi назад, задня спинка трохи пщнесена (але не так далеко назад i не так високо. як при вимовлянш фонеми [а:]). Клнчик язика вщтягнутий вщщщщх зубпз дал!, шж при артикулюванш фонеми [а:], та опущений униз. Вщстань м!ж щелепами велика (хороше нашввщкриття рота). Губи трохи округлеш. але не випинаються. Голосний звук [d] завжди вимовляеться чггко й коротко, але з вшчутною м'язовою напружайстю. Ця фонема схожа на украшську фонему [о], як у словах порт, сорт, якщо i'x вимовляти швидко.

Рис. 13. Артикуляция англ мсько! голосноТ фонеми [о]


 


 


Dd - Ddz on - ton dDk - dog

Вправа 9.

of - ofn nDt - nod

pot - pod kot-kod kbk - klog

top - tob lok - bg got - god 'hobl - 'hokl

hDt - dot hok - hog mop-mob 'ofls - 'кжтю!


[Dmsti iz da 'best v pDlisi] [a "Ixtl,pot! iz 'su:n _hDt] 10. Фонема [o:J


Рис. 14. Артикуляц'т анггийськоТ голосноТ фонеми [о:]

[o:]


Основний вштшок вторично довгого монофтонга [о:] - напружений лаб'юлЬований (середнш м1ж вузькою та широкою лаб1ал1защею) голосний глибокого заднього ряду низького тдняття (в(дкритий) вузького рЬновиду.

При вимовлянш основного вщтшку фонеми [о:] (рис. 14) язик вшсуваеться назад i трохи вниз, як для фонеми [а:], але його задня спинка пщшмаеться до м 'якого пщнебшня трохи бшьше. шж для фонеми [а:]. Ктчик язика вштягнутий вщ зубхв та опушений униз. Напружеш губи округлен! (больше шж для фонеми [a:J, i дещо тшьки вилнуп вперед. але не так сильно, як для украшського звука [о]) та утворюють невеликий вихшний OTBip. Фонема [о:] вимовляеться подовжено та не змхнюе ceoci якостг до самого кшия вимови. Вона схожа на укра'шський звук [о], як у словах порт, сорт, коли Ti вимовляються повшьно.

 

Вправа 10.

 

 

 

 

 

а: -

о:

ko:d

fo:k

ko:l

to:t

wo:

jo:

ка:

-ко:

to:n

ко: к

fo:l

9o:t

wo:n

jo:z

fa:-

-fo:

do:z

ko:t

smo:l

bo:t

wo:d

jo:k

sta:

- sto:

fo:m

fo:s

dro:l

'do:ta

wo:l

'jo:kJa

pa:

-ро:

bo:n

spo:t

kro:l

'kwo:ta

'wo:ta

'jo:kJaman

 

Гэ:1

fo' WAD |

and 'w/vn

for40:l]

 

 

 

['trAst mi' nDt at^ o:l | o r 'о:1 in чо:1] 11. Фонема [о]


 

 

Рис. 15. Артикулящя англшсько! голосноТ фонеми [о]

 

Основний вштшок исторично короткого монофтонга (о] - ненапружений лаб1ал!зований (достатньо-таки вузька лабгал'аа- ц1я) уачений голосний заднього просунутого вперед ряду високого тдняття (закрытий) широкого риновиду.

Вправа 11.

pul -bul fol - fat bak - luk

При вимовлянш основного вщтшку фонеми [о] (рис. 15) язик я щтягнутий назад, але не дуже далеко; кшчик язика опущений та вщходить вщ нижшх зу 61 в: задня спинка язика пщшмаеться до передньог частини м'якого пшнебшня (але не так высоко, як в укратському [у]), /уби при вимовлянш фонеми [о| округлеш, алемайже не випинаються. Англшська фонема [о] нагадуе украТнську фонему [у], як у слов!рука.

tok - kak god - stud

hak - nok hod - kod

sot-pas pot-'bolit

[э 'gud Jkok ] 'neva,koks | wail 'lukiri inta a 'kokan bok] 12. Фонема [u:]

Рис. 16. Артикуляц1я ангпмськоТ голосноТ фонеми [и:]


 

Основний вштшок кторично довгого монофтонга [и:] - напружений лаб'юлгзований (вузька лаб1алва1ия) дифтонгоИдний голосний заднього ряду високого тдняття (закритий) вузького pi3iioeudy.

При вимовлянш основного вщтшку фонеми [и:] (рис. 16) язик иштягнутий назад; задня спинка язика дуже високо пщшмаеться до м 'якого тднебоння (набагато глибше та вище. ашж для артикуляцп украшського звука |у]). Пщ кшець звучания звука [и:] язик займае ще бшьш задне та бшьш високе положения. Губи напруженi, сильно округленi (але не випинаютъся. на вщмшу вщ украшського [у]) на початку вимовляння фонеми [u:] i uie бшьш лаб1ал1зуютъся пщ кшець артикуляцп'. Вщстань М1ж щелепами незначна. Англшська фонема- дифтоно'щ схожа на укра'шський звук [у], як у словах суд, куля.

Вправа 12.

tuk-tu: u:-hu: su:n bu:n

Juk-Ju: u:f-hu:f su:p mu:n

fut-fu:d u:z~hu:z sju:t spu:n

['daont 'spi.k 'tu.\su:n]

['su:n 'kuk 'hud 'puta^stu:l | and 'tuk a,spu:n|tu 'i:t hiz^su.p] 13. Фонема [ex]

[eil

Рис. 17. Початкове та юнцеве положения губ при артикуляцп англ1йського дифтонга [ei]

Ядро найпоширен1шого вштшка дифтонга [ех] - звук, що е пролижшш М1ж натев1дкритим [е] та /шиг'езакритим [е]. Бшьш сильш вигхилення е дгалектнилш. При вимовлянш яфа язик просуваеться вперед, а передня спинка язика трохи вигинаеться вгору. Юнчик язика притиснутий до нижшх 3y6ie. Губи нсйтральн1. При вимовлянш глайда (ковзання) середня спинка язика трохи пщшмаеться у напрямку артикулювання фонеми [i], але повшстю положения для [i] не займае. а зупиняеться у позицп лише для початку цього голосного. Отже, другий елемент дифтонга [ei], - глайд, або ковзання - вимовляеться неч1тко. В1дстань

М1Ж спинкою язика та твердим пщнебшням залишаеться широкою. Початкове та юнцеве положения губ при артикуляцп ангтйського дифтонга [ei] показано на рис. 17. Англшський дифтонг [ei) схожий на укра'шське звукосполучення ей, як у словах клей чи рейд. Але в укра'шськш MOBi це звукосполучення вщргзняеться вщ англшського дифтонга [ех] быьш высоким пщнесенням язика при артикуляцп ядра та бшьш нызьким пщнесенням язика при артикулюванш глайда.

Вправа 13.

 

 

 

 

ei - pei

eim

neim

mai - mei

mem

- men

ei - mei

eip

teik

taim - teim

geit-

-get

ei - gei

eik

keim

halt - heit

weit -

- wet

el - hel

eit

weit

wait - weit

wit -

et

grei - grit

feit

veinz

'neiba - nait

vain-

- vein - vaen

 

['meik xhci | wail Ээ SAn Jainz] ['heist 'meiks sweist] ['nau^gein J widaut vpein]

14. Фонема [ai]

[ai]

Рис. 18. Початкове та юнцеве положения губ при артикуляцп англ1Йського дифтонга [ai]


 

Ядро дифтонга [ах] - звук [а], що е коротким ненапруженим нелаб1ал1зованим голосним переднього eidcynymoao назад ряду низького тдняття (вщкритий) широкого рЬновиду, а глайд цього дифтонга - дуже короткий звук [i[.

Рис. 19. Артикуляц|'я глайда ангтийського дифтонга [ai]

При вимовлянш ядра [a J язик просуваеться вперед i лсжить пласко у ротовш порожниш, займаючи нижче положения, Hi ж при вимовлянш
фонеми [ае]. Юнчик язика лежить бшя нижних 3v6iB або впираешься в них. Губи нейтральш або трохи розтягнуп (рис. 18). Вщстань м!ж щелепами велика. При вимовлянш глайда (ковзання) (рис. 19) середня спинка язика тдммаеться у напрямку артикулювання фонеми [i] чи [е], або навить [s], однак жодне з цих положень повшстю не досягаеться. внаслщок чого дифтонг [ai] звучить на кшталт [ае]. Початкове та юнцеве положения губ при артикуляцп англшського дифтонга [ах] показано на рис. 18.

За звучаниям англшський дифтонг [ai] схожий на украУнське звукосполучення [ай\, як у слов1 чай або дай, якщо вимовити [ч] перебичьшено м'яко. а наступний за ним звук-глайд - eidKpumo та протяжливо.

Вправа 14.

ai-pai-paip mai-main fait mai-mail wai-wail pai-pain

ai-bai-baik nai-nain vais nai-nail wait-kwait plai-pail

ai-mai-maik lai-lain sain lai-laim kait-rait tail-8ai

['straik 5a „aian \ wail its hDt]

[01]

[aot av ^sait | aot av vmaind]

15. Фонема [oi]

с^Ц

Рис. 20. Початкове та юнцеве положения Рис. 21. Артикуляц1я глайда губ при артикуляцп ангтшського англ'|йського дифтонга [oi]

дифтонга [oi]

Ядро широкого дифтонга [oi] - звук [о], що е дещо менш вшкритим та трохи просунутим уперед пор1вняно 3i звуком [d], вимовленим окремо, а глайд цього дифтонга - дуже короткий звук, що наближаеться до звука [i]. Вимовляння ядра [о] починаеться з заднього
окрушеного проьнжного м1ж нашввщкритим та вщкритим голосного, який як-icHO та кшьюсно розташований м1ж голосними монофтонгами [о] та [о:]. Пот1М язик рухаеться у напрямку до [i] i, не досягаючи того, зупиняеться у положенш м1ж слабким [е] та [э] (рис. 21). Вщстань мпк щелепами ломтю звужуеться. Таким чином, рух язика вщбуваеться вщ положения для голосного заднього ряду до положения для голосного переднього вщсунутого назад ряду. Широкб округления губ змшюеться на i'x нейтральне положения. Початкове та кшцеве положения губ при артикуляцп англшського дифтонга [oi] показано на рис. 20.

Складов! елементи дифтонга [oi] за звучаниям е дуже наближеними до самостшних фонем [о] та [j], тшько ядро трохи бшьш вшкрите та довге. а глайд - бшьш в1дкритий та мае досить-таки стабшьну артикулящю.

Ядро англшського дифтонга [ох] за тривал1стю звучания е довшим шж його глайд. який звучить одну мить. За звучаниям англшський дифтонг [ох] схожий на укра'шське юнцеве наголошене звукосполучення [ой], як у orcoBi ой!, якщо вимовити [о] з бшьш опущеним униз язиком, а [й] зробити без чипког кшщвки.

Вправа 15.

oi - oil - soil boi - boiz noiz - noizi void - dl'void

oi - boi - boil toi - toiz poi - poizn koil - ri'koxl

ox - toi - toil vois - voist moist - moisn troi - di'stroi ['nao Д501 j widaut a^toi] ['daet 'noizi 'boiz;vois | 'oilwaz a^noiz mi]

16. Фонема [ао]

Рис. 22. Початкове та юнцеве положения Рис. 23. Артикуляц1я глайда

англмськго дифтонга [ао]


 

губ при артикуляцп англшського дифтонга [ао]

Ядро дифтонга [аи] - звук [а], що е пролижтш mi>k англшською [ж] та украУнською [а]; вш сшвпадае з ядром дифтонга [ai] або трохи вщсунутий назад.

При вимовлянш ядра [а] язик просувасться уперед (хоч i не такою Mipoio, як для вимовляння ядра дифтонга (ах]. Спинка язика лежить пласко у pomoeiii порожниш, як i при вимовлянш ядра дифтонга [ах]. Вщстань м1ж щелепами значна (хороше нап/ &розкриття рота).

При вимовлянш другого елемента дифтонга [ао] - його глайда (ковзання) (рис. 23) - язик пщшмаеться, вштягуеться назад та рухаеться у напрямку до артикуляцп звука [о], нжоли не досягаючи цього. Вщстань м1ж щелепами звужуеться.

Губи на початку артикулювання дифтонга [ао] розтягнуть а потш без округления поступово зближуються. i вимовляння дифтонга [ао] закшчуеться за умови вузького вихшного отвору pomoeoi порожнини. Початкове та юнцеве положения губ при артикуляцп англшського дифтонга [ао] показано на рис. 22. При переход! до артикулювання глайда [о] губи не лаб1алпуються та не випинаються. За звучаниям англшський дифтонг [ао] схожий на украУнське наголошене звукосполучення [ау], як у словах пауза чи раунд.

Вправа 16.

ао

- каи

као

vau Jaut

a 'fauntin vpen

faul

аи

- рао

паи

taun kaont

raund

braun

ао

- Ьао

паоп

saund laod

a'raond

'vaual

ао

- slao

daon

aDt 'rnaontm

klaun

saoa

 

[э 'saond

jnaind

| in 9 'saond vbDdi]

 

 

 

17. Фонема [эо]

[во] [ou]

Рис. 24. Початкове та юнцеве положения губ при артикулящТ англмського дифтонга [эо]


 

Ядро дифтонга [эо] - звук [э], що е коротким трохи лабкии- зованим голосним заднього просунутого вперед (майже централь­ного) ряду середнього тдняття (наш'взакритий/наш'ввщкритий) вузького pi3Hoeudy, а глайд цього дифтонга - дуже короткий

послаблений звук [о].

При вимовлянш ядра [э] язик вщсунутий назад (але не так далеко, як при вимовлянш украшського звука [о]) i задня спинка пщшмаеться трохи вгору до м'якого пщнебшня (але дещо више. шж для вимовляння украшського звука [о[). Шсля вимовляння ядра дифтонга [эо] язик трохи пщшмаеться та вщходить назад, вщстань м1ж щелепами звужуеться. губи округлюються ше бшьше. не випинаючись. За умови такому положения оргашв мовлення вимовляемо глайд [о] - послаблений звук настшьки короткий, що вш навпъ не встигае оформитися в окремий звук [о], хоча звучить все р1вно достатньо-таки ясно та розб1рливо (нав1ть у кшцевш ненаголошенш позицп!). Початкове та юнцеве положения губ при артикуляцп' англшського дифтонга [эо] показано на рис. 24. Вщмш- н1сть дифтонга [эо] вщ рсшти дифтонпв полягае в тому, що напружешсть оргашв мовлення (хоч i не дуже значна) пщ кшець артикуляцп' майже не послаблюеться.

За звучаниям англшський дифтонг [эо] схожий на укра'шське звукосполучення [оу], як у шкда клоун, якщо вимовити [о] з перебйчь- шено розтягнутими губами, а наступний за ним звук- ковзання - недостатньо ч1тко та старанно.

Вправа 17.

эо - Ьэо пэо - n9ot steo - sloop haom - Ьэор

эип - Ьэоп 1эа - laod snao - snaod kaol - кэир

aut-baut gao-gaot fl9a-flaot vaug-'jelao

baold-baolt kaold-kaot flaod-flaot bau9-9raot

[эо пэо I 'daont 'дэо 'haom ajaonljo 'd9ont,пэо J,hao Ъд 5э raod 4iz] [9z ju ^s90 | jo Jel vmao]

18. Фонема [ia]

Рис. 25. Початкове та юнцеве положения Рис. 26. Артикуля^я глайда



 


 


губ при артикуляцП' англ!йського дифтонга [хэ] англмського дифтонга [ia] (стртка вказуе на напрямок ковзання)


 


 


Ядро дифтонга (основний алофон) - звук [i], що е коротким напруженим нелаГналЬованим голосним переднього eidcynymozo назад ряду середнього пгдняття (нашвзакритий) широкого рановиду.

Ядро за звучаниям е майже шентичним з голосним у словах in [i n], ill [rl], ship [Jip]. Ядро мае достатньо широкий д1апазон варповання: вщ [i] до [е]. Глайд дифтонга [ю] - вщкритий звук (рис. 26), що варшеться м!ж вщкритим [э] та [э] (особливо у кшш слова). Вш майже шентичний кпшевш голоснш у слов1 sofa [saofa] та вщр1зняеться вщ Tie'i лише несилаб1чшстю. через те що перебувае в одному cmadi з бшьш сильною фонемою.

При вимовлянш ядра дифтонга [ia] слщ починати з артикуляцп англшського [i] (i не пщшмати язик занадто високо до твердого пщнебшня. шакше звучатиме [i:]), а по'пм переходите до артикулювання ковзання [а] цього дифтонга як нейтрального голосного, що мае вщтшок звука [л]. Початкове та К1нцеве положения губ при артикулящУ англшського дифтонга [ia] показано на рис. 25. Основний вщтшок дифтонга [хэ]: ядро - натвзакритий [i(-)]; глайд - вшкритий [а] ([ал ] або [э3:] чи нав1ть [эа:]), особливо у KiHui сл1в: near [nra], dear [dra], hear [hra], 3a звучаниям англ!йський дифтонг [ia] схожий наукраУнське звукосполучення [ia], як у слов1 клавиатура.


Вправа 18.

nik - шэ - ia mia

dik - dia - ia na

tik - tia - ia pia

ia - hia - bia gia kwia smia

sfia pia - spia

klia snia

fxa stia ia - ian 'niarist 'diarist kau'hiarans

and3i'nia vDlan'tia paia'nia rnAska'tia


 


 


[az Jdi9 ] az 4dei] [txar^Ap]

['nai6a,hia J 'no: ч5еэ]

19. Фонема [ea]

[еэ]

Рис. 27. Початкове та юнцеве положения губ при артикуляцп англшського

дифтонга [еэ]

Ядро дифтонга [еэ] - дуже вщкритий звук [ej, що е коротким ненапруженим пел а б 'шл h ова и им голосним повшстю переднього ряду середнього тдняття (нашввщкритий) широкого риновиду, a глайд цього дифтонга - дуже короткий звук [э] (вартнт нейтрального голосного [э]).


Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 47 | Нарушение авторских прав







mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.062 сек.)







<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>