Рекомендовано Мшютерством освгги i науки Укра'ши якпщручник (лист№ 14/18.2-1716 вщ 16.07.04) 4 страница

При вимовлянш ядра [е] (рис. 28) язик просуваеться вперед, а середня спинка язика трохи притднята до твердого пщнебшня (але нижче, шж для артикулювання англшського голосного [е]). Шсля вимовлянш ядра [е] цього дифтонга вщбуваеться зкковзування язика в напрямку артикулювання иелаб'шл'гзованого алофона фонеми [э], якщо дифтонг [еэ] розташований у кшц1 слова перед паузою, та нат'в вщкри- того [а], - усередит слова: there [5еэ^л] - theres [беэг], air [еэ^л] - airs [eaz], pair [реа^л] - pairs [реэг].

Початкове та ктцеве положения губ при артикуляцп англшського дифтонга [еэ] показано на рис. 27. Ядро англшського дифтонга [еэ] звучить коротко, й одразу починаеться перехщ до артикуляцп' глайда.

За звучаниям англшський дифтонг [еэ] с подi6ним до укра'шського [е], вимовленого з нижче, шж звичайно. опущеною щелепою (або на укра'шський звук [е], як у ariOBi ера).

напрямок ковзання)

Вправа 19.

еэ - fea - flea fea - эТеэ

Ьеэ - dea - Ыеэ ргэ - pri'pea кеэ - skeg - к1еэ _spea - dis'pe9 'pC9r9ntS

5еэ - wea 'fealx - 'feari теэ теэп

['wea daz 9^wil|d9z э ₄wei] ['a:ft9 /ein |'k/unz _vf£9,weda]

20. Фонема [оэ]

Рис. 29. Артикуляц1я глайда антмського дифтонга [оэ] (строкою показаний напрямок ковзання; початковий момент дифтонга совпадав з тембром голосного [и]

Ядро дифтонга [иэ] - звук [о], що е коротким голосним просунутого уперед переднього ряду високого (вщкритий) тднят­тя широкого ргзповиду. Вш практично сгпвпадае з голосним моно­фтонгом [и]. Ковзання вщбуваеться вперед у напрямку до нсиивъхцщш- того н&шбгалЬованого звука змиианого ряду [э] (рис. 29). Цей глайд С)1лыи вшкритий. коли дифтонг [оэ] знаходиться у позишТ перед паузою, i биьш закритий. коли дифтонг [оэ] знаходиться у закритому складк tour [tu^A] - tours [toaz], moor [ши^л] - moors [moaz].

За звучаниям англшський дифтонг [оэ] схожий на украшське звукосполучення [уе], як у слов1 Уельс. Вся артикулящя дифтонга [оэ] е млявою та неенергшною, чим значною Miporo пояснюеться легкость переходу дифтонга [оэ] у дифтонг-звукосполучення [ээ], який зараз майже повшстю став виписнений звуком [о:]. Таким чином, дифтонг |иэ] не протиставляеться жодному дифтонгов! заднього ряду, i його ядро може до вол i широко варйоватися за ступенем вшкритостк оскшьки не icnyc небезпеки переплутування його з шшими задньорядними дифтонгами.

Вправа 20.

pjo9—pjo9nst 'juarap 'ёзиэп 'goamand ploa'rselm

kjoa-'kjogrig 'djo9riq 'fjoari a'moa in'Joa

Joa-a'Joad 'tuarist fjosl lAg'zjuari3s Ъэгп]

[slao bAt Joa]

['wot 'ca:nt bi' Jkjoed | mAst 'bi: 9n^djo9d]

[kjoa'rDsiti 'kild 5э „kaet]

14. Сполучення фонем [i, о] + [э] з [г\-безкомпенсувальною функщао

ma'tj оэ

a'loa

гоэ'гэ!

Дифтонги [19, еэ, оэ], що виникли за умови послабления та зникнення звука [г], репрезентують собою cmiuKi фонеми англшськоТ" мови. Найбшьш стшким з щеТ групи с дифтонг [еэ], що послщовно зберггас свою компенсуючу функцно. Стосовно ж дифтонпв [1э] та [оэ] слщ зауважити, що в англшськш лексищ часто зустр1чаються аналопчш сполучення фонем [i] чи [о] з [э] без компенсацп звука [г], наприклад: territorial [,ten'to:ri9l], European [joara'pian], trivial ['trivial], influence
['xnfloans], annual ['aenjogl], material [ma'tiarial], mausoleum [,mo:sa'liam]. Незважаючи на те, що ix звучания (за загальним враженням) збтаеться з дифтонгами, ця зовтшня псдабшсть е нестшкою. i вони легко втрачають ознаки дифтонпв. У швидкому мовленш пщ наголосом u;i хибш дифтонги розпадаються на двохскладов! сполучення [i:] + [а] та [u:] + [a] (really [ri:ali], ideal [ai'di:al], jewel ['d3u:al], fluent ['flu:ant]). У ненаголошених позищях в розглянутих звукосполученнях склад утворюетьсяне першим. а другим елементом кожного i3 сполучень: [i + а], [о + a], a nepnii елементи [х] та [о], що зазвичай утворюють склад дифтонга, скорочуються та втрачають складовють, перетворюючись у ковзьки сонанти [j] та [w] (influence [inflwans], mutual [mju:tj\val], period [piaijad].

Вправа 21.

bssk'tiaria his'tiaria mis'tiarias dif'Oiaria

'ko:dial 'berial 'leibial 'brorjkial

a)

6)

■kaejjoal 'aektjoal pAnktjoal

mi'mo:rial,tari'to:rial.dikta'toirial,ekwa'to:rial

braofua 'tjembea 'kontoa

sab'sidian o:g'ziliari in'sendiari,int3:'mi:diarr

kan'tinjoas

a'sidjoas

im'petjoas

15. Голосш трифтонги [аоэ), [эоэ], [аю], [эю], [eis],

Коли дифтонги [ei, ai, oi, ао, ао] поеднуеться з нейтральною фонемою [а], фонема [а] може бути: a) neeid 'емною частиною слова: fire [faia], iron [aian], society [sa'saiati], towel [taoal], flower [flaoa];

б) eiddiiibHoio морфемою: higher ['haia], slower ['slaoa], player [pleia]);

в) 1нколи фонема [a] e окремою частиною складеного слова: nowadays ['naoadeiz].

За умови уповшьненого темпу мовлення утворюються так1 сполу­чення голосних: [eia], ]aia], [oia], [аоэ], ]аоа]. У бшьш швидкому темп! мовлення вщбуваеться випадтня другого елемента дифтонпв - [i] та [о], особливо в тих випадках, коли фонема [а] е окремою частиною слова. Утвореш таким чином HQBi дифтонги [е:э], [а:э], [э:а], [а:э], [э:э] починають вщчувати на co6i вплив Д11 тенденцш, що е загальними для англ1йських дифтонпв: 1) ядро подовжуеться: 2) другий елемент

(ковзання) послаблюеться i може повшстю випасти. А тому, як вияв к- райнього ступеню редукшк можуть виникати нтпь монофтонги (е:], [а:], [о:], (а:], [в:].

Вправа 22.

[аоэ]

'saoa - 'flaoa 'раоэ- 'plaua 'Jaoa - 'skaoa 'raoal- 'traoal

аоэ - Ъаоэ - Ъаоэ1 аоэ - vaoa - 'vaual аоэ - 'taoa - 'taoal аиэ - каиэ - 'kaoad

['a:fta 5a Jaua | aoa 'flao9z ma 6a,taua | 'flaua wid 'greit9 _чраоэ] [эп'аоэ in За,mo:nii) | iz'w3:0 'tu: in3ij:vnir)]

aia - haia - haiad aia - baias - a'taia aia - faia - di'zaia aia - vaia - 'paiati аю - kwaiat - 'daiabg 'aialand -,baia'lod3ikal

oi9 - di'stroia oia- 'loial oia- am'ploia oia - 'roial

[aia]

'daial - 'praia - 'aian 'd3aiant - ri'kwaia - kan'spaia 'daiat - laian - 'saiaran 'traiamf - 'rai9t 'spaiaral 'vai9lin - 'haiasinO - a'plai9ns p3:'spaia

[oia] a'noians - 'loialti paera'noia - 'loialist klea'voiant - 'boi9nsi boignt - kl£9voi9nsi

[ei9] 'sprei9 - 'streia 'pleia - meig'neiz

ею - 'lei9 eig - 'kewlin

'beranat - 'meianas (US) / 'теэт (UK)

[эоэ] эиэ-jelDoa k9oa'liJn

эоэ-'1эоэ

эиэ - 'bDraoa slao9

16. Класифшащя англшських приголосних фонем

Приголосним називаеться звук, при утворенш якого струмшь повтря зустр1чае на своему шляху перепону у мовленневому апарап. подолання яко'1 викликае шум. М'язове напруження сфокусовано у Micni утворення перепони; струмшь повггря досить сильний, особливо при вимовлянш глухих приголосних.

Стосовно характеру звукових коливань приголосш е звуками шуму, оскшьки вони утворююгься внаслщок нер1вном1рних коливань повпряного середовища, що виникають теля подолання перепони або внасл1док тертя повтря об стшки шшини. Однак музичний тон Tiero чи шшою Mipopo е присутшм у дзвшких приголосних, для артикуляцп яких працюють голосов! зв'язки.

Англшсью приголосш класиф1куються за наступними принципами.

I. За ступенем наявного музичного тону i шуму (cnieeidno- шення шум - голос): 1) сонанти (або сонорш приголосш) - музичний тон (голос) домшуе над шумом: [1J, [m], [n], [rj], [w], [г], [j]; 2) шумт приголосш - при 'fx артикуляцп' чуеться або тшьки шум (тод! маемо 9 глухих шумних фонеми - [р], [t], [k], [f], [h], [s], [J], [tj]), або ж шум переважае над наявним музичним тоном (голосом) (у цьому раз> можемо мати 8 дзвшких шумних - [b], [d], [g], [v], [rj], [w], [г], [jl).

II. В залежностг eid того, чи зад1яш в артикуляцп голосовi зв'язки, юнують 1) дзвит (voiced) приголосш - сонанти та дзвшю приголосш; 2) глухг (voiceless) пpигoлocнi -глух\ шумн! приголосн1.

III. Залежно eid енерги, що витрачаеться на вимовляння звуку, або вщ сили вимовляння, дзвшю приголосш е слабкими (lenis), a niyxi - сильними (fortis). Останн1 вимовляються енерпйно. В укра'шськш Moei, навпаки, royxi приголосш е слабкими. а дзв!нк1 приголосш -сильними.

Примггка. 1) в украТнськ1Й Moei приголосн1 також под1Ляються ще на м я«та meepdi, чого немае в англ1йськш, а тому вживання у вимов! украшського слова б1лыи м'якого чи твердого алофона в1дповщного приголосного не призводить до змши значения слова, як це може бути в укра'шськш (наприклад: укр. брат - брать, гору - горю, булка - булька)',

2) в англшськш Moei приголосш не подшяються на напружеш (tense) та ненапружеш (lax), як це робиться в укра'шськш, де артикуляшя приголосних р0зр1зняпъся ще й за ступенем напруження мовних оргашв: губ, язика, глотки, горлянки, етток ротово!' порожнини. Вважають, що глух: звуки е напруженими, а дзвшк1 - иенапруженими. Ця рвнипя особливо помггна у шеттному мовленш. коли за вщеутшетю голосу, наприклад [б] i [п] або [д] i [т]розр^зняються саме завдяки неоднаковш напруженост!. Пор., наприклад, вимову сл1в бйти - пйти, дам - там тощо. В англшськш Moei eci приголосш вимовляються з напруженими мовними органами, xi6a що OKpiM м'якого BapiaHTa сонорного звука [1].

IV. За типом резонатора приголосш звуки розпадаються на таю: 1) tiocoei - [m], [n|, [о|; 2) pomoei - при i'x bhmobi м'яке пщнебшня опушенс {решта приголосних, KpiM носових [m, n, i]|).

V. Залежно eidробочого активного органа мовлення е наступи! приголосш: 1) губш, що, в залежност1 eid.шсця утворення перепони, розпадаються на такк a) губно-губш - звуки продукуються внаслщок повного 3iMKnemm, a iiotSm швидкого розмикання верхньоТ та нижньоУ губ: [р], [b], [m], [wj (укр. [п], [б], [м], [в)); б) губно-зубш - перепона утворюеться внаслщок micnozo зближсння нижньоТ губи та верхшх зубш: [fl> М (У^КР- [Ф1); 2) язиков'1, а саме: а) какумшальна (кшчикова) приголосна - артикулюеться трохи загнутим гиднятим кшчиком язика, а його шший 6iK розташований навпроти к ерухомого органа мовлення (рис. 42): [г] (укр. [р], [р^ь]); б) аткалып приголос1п - артикулюються тупим кшцем язика разом з кшчиком. причому кшчик язика може бути трохи тднятим до не рухомого органа мовлення (як, наприклад, для фонем [d], [1], [s], або ж, залишаючись знизу. може бути розпластаним м1ж н ерухомими органами мовлення (як, наприклад, для фонем [0], [9]);

Примпка. Для украУнських звук1в [г, т^ь, д, д^ь, н, н^ь, ц] характерним с дорсальне положения язика. Дорсальш звуки вимовляються тупим кшцем язика, притиснутым до верхшх зу61в. Кшчик язика при цьому опушений i не бере учасп в утворенн1 звук!в. В англшськш Moei дорсальних звук1в немае;

в) передньоязиковi приголосн1 - артикулюються передньою частиною спинки язика. що пщшмаеться до твердого пшнебшня нерухомого органу мовлення), наприклад для фонем Ц], (3];

г) середньоязиковий приголосний - в артикуляцН бере участь середня частина спинки язика: |j|;

д) задньоязиков1 приголосш - артикулюються задньою частиною спинки язика, яка тдншасться до м'якого пшнебшня (нерухомого органу мовлення) i змикаеться з ним (наприклад, фонеми [k, д, о], або утворюе чплину (наприклад, украшська фонема [х]).

Примака. При вимовлянш украУнського звука [к^ь] передня частина спинки язика змикаеться з кшцем твердого шднебення, внасл1док чого звуки пом'якшуються. Таким чином, Micne утворення перепони трохи просуваеться уперед. Украшсью звуки [h] (або в шакшому позначенн1 [г]) та [h^b] (або в 1накшому позначенн1 [г*-]) е фарингальними (наприклад, голуб - гяур) 3) фарингалышй або гортанный приголосний, що утворюеться у горташ внаслщок проходження струменя повггря Mi,ж- наближеними голосовими зв'язками. тобто через вшкриту голосову щшину: [hj (язик i губи при цьому займають положения, необхщне для вимови наступногоголосного).

VI. За нерухомим органом мовлення англшсью приголосш класифжуються на таю: 1) можзубш - перепона утворюеться передньою частиною спинки язика та внутрпиньою поверхнею верхшх зуб1в: [в], [д]; 2) альвеолярш (ашкально-альвеолярш) - перепона утворюеться копчиком язика та альвеолами: |t], |d], [n], [1], [s], [z], Ц], [3), [tj], [d3]; 3) альвеолярно- палатальш: [J], [3], [tj], [d3], [1] (свгглий BapiaHT); 4) заальвеолярний (какумшальний) приголосний - кшчик язика знаходиться навпроти заднього скату альвеолярного бугра, утворюючи з ним щшину: [г].

Прим1тка. В укра'шськш Moei какумшальш дрижачг фонеми [р] i [р^ь] вимовляються шляхом вгбрування кшчика язика об альвеоли, тому шакше вони ще називаються в1брантами. В англшськш Moei дрижачих звуюв немае.

5) палатальный приголосний: [j];

6) альвеолярно-велярний: [1] (твердий вар1ант).

П р и м i т к а. При вимовлянш украшського [к^1-] передня частина спинки язика змикаеться з кшцем твердого пщнебення, внаслщок чого звуки пом'якшуються. Таким чином, Micue утворення перепони трохи просуваеться уперед. Украшсью звуки [fl] [FT] е фарингалъними.

VII. За способом утворення перепони англшсью приголосш подшяються на таю:

1) з1мкнет — при ix вимов1 створюеться шлковита перепона повпряному струменев1 мiж двома артикулюючими органами мовлення; noTiM артикулююч! органи миттево розмикаються, i струм)нь повпря вириваеться назовт, продукуючи звук, що, на основ1 його слухового сприйняття, називаеться вибуховим (або проривним) звуком. Вони складаються з наступних: а) з1мкнених шумних (або выбуховых/ прорывных шумних): [р], [b], [t], [d], [k], [g] (укр. [п], [б], [т], [д]); б) з'шкнених сонант1в (або вибухових/проривних сонантов): [т], [п], [О] (укр. [м], [н]);

2) щмынш - при ix вимовлянш органи мовлення наближуються у ротовш порожнин1 одне до одного, утворюючи щшини pi3Hoiформи та pi3Hi завширшки: пов1тряний струмшь, проходячи кр!зь в1дпов1Дну щшину, створюе шум вщ тертя об органи мовлення. Щшинш приголосш подшяються на наступш: а) щшинш фрикативш приголосш - щшинш приголосш, вякосто яких переважае шум, причому форма щшини може бути круглою (круглощтинн1 приголосш - [sj, [z]) чи пласкою (пласкощшинш приголосш - це eci щшинш приголосш, OKpiM [s, z]). При артикуляцп' фрикативних шшинних приголосних пов1тряний струмшь, проходячи Kpi3b вузьку щшину, викликае шум внаслщок тертя об наближеш органи мовлення: [f], [v], [s], [z], [J], (3], [h] (укр. [ф], [в], [с), [з), [ш], [ж], (х]); б) ийлинт (або pomoei) сонанти [1], [w], [г], [j] - у

ротових сонаттв прохщ для повггряного струменя ширший. шж у фрикативных звуюв, внаслщок чого струмшь пов1тря та шум виявляються слабкш1ми вщ тих, що створюються при вимовлянш фрикативных звуюв. Шум взагалг ледве вшчуваеться на слух.

В залсжност! вщ того, де саме проходить повкряний струмшь, poTOBi сонанти подшяються на таю: боковин сонант [1], який реал!зуеться в мовленш двома позицшно обумовленими вар1антами - м 'яким (або св1тлим) i твердим (або темним). При вимовлянш цього звука кшчик язика притискаеться до альвеол. 614111 краТ язика опуска- ються. а повггряний струм1нь проходить через 6i4Hi протоки) (задня спинка язика тдммастъся до м'якого пшнебшня. Для артикуляцп темного вартнта до м'якого пшнебшня пщшмаеться задня частина язика. для артикуляцп св1тлого вар1анта - передня частина язика. Отже звук [1] е двофокусним: серединт сонанти [w], [г], [j]. При утворенш серединних сонанпв 6i4Hi краг язика пшнят! та притисну^ до 3v6iB. а струмшь повтря проходить уздовж центральной частини язика, тобто через серединну протоку. При вимов1 фонеми [г] трохи загнутий назад юнчик язика пщшмаеться до заднього скату альвеол, утворюючи досить широку щшину: при вимов1 фонеми [w] губи сильно округлен!. & задня спинка язика е пшнятою (другорядний шумотвгрний фокус): для отримання звука [j] середня частина спинки язика пщшмаеться трохи вище шж при вимовлянш фонеми', але щшина залишаеться достатньо широкою, i тому струмшь повзтря, походячи через не'1, не створюе шуму тертя (можливо, з uiei' причини англшсью приголосш фонеми [w] та [j] у ряд1 мовних джерел вважають натвголосними).

Сонанти [ш], [n], [ц], [1] стосовно способу утворення перепони пов1тряному струменсв1 при ix вимовлянш називаються зшкнено- прох1дними, оскшьки для ix артикуляцп змикаються яюсь одт органи мовлення, а сгрум1нь повпря, що видихаеться, виходить назовш в ihuiomv Micui. Наприклад, при артикуляцп звуюв [mj i [nj спочатку верхня та нижня губи утворюють з!мкнення, а пот1м у ротовш порожнин1 опускаеться маленький язичок, внаслщок чого звуки [ш] i [п] отримують Носове забарвлення;

3) африкати (або зткнено-щыинт) - складш приголосш, ят утворюються поеднанням з1мкнених [t] i [d] з фрикативными [J] i [3] таким чином, що утворюеться один цшюний звук - вщповщно [tj] i [d3] (також наприклад, укр. [ч], [ц], [дз], [дж]). При вимовлянш африкат перепона зникае не одразу (як, скаж1мо, при артикуляцп вибухових приголосних [р], [b], [t[ та т.), не миттево. а повшьно переходячи у щшыну ПЛЭСК01 чи круглот форми. Проходячи Kpi3b дв1 щшини. П0В1ТрЯНИЙ струм1нь утворюе характерный шум, ось чому африкати [tj] i [d3] називаються шиплячими (sibilant). Фонема [tj] належить до глухих приголосних, a [d3[ - до дзвшких приголосних.

VIII. Зг1дно з KuibKicmm фокус1в шумотворення англшсью приголосш бувають: однофокусш - icHye тшьки одна перепона для повпряного струменя; двофокусними - icHye два мюця, де утворюються перепони струменев1 пов1тря: [1[, [w[, [J], [3], [tj], [<1з]. Перепона утворюеться у двох мюцях абоpi3nuMu органами мовлення (як для фонеми [w]), або ж двома pi3uuMu частинами язика (як для решти англшських двофокусних приголосних). Другий шумотв1рний фокус, що бере участь у творенш звука, називаеться другорядним або додатковим, через те що Bin надае приголосному лише додаткове забарвлення i не змшюе способу утворення шуму. Якщо пщшмаеться передня частина язика, то з'являеться м 'який ("ceimnm ") вщтшок, i приголосний стае пом'якшеним (палатагпзованимУ Якщо ж пщшмаеться задня спинка язика, то звук набувае твердого ("темного ") вщтшку, що дуже добре помггно на слух. Отже, за акустичним ефектом звука можна легко розтзнавати тип другорядного фокуса. Чим више пщшмаеться передня чи задня спинка язика. тим яскравше проявляеться вщповщне додаткове забарвлення приголосного. Вщповщно, двофокусш приголосш ще дал1 подшяють на двoфoкycнi приголосн1 з другим середшм фокусом ([J], [з[; укр. [п^ь[, [б^ь], [м^ь[, [т^ь[, [ш^ь, [ж^ь] тощо) та двофокусн1 приголосн1 з другим заднш фокусом (укр. [ш], [ж[: в англшськш mobi немае двофокусних приголосних з заднш другим фокусом).

Ятсть звучания приголосних залежить вщ взасмоди vcix вищерозглянутих фактор1в, в залежност1 вщ яких i виконуеться "fx класифйсащя (рис. 30).

На рис. 31 представлена пор!вняльна класиф!кац1я англ!йських i укра'шських приголосних

Тип резонатора

Носовий - м'яке тднеб'мня опущене

Ротовий - м'яке тднебтня притдняте

Вид перешкоди

Щтина

■ Цшовита перепона

CmyniHb наявностi музичного тону та шуму

Споаб утворення шуму

I Сонати;

зг

Носовi

Вибуховi

швидке роз/м-

перепона у pomi

Афркати

повтьне

Шумнi

Фрика- тивш

npoxid

для повтря вузький

P03IM- кнення

СерединнiJ Боков

Сонати

npoxid для повтря ширший

Двофокуст
заднш	переднЮ
W,	1,

Одно- фокусШ

f, v,;s, j, е, 5,Ih, z, г

Дво- фокусш

Кшьюсть фокуав

Однофокусш

переднш

Вид друго- рядного фокуса

Р. Ь, t, d, к, 9

tf.d3

J.3

плоска щтина

кругла щтина

плоска щтина

Форма щтини

■ m, n, g I

Рис. 30. Класиф1кац1я ангшйських приголосних фонем в залежносп вщ способу ix артикуляцп

3 2-м серед him фокусам

Дрижач|/ BiSpaHTH

(Rolled/Trilled)

Однофокусш

(with tongue-front coarticulation)

(without coarticulation)

I 5

Безкоарти- куннй/Одно­фокусш) (w/o coarticulation)

32-мзаошм фокусом

(with tongue-

back coarticulation)

il

3 M

SI

Si

2 w

X &

3iMKHeH0-iip0xlaHi

(Occlusive)

о •= ■ -a •■= a

Tjiyxi

Силыа

s ® и а о я a> X s — -c w

Ciaflki

Дзвжк!

3 2-м серед. Фок.) (With tongue-front coarticulation)

3 2-м зад. фок. With

Дтшкд

Счабт

Силыа

i.iw'i

£ =

Слабю

. J О

JXseiuKi

tongue- back ooarticulation)

KpyrjiomLiHH.

Глум

сильн!

ДЗВШК1

Слайкз

t I

■&Л

s s

Глух!

Скоыо

с

a • i fe

x ад

s.a

(Round narrowing)

Tjiyxi

Си-'ibHi

Слабга

д)в1нк1

Плоскощыин. (Flat narrowing)

... ^a — Ц—

as 3 x >

41 о ^e '5i ^u v,

я Я S 3 > a.

2 CX-n «л ~

5 Ю О о О -

I S 2-O-c,'

Силыи

(fortis)

fjiyxi (Voiceless)

Слабю

(lenis)

Дзвшк! (Voiced)

Р и

£ s5 ag-s

а о

к о X и П и

'S- гИ

Я <и

•pf у о

- о^

и

1 Е с

Е «.2 8-«я

^ ^с S Зя "

2 о

Б. о 3

«— 3

о оо о

%S с

S -р л

3 3

л 2

lis

S о

Р S

со <

1)

Ь S a «I^s

^ Губно-|убш (Bilabial)

b. 6, 6'

P. 11. n^u

в,в''

Ф. Ф"

m м, м^ь

w

Губ но

зубж (labiodental)

V

f

Miaovfmi

Дорсалып (dorsal)

(inter-dental)

Амжалын (apical)

S

Зубш

Дорсалып (dorsal)

3 3''

c, c^b

ДЗ, дз'

ч, ц, ц"

н, н'

;t^h

л

>

Sc W

a n

(dental)

Аш'калым (apical)

о о а

Г, О Е.

p 2. r

Альвеолярш (alviolar)

Дорсальш (dorsal)

Д, Д''

T,

ч

СТО о w д.. п 3 ■а л" Е" 5 о ft п S

С. оо с

oc a Ё £ "5 2.

Ашкалын (apical)

d

t

z

s

п

t

Заальвео- лярш (post-alveolar)

Какум!- налым (cacuminal)

r

P"

P

2, ■ si

Палато- альвеолярш

Дорсалып (dorsal)

ж

ш

ж^ь

ш^ь

дж

ч^ь

с 5 =. *

(palatal- alveolar)

Ашкальш (apical)

J

d3

ч

3 S! О g о'

с? S Я в 2.

Середньоязи- ков! / Пщнебшш (Medio-lingual)

Палаталып (palatal)

Й

и. 0Q с

Задньо-язиков!/ Задньо-нщне- бш Hi (Backlin-gual)

< 15 a s a ' •3 St

9. Г, r*

k, к, к'

x, x''

Фарннал ъж/Гл otkobi {Pharyngeal)

h, h"

h

Залежно в их положения м'якого кщнебеннн (According to the position of the soft palate)

Неиосов! /неназальш (Oral)

Hocoei/ назальш (Nasal)

HeHocoei (Oral)

■й» в

(NJ —

S ^ш

at

0 ^J rr я

S s.

а ^Я

1 §

§ ⁵'

Ы ®

О 6: о

³¹ 2

5 Р

X Ь О"

ь а

а в

■3 п

Ш ■о о

3:

о 2. а •о

5 -1

О

ь о

о

я

X а ■а о

«J

Si

S'

а

5 н

й а\ 9 2. S а

х -о Я 5

•а

S

о

о о X S X

ft» о*

1:

0\ и

я Я

5а

Ы»

о, ю

17. Артикулящя приголосних

Дата добавления: 2015-08-28