уцк 811.111(075) ББК 81.432.1-923 В 64
Рекомендовано Мшютерством освгги i науки Укра'ши якпщручник (лист№ 14/18.2-1716 вщ 16.07.04)
Рецензенты:
Дворжецька М. П., кандидат фшолопчних наук, професор Романовська Ю. Ю., кандидат фшолопчних наук, професор Дубенко О. Ю., кандидат фшолопчних наук, доцент
За загальною редакщею доктора фшолопчних наук, професора
Карабана В. I.
Возна М. О., Гапошв А. Б., Акулова О. О., Хоменко Н. С., Гуль В. С.
В 64 Англшська мова для перекладач1в i фиюлопв. I курс. ГБдручник для студентов та викладач1в вищих навчальних заклад1в. - Вшниця: НОВА КНИГА, 2004.-480 с. ISBN 966-7890-75-9
Пшручник складасться i3 вступного фонетично-корсктивного курсу, основного курсу (16 ypoKie) та ключ1в до вправ тдвищеноЧ складност1 i М1стить орипнальш тексти та д1алоги, написаш HOcieM британського BapiaHTy англшсько! мови, випускником Манчсстсрського ушвсрситсту Алсксандсром Гапошвим. Шдручник пропонуе св1жий погаяд на сучасне життя в Укра'1'ш та Великш Британи, використовуючи найкрагш тсорстичж здобутки вггчизняно! методично? науки i HOBiTHi практична досягнсння в технологи навчання. Рскомсндусться для студенев молодших Kypcie фахових факультсив вищих навчальних заклад1в Укршни, псрскладач1в-:ючат>авшв, а також для bci\ тих, хто хоче поглибити та вдосконалити навички розмовноТ англшсько! мови.
ББК 81.432.1-923
ISBN966-7890-75-9 © Возна М. О., Гапошв А. Б., Акулова О. О.,
Хоменко Н. С., Гуль В. С., 2004 © Карабан В. I. (загальне редагування), 2004 © Видавництво «Нова Книга», 2004
3MICT
Передмова........................................................................................................................ 5
Вступний фонетично-корективний курс............................................................. 7
Основний курс........................................................................................................... 148
Lesson 1......................................................................................................................... 148
Topic: Translators and Translation in Contemporary Culture Grammar: The Pronoun. Sentences with introductory "it" Functional Expressions: Persuasion
Lesson 2......................................................................................................................... 164
Topic: I Am a First Year Student Grammar: The Article
Functional expressions: Expressing likes and dislikes
Lesson 3......................................................................................................................... 181
Topic: Kyiv Shevchenko University
Grammar: Types of Sentences. Subject, Predicate. Constructions: There is... There are... Functional expressions: Clarifying
Lesson 4......................................................................................................................... 197
Topic: English as a Global Language
Grammar: Present Tenses
Functional expressions: Expressing an opinion
Lesson 5......................................................................................................................... 214
Topic: Taras Shevchenko Grammar: Past Tenses
Functional Expressions: Evaluating ideas and actions
Lesson 6......................................................................................................................... 226
Topic: Weather and Climate Grammar: Future Tenses Functional expression: Questioning
Lesson 7......................................................................................................................... 242
Topic: Tourism in Ukraine
Grammar: Modal Verbs
Functional expressions: Changing your mind
Lesson 8......................................................................................................................... 259
Topic: A Visit to Kyiv
Grammar: Simple Sentence. Secondary parts of the sentence
Functional expressions: Makihg suggestions
Lesson 9........................................................................................................................ 275
Topic: Ukrainian Holidays and Festivities.
Grammar: The Noun
Functional expressions: Generalising
Lesson 10..................................................................................................................... 291
Topic: Going Oat
Grammar: The Adjective, Degrees of Comparison. Functional expressions: Agreeing, disagreeing, doubting
Lesson 11.................................................................................................................. i.. 306
Topic: Home Entertainment Grammar: The Adverb
Functional expressions: Challenging - engaging in conflict
Lesson 12..................................................................................................................... 322
Topic: Christmas in Great Britain
Grammar: The Numeral
Functional Exponents: Guessing and deducing
Lesson 13....................................................................................................................... 339
Topic: Travelling in Britain Grammar: Passive Voice Functional Expressions: Criticising
Lesson 14....................................................................................................................... 354
Topic: A British House
Grammar: The Infinitive
Functional expressions: Making complaints
Lesson 15............................................................................ i........................................ 370
Topic: The British Family Grammar: The Gerund
Functional exponents: Making Apologies and Interruptions
Lesson 16....................................................................................................................... 385
Topic: Do-It-Yourself
Grammar: Compound and Complex Sentences. Sequence of Tenses. Indirect Speech
Functional expressions: Making requests
Keys to Selected Exercises....................................................................................... 402
Фонетичш вправи................................................................................................... 411
Передмова
"Англшська мова для перекладач1в i фшолопв. I курс" е першим впчизняним базовим пщручником для перекладацьких та фшолопчних факультета ушверситета та шститута шоземних мов. ГОдручник розрахований на студенев молодших курав фахових факультета вищих навчальних закладш УкраУни поглибленого ртня володганя англшською мовою (pieenb В1+ "незалсжний користувач" вщповщно до рекомендацш Ради Свропи), тобто таких, як1 усгашно засво'ши шкшьну програму з англшськоУ мови. "Англшська мова для перекладач1в i фшолопв. I курс" MicTHTb шформащю лшгвютичного, краУнознавчого та перекладацького характеру i висв1тлюе сучасне життя в Укра'1'ш та Великш Британи.
Пщручник був розроблсний та апробований на кафедрi Teopii та практики перекладу з анппйськоТ мови 1нституту фшологп Кшвського нацюнального ушверситету iMeni Тараса Шевченка i вщповщае nporpaMi з англшсько'1 мови для студента перекладацького рщдшення. Загальну редакщю пщручника здшенив доктор фшолопчних наук, професор Карабан В. I.
Пщручник забезпечуе формування стшких мовленневих навичок та вмшь, необхщних для евщомого профссшного володшня англшською мовою. BiH надае можливють студентам оволодгш основними видами комушкативно1 дшльносп (/цалопчним та монолопчним мовленням, читанням та розумшня англомовних текста) та формуе початков1 npaKTH4Hi навички обробки тексту при переклад! з англшськоТ мови на украТнську та з украшсько1 на англшську.
Пщручник складаеться 3i вступного фонетично-корективного курсу, основного курсу (16 уроюв) та ключш до вправ пщвищено1 складност1, позначених***, i мютить оригшалып текста та дшгоги, написаш спещально з Ц1сю метою HocieM британського BapiaHiy англшсько'1 мови, випускником Манчестерського ушверситету Алексом Гапошвим, який також здшенив редакцпо англшського тексту шдручника. Вступний фонетично-корек- тивний курс був розроблений викл. Гулем В. С., основний курс - к.ф.н. Возною М. О. (уроки 1,2,9,10,11,12,13), доц. Акуловою О. О. (уроки 2, 5,7,14, 16), доц. Хоменко Н. С. (уроки 3,6,8,15).
Уроки основного курсу побудоваш за принципом навчання р1зним аспектам мови та видам мовленнево'1 д1яльносп через систему вправ. Кожний урок, розрахований нриблизно на 20 годин аудитор hoi робота, включае оригшальний текст та юлька лдалопв, вокабуляр, комушкачивш, лексичш та граматичш вправи, завдання на переклад. Перед уроками пропонуються функцюнальш висловлювання та комункативт вправи, нацшеш на стимулювання защкавленносп студентов темою уроку. Для формування у студештв першого курсу навичок правильно! вимови, логичного наголосу та вщповщно!' штонацн текстам з д1алогами передуе система фонетичних вправ.
Для закршлення шнуючого та розширення потенщйного словни- кового запасу, розвитку лексично! здогадки при навчанш говоршню, читанню та ауд1юванню пропонуеться низка вправ, що стимулюють як репродуктивш, так i рецепцшш лексичш операци.
Граматичний материал, передбачений програмою першого курсу, подано у функцюнальному acneKTi, тобто граматичш вправи представ- ляють pi3Hi способи застосування граматичних елемен™ для сприйнятгя та вщтворення мовних ситуацш i вщбивають сучасний стан граматики ашшйсько! мови.
Текста написано з урахуванням психолопчних особливостей та iHTepecie аудитор».
Вправи на переклад призначеш для формування у стуцентгв загальних початкових навичок та вмшь перекладу з англшсько! мови на украшську та з украхнсько1 на англшську в межах знайомих лексичних одиниць.
Вступний фонетично-корективний курс передбачае знайомство з базовими понятгями та положениями загально! фонетики аштпйськоТ мови в nopiBHHHHi з укра'шською, а саме фонематичним складом англшсько! мови, класифкац1ями шлосних та пришлосних звуюв i описом правильно! артикуляцп кожно! з фонем. Розглядаються основш фонетичш явища та система тонування англшсько! мови, вщомост1 з транскрипци та орфографн. Вступний фонетично-корективний курс М1стить комплекс фонетичних вправ та завдань, достатшх для професшного оволодшня правильною англшською вимовою. Вмкцений у пщручнику наочний шюстративний MaTepian (рисунки, таблищ, схеми) сприяе полегшенню засвоення фонетичного матер1алу.
Для коригування вимови та опанування правильною англшською итожащею до пщручника додаються аудюзаписи фонетичних вправ та текспв з диалогами, начитаних носкими британського Bapiamy англшсько! мови.
Автори пщручника висловлюють подяку викладачев1 англшсько! мови Млшел Коулман (Michelle Coleman) за допомогу в здшсненш аудюзапиав.
Автори
ВСТУПНИЙ ФОНЕТИЧНО-КОРЕКТИВНИЙ КУРС
основи ФОНЕТИКИ 1. Опанування правильною вимовою
Головним завданням буць-кош, хто тшьки-но починае вивчати якусь 1ноземну мову, е опанування п вимовою. Важлив1сть цього завдання зумовлена тим, що мова може виконувати свою функщю - служити найважлившим способом спшкування людей, засобом формування та мовного висловлення думки - тшьки через те, що вона е мовою звуковою.
Найменшою мовною одинидею, що виражае в мовленш бшын чи менш заюнчену думку, е вимовлене з правильною штонащею речення, що може складатися як з одного слова (ПробИ, Help те, please!), так i з декшькох огив, поеднаних разом в1дповщно до граматичних правил мови. Будь-яке ж слово як у щлому, так i у Bcix його складових частинах (префше, KopiHb / основа, суфшс, закшчення) складаеться i3 звутвмови (jiixep); письмо як таке взагал1 е лише граф1чним в1дображснням звуково! форми мови). Отже, як увесь словесный склад мови, так i весь п граматичний склад (мopфoлoгiя та синтаксис) можуть юнувати тшьки на основ1 звукового, або фонетичного. складу мови - звутв мови, складовоХ структури едгв, наголосу у словах та штонацн в речениях.
Отже, для усного висловлювання свое! думки будь-якою мовою у форм1, зрозумшш для слухачш, а також щоб розумгти усне мовлення 1нших людей, необхщно не т1льки знати значения сл!в i г раматичн1 правила i'x змши та поеднання у речення, але ще й вм1ти вимовляти речення з правильною артикуляшею звумв у них, з правильним складотворенням i склалопод!лом. а також з правильним наголосом у словах i з правильною ттонащею.
Bci ui мовн1 аспекти вивчаються фонетикою - одшею i3 складових мовознавства.
2. Фонетика як наука та навчальна дисциплша
Фонетика вивчае eci компоненти фонетичного складу мови (систему його звутв, правил fx сполучення та cnoco6ie поеднання, складову будову сщв, наголос у словах та у фразах, мелодику мовлення. и темп, ритм i тембр з точку зору (a) 'fx утворення мовленневими органами та вгдтворення органами слуху (iфЫологгчна фонетика або антропофошка), (б) ix фгзичних властивостей (акустична фонетика)-, (в) i'x рол1 та функцш в утворент та мовленневому вираженш думки (функшональна фонетика або фонолог1я) та (г) яким чином здшснюеться слуховий анатз та розтзнавання (щентифкащя) звуковоТ оболонки мовленневого висловлення та його фонетичних складових {перцептивна фонетика). Фонетика TicHO пов'язана з шшими галузями мовознавства - граматикою, морфологгею, лексикологию, синтаксисом.
Фонетику розглядають як поеднання двох складових: сегментноЛ фонетики, що стосуеться лише окремих звуюв i звукосполучень (тобто сегменпв мовлення), та супрасегментноЧ фонетики, що вивчае основт одинищ мовленневого потоку, а саме: склади, слова, фрази та текст. Супрассгментт фонетичш складов1 також мають особлив1 (просодичнг) ознаки, що поширюються або на всю складову (наприклад, pieeub гучност1, темп, меж1 голосового д1апазону, голосовий тембр), або ж значения цих ознак утворюють впорядковану схему (конфугурашю). яка реал1зуеться на послгдовних частинах вщпов1дного фонетичного блоку. Наприклад, фразовый наголос можна розглядати як конфкурашю ступешв видшення словесних наголос!в у висловлюванш. OcHOBHi фонетичн1 одиниш подшяються на лшшш (сегмен-rai) - фонеми, склади, фонетичш слова, сынтагмы, фразы - та нелтшш (просодичш, надсегментш, супрасегментш) - наголос та штонащя.
Найбшыпою сегментною одиницею е фраза - фонетыко- синтаксична едшсть, що мае певну синтаксичну структуру, смислову закшчешсть, штонацшну оформлен1сть i вцщшяеться вщ таких самих тшых одиниць паузами. Фрази членуються на синтагми - вшр1зки усного мовлення, що видшяються в межах фрази як певна позишйно та ритмо- мелодична (синтагматычный наголос) едн1сть. Синтагми членуються на фонетичш слова. Найменшою сегментною одиницею е фонема.
На вщмшу вщ лшшних фонетичних одиниць, супрасегментм одинищ не можна вимовити 1зольовано. як звуки або склади, через те, що нелшшш фонетичш одинищ шби нашаровуються на звуков1 послшовностк
За допомогою словесного наголосу таю сегментш одинищ, як склади. об'еднуються у фонетичш слова. За допомогою синтагма- тичного наголосу та мелодики слова об'еднуються в синтагми. За допомогою штонацн i3 синтагм будуються фрази.
3. Звуки мови
Мовленневий п о т i к е безперервноюлмшною послгдовтстю звуив.
Звук мови - це мШмальна незначима одиниця мовленневого потоку. Звук виступае у мовлснш н£под1пьно, як щось шле: з нього не можна видшити окрем1 елементи вимови (артикуляшА. Так, наприклад, можна вимовити один за одним звуки, що складають слово воля, але неможливо вимовити окремо м'яюсть украшського звука [ль] чи лаб1ал130вашсть (огублен^сть) украшського звука [о]. Сл1д зауважити, що видшення окремих звутв у мовленневому потош е певною троюумовним, оскшьки в такому pa3i звуки йдють безпосередньо один за одним, змшюючись залежно вад якосп попереднього або наступного звука
Звук мови - узагалънення низки близьких з погляду носгя мови i з погляду артикуляцшно-акустичних звуюв. яке icHye у ceidoMocmi нос1я мови як звуковий еталон. Наприклад, при BHMoei сл1в сад, саду, {у саду), вимовляються позишйно розр1знюваш фонетичш вар1анти першого голосного [а], але у мовленш eci вони усвадомлюються як один i той самий звук [а}, як свого роду звуковий тип. що використовуеться з метою спшкування.
Звуки мови под1ляються на голост й приголосьи. Класифпсащя звук1в зд1йснюеться переважно за артикуляиiйними ознаками, зр1дка - за акустичними.
Словоформи можуть складатися з одного, двох i бшьшого числа звуюв: укр. з, в, i, на, по, раз, порт, астрономгя; англ. a, an, to, with, fore, dislike, geography, forget-me-not тощо.
He треба плутати звук мови 3i звуком мовлення.
Звук мовлення - це чжноподтьний конкретний звук людськоТ мови. що утворюеться за допомогою мовного апарату й мае певш артикуляцшно-акустичш властивость Кшьюсть звуив у мовленш величезна, а практично - безмежна. Для фонетики мають значения звуки, ятсно вшмшт залежно вщ свое! фонетично! позици: наприклад, украУнськш звук [е] пщ наголосом звучить не так, як у ненаголошенш позицп ([сеила - сёла]); звук [к] перед [у] набувае губного вщтшку (як у слов1 кум) тощо.
Звуки можуть вщр1знятися высотою тону, трывалктю, силою, тембром тощо.
4. Поняття фонеми
У живому мовлент в кожнш Moei вимовляеться певна кшьюсть рЬноматтних звуюв. яга можна поеднати у пор1вняно невелику кшьюсть звукових тишв. здатних диференщювати слова та ix формы, тобто слугувати цшям людського спшкування. Hi звуков! типы i маються на уваз!, коли говорять про oKpeMi mobh I звуки. Ix усталилися називати фонемами.
Фонема - це наймениш, дат щподыьна звукова одиниця мови. що здатна розр1зняти пари айв за смислом (наприклад: укр. бук - бос, англ. sheep - ship) чи диференщювати граматичш форми одного й того самого слова (наприклад: укр. ндса - на нос1, англ. goose - geese).
У npoueci створення мовленневого потоку людина вимовляе велычезну кшьюсть звуюв. однак реально усвгдомлюються та выдыяються тшьки Ti одинищ. що слугують для побудови та розрЬнювання £шв. Тобто, в кожнш конкретнш Moei вир1зняють невелику кшьюсть звукових тишв. здатних диференщювати слова та ix форми. U,i звуков! типы й маються на уваз1, коли говорять про окремг звуки мови. Вони й називаються фонемами.
Фонема е результатом абстрагування вщ ycix позицшних BapiaHTie 11 вимовляння та вщ гндив1дуальних особливостей вимовляння вiдпoвiднoгo звука (тобто, залежно вщ мкця наголосу, темпу мовлення, впливу сусщшх звуюв тощо).
Фонема та мовленневий звук - поняття близькi, але не завжды тотожш: фонема може складатися не. тшьки з одного звука, але також з двох (як наприклад, у дифтонгах) i нав1тъ з трьох (скаж^мо, англшсью трифтонги [aia], [oia], [аоэ]). У свою черту, дв! фонеми школи звучать як один звук (наприклад, у слов1 свтсышй, де звук |ц] поеднуе останню фонему кореня [т] з першою фонемою [с] морфеми -ський). Незважаючи на таку складшсть, фонема залишаеться найкоротшою звуковою одиницею у складх слова та морфеми. тому що п це можна подшити дат без порушення yciei фонол опчно! системи мови.
Кожна фонема - абстракне фонетичне поняття, що icHye у св1домост1 Hociie мови як узагальнення низки BapiaHTiB звучань, об'еднаних спмьними артикуляшйно-акустичними ознаками. У живому мовленш, що с лтйною послшовтстю вщповщних сегментних одиниць, фонема реагизуеться у вигляд1 кшькох (навить багатьох) конкретных звуюв. Збер1гаючи вызначальт, основт apтикyляцiйнi та акустичт ознаки, щ звуки, залежно вщ конкретных фонетичних умов, зокрема поеднання та контактування з шшими звуками, набувають деяких додаткових ознак, тобто зазнають модифтацш.
Отже, фонеми в першу чергу утворюють цшком реальну фонолопчну систему мови. Так, в укра'шськш Moei е 38 фонем, в ангашськш - 44 фонеми. CaMi щ фонеми формують фонологгчну систему мови, в той час як звуки мови утворюють фонетичну систему мови.
5. Алофони
При вивченш фонематычного складу Tiei" чи шшо! мови, а також у npoueci виявлення артикуляцтних особливостей вимовляння окремо! фонеми. йдеться мова про фонему, що е типовою для ycix мовц1в вщповщно! мови, i яка усвщомлюетъся yciMa мовцями як окремий звук, а також протиставляеться yciM тшим фонемам цШ мови. Але у мовленневому потощ одна й та сама фонема вимовляеться неоднаково. Це залежить вщ и позици у слов1, тобто, вщ впливу найближчих cyciflHix звуюв, та вщ мгсця наголосу. Через це кожна фонема реал1зуеться т1льки у вигляд! алофошв - eapiaumie, або eidmiHKie, фонеми у п конкретнш реал1зацц.
Наприклад, пор1вняемо украшськ1 слова "та" та "то". У першому слов! при вимовлянш фонеми [т] губи е нейтральними, тому що теля не! йде неогублена фонема [а]; у другому випадку при вимовлянш [т] губи лаб1ал1зован1 (округлен!) та випнуп вперед пщ впливом наступно! лаб1ал!зованой фонеми [о].
Алофони з'являються з р1зних причин, яю, однак, тдлягають вщповщним закономерностям. Так, розршшють позицшш i комбтаторт алофони.
ПозицШними називаються алофони, зумовлеш певним фшсо - ваним м1сцем фонеми у слов1 - початком, тнцем, серединою - або перебуванням чи неперебуванням пщ наголосом. Алофони, зумовлеш характером сусшшх фонем, називаються комбшаторними алофонами.
Позицшш та комб1наторн1 алофони вщзначаються великою CTifiKiCTio i peгyляpнicтю, вони характеры для звуково! системи кожноТ мови зокрема. Вплив фонетичноУ позици на вимову rid чи шшо'У фонеми е иеоднаковим не тшьки в окремих мовах. але й у д1алектах mici само! мови.
Алофони можуть бути бшьш чи менш залежними вщ фонетичного середовиша. Найсамостшшший алофон фонеми вважаеться п ос но в ним алофоном (вариантом), який ми звичайно й називаемо, представляючи фонему в цшому.
У рщнш MOBi pi3Hutpi М1Ж алофонами фонеми. як правило, не усвщомлюеться та це пом^чаеться. Однак при вивченн11ноземноТ мови слщ звертати увагу на факт наявност1 eidmiHKie фонем та на вмшня правильно вживати ix за в1цпов1дних умоь
Зам1на одн1еТ фонеми якоюсь шшою призводить або до зам1ни одного слова шшим, або до перекрученого звучания слова (наприклад, укр. дочка -тбчка, англ. money ['m/\ni] - many ['rneni]. Отже, внаслщок переплутування фонем (фонолог1чна чи фонематична помилка) мова стае або зовет незрозумшою, або люлозрозумшою.
Вживання не правильного алофона вщповщноУ фонеми (фопе- тична помилка) не призводить до переплутування сшв, але надае мов1 мовця Ыалектного або тоземного характеру звучания, що може помггно ускладнити розумшня niei мови.
Можна зробити висновок, що, вивчаючи фонетичну систему яко'юь 1ншо1 мови, треба знати не тшыш склад и фонем, а й, що особливо важливо, eci ri алофони. в яких щ фонеми виступають у мовленн1. Цей факт дуже важливо уевщомити, осюльки правильну вимову забезпечуе не стшьки здатн1сть артикулювати OKprni 13ольоваш звуки, а скшьки дотримання правил i законом1рностей ix сполучуваностi в живому мовленнк
6. Транскрипщя
Для позначення окремих фонем i фонемного складу сл1в користуються так званою фонематичною транскрипщею, в якш кожна фонема завжди позначаеться одним i тим самим знаком. Переважна бшышсть знаюв фонематично'1 транскрипцп' англшсько'1 мови представлена л мерами латинського алфавпу, i лише для позначення деяких англшських фонем вживаються спешальш знаки.
Система лтер i додаткових позначок. що слугуе для вщтворення звуково1 системи мови. називаеться фонетичним алфавтом.
Запис усного мовлення за допомогою фонетичного алфавту на основ1 звукового принципу називаеться фонетичного транскрипщею.
Розр1зняють детальзовану (алофотчну) i спрошену фонетичну транскрипцп.
Запис живого мовлення з метою передач! тшьки фонемного складу сл1в без eidmiHKie, зумовлених рЬними фонетичними умовами, називаеться фонематичною транскрипщею. Наприклад, фоне матична транскрипщя в украТнськш мов1 е досить близькою до орфографгчного запису. В нш використовуеться значно менша кшьюсть додаткових знаюв. Цього зовам не можна сказати про аншшську мову, оскшьки засоби англшсько! орфографине повшстю передають вимову окремих звуюв. та до того ж це кожний англшський звук мае свш eidnoeidnuK у вигляд! окремо!' графеми (в даному pa3i маеться на уваз1 окремо! лтери).
Алофотчною транскрипщею користуються для позначення алофотв (вщтшюв чи BapiaHTie) фонеми або мовних звуюв як таких. У сучаснш лшгвктичнш л1тератур1 знаки фонематичноi транскрипцп розташовують у непрямих дужках (If), а алофошчно!' транскрипцп - у квадратних ([ ]). Наприклад, /е/ означае цю фонему взагали а [£] - п бшып eidKpumuii алофон (под1бний до украшського [ej у слов1 етаж). У загальних шдручниках та словниках вказаноГ ртзнищ щодо р0зр1знення м]ж алофошчною та фонематичною транскрипщями звичайно щ дотримуються, а тому у цьому пщручнику у квадратних дужках ми будемо позначати за допомогою транскрипцшних знаюв як англшсью та у краше ью фонеми взагаль так i i'x алофони. (причому робитимемо це просто з причини традищйностг).
3 метою уникнення плутанини лтер 3i знаками транскрипцп останш треба писати окремо та друкованим вертикальним шрифтом.
Транскрипщя вшграе допомгжну роль, але Ti, хто вивчають англшську мову, мають опанувати фонематичною транскрипщею активно, тобто навчитися читати та писати за допомогою транскрипцп не тшьки слова, а й цш речення. Це ще корисно також i з погляду активного опанування штоцашею анппйськоТ мови та cnoco6ie умовного штонацшного запису, про що буде вестись мова даль
Щодо елеменпв фонематичного алфавиту захшно!" л1нгв!стики. то ще у минулому CTonirri було створено М1жнародну фонетичну асощащю (МФА), яка з самого початку кнування ставила за мету ушфшувати запис чутного мовлення на основ! певно! ушверсально-1 системи позначень. Ця система називаеться Млжнародним фонетичним алфавком (МФА). Як бачимо, абрев1атури для одного й другого сшвпадають (в англшськш також - IPA (International Phonetic Association/Alphabet). У 1999 рощ МФА опублковала пщручник для користувач1в niei системи транскрипцп.
Транскрипщйна система МФА являе собою деилька таблиць, що складаються а) з л1тер для голосних звуюв; б) лгеер для приголосних звуюв; в) додаткових знаюв (дгакритимв) для позначення певних додаткових ознак звушв (acnipoeaHicTb, вщсунутють уперед/назад, агакальшсть, назальшсп», глух1сть/дзвщкзсгь, галатал1зовашсть, веляршсгь, бшьшу/меншу лаб1ал1зованють тощо); г) знаюв для супрасегментних одиниць (головний/поб1чний наголос, глибоке падшня/пщняття тону, скпадовий розрив, вщсутшсть розриву тощо). Припускаеться, що зазначена транскрипдшна система здатна вщдзеркалити Bci лшгвгстично cyrreBi звуков/ елементи, яю зустр1чаються у вивчених мовах свпу. До таких елемеигпв вщносяться не тальки смислорозрЬмовальт характеристики, але також i специфхчш особливоеп вимови артикуляцшно та функцюнально близьких звуюв ршм мов.
Для мтонадшно!' транскрипцп загальноприйнятого м1жнародного стандарту не icHye.
7. Органы мовлення
Мовленнев! звуки, що функщонують у мов! як фонеми. утворю- ються за допомогою оргатв мовлення людини (див. рис. 1), яю приводить в дно наша нервова система. Звукотворення вщбуваеться пщ час видиху.
Рис. 1. Органи мовлення:
1 - носова порожнина (nasal cavity); 2 - альвеоли (alveoli); 3 - губи (lips): а) верхня губа (upper lip); б) нижня губа (lower lip); 4 - зуби (teeth): a) eepxHi зуби (upper teeth); б) нижн1 зуби (lower teeth); 5 - язик (tongue): а) юнчик язика (tip of the tongue); б) передня частина спинки язика навпроти альвеол (blade of the tongue); в) передня частина спинки язика навпроти твердого пщнейння (front of the tongue); г) середня частина спинки язика (central part of the tongue); I) задня частина спинки язика (back of the tongue); 6 - ротова порожнина (mouth cavity); 7 - тверде пщнебЫня, або велюм (hard palate); 8 - м'яке п'|днеб!ння (soft palate); 9 - маленький язичок, або увула (uvula); 10 - надгортанник або етглотис (epiglottis); 11 - стравохщ або езофагус (oesophagus); 12 - порожнина гортаж (faryngal cavity), 13 - глотка або фаринкс (pharynx); 14 - ларингс (laryngs); 15 - голосов! зв'язки (vocal cords); 16 - трахея (tracheitis)
Струмшь повпря пщ час його видихання (з легень) проходить через дихальне горло (ларинкс 14) у порожнину горташ 12, де розташовано два мускульних виступи - голосов! зв 'язки 15. Проспр мш голосовими зв'язками називаеться голосовою щыиною. Якщо голосов! зв'язки
роз1мкнуп (вшкрита голосова щитна), то пов]тря, що видихаеться, проходить через гортань беззвучно (виробляються глух/ звуки). Якщо ж голосов! зв'язки напружен! та наближеш одна до одно'!, але не з!мкнут! повнютю (голосова щшина бшьш-менш закрита). то струмшь пов!тря, проходячи через цю щшину м!ж голосовими зв'язками, примушуе останш коливатися, внасл!док чого отримуемо голосове звучания (тобто ми чуемо дзвшт звуки, звуки з участю голосу).
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |