Розвиток пізнавальних процесів.

Тема 6. Психологічні особливості дітей дошкільного віку.

1. Розвиток пізнавальних процесів

3. Становлення особистості в дошк. віці.

4. Гра як особливий вид діяльності.

5. Криза 7 років.

Розвиток пізнавальних процесів.

Дошкільний вік поділ. на два періоди: перед дошкільний (3-5 р.) і дошкільний (5-7 р.). Це вік пізнання світу, творчості та початкового становлення особистості.

Відчуття та сприймання: продовжують формуватися. Відчуття інтегруються в сприймання. Сприймання стають цілеспрямованими. Продовжує зростати чутливість, особливо зорова. Після 3 р. зорові відчуття стають основними.

З"являється художнє сприймання казки, через слухове сприймання. Цей вік називають "віком казки". Казка формує уявлення про соціальні норми та розвиває емпатію.

Відбувається перехід від застосування предметних зразків (власний сенсорний досвід) до сенсорних еталонів – вироблених людством уявлень.

Пам"ять. Наявне механічне запамятовування. У 4-5 р. форм. довільна пам"ять (найлегше – під час гри). Обсяг пам"яті: у 3-4 роки це приблизно 4, якщо в грі, і 2, якщо без гри. У 5-7 р. з"яв. мнемотехніки (повторення). Пам'ять дитини реалізується у діяльності і зумовлюється нею.

Уява. До 5 р. домінує репродуктивна та мимовільна, після 5 – творча і довільна. Особливості уяви: конкретність, наочність, яскравість, емоційне забарвлення. Дитяче фантазування: у 3 р. 33% дітей говорять неправду, у 5 – 90, у 6 – 100%. Найчастіше "брешуть" про предмети, найрідше – про свої почуття. Моиви "брехливості": страх покарання, прагнення щось отримати, допомогти друзям, прагнення завоювати симпатію та прихильність оточуючих, бажання не створювати незручну ситуацію, охорона особистого життя, прагнення довести перевагу над дорослим.

Увага: домінує мимовільна, набуває все більшої стійкості та обсягу. Найменше втомлює творча гра, найбільше – словесна діяльність. Стійкість залежить від чіткості поставлених завдань.

Мислення: перехід від наочно-дійового до наочно-образного та словесно-логічного мислення. Формуються перші свідомі узагальнення, які базуються на досвіді. Може встановлювати причинно-наслідкові зв"язки.

Мовлення: закінчується шлях оволодіння мовою. Дитина усвідомлює вимову, в неї наявний сенсорний образ звуків. Діти створюють нові слова. З видів мовлення доступні: усне та внутрішнє. Мовлення стає основою перебудови психічних процесів, знаряддям мислення. Дитина в цьому віці думає, що назва об’єкта належить йому від природи.

Розвиток мислення та мовлення дитини цього віку є взаємопов’язаними

Дата добавления: 2015-11-04