Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Наступ католицизму. Берестейська церковна унія

ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД | Панівний стан. До нього перш за все належали польські та українські магнати і шляхта. | ЗАПОРІЗЬКЕ КОЗАЦТВО - НОВА СОЦІАЛЬНА ВЕРСТВА |


Читайте также:
  1. I. Наступ на Київ
  2. IV. Дальший наступ на схід. Бої під Гребінкою, Лубнами та в околицях Ромодану. Березень 1918 року
  3. Quot;Се, даю вам власть наступать на змей и скорпионов и на всю силу вражью, и ничто не повредит вам".
  4. VI. Наступ на Хорол. Хорол і тамошні настрої. Вареник і Бас. Большевицькі партизани. Ґенерал Едлєр фон Донав та його бриґада. Поручник Прінц фон Гессен
  5. Бардо Смерти длится в среднем 49 дней, начиная со дня, как померший осознал свою кончину. Обычно за 3 дня это осознание наступает.
  6. Бобруйская наступательная операция, 24-29 июня 1944 г.
  7. В комнате полумрак, уже почти зашло солнце, и наступают сумерки.

Після Люблінської унії різко посилюється польсько-католицька експансія на українські землі.

Проти католицької пропаганди рішуче виступали церковні братства, які згодом перетворюються в центри народно-визвольної боротьби українського народу. Реформаційний дух, який заполонив у XVI ст. всю Західну Європу, відродив до життя і православну Церкву.

Реформаційний рух у Західній Європі викликав негативну реакцію католицької Церкви, яка розпочала проти нього нещадну боротьбу.

Ще у 1540 році було засновано орден єзуїтів, який зібрав значні інтелектуальні сили і взяв до своїх рук справу виховання молоді. У 1564 році король Сигізмунд II Август запросив єзуїтів до Польщі. Здобувши перемогу над протестантами, єзуїти зосередилися на критиці схизматів, якими вони називали православних. Незабаром, після 1569 року, вони рушили в Україну, засновуючи свої колегії у Львові, Кам'янці, Луцьку, Вінниці, Києві.

Активно діяли єзуїти на політичному поприщі. Вони створили теорію єдності держави і католицької Церкви, де обґрунтували ідею польського месіанізму, яку, перш за все, повинен був прийняти український народ. До цього треба додати принизливе становище православних, позбавлення їх права займати вищі посади, позбавлення православних священиків права засідати в Сенаті поруч з католицьки­ми єпископами, позбавлення православних права відбувати церковні обряди тощо. Все це негативно відобразилось на становищі православної Церкви.

Давні традиції домінували серед дрібної української шляхти, але політично і економічно ця соціальна верства була надто слабкою, щоб зупинити процес окатоличення та полонізації.

Берестейська унія 1596 року. З моменту розколу християнської Церкви в 1054 році ідея возз'єднання розглядалася як католиками, так і православними. Найбільш близькою до здійснення ця ідея була на Флорентійському соборі 1439 року. Але на шляху християнської єдності завжди стояли століття взаємних звинувачень та підозр.

У XVI ст. католицька Церква підпорядкувала питання вірувань своїм економічним та політичним інтересам. Унія Церков розглядалася Ватиканом не як повернення до того стану, котрий був у християнстві до розколу, а як приєднання православної Церкви до католицької з обов'язковим затвердженням верховенства римського папи та визнання католицьких догматів єдино істинними. Отже, йшлося не про об'єднання на рівних засадах, а про приєднання східної православної Церкви до західної.

У 1582 році папа Григорій XIII провів так звану "календарну реформу", яка ще більше посилила розбіжність між католиками та православними. Відтепер вони свят­кували християнські релігійні свята (Різдво, Великдень тощо) в різний час.

Безпосередня ініціатива щодо укладення унії надходила від православної сторони. У 1590 році православний єпископ Львова Балабан порушив питання про унію з Римом на таємній зустрічі православних єпископів у Белзі. Окрім Балабана, докладніше вивчити це питання погодилися ще три єпископи. В червні 1595 року вони вирішили укласти унію з Римом. Наприкінці 1595 року папа Климент VIII оголосив про офіційне визнання унії.

Для розв'язання конфлікту на початку жовтня 1596 року в Бересті було скликано церковний собор для офіційного проголошення унії. Собор відразу ж розколовся на два окремі собори -- православний і уніатський.

Уніатський собор під проводом київського митрополита М. Рогози підписав унію, присягнув на вірність папі римському, хоча ніяких повноважень на цей акт від кон­стантинопольського патріарха він не мав.

Православний собор відкинув унію й оголосив про позбавлення духовної влади відступників. Учасники собору, яких було значно більше, ніж учасників уніатського собо­ру, підписали протест проти унії і надіслали його з делегацією до короля. Проте Сигізмунд II затвердив рішення уніатів.

Згідно з цим рішенням уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від податків: шляхта, яка прийняла унію, одержувала право займати державні посади нарівні з католицькою шляхтою. Уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних на території Речі Посполитої. Отже, православна Церква стала по суті протизаконною.

Боротьба українського козацтва на початку 30-х років XVII ст. змусила польський уряд видати "Статті для заспокоєння руського народу", які узаконювали існування православної Церкви. Проте наступ католицизму та уніатства на православних не тільки не припиняється, а ще більше посилюється.


Дата добавления: 2015-11-03; просмотров: 119 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ДЕРЖАВНИЙ ЛАД| Общая характеристика оперантного обучения

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)