Читайте также: |
|
Основним методом навчання грамоти, який усталився у вітчизняній школі, є аналітико-синтетичний. Він передбачає реалізацію принципу «від звука до букви». Це означає, що учні повинні спочатку навчатись виконувати різні аналітико синтетичні дії зі звуками мовлення, що є базовим умінням для формування навичок читання і письма.
Одночасно з аналітико-синтетичним методом можуть частково використовуватися й інші методи, зокрема метод цілих слів. Доцільність його принагідного застосування пояснюється необхідністю навчати школярів (після того, як вони засвоїли читання складами) сприймати графічні образи багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попереднього досвіду. Таке уміння є обов’язковою умовою цілковито сформованої навички читання.
У навчанні письма необхідно формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (правильне, чітке зображення букв, їх поєднань, плавне письмо складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учнів); дбати про засвоєння гігієнічних правил, яких спід дотримуватися під час письма.
Враховуючи вікові особливості розвитку шестирічних учнів (слабкість дрібних м'язів руки, недостатня регуляція рухів під час письма, значна стомлюваність при тривалому напруженні, недостатня сформованість зорового сприймання графічного образу букви), програма не рекомендує форсувати навчання письма. Зокрема, опанування письма великих літер складної конфігурації може відбуватись не одночасно з навчанням відповідних рядкових (малих) букв, а з певним інтервалом. Однак за умови належної підготовленості учнів до опанування графіки письма учитель може планувати вивчення малої і великої літер синхронно. Особливо такі можливості з'являються у II семестрі.
Програма не передбачає обов'язкового навчання першокласників безвідривного письма — за винятком тих випадків, де безвідривні поєднання букв є природними (ми, пе) і не потребують повторного проведення по одній і тій самій лінії чи руху руки у зворотному напрямку по цій самій лінії (ол, по, оо). Поєднання з овальними та півовальними елементами відбувається за допомогою коротких прямих чи дугоподібних ліній.
За наявності в класі дітей, у яких переважають дії лівою рукою (визнаних лівшами після відповідної консультації з лікарем), учитель має корегувати методику навчання таких учнів, не наполягаючи на переучуванні їх на письмо правою рукою.
У процесі навчання грамоти важливо враховувати вміння, набуті дітьми в дошкільному віці. Учитель має забезпечити посильне навчальне навантаження тим учням, які певною мірою вміють читати й писати, та надати індивідуальну допомогу менш підготовленим.
Важливим завданням читання в 1 класі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею працювати.
У добукварний і букварний періоди навчання, коли учні ще недостатньо опанували грамоту, вони з допомогою вчителя вчаться сприймати текст на слух (аудіювання). Поступово педагог залучає школярів до самостійного прочитування знайомих складів, слів на обкладинці книжки, в кінці букварного та в післябук-варний період — до самостійного читання.
Першокласники засвоюють також найпростіші структурні елементи дитячої книжки, основні правила гігієни читання і розглядання книжки, накопичують досвід спілкування з однолітками та дорослими на основі прослуханого (прочитаного). Навчальним матеріалом на таких заняттях слугують дитячі книжки, які добираються з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх читацьких інтересів, уподобань, видо-жанрового, тематичного, авторського розмаїття, санітарно-гігієнічних вимог до видань для 6-річних першокласників. Це доступні дитячі книжки у типовому оформленні — основні написи (прізвище автора, назва книжки) розташовані на звичних місцях, виконані шрифтом, що легко прочитується, зміст ілюстрації на обкладинці відповідає назві книжки.
Бажано, щоб до кожного заняття добиралася нова книжка, і до кінця навчання в 1 класі учні здобули уявлення про те, що книжковий світ багатий і розмаїтий, у ньому кожна дитина може задовольнити свої пізнавальні інтереси, з книжкою можна цікаво проводити дозвілля.
У процесі навчання відбувається поступове ускладнення навчального мнтеріалу за такими показниками: кількість уміщених у книжці творів (від одного до трьох і більше), тип видання (книжка-твір, книжка-збірка; авторська, тематична, збірка народних казок тощо), обсяг текстів, що опрацьовуються на одному занятті (від 1 до 2 сторінок).
У 1 класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується підводити до 20 хвилин уроку навчання грамоти (один раз на 2 тижні). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання, учитель може проводити роботу з дитячою книжкою протягом усього уроку.
Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма (букварнпй період доцільно здійснити розподіл годин протягом навчального року року не за семестрами, як у 2-4 класах, а за тижнями: на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години па письмо, а па наступному тижні 3години на читання і 4 години на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде розподілено порівну.
Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учитель може самостійно визначати тривалість букварного періоду.
У добукварний період необхідно:
· розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати й розуміти усні висловлювання, говорити);
· формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння у роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення;
· готувати учнів до письма.
Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах із друкованою основою і в зошитах із сіткою для 1 класу. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.
ІІіслябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання завдань і вправ із читання та письма за підручником (навчальним посібником), який готує учнів до вивчення у 2 класі окремих курсів - української мови і літературного читання.
Процес навчання грамоти забезпечує Буквар – перша навчальна книга, за допомогою якої дитина вчиться читати, відкриває для себе шлях до освіти.
Тому основним завданням учителя у цей період є зробити уроки навчання грамоти цікавими, виховати бажання вчитися, здобувати нові знання та вміння, сприяти становленню пізнавального інтересу.
НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
(за букварем М. Д. Захарійчук, В. О. Науменко)
238 годин на рік
(7 годин на тиждень)
№ з/п | Тема уроку | Дата | Сторінки підручника |
І семестр (115 год) | |||
ДОБУКВАРНИЙ ПЕРІОД | |||
Г. Чубач «Рідна мова». Бесіда за темою «Я — школяр». Практичне ознайомлення зі словами — назвами предметів і їх умовним позначенням. Практичне ознайомлення з реченнями і способом їх умовного позначення. Опрацювання тексту «До школи» за В. Шклярем | 3-5 | ||
Посадка учнів під час письма. Розташування зошита на парті під час письма. Положення ручки (олівця) в руці під час письма. Рух пальців під час зображення графічних фігур. Штрихування фігур | |||
Бесіда за темою «Я — школярка». Практичне ознайомлення учнів з поділом слів на склади. Ознайомлення з поняттям наголосу. Речення, різні за метою висловлювання (розповідні, окличні). Розділові знаки в кінці таких речень. Опрацювання вірша М. Сингаївського «Першокласниця» | 6-7 | ||
Закріплення правил посадки під час письма, правил користування письмовим приладдям. Штрихування і розфарбовування фігур | |||
Бесіда за темою «Моя родина». Спілкування в родині. Моделювання складених речень. Інтонування речень з різними розділовими знаками на кінці. Речення зі звертаннями. Мовні і немовні звуки | 8-9 | ||
Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці. Рядкові лінії — верхня і нижня. Робочий рядок | |||
Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це? Опрацювання тексту за А. Канельским «Як Івасик братика колисав» | 10-11 | ||
Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці. Надрядкова та підрядкова лінії. Тренувальні вправи | |||
Продовження роботи над темою «Моя родина». Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це? Мовні звуки. Розширення уявлення про складову будову слова. Поняття про наголошений склад. Складання слів і речень за поданими схемами | 12-13 | ||
Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування | |||
Розрізнення назв предметів за питаннями хто? що? Опрацювання оповідання «Вечеря» за І. Андрусяком. Відповіді на запитання вірша Л. Мовчун «Я не кину слів на вітер...» | 14-15 | ||
Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці. Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
Бесіда за темою «Мої друзі». Слова, що відповідають на питання хто? що? Звуки мовлення: голосні, приголосні тверді і м'які. Складання речень за схемами. Складання казки за малюнком. Інтонування окличних речень. Робота з дитячою книгою | 16-17 | ||
Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
Опрацювання казки «Не дивися на мене так, їжачку...» за С. Козловим. Розігрування розмови Ведмедика з Їжачком. Закріплення знань про голосні та приголосні звуки | 18-19 | ||
Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
Бесіда за темою «Мої друзі». Ознайомлення зі словами — ознаками предметів. Послідовний ряд звуків слова. Виділення окремих звуків слова. Опрацювання тексту «Сюрприз» за Р. Куликовою | 20-21 | ||
Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
Бесіда за темою «Моя школа». Ознайомлення зі словами — назвами дій предметів. Моделювання слів і речень. Опрацювання оповідання «Навіщо ходять до школи» | 22-25 | ||
Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
Продовження роботи над темою «Школа». Адаптація до соціальної ролі учня. Опрацювання оповідання «Ласунка йде до школи» за М. Масловою. Виділення окремих звуків у слові, послідовний ряд звуків у слові | 26-29 | ||
Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
Бесіда за темою «Мої книжки». Опрацювання тексту «Казкар» за 0. Дрозом. Добір слів і речень до поданих схем | 30-33 | ||
Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
Роль уміння читати в житті школярів і дорослих людей. Опрацювання оповідання «Про Телесика» за В. Сенцовським. Робота з дитячою книжкою | 34-35 | ||
Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
Бесіда за темою «Моя країна — Україна». Назва рідної держави, її столиця. Державні символи. Опрацювання вірша Н. Зарічної «Рідний край» | 36-37 | ||
Зображення ліній, схожих на елементи букв | |||
БУКВАРНИЙ ПЕРІОД | |||
Звук [а], позначення його буквами Аа. Вірш В. Каменчук «Вересень» | 38-39 | ||
З0 | Письмо рядкової букви а | ||
Звук [а]. Букви Аа. Слова, що означають назви і ознаки предметів. Вірш М. Дружиніної «Ми просили акробатів» | 40-41 | ||
Письмо великої букви А | |||
Звук [у], позначення його буквами Уу. Читання тексту за Н. Забілою | 42-43 | ||
Письмо рядкової букви у | |||
Звук [у]. Букви Уу. Слова, які відповідають на питання хто? що? Складання висловлювання за схемами речень. Опрацювання тексту за В. Сенцовським | 44-45 | ||
Письмо великої букви У | |||
Звук [о], позначення його буквами Оо. Речення зі звертанням. Інтонування речень, різних за метою висловлювання. Р. Скиба «Звичка є у совеняти» | 46-47 | ||
Письмо рядкової букви о | |||
Звук [о]. Букви Оо. Значення слів. Опрацювання тексту «Крутий голкіпер» за Н. Нікамо | 48-49 | ||
Письмо великої букви О | |||
Звук [й], позначення його буквами Ии. Опрацювання тексту за Б. Сахно. Практичне ознайомлення з багатозначністю слів. Робота з дитячою книжкою | 50-51 | ||
Письмо рядкової букви й | |||
Звук [й]. Букви Ии. Читання оповідання «Білий коник» за 3. Мензатюк | 52-53 | ||
Письмо великої букви Й | |||
Звук [м], позначення його буквами Мм. Читання складів і слів з нею. А. Камінчук «Морозиво». Словесно-логічні вправи | 54-55 | ||
Письмо рядкової букви м, складів з нею | |||
Звук [м]. Букви Мм. Опрацювання оповідання «Казка про кошеня» за Г. Малик | 56-57 | ||
Письмо великої букви М | |||
Звук [і], позначення його буквами її. Читання складів і слів з буквою і | 58-59 | ||
Письмо рядкової букви і | |||
Звук [і]. Букви Іі. Опрацювання тексту за С. Кузьменко | 60-61 | ||
Письмо великої букви І | |||
Звуки [н], [н'], позначення їх буквами Нн. Читання прямих і обернених складів з буквою н. Продовження практичного ознайомлення з багатозначністю слів. Читання вірша Л. Дяченко «Осінь» | 62-63 | ||
Письмо рядкової букви н | |||
Звуки [н], [н']. Букви Нн. Складання речень за схемами. Велика буква в іменах людей. Читання тексту за Н. Тарасенко. Робота з дитячою книжкою | 64-65 | ||
Письмо великої букви Н, складів і слів з нею | |||
Звук [в], позначення його буквами Вв. Читання складів і сліз з ними. Читання тексту за В. Сухомлинським | 66-67 | ||
Письмо рядкової букви в | |||
Звук [в]. Букви Вв. Доповнення речень словами. Читання вірша М. Стельмаха. Практичне ознайомлення з порівнянням | 68-69 | ||
Письмо великої букви В, складів і слів з нею | |||
Звуки [л], [л'], позначення їх буквами Лл. Читання складів слів з ними. Читання тексту за А. Давидовим | 70-71 | ||
Письмо рядкової букви л | |||
Звуки [л], [л']. Букви Лл. Логічні вправи. Розповідь за малюнком. Опрацювання оповідання «Ланцюжок добра» за Л. Ульяницькою | 72-73 | ||
Письмо великої букви Л, складів і слів з нею | |||
Звуки [с], [с'], позначення їх буквами Сс. Читання складів і слів з ними. Вправи на доповнення речень словами. Читання тексту «Зустріч з лисом» за А. Давидовим | 74-75 | ||
Письмо рядкової букви с. Списування з друкованого тексту | |||
Звуки [с], [с']. Букви Сс. Звуковий аналіз слів. Опрацювання тексту «Слоненятко, яке любило танцювати» за Ю. Ярмишем. Робота з дитячою книгою | 76-77 | ||
Письмо великої букви С, слів з нею | |||
Звук [к], позначення його буквами Кк. Читання складів, слів з ними. Логічні вправи. Читання тексту за Н. Забілою | 78-79 | ||
Письмо рядкової букви к | |||
Звук [к]. Букви Кк. Складання речень за схемами. Клички тварин. Читання тексту за В. Сенцовським | 80-81 | ||
Письмо великої букви К, складів і слів з нею | |||
Звук [п], позначення його буквами Пп. Читання складів, слів з ними. Складання речень за допомогою запитань. Опрацювання тексту за 0. Єфімовим | 82-83 | ||
Письмо рядкової букви п | |||
Звук [п]. Букви Пп. Логічні вправи. Опрацювання тексту «На пасіці взимку» за Н. Тарасенко | 84-85 | ||
Письмо великої букви П, слів з нею | |||
Звуки [р], [р'], позначення їх буквами Рр. Читання складів і слів з ними | 86-87 | ||
Письмо рядкової букви р. Списування з друкованого тексту | |||
Звуки [р], [р']. Букви Рр. Логічні вправи. Складання речень за малюнками. Читання тексту за П. Костюченком | 88-89 | ||
Письмо великої букви Р, складів і слів з нею | |||
Звуки [т], [т1], позначення їх буквами Тт. Читання складів, сліз з ними. Звуко-буквений аналіз слів. Читання оповідання «Ластівка» за О. Копиленком. Робота з дитячою книжкою | 90-91 | ||
Письмо рядкової букви т | |||
Звуки [т], [т']. Букви Тт. Міста України. Театри. Читання й опрацювання текстів про театр | 92-93 | ||
Письмо великої букви Т, складів і слів з нею | |||
Звук [е], позначення його буквами Ее. Читання текстів за С. Козловим і 0. Тихомировим. Робота над ними | 94-95 | ||
Письмо рядкової букви е. Списування з друкованого тексту | |||
Звук [е]. Букви Еє. Читання тексту «Метро». Логічні вправи. Вивчення вірша М. Познанської «Метро» | 96-97 | ||
Письмо великої букви Е | |||
Звуки [д], [д'], позначення їх буквами Дд. Читання складів і слів з ними. Співвідношення звуків [д] — [т], [д'] — [т']. Читання тексту за М. Солтис | 98-99 | ||
Письмо рядкової букви д. Письмо під диктовку | |||
Звуки [д], [д']. Букви Дд. Складання розповіді за малюнком. Читання тексту «Молода сливка» за А. М'ястківським | 100-101 | ||
Письмо великої букви Д, складів і слів з нею | |||
Звуки [з], [з1], позначення їх буквами Зз. Читання складів і слів з ними. Опрацювання тексту А. Мілна «Пісенька Він-ні-Пуха» у перекладі І. Малковича. Роль наголосу в словах. | 102-103 | ||
Письмо рядкової букви з, складів і слів з нею | |||
Звуки [з], [з']. Букви Зз. Читання тексту В. Каменчук «Зайчикові вуха». Відповіді на запитання. Відгадування загадки | 104-105 | ||
Письмо великої букви 3. Списування з друкованого тексту | |||
Буква ь (м'який знак). Позначення ним на письмі м'якості приголосних звуків. Бесіда на тему «Допомога вдома». Читання вірша 0. Журливої «Маленька господиня» | 106-107 | ||
Письмо букви ь. Письмо слів з м'яким знаком | |||
Звук [б], позначення його буквами Бб. Читання тексту за Д. Матіяш | 108-109 | ||
Письмо рядкової букви б | |||
Звук [б]. Букви Бб. Логічні вправи. Читання вірша О. Пчілки «Ну-те, хто з вас там бистріший?», оповідання «Снігова баба і зайчик» за П. Королем. Розказування казки за малюнком | 110-111 | ||
Письмо великої букви Б. Письмо під диктовку | |||
Звук [г], позначення його буквами Гг. Читання слів і складів з ними. Читання тексту за Л. Вороніною | 112-113 | ||
Письмо рядкової букви г, складів, слів з нею. Списування слів і речень з друкованого тексту | |||
Звук [г]. Букви Гг. Читання слів і речень з буквою г. Вивчення вірша А. Камінчука «Гарбузи». Читання оповідання «Винахідливі гноми» за Л. Вороніною | 114-115 | ||
Письмо великої букви Г. Повторення написання вивчених букв | |||
Звук [ґ], позначення його буквами Гг. Читання слів з поступовим ускладненням звуко-складової структури. Відгадування загадки. Читання вірша Л. Вознюк «Вишивала мама синіми нитками...» | 116-117 | ||
Написання рядкової букви ґ, слів і речень із нею | |||
Звук [ґ]. Букви Ґґ. Чітка вимова звука у порівнянні зі звуками [г] — [к]. Логічні вправи. Читання тексту за В. Запорожець. Робота з дитячою книжкою | 118-119 | ||
Письмо великої букви Г. Запис слів під диктовку | |||
Звук [ч], позначення його буквами Чч. Робота над орфоепічно правильною вимовою звука [ч] перед усіма голосними, крім [і]. Читання тексту за А. М'ястківським | 120-121 | ||
Письмо рядкової букви ч, складів і слів з нею | |||
Звук [ч]. Букви Чч. Написання назв населених пунктів і морів з великої букви. Читання вірша К. Перелісної «Чебрець», оповідання «Моя сестричка» за М. Павленко | 122-123 | ||
Написання великої букви Ч | |||
Звук [й], позначення його буквами Йй. Читання складів і слів з ними. Читання оповідання «Дрізд і дятел» за Е. Шимом | 124-125 |
II семестр (123 год) | |||
Письмо рядкової букви й, слів з нею | |||
Звук [й]. Букви Йй. Практичне ознайомлення зі словами, протилежними за змістом. Опрацювання тексту за 0. Погребняк | 126-127 | ||
Письмо великої букви Й. Написання імен, прізвищ, населених пунктів, які починаються з великої букви Й | |||
Звук [х], позначення його буквами Хх. Читання складів і сліз з ними. Опрацювання тексту М. Заєць «Світлофор» | 128-129 | ||
Письмо рядкової букви х, складів і слів з нею | |||
Звук [х]. Букви Хх. Міста України. Логічні вправи. Читання тексту за В. Чухлібом | 130-131 | ||
Письмо великої букви X. Списування з друкованого тексту | |||
Звук [ж], позначення його буквами Жж. Читання слів і складів з ними. Читання тексту за А. Мілном. Робота з дитячою книгою | 132-133 | ||
Письмо рядкової букви ж, складів і слів з нею. Письмо слів під диктовку | |||
Ззук [ж]. Букви Жж. Логічні вправи. Опрацювання тексту М. Пригари «Тайна» | 134-135 | ||
Письмо великої букви Ж, складів і слів з нею | |||
Звук [ш], позначення його буквами Шш. Читання складів і слів з ними. Логічні завдання. Читання тексту В. Сосюри «Орися кошика взяла» | 136-137 | ||
Письмо рядкової букви ш, складів і слів з нею | |||
Звук [ш]. Букви Шш. Читання вірша Т. Коломієць «Колосок», тексту за В. Орловим. Відповіді на запитання | 138-139 | ||
Письмо великої букви Ш, складів і слів з нею | |||
Букви її. Позначення буквами Ї,ї звукосполучення [йі]. Опрацювання вірша 0. Січкаря «Їжача хата», оповідання «Їжачок і світлячок» за В. Сухомлинським | 140-141 | ||
Письмо рядкової букви ї, слів з нею | |||
Букви Її. Бесіда на тему «Україна — рідна, мила сторона». Читання вірша Г. Чубач «А живу я в Україні» | |||
Письмо великої букви Ї | |||
Букви її. Звуко-буквений аналіз слів з буквою ї. Читання слів і речень з буквою ї. Опрацювання тексту О. Василенко «Я — українка» | |||
Письмо вивчених букв, слів і речень з ними | |||
Букви Яя, позначення буквами Я,я звукосполучення [йа] і м'якості попереднього приголосного та звука [а]. Читання слів з буквою я. Звуковий аналіз слів. Читання тексту Л. Куліша-Зіньківа | 144-145 | ||
Письмо рядкової букви я, слів з нею | |||
Букви Яя. Звуко-буквений аналіз слів. Читання тексту В. Крищенка «Сонячне яблуко». Вибіркове читання. Робота з дитячою книгою | |||
Письмо великої букви Я, слів з нею | |||
Повторення вивчених звуків і букв. Опрацювання тексту «Міккі Маус» | |||
Письмо вивчених букв, слів і речень із ними | |||
Букви Юю. Позначення буквами Юю звукосполучення [йу] і м'якості попереднього приголосного та звука [у]. Читання складів і слів з буквою ю. Звуковий аналіз слів. Читання тексту за Я. Гояном | 148-149 | ||
Письмо рядкової букви ю, слів з нею | |||
Букви Юю. Логічні вправи | |||
Письмо великої букви Ю. Списування з друкованого і рукописного тексту | |||
Закріплення вивчених букв. Опрацювання тексту «Усі книжечки хороші» за В. Сухомлинським. Моделювання схем слів | |||
Написання вивчених букв, слів і речень з ними | |||
Букви Єє. Позначення буквами звукосполучення [йе] і м'якості попереднього приголосного та звука [е]. Читання складів і слів з буквами Єє. Опрацювання тексту А. Костецького «Зірка не спить» | 152-153 | ||
Письмо рядкової букви е, слів з нею | |||
Букви Єє. Звуковий аналіз слів з буквою є. Вивчення вірша А. Камінчука «Єноти» | |||
Письмо великої букви Є, слів з нею. Письмо під диктовку | |||
Закріплення вивчених букв. Читання слів і речень з ними. Читання уривку з казки Л. Муур. Складання початку казки. | |||
Написання вивчених букв. Списування з рукописного і друкованого тексту | |||
Звуки [ц], [ц'], позначення їх буквами Цц. Читання складів і слів з ними. Звуко-буквений аналіз слів. Читання тексту за Н. Бічуя | 156-157 | ||
Письмо рядкової букви ц, складів і слів з нею | |||
Звуки [ц], [ц']. Букви Цц. Читання оповідання Г. Маніви «Слухняні капці». Відповіді на запитання. Розповідь за малюнком | 158-159 | ||
Письмо великої букви Ц. Списування з друкованого тексту | |||
Звуки [шч], позначення їх буквами Щщ. Читання складів і слів з ними. Читання тексту за Г. Тютюнником | 160-161 | ||
Письмо рядкової букви щ, складів і слів з нею | |||
Звуки [шч]. Букви Щщ. Опрацювання тексту за Т. Гаркушею. Відповіді на запитання. Моделювання схем слів | 162-163 | ||
Письмо великої букви Щ, слів з нею | |||
Звук [ф], позначення його буквами Фф. Читання слів з буквою ф. Опрацювання тексту за Е. Майнардус | 164-165 | ||
Письмо рядкової букви ф, складів і слів з нею | |||
Звук [ф]. Букви Фф. Логічні вправи. Читання оповідання «Фотограф» за Д. Матіяш | 166-167 | ||
Письмо великої букви Ф, слів з нею. Списування з друкованого тексту | |||
Звук [дж], позначення його буквосполученням дж. Читання слів з буквосполученням дж. Опрацювання вірша Г. Чубач «Я люблю у лузі квіти...» Відгадування загадки. Робота з дитячою книгою | 168-169 | ||
Письмо слів з буквосполученням дж | |||
Звуки [дз], [дз'], позначення їх буквосполученням дз. Читання віршів П. Мовчан «Польовичок» і К. Перелісної «Дзвіночки». Відгадування загадки | 170-171 | ||
Письмо буквосполучення дз, слів з ним | |||
Апостроф. Читання слів з апострофом. Звуковий аналіз слів з апострофом. Вивчення вірша О. Полянської «Комп'ютерна мишка» | 172 -173 | ||
Письмо слів з апострофом | |||
Повторення вивчених букв. Моделювання схем слів і речень. Складання казки за малюнками. Робота з дитячою книгою | |||
Написання вивчених букв. Списування з рукописного і друкованого тексту | |||
ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД | |||
Ознайомлення з підручником «Читанка». Прислухайтеся до звуків — читайте правильно. С. Козлов «Звуки і голоси» (казка). Робота з дитячою книжкою. | 3-5 | ||
Ознайомлення з підручником «Українська мова». Абетка. Звуки і букви. Голосні звуки. Розвиток зв'язного мовлення. | 3-5 | ||
Читайте правильно — чітко вимовляйте звуки. Г. Малик «Казка про те, чому пагупа не навчився розмовляти». | 6-8 | ||
Приголосні звуки. | 6-7 | ||
Читайте, запам'ятовуйте. М. Богуславський «Бабуся вихідна». Г. Бойко «Сама бачила». | 9-11 | ||
Приголосні звуки: м'які й тверді. | 8-9 | ||
Розумійте значення слова, правильно його читайте. О. Ільченко «Про хлопчика Тоні, кашу і мудрого крука».(казка). | 12-14 | ||
Дзвінкі й глухі приголосні звуки. | 10-11 | ||
Вимовляйте чітко звуки— читайте правильно. Г. Малик «У лісі». | 14-15 | ||
Буква й і буквосполучення йо. Виконання мовних завдань. | 12-13 | ||
Учіться визначати у тексті пригоду. Т. Пустовар «Цуцик і ґудзик». С. Шаповалов «Зозуляста курка». | 16-18 | ||
Буква г. Виконання мовних завдань. | 14-15 | ||
Чітко вимовляйте звуки. Висловлюйте цікаві думки. 3. Мензатюк «Гарбузище». Г. Просяник «Веселинки від Наталинки». | 18-23 | ||
Букви г і ґ. Виконання мовних завдань. | 18-19 | ||
Слухайте, читайте, уявляйте. Д. Красицький «Малий маляр». Робота з дитячою книжкою. | 23-26 | ||
Буква я. Розвиток зв'язного мовлення. | 18-21 | ||
Читайте уважно. С. Цушко «Комп'ютернята». | 27-29 | ||
Буква ю. Звуко-буквений аналіз слів. | 22-23 | ||
Навчайтеся бути уважними до слова. С. Козлов «Дозвольте з вами посутінкувати...». | 29-32 | ||
Буква є. Звуко-буквений аналіз слів. Диктант. | 24-25 | ||
Учіться записувати свої думки та почуття. І. Роздобудько «Місяць у слоїку». | 32-34 | ||
Буква ї. Звуко-буквений аналіз слів. | 26-27 | ||
Чітко вимовляйте звуки. Читайте правильно. М. Герасименко «Мобільний телефон». | 34-36 | ||
Знак м'якшення (ь). Буквосполучення ьо. Звуко-буквений аналіз слів із знаком м'якшення. | 28-29 | ||
Барвисті слова у творі М. Слабошпщький «Лелеча весна». | 36-37 | ||
Перенос слів із буквою ь і буквосполученням ьо. | 30-31 | ||
Гарний, радісний настрій твору. Визначайте настрій у твори Є. Шморгун «Ла-та-та!». Г. К. Андерсен «Ромашка» (казка). | 38-40 | ||
Буква щ. Словниковий диктант. | 32-33 | ||
Звуки весни у твори В. Чухліб «Джмелиний оркестр». Як треба читати. Л. Вороніна «Бурулька» (казка). Робота з дитячою книжкою. | 40-42 | ||
Буквосполучення дж, звук [дж]. Звуко-буквений аналіз слів. Розвиток зв'язного мовлення. | 34-37 | ||
Міркуйте, чому так. Б. Грінченко «Ластівка». Читайте правильно. С. Махотін «Кошеня Гусєв». | 43-46 | ||
Буквосполучення дз, звук [д~з] | 38-39 | ||
Хто у творі подобається і чим. Н. Сняданко «Матвійкові іграшки». | 46-48 | ||
Апостроф. Письмо під диктування. | 40-41 | ||
Слухайте, думайте. 3. Мензатюк «Ярмарок». | 48-51 | ||
Склад. Поділ слова на склади. | 42-43 | ||
Читаючи, керуйте своїм голосом. Т. Маршалова «Лісова кравчиня». | 52-53 | ||
Велика буква в іменах і прізвищах людей | 44-45 | ||
Учіться розповідати про себе. М. Павленко «Я — Оля Маляренко...». | 53-54 | ||
Велика буква в назвах міст, сіл, річок. | 46-47 | ||
Що розповідається в тексті про...? Леся Українка «Вишеньки». Робота з дитячою книжкою. | 55-57 | ||
Слова — назви предметів. Закріплення знань про слова — назви предметів. Розвиток зв'язного мовлення. | 48-51 | ||
Який: добрий чи злий? А. Григорук «Волелюбний вітер». | 57-59 | ||
Слова — назви предметів. Закріплення знань про слова — назви предметів. | 52-53 | ||
І голосом, і рухами. 3. Мензатюк «Як до жабок говорити». Уважно слухайте текст, міркуйте, що буде далі В. Запорожець «Кульбабка». | 60-64 | ||
Слова — назви ознак предметів. Закріплення знань про слова — назви ознак предметів. | 54-57 | ||
Уважно слухайте, читайте, шукайте в тексті відповіді. І. Франко «Кролик і Ведмідь» (казка). | 65-67 | ||
Слова — назви дій предметів. Закріплення знань про слова — назви дій предметів. | 58-61 | ||
Слова в тексті яскраві. В. Чухліб «Як Сонце сходить» | 69-71 | ||
Слова, протилежні за значенням | 62-63 | ||
Смішні пригоди. «Пригода з Дем’яном» (з польського гумору) | 71-73 | ||
Слова, близькі за значенням. | 64-65 | ||
На сонці тепло, біля матері добре. А. Костецький «Все не так». Найважливіша думка. Л. Лапіна «Як півник співати навчився». Робота з дитячою книжкою. | 74-78 | ||
Слова, однакові за звучанням, проте різні за значенням. Розвиток зв'язного мовлення. | 66-69 | ||
Учіться висловлювати своє ставлення до описанного М.Яснов «Жива природа» | 78-81 | ||
Речення | 70-71 | ||
Не лінуйтеся, говоріть зрозуміло. За Галиною Павлишиною «Економія слів» | 80-82 | ||
Закріплення знань про речення. Списування і складання речень | |||
Можна намалювати словом. За Ларисою Денисенко «Історія про те, як Ліза вигадала Цюцю П. та пішла її розшукувати». Навчайтеся розуміти переживання. В. Марсюк «Диктант». Перевірка навички читання. | 83-86 | ||
Текст. Зміст, заголовок тексту. Відповідність заголовка змістові тексту. | 72-73 | ||
Визначайте настрій вірша. О. Палійчук «Алло!». С. Гусак «Канікули». Г. Чубам «У селі в бабусі». Л. Гоян «Канікули». Робота з дитячою книжкою. | 89-91 | ||
Узагальнення і систематизація знань учнів. Контрольне списування. | |||
Узагальнення і систематизація знань учнів. Підсумок за рік. | |||
Узагальнення і систематизація знань учнів. Тести. Підсумок за рік. | 75-77 |
Математика
Згідно з новою редакцією Державного стандарту мета навчання математики полягає у формуванні в молодших школярів предметної математичної й ключових компетентностей. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного підходу.
Предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.
Основою формування компетентності є опанування учнями предметних компетенцій - нормативно закріплених результатів навчання, які охоплюють знання, уміння, навички, засвоєні способи діяльності, прояви емоційно-ціннісних ставлень. Для того, щоб здобуті результати перейшли у певну якість особистості школяра, набули особистісного сенсу, процес навчання має бути орієнтований на формування в учня:
• досвіду пізнавальної діяльності, представленого елементами предметних знань;
• досвіду реалізації відповідних способів діяльності шляхом вироблення розумових і практичних умінь та навичок;
• досвіду творчої діяльності - здатності застосовувати набуті знання, уміння та навички у змінених умовах;
• досвіду емоційно-ціннісного ставлення - виявлення когнітивних емоцій, висловлення оцінних суджень.
Зміст навчання математики в 1 класі розгортається за такими змістовими лініями: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
Навчання математики в 1 класі спирається на результати дошкільної підготовки дитини - їх відображають показники логіко-математичного розвитку, визначені державними нормативними документами дошкілля (Базовий компонент дошкільної освіти, програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»). У зв'язку із цим курс навчання починається узагальненням і систематизацією математичних уявлень, які на елементарному рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів навколишнього світу і пов'язані з їх формою, кольором, розміром, взаємним розміщенням на площині або у просторі.
Навчання математики в 1 класі розпочинається з актуалізації уявлень про геометричні фігури (плоскі та просторові); порівняння об'єктів навколишнього середовища за певними ознаками, визначення спільних і відмінних ознак об'єктів; об'єднання їх у групу за спільною ознакою й називання відповідної множини; розбиття множини об'єктів на групи -виокремлення підмножин з множини. Таким чином, як і в дошкільному навчанні, першокласники оперують предметними множинами. Водночас відповідний матеріал набуває подальшого розвитку: в учнів формується поняття множини як сукупності об'єктів; підмножини як частини множини; вони вправляються в об'єднанні множин без спільних елементів та у вилученні підмножини з множини. Лічба розглядається як встановлення відповідності елементів заданої множини натуральному числу. Порівняння предметних множин здійснюється способом складання пар.
Ключовим завданням курсу математики 1 класу постає формування у молодших школярів усвідомлених і стійких обчислювальних навичок - основи обчислювальної складової компетентності. Тому змістова лінія «Числа. Дії з числами» є наскрізною для всього курсу.
Уявлення про натуральне число формують у першокласників на основі встановлення взаємно однозначної відповідності між елементами кількох множин і визначення спільної ознаки - рівної кількості елементів у цих множинах. Послідовність чисел у натуральному ряді ілюструють на числовому промені, розглядаються способи одержання числа прилічуванням одиниці до попереднього та відлічуванням від наступного числа. Учні вправляються у написані цифри, що позначає дане число, вчаться співвідносити кількість предметів і число й, навпаки, до певного числа добирати відповідну кількість предметів. Порівняння чисел на перших етапах здійснюється способом складання пар, потім - на основі прямування чисел у натуральному ряді. Після опанування школярами складу числа їх ознайомлюють зі способом порівняння на основі складу числа.
Коли учні набудуть певного досвіду в об'єднанні елементів двох множин та у визначенні числа елементів об'єднаної множини, їм розкривають суть додавання як практичної операції об'єднання множин без спільних елементів, віднімання - як операцію вилучення підмножини з множини та визначення числа елементів решти. Після практичного виконання або ілюстрування цих операцій школярів учать записувати відповідні вирази (суми або різниці) та рівності.
Такий матеріал не є принципово новим для першокласників. Згідно з державними вимогами до дошкільної підготовки, діти мають уявлення про числа 1-10, знають їх позначення цифрами, утворюють числа 2-10 з одиниць та з двох менших чисел, додають і віднімають числа у межах 10. Подальший розвиток відбувається за рахунок формування в учнів уявлення про нуль як кількісну характеристику порожньої множини; розкриття властивостей додавання й віднімання з нулем, віднімання рівних чисел.
Доцільно у межах опрацювання відповідних тем навчити дітей зображувати дії додавання й віднімання схематично; додавати й віднімати на числовому промені; формувати прийоми обчислення: додавання і віднімання чисел 2-5 частинами, додавання чисел 6-9 на основі переставного закону додавання, віднімання цих чисел на основі взаємозв'язку між діями додавання і віднімання. Результатом опанування учнями цього матеріалу єсформованість обчислювальних навичок у межах 10.
На заключному етапі, коли прийом обчислення засвоєний у розумовому плані, складають відповідні таблиці додавання й віднімання. Під час опрацювання таблиць додавання і віднімання чисел доцільно організовувати спостереження за зміною результату арифметичної дії залежно від зміни одного з її компонентів. Це відіграє важливу роль у розвитку в учнів здатності аналізувати, порівнювати, робити висновки й узагальнення.
Новацією змісту навчання математики у 1 класі є розширення вивчення нумерації двоцифрових чисел до чисел у межах 100.
У першокласників формують поняття десятка, вчать лічити десятками, порівнювати, додавати й віднімати числа, подані десятками. На перших етапах учням пропонують полічити значну кількість предметів парами, трійками, п'ятірками, десятками, тобто використовувати ці числа як лічильні одиниці, їх підводять до висновку, що лічба десятками відбувається так само, як і лічба одиницями. Для формування поняття десятка доцільно застосовувати різні моделі (низки, смужки, зв'язки тощо). Важливо, щоб учні на цьому етапі набули досвіду лічби десятками, оскільки він буде застосований для порівняння, додавання й віднімання таких чисел. У процесі додавання і віднімання чисел, поданих десятками, учні закріплюють вивчені таблиці додавання й віднімання у межах 10.
Наступним кроком є ознайомлення школярів із круглими числами, їх читанням та записом. Порівняння, додавання й віднімання таких чисел здійснюється на основі укрупнення розрядних одиниць - подання їх десятками. Виконання у такий спосіб арифметичних дій з круглими числами знову дає можливість повторити і закріпити табличне додавання і віднімання чисел у межах 10.
Зважаючи на деяку відмінність у порядку читання й запису чисел 11-20 та 21-100, всі питання нумерації чисел першої сотні варто спочатку розглядати на числовому ряді 11-20, а на наступних уроках - переносити набуті знання на числа 21-100. Таким чином першокласників ознайомлюють із назвами і порядком чисел першої сотні, формують уміння лічити в заданих межах, визначати попереднє й наступне числа до даного, утворювати числа з наступного або з попереднього. Після цього в учнів формують знання розрядного складу двоцифрових чисел; опрацьовують питання утворення числа з кількох десятків та кількох одиниць, подання числа у вигляді суми розрядних доданків; вчать додавати й віднімати двоцифрові числа на основі їх нумерації; ознайомлюють з обчислювальним прийомом порозрядного додавання і віднімання чисел.
Відносно останнього наголошуємо, що цей матеріал виконує пропедевтичну функцію, учень має засвоїти його на рівні розуміння. Логіка його подання розгортається від формування в учнів умінь додавати й віднімати одноцифрове число до/від двоцифрового, кругле число до/від двоцифрового і, насамкінець, двоцифрове до/від двоцифрового (прийом порозрядного обчислення). За такого підходу створюються необхідні умови для актуалізації й закріплення знання таблиць додавання і віднімання чисел у межах 10.
Процес набуття учнями обчислювальних навичок можна організовувати на основі теорії поетапного формування розумових дій і понять, згідно з якою спочатку опрацьовуються окремі операції, з яких складається прийом; потім створюється проблемна ситуація, розв'язання якої приводить до виділення орієнтувальної основи нової дії; далі виконується нова дія за схемою її орієнтувальної основи, - так засвоюється зміст прийому обчислення; на наступному етапі пропонується покрокове коментування виконуваних дій; насамкінець міркування скорочується і здійснюється перехід до автоматичного виконання дій.
Оскільки число розглядаємо як результат вимірювання величини, водночас із нумерацією цілих невід'ємних чисел вивчають величини. Величина розглядається як загальна властивість предметів або явищ навколишнього світу, за якою можна здійснювати порівняння, встановлювати пари об'єктів, яким однаковою мірою притаманна ця властивість, а процес вимірювання величин - як визначення кількості мірок. З розширенням множини чисел за аналогією вводяться нові одиниці вимірювання величин на основі актуалізації потреби знайти іншу мірку. У 1 класі в учнів формуються уявлення про довжину, масу, місткість, час, вартість; одиниці вимірювання довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), місткості (літр), одиниці вартості (гривня, копійка), одиниці вимірювання часу (доба, тиждень, година), навички визначення часу за годинником. В учнів формують уміння перетворювати одиниці вимірювання величин, порівнювати, додавати й віднімати іменовані числа.
З метою формування у першокласників науково-математичних понять, розвитку математичного мовлення із застосуванням математичної термінології, розвитку логічного мислення у змісті навчання наскрізне представлені елементи алгебраїчної пропедевтики. До їх числа входять такі поняття, як рівність, нерівність, вираз (сума та різниця). Діти вчаться встановлювати істинність або хибність рівностей і нерівностей; знаходити значення математичних виразів; порівнювати не лише числа, а й число і вираз, два вирази. Вже в першому класі збагачуємо мовлення школярів такими формулюваннями: «обчислити значення виразу», «визначити істинні та хибні рівності (нерівності)», «порівняти числа й прочитати нерівності», «порівняти число і вираз», «порівняти два вирази».
Особливу роль у формуванні предметної математичної компетентності учнів відіграє уміння розв'язувати сюжетні задачі. Для успішного навчання учнів розв'язувати задачі необхідно цілеспрямовано формувати в них поняття задачі, опрацьовувати уміння виокремлювати її складові на основі аналізу текстового формулювання (крім умови і запитання виділяють числові дані й шукане); вчити встановлювати зв'язки між умовою і запитанням; знаходити шляхи розв'язання задачі; досліджувати вплив змін в умові задачі на її розв'язання. Головним методом навчання молодших школярів розв'язувати сюжетні задачі виступає частково-пошуковий: розкривають зв'язки між задачами різних видів, кожну нову задачу пов'язують із розв'язаною раніше. Водночас, на перших етапах можна використовувати й репродуктивні методи навчання.
Першокласники розв'язують задачі на знаходження суми й різниці, на різницеве порівняння, збільшення або зменшення числа на кілька одиниць, на знаходження невідомого доданка, невідомого зменшуваного або від'ємника. Ключовим питанням у розв'язуванні задачі е обґрунтування вибору арифметичної дії, що полегшується шляхом складання допоміжної моделі - схеми.
Складання короткого запису задачі в 1 класі не є обов'язковим. Задачу записують переважно у три рядки: у першому рядку через клітинку - числові дані й шукане, яке позначають знаком запитання; у другому - рівність, яка є розв'язанням; у третьому - число, яке є розв'язком задачі. Відповідь на запитання задачі учні повідомляють усно. Допускається формулювання відповіді, починаючи з шуканого числа.
У 1 класі учнів ознайомлюють із оберненою задачею, вчать розпізнавати обернені задачі за істотними ознаками. Доцільність введення цього поняття обумовлена тим, що формування уміння розв'язувати задачі на знаходження суми або невідомого доданка, різниці, невідомого зменшуваного або від'ємника найбільш ефективно здійснювати шляхом розв'язування трійок взаємно обернених задач.
Навчальний матеріал, пов'язаний із роботою з даними, в 1 класі подається наскрізне. Основне завдання реалізації відповідної змістової лінії - ознайомити учнів на практичному рівні зі способами подання інформації; навчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівню
Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 461 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
СЛОВАРНЫЕ СЛОВА 5 страница | | | Природознавство |