Навчання грамоти

Основним методом навчання грамоти, який усталився у вітчизняній школі, є аналітико-синтетичний. Він передбачає реалізацію принципу «від звука до бук­ви». Це означає, що учні повинні спочатку навчатись виконувати різні аналіти­ко синтетичні дії зі звуками мовлення, що є базовим умінням для формування навичок читання і письма.

Одночасно з аналітико-синтетичним методом можуть частково використовуватися й інші методи, зокрема метод цілих слів. Доцільність його принагідного застосування пояснюється необхідністю навчати школярів (після того, як вони засвоїли читання складами) сприймати графічні образи багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попереднього досвіду. Таке уміння є обов’язковою умовою цілковито сформованої навички читання.

У навчанні письма необхідно формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (правильне, чітке зображення букв, їх поєднань, плавне письмо складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному ін­дивідуальним можливостям учнів); дбати про засвоєння гігієнічних правил, яких спід дотримуватися під час письма.

Враховуючи вікові особливості розвитку шестирічних учнів (слабкість дрібних м'язів руки, недостатня регуляція рухів під час письма, значна стомлюваність при тривалому напруженні, недостатня сформованість зорового сприймання графічного образу букви), програма не рекомендує форсувати навчання письма. Зокрема, опанування письма великих літер складної конфігурації може відбуватись не од­ночасно з навчанням відповідних рядкових (малих) букв, а з певним інтервалом. Однак за умови належної підготовленості учнів до опанування графіки письма учитель може планувати вивчення малої і великої літер синхронно. Особливо такі можливості з'являються у II семестрі.

Програма не передбачає обов'язкового навчання першокласників безвідрив­ного письма — за винятком тих випадків, де безвідривні поєднання букв є при­родними (ми, пе) і не потребують повторного проведення по одній і тій самій лінії чи руху руки у зворотному напрямку по цій самій лінії (ол, по, оо). Поєднання з овальними та півовальними елементами відбувається за допомогою коротких прямих чи дугоподібних ліній.

За наявності в класі дітей, у яких переважають дії лівою рукою (визнаних лівшами після відповідної консультації з лікарем), учитель має корегувати мето­дику навчання таких учнів, не наполягаючи на переучуванні їх на письмо правою рукою.

У процесі навчання грамоти важливо враховувати вміння, набуті дітьми в до­шкільному віці. Учитель має забезпечити посильне навчальне навантаження тим учням, які певною мірою вміють читати й писати, та надати індивідуальну допо­могу менш підготовленим.

Важливим завданням читання в 1 класі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею працювати.

У добукварний і букварний періоди навчання, коли учні ще недостатньо опа­нували грамоту, вони з допомогою вчителя вчаться сприймати текст на слух (аудіювання). Поступово педагог залучає школярів до самостійного прочитування знайомих складів, слів на обкладинці книжки, в кінці букварного та в післябук-варний період — до самостійного читання.

Першокласники засвоюють також найпростіші структурні елементи дитячої книжки, основні правила гігієни читання і розглядання книжки, накопичують досвід спілкування з однолітками та дорослими на основі прослуханого (прочита­ного). Навчальним матеріалом на таких заняттях слугують дитячі книжки, які добираються з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх читацьких інте­ресів, уподобань, видо-жанрового, тематичного, авторського розмаїття, санітарно-гігієнічних вимог до видань для 6-річних першокласників. Це доступні дитячі книжки у типовому оформленні — основні написи (прізвище автора, назва книж­ки) розташовані на звичних місцях, виконані шрифтом, що легко прочитується, зміст ілюстрації на обкладинці відповідає назві книжки.

Бажано, щоб до кожного заняття добиралася нова книжка, і до кінця навчання в 1 класі учні здобули уявлення про те, що книжковий світ багатий і розмаїтий, у ньому кожна дитина може задовольнити свої пізнавальні інтереси, з книжкою можна цікаво проводити дозвілля.

У процесі навчання відбувається поступове ускладнення навчального мнтеріалу за такими показниками: кількість уміщених у книжці творів (від одного до трьох і більше), тип видання (книжка-твір, книжка-збірка; авторська, тематична, збірка народних казок тощо), обсяг текстів, що опрацьовуються на одному занятті (від 1 до 2 сторінок).

У 1 класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується підводити до 20 хвилин уроку навчання грамоти (один раз на 2 тижні). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання, учитель може проводити роботу з дитячою книжкою протягом усього уроку.

Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма (букварнпй пе­ріод доцільно здійснити розподіл годин протягом навчального року року не за семе­страми, як у 2-4 класах, а за тижнями: на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години па письмо, а па наступному тижні 3години на читання і 4 години на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде роз­поділено порівну.

Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учи­тель може самостійно визначати тривалість букварного періоду.

У добукварний період необхідно:

· розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати й розуміти усні ви­словлювання, говорити);

· формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння у роботі над текстом, ре­ченням, словом, звуками мовлення;

· готувати учнів до письма.

Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими умін­нями читати за букварем, писати в зошитах із друкованою основою і в зошитах із сіткою для 1 класу. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.

ІІіслябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писа­ти, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мов­них рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання завдань і вправ із читання та письма за підручником (навчальним посібником), який готує учнів до вивчен­ня у 2 класі окремих курсів - української мови і літературного читання.

Процес навчання грамоти забезпечує Буквар – перша навчальна книга, за допомогою якої дитина вчиться читати, відкриває для себе шлях до освіти.

Тому основним завданням учителя у цей період є зробити уроки навчання грамоти цікавими, виховати бажання вчитися, здобувати нові знання та вміння, сприяти становленню пізнавального інтересу.

НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

(за букварем М. Д. Захарійчук, В. О. Науменко)

238 годин на рік

(7 годин на тиждень)

№ з/п	Тема уроку	Дата	Сторінки підручника
	І семестр (115 год)
	ДОБУКВАРНИЙ ПЕРІОД
	Г. Чубач «Рідна мова». Бесіда за темою «Я — школяр». Практичне ознайомлення зі словами — назвами предметів і їх умовним позначенням. Практичне ознайомлення з ре­ченнями і способом їх умовного позначення. Опрацювання тексту «До школи» за В. Шклярем		3-5
	Посадка учнів під час письма. Розташування зошита на парті під час письма. Положення ручки (олівця) в руці під час письма. Рух пальців під час зображення графічних фі­гур. Штрихування фігур
	Бесіда за темою «Я — школярка». Практичне ознайом­лення учнів з поділом слів на склади. Ознайомлення з по­няттям наголосу. Речення, різні за метою висловлювання (розповідні, окличні). Розділові знаки в кінці таких речень. Опрацювання вірша М. Сингаївського «Першокласниця»		6-7
	Закріплення правил посадки під час письма, правил корис­тування письмовим приладдям. Штрихування і розфарбо­вування фігур
	Бесіда за темою «Моя родина». Спілкування в родині. Мо­делювання складених речень. Інтонування речень з різни­ми розділовими знаками на кінці. Речення зі звертаннями. Мовні і немовні звуки		8-9
	Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці. Ряд­кові лінії — верхня і нижня. Робочий рядок
	Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це? Опрацювання тексту за А. Канельским «Як Івасик братика колисав»		10-11
	Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці. Над­рядкова та підрядкова лінії. Тренувальні вправи
	Продовження роботи над темою «Моя родина». Розріз­нення назв предметів за питаннями хто це? що це? Мовні звуки. Розширення уявлення про складову будову слова. Поняття про наголошений склад. Складання слів і речень за поданими схемами		12-13
	Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування
	Розрізнення назв предметів за питаннями хто? що? Опра­цювання оповідання «Вечеря» за І. Андрусяком. Відповіді на запитання вірша Л. Мовчун «Я не кину слів на вітер...»		14-15
	Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці. Зо­браження ліній, схожих на елементи букв
	Бесіда за темою «Мої друзі». Слова, що відповідають на питання хто? що? Звуки мовлення: голосні, приголосні тверді і м'які. Складання речень за схемами. Складання казки за малюнком. Інтонування окличних речень. Робота з дитячою книгою		16-17
	Зображення ліній, схожих на елементи букв
	Опрацювання казки «Не дивися на мене так, їжачку...» за С. Козловим. Розігрування розмови Ведмедика з Їжачком. Закріплення знань про голосні та приголосні звуки		18-19
	Зображення ліній, схожих на елементи букв
	Бесіда за темою «Мої друзі». Ознайомлення зі словами — ознаками предметів. Послідовний ряд звуків слова. Виді­лення окремих звуків слова. Опрацювання тексту «Сюр­приз» за Р. Куликовою		20-21
	Зображення ліній, схожих на елементи букв
	Бесіда за темою «Моя школа». Ознайомлення зі словами — назвами дій предметів. Моделювання слів і речень. Опрацювання оповідання «Навіщо ходять до школи»		22-25
	Зображення ліній, схожих на елементи букв
	Продовження роботи над темою «Школа». Адаптація до соціальної ролі учня. Опрацювання оповідання «Ласунка йде до школи» за М. Масловою. Виділення окремих звуків у слові, послідовний ряд звуків у слові		26-29
	Зображення ліній, схожих на елементи букв
	Бесіда за темою «Мої книжки». Опрацювання тексту «Каз­кар» за 0. Дрозом. Добір слів і речень до поданих схем		30-33
	Зображення ліній, схожих на елементи букв
	Роль уміння читати в житті школярів і дорослих людей. Опрацювання оповідання «Про Телесика» за В. Сенцовським. Робота з дитячою книжкою		34-35
	Зображення ліній, схожих на елементи букв
	Бесіда за темою «Моя країна — Україна». Назва рідної держави, її столиця. Державні символи. Опрацювання ві­рша Н. Зарічної «Рідний край»		36-37
	Зображення ліній, схожих на елементи букв
	БУКВАРНИЙ ПЕРІОД
	Звук [а], позначення його буквами Аа. Вірш В. Каменчук «Вересень»		38-39
З0	Письмо рядкової букви а
	Звук [а]. Букви Аа. Слова, що означають назви і ознаки предметів. Вірш М. Дружиніної «Ми просили акробатів»		40-41
	Письмо великої букви А
	Звук [у], позначення його буквами Уу. Читання тексту за Н. Забілою		42-43
	Письмо рядкової букви у
	Звук [у]. Букви Уу. Слова, які відповідають на питання хто? що? Складання висловлювання за схемами речень. Опрацювання тексту за В. Сенцовським		44-45
	Письмо великої букви У
	Звук [о], позначення його буквами Оо. Речення зі звертан­ням. Інтонування речень, різних за метою висловлювання. Р. Скиба «Звичка є у совеняти»		46-47
	Письмо рядкової букви о
	Звук [о]. Букви Оо. Значення слів. Опрацювання тексту «Крутий голкіпер» за Н. Нікамо		48-49
	Письмо великої букви О
	Звук [й], позначення його буквами Ии. Опрацювання тек­сту за Б. Сахно. Практичне ознайомлення з багатозначністю слів. Робота з дитячою книжкою		50-51
	Письмо рядкової букви й
	Звук [й]. Букви Ии. Читання оповідання «Білий коник» за 3. Мензатюк		52-53
	Письмо великої букви Й
	Звук [м], позначення його буквами Мм. Читання складів і слів з нею. А. Камінчук «Морозиво». Словесно-логічні вправи		54-55
	Письмо рядкової букви м, складів з нею
	Звук [м]. Букви Мм. Опрацювання оповідання «Казка про кошеня» за Г. Малик		56-57
	Письмо великої букви М
	Звук [і], позначення його буквами її. Читання складів і слів з буквою і		58-59
	Письмо рядкової букви і
	Звук [і]. Букви Іі. Опрацювання тексту за С. Кузьменко		60-61
	Письмо великої букви І
	Звуки [н], [н'], позначення їх буквами Нн. Читання прямих і обернених складів з буквою н. Продовження практично­го ознайомлення з багатозначністю слів. Читання вірша Л. Дяченко «Осінь»		62-63
	Письмо рядкової букви н
	Звуки [н], [н']. Букви Нн. Складання речень за схемами. Велика буква в іменах людей. Читання тексту за Н. Тарасенко. Робота з дитячою книжкою		64-65
	Письмо великої букви Н, складів і слів з нею
	Звук [в], позначення його буквами Вв. Читання складів і сліз з ними. Читання тексту за В. Сухомлинським		66-67
	Письмо рядкової букви в
	Звук [в]. Букви Вв. Доповнення речень словами. Читання вірша М. Стельмаха. Практичне ознайомлення з порівнян­ням		68-69
	Письмо великої букви В, складів і слів з нею
	Звуки [л], [л'], позначення їх буквами Лл. Читання складів слів з ними. Читання тексту за А. Давидовим		70-71
	Письмо рядкової букви л
	Звуки [л], [л']. Букви Лл. Логічні вправи. Розповідь за ма­люнком. Опрацювання оповідання «Ланцюжок добра» за Л. Ульяницькою		72-73
	Письмо великої букви Л, складів і слів з нею
	Звуки [с], [с'], позначення їх буквами Сс. Читання складів і слів з ними. Вправи на доповнення речень словами. Чи­тання тексту «Зустріч з лисом» за А. Давидовим		74-75
	Письмо рядкової букви с. Списування з друкованого тексту
	Звуки [с], [с']. Букви Сс. Звуковий аналіз слів. Опрацюван­ня тексту «Слоненятко, яке любило танцювати» за Ю. Ярмишем. Робота з дитячою книгою		76-77
	Письмо великої букви С, слів з нею
	Звук [к], позначення його буквами Кк. Читання складів, слів з ними. Логічні вправи. Читання тексту за Н. Забілою		78-79
	Письмо рядкової букви к
	Звук [к]. Букви Кк. Складання речень за схемами. Клички тварин. Читання тексту за В. Сенцовським		80-81
	Письмо великої букви К, складів і слів з нею
	Звук [п], позначення його буквами Пп. Читання складів, слів з ними. Складання речень за допомогою запитань. Опрацювання тексту за 0. Єфімовим		82-83
	Письмо рядкової букви п
	Звук [п]. Букви Пп. Логічні вправи. Опрацювання тексту «На пасіці взимку» за Н. Тарасенко		84-85
	Письмо великої букви П, слів з нею
	Звуки [р], [р'], позначення їх буквами Рр. Читання складів і слів з ними		86-87
	Письмо рядкової букви р. Списування з друкованого тексту
	Звуки [р], [р']. Букви Рр. Логічні вправи. Складання речень за малюнками. Читання тексту за П. Костюченком		88-89
	Письмо великої букви Р, складів і слів з нею
	Звуки [т], [т^1], позначення їх буквами Тт. Читання складів, сліз з ними. Звуко-буквений аналіз слів. Читання оповіда­ння «Ластівка» за О. Копиленком. Робота з дитячою книжкою		90-91
	Письмо рядкової букви т
	Звуки [т], [т']. Букви Тт. Міста України. Театри. Читання й опрацювання текстів про театр		92-93
	Письмо великої букви Т, складів і слів з нею
	Звук [е], позначення його буквами Ее. Читання текстів за С. Козловим і 0. Тихомировим. Робота над ними		94-95
	Письмо рядкової букви е. Списування з друкованого тексту
	Звук [е]. Букви Еє. Читання тексту «Метро». Логічні впра­ви. Вивчення вірша М. Познанської «Метро»		96-97
	Письмо великої букви Е
	Звуки [д], [д'], позначення їх буквами Дд. Читання складів і слів з ними. Співвідношення звуків [д] — [т], [д'] — [т']. Читання тексту за М. Солтис		98-99
	Письмо рядкової букви д. Письмо під диктовку
	Звуки [д], [д']. Букви Дд. Складання розповіді за малюн­ком. Читання тексту «Молода сливка» за А. М'ястківським		100-101
	Письмо великої букви Д, складів і слів з нею
	Звуки [з], [з^1], позначення їх буквами Зз. Читання складів і слів з ними. Опрацювання тексту А. Мілна «Пісенька Він-ні-Пуха» у перекладі І. Малковича. Роль наголосу в словах.		102-103
	Письмо рядкової букви з, складів і слів з нею
	Звуки [з], [з']. Букви Зз. Читання тексту В. Каменчук «Зай­чикові вуха». Відповіді на запитання. Відгадування загадки		104-105
	Письмо великої букви 3. Списування з друкованого тексту
	Буква ь (м'який знак). Позначення ним на письмі м'якості приголосних звуків. Бесіда на тему «Допомога вдома». Чи­тання вірша 0. Журливої «Маленька господиня»		106-107
	Письмо букви ь. Письмо слів з м'яким знаком
	Звук [б], позначення його буквами Бб. Читання тексту за Д. Матіяш		108-109
	Письмо рядкової букви б
	Звук [б]. Букви Бб. Логічні вправи. Читання вірша О. Пчілки «Ну-те, хто з вас там бистріший?», оповідання «Снігова баба і зайчик» за П. Королем. Розказування казки за ма­люнком		110-111
	Письмо великої букви Б. Письмо під диктовку
	Звук [г], позначення його буквами Гг. Читання слів і скла­дів з ними. Читання тексту за Л. Вороніною		112-113
	Письмо рядкової букви г, складів, слів з нею. Списування слів і речень з друкованого тексту
	Звук [г]. Букви Гг. Читання слів і речень з буквою г. Ви­вчення вірша А. Камінчука «Гарбузи». Читання оповідання «Винахідливі гноми» за Л. Вороніною		114-115
	Письмо великої букви Г. Повторення написання вивчених букв
	Звук [ґ], позначення його буквами Гг. Читання слів з посту­повим ускладненням звуко-складової структури. Відгаду­вання загадки. Читання вірша Л. Вознюк «Вишивала мама синіми нитками...»		116-117
	Написання рядкової букви ґ, слів і речень із нею
	Звук [ґ]. Букви Ґґ. Чітка вимова звука у порівнянні зі зву­ками [г] — [к]. Логічні вправи. Читання тексту за В. Запорожець. Робота з дитячою книжкою		118-119
	Письмо великої букви Г. Запис слів під диктовку
	Звук [ч], позначення його буквами Чч. Робота над орфоепічно правильною вимовою звука [ч] перед усіма голосни­ми, крім [і]. Читання тексту за А. М'ястківським		120-121
	Письмо рядкової букви ч, складів і слів з нею
	Звук [ч]. Букви Чч. Написання назв населених пунктів і морів з великої букви. Читання вірша К. Перелісної «Че­брець», оповідання «Моя сестричка» за М. Павленко		122-123
	Написання великої букви Ч
	Звук [й], позначення його буквами Йй. Читання скла­дів і слів з ними. Читання оповідання «Дрізд і дятел» за Е. Шимом		124-125

	II семестр (123 год)
	Письмо рядкової букви й, слів з нею
	Звук [й]. Букви Йй. Практичне ознайомлення зі словами, протилежними за змістом. Опрацювання тексту за 0. Погребняк		126-127
	Письмо великої букви Й. Написання імен, прізвищ, населе­них пунктів, які починаються з великої букви Й
	Звук [х], позначення його буквами Хх. Читання складів і сліз з ними. Опрацювання тексту М. Заєць «Світлофор»		128-129
	Письмо рядкової букви х, складів і слів з нею
	Звук [х]. Букви Хх. Міста України. Логічні вправи. Читання тексту за В. Чухлібом		130-131
	Письмо великої букви X. Списування з друкованого тексту
	Звук [ж], позначення його буквами Жж. Читання слів і складів з ними. Читання тексту за А. Мілном. Робота з дитячою книгою		132-133
	Письмо рядкової букви ж, складів і слів з нею. Письмо слів під диктовку
	Ззук [ж]. Букви Жж. Логічні вправи. Опрацювання тексту М. Пригари «Тайна»		134-135
	Письмо великої букви Ж, складів і слів з нею
	Звук [ш], позначення його буквами Шш. Читання складів і слів з ними. Логічні завдання. Читання тексту В. Сосюри «Орися кошика взяла»		136-137
	Письмо рядкової букви ш, складів і слів з нею
	Звук [ш]. Букви Шш. Читання вірша Т. Коломієць «Коло­сок», тексту за В. Орловим. Відповіді на запитання		138-139
	Письмо великої букви Ш, складів і слів з нею
	Букви її. Позначення буквами Ї,ї звукосполучення [йі]. Опрацювання вірша 0. Січкаря «Їжача хата», оповідання «Їжачок і світлячок» за В. Сухомлинським		140-141
	Письмо рядкової букви ї, слів з нею
	Букви Її. Бесіда на тему «Україна — рідна, мила сторо­на». Читання вірша Г. Чубач «А живу я в Україні»
	Письмо великої букви Ї
	Букви її. Звуко-буквений аналіз слів з буквою ї. Читання слів і речень з буквою ї. Опрацювання тексту О. Василенко «Я — українка»
	Письмо вивчених букв, слів і речень з ними
	Букви Яя, позначення буквами Я,я звукосполучення [йа] і м'якості попереднього приголосного та звука [а]. Читан­ня слів з буквою я. Звуковий аналіз слів. Читання тексту Л. Куліша-Зіньківа		144-145
	Письмо рядкової букви я, слів з нею
	Букви Яя. Звуко-буквений аналіз слів. Читання тексту В. Крищенка «Сонячне яблуко». Вибіркове читання. Робота з дитячою книгою
	Письмо великої букви Я, слів з нею
	Повторення вивчених звуків і букв. Опрацювання тексту «Міккі Маус»
	Письмо вивчених букв, слів і речень із ними
	Букви Юю. Позначення буквами Юю звукосполучення [йу] і м'якості попереднього приголосного та звука [у]. Читання складів і слів з буквою ю. Звуковий аналіз слів. Читання тексту за Я. Гояном		148-149
	Письмо рядкової букви ю, слів з нею
	Букви Юю. Логічні вправи
	Письмо великої букви Ю. Списування з друкованого і ру­кописного тексту
	Закріплення вивчених букв. Опрацювання тексту «Усі кни­жечки хороші» за В. Сухомлинським. Моделювання схем слів
	Написання вивчених букв, слів і речень з ними
	Букви Єє. Позначення буквами звукосполучення [йе] і м'якості попереднього приголосного та звука [е]. Читання складів і слів з буквами Єє. Опрацювання тексту А. Костецького «Зірка не спить»		152-153
	Письмо рядкової букви е, слів з нею
	Букви Єє. Звуковий аналіз слів з буквою є. Вивчення вірша А. Камінчука «Єноти»
	Письмо великої букви Є, слів з нею. Письмо під диктовку
	Закріплення вивчених букв. Читання слів і речень з ними. Читання уривку з казки Л. Муур. Складання початку казки.
	Написання вивчених букв. Списування з рукописного і дру­кованого тексту
	Звуки [ц], [ц'], позначення їх буквами Цц. Читання складів і слів з ними. Звуко-буквений аналіз слів. Читання тексту за Н. Бічуя		156-157
	Письмо рядкової букви ц, складів і слів з нею
	Звуки [ц], [ц']. Букви Цц. Читання оповідання Г. Маніви «Слухняні капці». Відповіді на запитання. Розповідь за ма­люнком		158-159
	Письмо великої букви Ц. Списування з друкованого тексту
	Звуки [шч], позначення їх буквами Щщ. Читання складів і слів з ними. Читання тексту за Г. Тютюнником		160-161
	Письмо рядкової букви щ, складів і слів з нею
	Звуки [шч]. Букви Щщ. Опрацювання тексту за Т. Гарку­шею. Відповіді на запитання. Моделювання схем слів		162-163
	Письмо великої букви Щ, слів з нею
	Звук [ф], позначення його буквами Фф. Читання слів з буквою ф. Опрацювання тексту за Е. Майнардус		164-165
	Письмо рядкової букви ф, складів і слів з нею
	Звук [ф]. Букви Фф. Логічні вправи. Читання оповідання «Фотограф» за Д. Матіяш		166-167
	Письмо великої букви Ф, слів з нею. Списування з друко­ваного тексту
	Звук [дж], позначення його буквосполученням дж. Читан­ня слів з буквосполученням дж. Опрацювання вірша Г. Чубач «Я люблю у лузі квіти...» Відгадування загадки. Робота з дитячою книгою		168-169
	Письмо слів з буквосполученням дж
	Звуки [дз], [дз'], позначення їх буквосполученням дз. Читання віршів П. Мовчан «Польовичок» і К. Перелісної «Дзвіночки». Відгадування загадки		170-171
	Письмо буквосполучення дз, слів з ним
	Апостроф. Читання слів з апострофом. Звуковий ана­ліз слів з апострофом. Вивчення вірша О. Полянської «Комп'ютерна мишка»		172 -173
	Письмо слів з апострофом
	Повторення вивчених букв. Моделювання схем слів і ре­чень. Складання казки за малюнками. Робота з дитячою книгою
	Написання вивчених букв. Списування з рукописного і дру­кованого тексту
	ПІСЛЯБУКВАРНИЙ ПЕРІОД
	Ознайомлення з підручником «Читанка». Прислухайтеся до звуків — читайте правильно. С. Козлов «Звуки і голоси» (казка). Робота з дитячою книжкою.		3-5
	Ознайомлення з підручником «Українська мова». Абетка. Звуки і букви. Голосні звуки. Розвиток зв'язного мовлення.		3-5
	Читайте правильно — чітко вимовляйте звуки. Г. Малик «Казка про те, чому пагупа не навчився розмовляти».		6-8
	Приголосні звуки.		6-7
	Читайте, запам'ятовуйте. М. Богуславський «Бабуся вихідна». Г. Бойко «Сама бачила».		9-11
	Приголосні звуки: м'які й тверді.		8-9
	Розумійте значення слова, правильно його читайте. О. Ільченко «Про хлопчика Тоні, кашу і мудрого крука».(казка).		12-14
	Дзвінкі й глухі приголосні звуки.		10-11
	Вимовляйте чітко звуки— читайте правильно. Г. Малик «У лісі».		14-15
	Буква й і буквосполучення йо. Виконання мовних завдань.		12-13
	Учіться визначати у тексті пригоду. Т. Пустовар «Цуцик і ґудзик». С. Шаповалов «Зозуляста курка».		16-18
	Буква г. Виконання мовних завдань.		14-15
	Чітко вимовляйте звуки. Висловлюйте цікаві думки. 3. Мензатюк «Гарбузище». Г. Просяник «Веселинки від Наталинки».		18-23
	Букви г і ґ. Виконання мовних завдань.		18-19
	Слухайте, читайте, уявляйте. Д. Красицький «Малий маляр». Робота з дитячою книжкою.		23-26
	Буква я. Розвиток зв'язного мовлення.		18-21
	Читайте уважно. С. Цушко «Комп'ютернята».		27-29
	Буква ю. Звуко-буквений аналіз слів.		22-23
	Навчайтеся бути уважними до слова. С. Козлов «Дозвольте з вами посутінкувати...».		29-32
	Буква є. Звуко-буквений аналіз слів. Диктант.		24-25
	Учіться записувати свої думки та почуття. І. Роздобудько «Місяць у слоїку».		32-34
	Буква ї. Звуко-буквений аналіз слів.		26-27
	Чітко вимовляйте звуки. Читайте правильно. М. Герасименко «Мобільний телефон».		34-36
	Знак м'якшення (ь). Буквосполучення ьо. Звуко-буквений аналіз слів із знаком м'якшення.		28-29
	Барвисті слова у творі М. Слабошпщький «Лелеча весна».		36-37
	Перенос слів із буквою ь і буквосполученням ьо.		30-31
	Гарний, радісний настрій твору. Визначайте настрій у твори Є. Шморгун «Ла-та-та!». Г. К. Андерсен «Ромашка» (казка).		38-40
	Буква щ. Словниковий диктант.		32-33
	Звуки весни у твори В. Чухліб «Джмелиний оркестр». Як треба читати. Л. Вороніна «Бурулька» (казка). Робота з дитячою книжкою.		40-42
	Буквосполучення дж, звук [дж]. Звуко-буквений аналіз слів. Розвиток зв'язного мовлення.		34-37
	Міркуйте, чому так. Б. Грінченко «Ластівка». Читайте правильно. С. Махотін «Кошеня Гусєв».		43-46
	Буквосполучення дз, звук [д~з]		38-39
	Хто у творі подобається і чим. Н. Сняданко «Матвійкові іграшки».		46-48
	Апостроф. Письмо під диктування.		40-41
	Слухайте, думайте. 3. Мензатюк «Ярмарок».		48-51
	Склад. Поділ слова на склади.		42-43
	Читаючи, керуйте своїм голосом. Т. Маршалова «Лісова кравчиня».		52-53
	Велика буква в іменах і прізвищах людей		44-45
	Учіться розповідати про себе. М. Павленко «Я — Оля Маляренко...».		53-54
	Велика буква в назвах міст, сіл, річок.		46-47
	Що розповідається в тексті про...? Леся Українка «Вишеньки». Робота з дитячою книжкою.		55-57
	Слова — назви предметів. Закріплення знань про слова — назви предметів. Розвиток зв'язного мовлення.		48-51
	Який: добрий чи злий? А. Григорук «Волелюбний вітер».		57-59
	Слова — назви предметів. Закріплення знань про слова — назви предметів.		52-53
	І голосом, і рухами. 3. Мензатюк «Як до жабок говорити». Уважно слухайте текст, міркуйте, що буде далі В. Запорожець «Кульбабка».		60-64
	Слова — назви ознак предметів. Закріплення знань про слова — назви ознак предметів.		54-57
	Уважно слухайте, читайте, шукайте в тексті відповіді. І. Франко «Кролик і Ведмідь» (казка).		65-67
	Слова — назви дій предметів. Закріплення знань про слова — назви дій предметів.		58-61
	Слова в тексті яскраві. В. Чухліб «Як Сонце сходить»		69-71
	Слова, протилежні за значенням		62-63
	Смішні пригоди. «Пригода з Дем’яном» (з польського гумору)		71-73
	Слова, близькі за значенням.		64-65
	На сонці тепло, біля матері добре. А. Костецький «Все не так». Найважливіша думка. Л. Лапіна «Як півник співати навчився». Робота з дитячою книжкою.		74-78
	Слова, однакові за звучанням, проте різні за значенням. Розвиток зв'язного мовлення.		66-69
	Учіться висловлювати своє ставлення до описанного М.Яснов «Жива природа»		78-81
	Речення		70-71
	Не лінуйтеся, говоріть зрозуміло. За Галиною Павлишиною «Економія слів»		80-82
	Закріплення знань про речення. Списування і складання речень
	Можна намалювати словом. За Ларисою Денисенко «Історія про те, як Ліза вигадала Цюцю П. та пішла її розшукувати». Навчайтеся розуміти переживання. В. Марсюк «Диктант». Перевірка навички читання.		83-86
	Текст. Зміст, заголовок тексту. Відповідність заголовка змістові тексту.		72-73
	Визначайте настрій вірша. О. Палійчук «Алло!». С. Гусак «Канікули». Г. Чубам «У селі в бабусі». Л. Гоян «Канікули». Робота з дитячою книжкою.		89-91
	Узагальнення і систематизація знань учнів. Контрольне списування.
	Узагальнення і систематизація знань учнів. Підсумок за рік.
	Узагальнення і систематизація знань учнів. Тести. Підсумок за рік.		75-77

Математика

Згідно з новою редакцією Державного стандарту мета навчання матема­тики полягає у формуванні в молодших школярів предметної математичної й ключових компетентностей. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного проце­су на засадах компетентнісного підходу.

Предметна математична компетентність - особистісне утворення, що ха­рактеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі проце­сів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.

Основою формування компетентності є опанування учнями предметних компетенцій - нормативно закріплених результатів навчання, які охоплюють знання, уміння, навички, засвоєні способи діяльності, прояви емоційно-цін­нісних ставлень. Для того, щоб здобуті результати перейшли у певну якість особистості школяра, набули особистісного сенсу, процес навчання має бути орієнтований на формування в учня:

• досвіду пізнавальної діяльності, представленого елементами предмет­них знань;

• досвіду реалізації відповідних способів діяльності шляхом вироблення розумових і практичних умінь та навичок;

• досвіду творчої діяльності - здатності застосовувати набуті знання, умін­ня та навички у змінених умовах;

• досвіду емоційно-ціннісного ставлення - виявлення когнітивних емо­цій, висловлення оцінних суджень.

Зміст навчання математики в 1 класі розгортається за такими змістови­ми лініями: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; ро­бота з даними.

Навчання математики в 1 класі спирається на результати дошкільної під­готовки дитини - їх відображають показники логіко-математичного розви­тку, визначені державними нормативними документами дошкілля (Базовий компонент дошкільної освіти, програма розвитку дітей старшого дошкіль­ного віку «Впевнений старт»). У зв'язку із цим курс навчання починається узагальненням і систематизацією математичних уявлень, які на елементарно­му рівні відображають ознаки, властивості та відношення предметів навко­лишнього світу і пов'язані з їх формою, кольором, розміром, взаємним роз­міщенням на площині або у просторі.

Навчання математики в 1 класі розпочинається з актуалізації уявлень про геометричні фігури (плоскі та просторові); порівняння об'єктів на­вколишнього середовища за певними ознаками, визначення спільних і відмінних ознак об'єктів; об'єднання їх у групу за спільною ознакою й називання відповідної множини; розбиття множини об'єктів на групи -виокремлення підмножин з множини. Таким чином, як і в дошкільному навчанні, першокласники оперують предметними множинами. Водночас відповідний матеріал набуває подальшого розвитку: в учнів формується поняття множини як сукупності об'єктів; підмножини як частини множи­ни; вони вправляються в об'єднанні множин без спільних елементів та у вилученні підмножини з множини. Лічба розглядається як встановлення відповідності елементів заданої множини натуральному числу. Порівнян­ня предметних множин здійснюється способом складання пар.

Ключовим завданням курсу математики 1 класу постає формування у мо­лодших школярів усвідомлених і стійких обчислювальних навичок - основи обчислювальної складової компетентності. Тому змістова лінія «Числа. Дії з числами» є наскрізною для всього курсу.

Уявлення про натуральне число формують у першокласників на основі встановлення взаємно однозначної відповідності між елементами кількох мно­жин і визначення спільної ознаки - рівної кількості елементів у цих мно­жинах. Послідовність чисел у натуральному ряді ілюструють на числовому промені, розглядаються способи одержання числа прилічуванням одиниці до попереднього та відлічуванням від наступного числа. Учні вправляють­ся у написані цифри, що позначає дане число, вчаться співвідносити кіль­кість предметів і число й, навпаки, до певного числа добирати відповідну кількість предметів. Порівняння чисел на перших етапах здійснюється спо­собом складання пар, потім - на основі прямування чисел у натуральному ряді. Після опанування школярами складу числа їх ознайомлюють зі спосо­бом порівняння на основі складу числа.

Коли учні набудуть певного досвіду в об'єднанні елементів двох множин та у визначенні числа елементів об'єднаної множини, їм розкривають суть додавання як практичної операції об'єднання множин без спільних елемен­тів, віднімання - як операцію вилучення підмножини з множини та визна­чення числа елементів решти. Після практичного виконання або ілюстру­вання цих операцій школярів учать записувати відповідні вирази (суми або різниці) та рівності.

Такий матеріал не є принципово новим для першокласників. Згідно з дер­жавними вимогами до дошкільної підготовки, діти мають уявлення про чис­ла 1-10, знають їх позначення цифрами, утворюють числа 2-10 з одиниць та з двох менших чисел, додають і віднімають числа у межах 10. Подальший розвиток відбувається за рахунок формування в учнів уявлення про нуль як кількісну характеристику порожньої множини; розкриття властивостей дода­вання й віднімання з нулем, віднімання рівних чисел.

Доцільно у межах опрацювання відповідних тем навчити дітей зображува­ти дії додавання й віднімання схематично; додавати й віднімати на числово­му промені; формувати прийоми обчислення: додавання і віднімання чисел 2-5 частинами, додавання чисел 6-9 на основі переставного закону додаван­ня, віднімання цих чисел на основі взаємозв'язку між діями додавання і від­німання. Результатом опанування учнями цього матеріалу єсформованість об­числювальних навичок у межах 10.

На заключному етапі, коли прийом обчислення засвоєний у розумовому плані, складають відповідні таблиці додавання й віднімання. Під час опра­цювання таблиць додавання і віднімання чисел доцільно організовувати спо­стереження за зміною результату арифметичної дії залежно від зміни одно­го з її компонентів. Це відіграє важливу роль у розвитку в учнів здатності аналізувати, порівнювати, робити висновки й узагальнення.

Новацією змісту навчання математики у 1 класі є розширення вивчення нумерації двоцифрових чисел до чисел у межах 100.

У першокласників формують поняття десятка, вчать лічити десятками, порівнювати, додавати й віднімати числа, подані десятками. На перших ета­пах учням пропонують полічити значну кількість предметів парами, трійка­ми, п'ятірками, десятками, тобто використовувати ці числа як лічильні оди­ниці, їх підводять до висновку, що лічба десятками відбувається так само, як і лічба одиницями. Для формування поняття десятка доцільно застосо­вувати різні моделі (низки, смужки, зв'язки тощо). Важливо, щоб учні на цьому етапі набули досвіду лічби десятками, оскільки він буде застосований для порівняння, додавання й віднімання таких чисел. У процесі додавання і віднімання чисел, поданих десятками, учні закріплюють вивчені таблиці до­давання й віднімання у межах 10.

Наступним кроком є ознайомлення школярів із круглими числами, їх чи­танням та записом. Порівняння, додавання й віднімання таких чисел здій­снюється на основі укрупнення розрядних одиниць - подання їх десятка­ми. Виконання у такий спосіб арифметичних дій з круглими числами знову дає можливість повторити і закріпити табличне додавання і віднімання чи­сел у межах 10.

Зважаючи на деяку відмінність у порядку читання й запису чисел 11-20 та 21-100, всі питання нумерації чисел першої сотні варто спочатку розгляда­ти на числовому ряді 11-20, а на наступних уроках - переносити набуті зна­ння на числа 21-100. Таким чином першокласників ознайомлюють із назвами і порядком чисел першої сотні, формують уміння лічити в заданих межах, ви­значати попереднє й наступне числа до даного, утворювати числа з наступного або з попереднього. Після цього в учнів формують знання розрядного складу двоцифрових чисел; опрацьовують питання утворення числа з кількох десятків та кількох одиниць, подання числа у вигляді суми розрядних доданків; вчать додавати й віднімати двоцифрові числа на основі їх нумерації; ознайомлю­ють з обчислювальним прийомом порозрядного додавання і віднімання чисел.

Відносно останнього наголошуємо, що цей матеріал виконує пропедевтич­ну функцію, учень має засвоїти його на рівні розуміння. Логіка його подан­ня розгортається від формування в учнів умінь додавати й віднімати одноцифрове число до/від двоцифрового, кругле число до/від двоцифрового і, насамкінець, двоцифрове до/від двоцифрового (прийом порозрядного об­числення). За такого підходу створюються необхідні умови для актуаліза­ції й закріплення знання таблиць додавання і віднімання чисел у межах 10.

Процес набуття учнями обчислювальних навичок можна організовува­ти на основі теорії поетапного формування розумових дій і понять, згідно з якою спочатку опрацьовуються окремі операції, з яких складається прийом; потім створюється проблемна ситуація, розв'язання якої приводить до виді­лення орієнтувальної основи нової дії; далі виконується нова дія за схемою її орієнтувальної основи, - так засвоюється зміст прийому обчислення; на наступному етапі пропонується покрокове коментування виконуваних дій; насамкінець міркування скорочується і здійснюється перехід до автоматич­ного виконання дій.

Оскільки число розглядаємо як результат вимірювання величини, водночас із нумерацією цілих невід'ємних чисел вивчають величини. Величина розгля­дається як загальна властивість предметів або явищ навколишнього світу, за якою можна здійснювати порівняння, встановлювати пари об'єктів, яким од­наковою мірою притаманна ця властивість, а процес вимірювання величин - як визначення кількості мірок. З розширенням множини чисел за аналогією вводяться нові одиниці вимірювання величин на основі актуалізації потре­би знайти іншу мірку. У 1 класі в учнів формуються уявлення про довжи­ну, масу, місткість, час, вартість; одиниці вимірювання довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), місткості (літр), одиниці вартості (гривня, копійка), одиниці вимірювання часу (доба, тиждень, година), навички визначення часу за годинником. В учнів формують уміння перетворювати одиниці вимірю­вання величин, порівнювати, додавати й віднімати іменовані числа.

З метою формування у першокласників науково-математичних понять, розвитку математичного мовлення із застосуванням математичної терміно­логії, розвитку логічного мислення у змісті навчання наскрізне представле­ні елементи алгебраїчної пропедевтики. До їх числа входять такі поняття, як рівність, нерівність, вираз (сума та різниця). Діти вчаться встановлювати іс­тинність або хибність рівностей і нерівностей; знаходити значення матема­тичних виразів; порівнювати не лише числа, а й число і вираз, два вирази. Вже в першому класі збагачуємо мовлення школярів такими формулюван­нями: «обчислити значення виразу», «визначити істинні та хибні рівності (нерівності)», «порівняти числа й прочитати нерівності», «порівняти число і вираз», «порівняти два вирази».

Особливу роль у формуванні предметної математичної компетентності учнів відіграє уміння розв'язувати сюжетні задачі. Для успішного навчання учнів розв'язувати задачі необхідно цілеспрямовано формувати в них поняття зада­чі, опрацьовувати уміння виокремлювати її складові на основі аналізу тексто­вого формулювання (крім умови і запитання виділяють числові дані й шука­не); вчити встановлювати зв'язки між умовою і запитанням; знаходити шляхи розв'язання задачі; досліджувати вплив змін в умові задачі на її розв'язання. Головним методом навчання молодших школярів розв'язувати сюжетні задачі виступає частково-пошуковий: розкривають зв'язки між задачами різних видів, кожну нову задачу пов'язують із розв'язаною раніше. Водночас, на перших ета­пах можна використовувати й репродуктивні методи навчання.

Першокласники розв'язують задачі на знаходження суми й різниці, на різ­ницеве порівняння, збільшення або зменшення числа на кілька одиниць, на знаходження невідомого доданка, невідомого зменшуваного або від'ємника. Ключовим питанням у розв'язуванні задачі е обґрунтування вибору арифме­тичної дії, що полегшується шляхом складання допоміжної моделі - схеми.

Складання короткого запису задачі в 1 класі не є обов'язковим. Задачу записують переважно у три рядки: у першому рядку через клітинку - чис­лові дані й шукане, яке позначають знаком запитання; у другому - рівність, яка є розв'язанням; у третьому - число, яке є розв'язком задачі. Відповідь на запитання задачі учні повідомляють усно. Допускається формулювання відповіді, починаючи з шуканого числа.

У 1 класі учнів ознайомлюють із оберненою задачею, вчать розпізнава­ти обернені задачі за істотними ознаками. Доцільність введення цього по­няття обумовлена тим, що формування уміння розв'язувати задачі на зна­ходження суми або невідомого доданка, різниці, невідомого зменшуваного або від'ємника найбільш ефективно здійснювати шляхом розв'язування трі­йок взаємно обернених задач.

Навчальний матеріал, пов'язаний із роботою з даними, в 1 класі подається наскрізне. Основне завдання реалізації відповідної змістової лінії - ознайо­мити учнів на практичному рівні зі способами подання інформації; навчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівню

Дата добавления: 2015-10-28