Бібліографічна подорож у казковий світ дитинства з галиною Малик

Галина Малик пише для малят казки, вірші, скоромовки, дражнилки, фантастичні п’єси, перекладає з болгарської мови. У своїх творах розповідає про незвичайні життєві ситуації, інтригує діями і подіями, перекрученими новоутворами. Навчає дітей на хороших прикладах, або ставить перед ними проблемні питання. Галина Миколаївна має талант від Бога писати дітям. У всіх її творах головні герої – діти, бешкетники, звірята. Письменниця творить свої казки, вірші, щоб вони несли дитині добро, справедливість, чесність, працьовитість. Від книжок цієї мудрої жінки душа переповнюється любов’ю і світить ясним сонечком, в серці завжди посміхається веселка. Іскри цієї любові долітають до кожного серця і хочеться вірити, що скоро вони засяють ясним сонцем. Сонцем чистоти, доброти, милосердя.

І. Малик Г. Неділя та Будень. Вірш.

Це два головні герої, і в книзі, і в нашому житті вони виконують щоденну роботу: будять нас, займають корисними справами. Один супроводжує нас кожного дня, а інший лише раз на тиждень. Ніби друг допомагає нам.

Нас до праці будить Будень.

Трудівник він, а не трутень.

А Неділя – не для діла:

На прогулянку водила.

2. Малик Г. Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії. Казка.

Казка ця занадто цікава і повчальна. У ній розповідається про дівчинку Алю, яка завжди недороблювала свої справи і потрапила до країни Недоладії. Це країна, в якій ніколи нічого не дороблюється. Герої казки, названі такими іменами, які починаються на Недо-, тому що вони недоробляли справи. Жителі цієї країни називаються недоладяни. І тільки один герой доводить справи до кінця. Це – Кат. Він відрубує голови героям, яких приводить злий, недобрий Перший недорадник. У кінці цієї повісті-казки Аля повертається додому, але в неї є список, до кого б вона мала завітати, попередити інших, щоб вони не потрапили до країни Недоладії. І питає авторка у читачів: „А до тебе вона ще не приходила?”.

Перша публікація цих пригод принесла авторці премію журналу „Барвінок” ім. О. Копиленка.

З незвичайними пригодами невгамовної героїні вже познайомились юні читачі Росії, Угорщини, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, США.

3. Малик Г. Пантлик і Фузя. Пантлик і Фузя сперечаються.

Книжка-розмальовка.

Це книжки-іграшки про двох клоунів Пантлика і Фузю, які роблять все навпаки. Таких книжок є чотири. Їх можна розмалювати, домальовувати різні лінії, що складають елементи письма, або просто малювати разом з чоловічками і водночас запам’ятовувати, чого не можна робити. Ці книжки вчать логічно мислити, задумуватися, а що означає Пантлик? „Пантлик” на закарпатському діалекті означає „стрічка”.

4. Малик Г. Подорож до країни Сяк-Таків. Пригоди дівчинки Алі в країні Сяк-Таків. Казка

Дуже цікава своїми подіями та героями казка. Є там вчителька Кефіра біла, бліда, як молоко, зморщена, худа. І Дир-Пир (Дирмидонт Пирмидонтович), який все говорить, обіцяє, а нічого не робить, і престолонаслідники Сякусь і Такусь, хлопчики, які нічого не вміли, крім писати на когось ябеди, їх матуся королева Сяк-Такева та її чоловік граф О’Ман. Вони збирали до країни Сяк-Таків таланти, які у людей зникали. Тут їх було дуже багато: Манжетник, Пекар, Конструктор, Електрик, Кухар, Листоноша, Кондитер, Художник та інші. Книжка вчить шанувати свої таланти, які є в кожного.

5. Малик Г. Троку-Фроку-Брик. Вірш.

Цікавий і оригінальний вірш, в якому ціла оповідь із сюжетом: незвичайно названа країна, люди, які живуть в ній, діти, готель і славнозвісний мандрівник. У ньому поетеса грається зі словом, зацікавлює дітей, придумуючи незвичайні слова, які вони ще ніколи не чули. Поетеса насміхається над людьми, які самі, маючи складні імена у вимові й написанні, кепкують з інших. Хочеться зразу ж вивчити віршика напам’ять і розповідати іншим:

Як тут звуться громадяни?

Троку-фроку-брикіяни?!

А оці веселі діти –

Троку-фроку-брикіліти?

А готель цей велетенський –

Троку-фроку-брикієнський?!

Корабель цей звідкіля?

З Троку-Фроку-Брикідя?!

Розгнівавшись, мандрівник покидає острів, на якому не можна нічого вимовити. І залишає повідомлення про те, що відвідав острів: Баль-Катль-Петль-Кость-Чергаріні-Хвирхаролі-Хвирлбржаміні-Брахарама де ля Фрик - славнозвісний мандрівник.

6. Малик Г. Чорний Маг і зачароване місто. Комікс.

Ця книжка - комікс. Комікси - це смішні пригодницькі, яскраво ілюстровані книжки. До вподоби стануть пригоди двох друзів Бібл-Бабла та Гравика, з якими трапляються надзвичайні історії. Вони намагаються врятувати ігри від Чорного Мага і в кінці їм це вдається, Комікси цікаво читати, тому що можна бачити, які події відбуваються.

7. Малик Г. Що для чого треба. Вірш.

Поетеса знає, що всі діти люблять гратися. Вона часто замість одного слова ставить крапочки в кінці рядочка. Це дуже зацікавлює малечу і вони, граючись, продовжують вірш.

Щоб город перекопати,

Треба взяти нам...

Щоб забить в стіну гвіздок,

Треба мати...

Щоби дрова нарубати,

Треба нам... мати.

8. Зацікавлять маленьких читачів і такі чудові за формою і змістом кишенькові книжечки як "Чергова", "Як сонечко крапочки загубило”.

ХРИСТИНА ВАСИЛІВНА КЕРИТА
(Нар. 1955 р.)

Народилася в с. Драгово Хустського району в родині лісоруба.

Закінчила Хустське медичне училище (1972), філологічний факультет Ужгородського державного університету (1981), аспірантуру при університеті. Працювала медсестрою хірургічного відділення Хустської райлікарні (1972 – 1976), перекладачем відділу дубляжу в газеті „Закарпатська правда”(1981 – 1982), літературним консультантом у газеті „Молодь Закарпаття”(1985 –1992).

З 1992 р.– вчителька української мови та літератури у ЗОШ № 6 Ужгорода. Писати вірші почала у шкільні роки. Друкується з 1969 року.

Член Національної спілки письменників України з 1982 року. Довгі роки Христина Керита очолює міську літературну студію „Джерело”, виявила і пробудила творчі здібності в багатьох юнаків і дівчат. З кращих учнівських творів упорядкувала та видала збірники „Вітрила”, „Джерело”, „Пролісок”, „Ластівка” „Світанок віку”. Підготувала до друку рукопис книжки для дітей „Ви чули про гнома?”, два рукописи віршів і поем.

ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА ТИМОФЕЄВА
(Нар. 1953 р.)

Ольга Олександрівна Тимофеєва народилася 8 червня 1953 року в селі Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області. У 1970 році закінчила Золотопотіцьку середню школу, поступила до Львівського педагогічного училища на заочне відділення, яке закінчила у 1975 році. Разом із навчанням освоювала ази педагогічної праці у рідному дитячому садку. В 1976 році стала студенткою стаціонарного відділення педагогічного факультету Рівненського педагогічного інституту, який закінчила у 1980 році, отримавши диплом з відзнакою за спеціальністю викладач дошкільної педагогіки і психології, методист по дошкільному вихованню.

За направленням приїхала у Закарпаття, де отримала призначення на посаду методиста Закарпатського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, на якій працює донині.

Автор багатьох методичних розробок, посібників, наукових статей. Член НСЖУ. Член Національної Спілки художників України (2001) та член Закарпатської Спілки письменників (2002).

Авторка поетичних збірок: „На відстані руки” (1999), „Під знаком червня” (2002), „Невтоленність” (2006); та видань для дітей: „Родинна скринька” (1999), „Косиці Карпат” (1999), „Вечірня казка” (2001), „Чарівні віконця” (2002), „Незвичайний календар” (2003), „Котилася діжечка” (2006).

ВІРА ГРИГОРІВНА ФЕСЕНКО
(Нар. 1947 р.)

Фесенко Віра Григорівна народилася 30 березня 1947 року в місті Конотопі Сумської області. Закінчила історико-філологічний факультет Кримського державного педагогічного інституту в Сімферополі.

Працювала головним спеціалістом, методистом та завметодкабінетом відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації, а нині – керівник літературної студії „Любисток” районного Будинку дитячої творчості.

Її вірші друкувалися в обласній та республіканській пресі, в альманахах „Перевал” та „Яблуневий цвіт”, в часописах „Краянка”, „Слово”, З вершин і низин”.

Віра Фесенко – автор двох поетичних збірок: „Березнева рапсодія” (2004) та „На семи вітрах” (2006), які вийшли в ужгородському видавництві „Гражда”. Домінантною в поезіях обох збірок є тема любові й добра, відродження духовності, роздуми над змістом життя.

Географія її віршів досить обширна – від славного Конотопа на Сумщині, де авторка народилася, через Крим, де пройшли роки навчання і юності, і аж до судженого долею мальовничого Міжгір’я в Карпатах.

Нині, як керівник літературної студії „Любисток”, опікується юними поетами і прозаїками Міжгірщини, які успішно представляють свою творчість на ІІІ–му обласному зльоті творчої молоді Закарпаття, Всеукраїнських літературних конкурсах „Ідея Соборності України” та ”Вірю в майбутнє твоє, Україно!”, друкувались на сторінках районної газети „Верховина” і літературно-мистецької газети „Сузір’я” – органу Малої Академії літератури і журналістики, були лауреатами всіх ІІІ-х Міжнародних фестивалів юних поетів і прозаїків „Рекітське сузір’я”, в колективній збірці „Любисток”.

Віра Фесенко в своїй роботі активно співпрацює з Міжгірською районною дитячою бібліотекою ім. В.С.Гренджі – Донського. Її вихованці беруть участь в багатьох заходах, що проводяться бібліотекою. Як філолог, журналіст Віра Фесенко підготувала для учнів ряд літературно-музичних композицій, сценаріїв свят, розробки уроків, які друкувалися на сторінках преси та в журналах „Дивослово”, „Все для вчителя”, „Позакласний час”.

В поетичній збірці „Березнева рапсодія” є також розділ для дітей – „Весела перерва”. „Смішинки – веселинки від Івасика та Іринки”. За збірку „На семи вітрах” поетеса нагороджена дипломом І ступеня Х конкурсу ім. Мирона Утруска, що проходив в місті Турка, що на Львівщині.

Віра Фесенко – член Національної спілки журналістів України, відмінник освіти України.

ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ МІДЯНКА
(Нар. 1959 р.)

Петро Миколайович Мідянка народився 14 травня 1959 р. в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області. Здобувши середню освіту в Хустській школі-інтернаті, продовжив навчання на філологічному факультеті Ужгородського державного університету.

З 1982 року працює вчителем української мови та літератури спочатку в Новоселиці, а згодом в Тисолові Тячівського району.

Публікації перших поетичних спроб припадають на шкільні роки. Перша збірка поезій „Поріг” побачила світ у київському видавництві „Молодь” 1987 р.

Наступні збірки „Осередок” (1994); „Фараметлики” (1991); „Зелений фирес” (1999); „Трава Господня” (2001).

Лауреат Міжнародного літературного конкурсу „Гранослов” (1996), обласної премії ім. Федора Потушняка.

Письменник активно виступає на сторінках престижних видань з культурологічними, публіцистичними, літературознавчими матеріалами, есе та перекладами. Кілька його поезій покладено на музику. Поетичний доробок П. М. Мідянки вміщують поважні антології та часописи як в Україні, так і за її межами. Член Національної спілки письменників України з 1991 р.

ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ ПОГОРІЛЯК
(Нар. 1932 р.)

Погоріляк Юрій Юрійович народився в с. Широке Виноградівського району Закарпатської області в 1932 році в родині селянина-середняка. У 1947 році закінчив семирічну школу, а у 1951 році – Хустське педагогічне училище і був направлений працювати вчителем математики у Розтоцьку семирічну школу Рахівського району. Після закінчення інституту 6 років працював вчителем математики Буківської восьмирічки, а з 1960 року – заступником директора Широцької середньої школи на протязі 23 років, очолював Широцький консультпункт Виноградівської заочної школи.

Писати почав пізно, але написав немало, видано декілька збірок. Пише вірші, прозу та одноактні п’єси.

Повідомлення

“Сучасна закарпатська література”

Виконала:

Шелемба Нататлія

Перевірила:

Воринка Надія Іванівна

Дата добавления: 2015-10-28