Сучасні дівчата

Зараз хочу написати

Про сучасних я дівчат.

Є про що тут розказати –

Вже не буду я мовчать

Як погляну на обличчя,

Хочеться кудись тікати.

Стільки там вже штукатурки,

Що в словах не передати!

Чи то літо, чи зима це –

Їм нема різниці –

Одягаються по моді,

В короткі спідниці.

На всіх пальцях є каблучки,

На руках браслети,

Ну такі вже прямо штучки,

В зубах сигарети.

Бачу, школа і навчання

Їх «хвилюють» дуже.

Думають все про кохання,

Ну а решта їм байдуже!

Ось такі у нас дівчата,

Леді наші дорогі.

Краще вчіться борщ варити,

Та пекти вже пироги!

Дружний клас

Наш по школі, кажуть люди,

Найдружніший клас.

Сперечаємсь завжди, всюди –

Так вже прийнято у нас.

Кожен день нові проблеми,

Кожен день нове «кіно».

Ніколи вчить теореми –

Довели ми їх давно.

Школа нам – одна потіха,

Другий дім, наше «гніздо»

Хтось когось довів до сміху,

Хтось когось штовхнув в відро.

Шуга по класу літачок,

Комусь у голову він влучить.

І від учителя «дружок»

Великий наганяй получить.

Один за одного горою,

Допомагаємо в біді.

І дружбою лише одною

Ми гордимося у житті.

Я навіть думати не смів…

Я навіть думати не смів,

Не мав до Господа прохання,

А Він мені з небес послав

Це не омріяне кохання.

Мій подих вмить перехопило,

Забув я всі свої слова.

Неначе янгол, ти стояла –

Казкова, ніжна, чарівна.

Пригадую, було це навесні,

Світило сонечко тепліше,

Коли побачив я тебе –

Забилось серденько частіше.

Чи, може, сон це, чи в раю –

Не міг тоді збагнути,

І, як малесенький кораблик,

В твоїх очах я став тонути.

Твій аромат мене п’янив

І посмішка сліпила.

Ти моє серце назавжди

В полон кохання захопила.

А навкруги все оживало,

Все розпускалось і цвіло,

Такої милої весни

В моїм житті ще не було.

Немає слів…

Та й фрази зайві влучні,

І з того часу ми з тобою

Навіки нерозлучні.

Новий рік

Я рахую всі хвилинки –

Новий рік спішить до нас.

В хаті аромат ялинки –

Вже настав святковий час.

Дід Мороз готує сани,

Оленів в них запряга.

Подолає океани,

Бо чекає дітвора.

На столах – святкова їжа,

Феєрверк увись зліта…

Надворі все білосніжне:

Сніг доріжки заміта.

Всі близькі в родиннім колі…

Сміх, пісні лунають ніч…

Щастя радості доволі,

Світять зорі навсібіч…

Я обожнюю це свято,

Що чекаю цілий рік.

Усім злагоди багато

І здоров’я до ста літ.

Зимова пора

Довгожданні настали канікули,

І вдома сидіти нам ніколи.

У двері вже стука зимова пора –

Санчата та лижі бере дітвора.

Навкруги заміта все пухнастий сніжок,

Зайчик у лісі змінив кожушок.

Пощипує щічки вже нам морозець,

На гілці калину клює горобець.

У сплячку зимову «пішов» їжачок,

Посміхається хитро сніговичок.

Ковдрою білою вкрита земля,

Озера й річки, ніби із кришталя.

Посмішка й радість на обличчях дітей,

Ялинка в парку об’єднала людей.

Я дуже люблю ось таку пору року,

Коли заміта все – не зробиш і кроку.

Дата добавления: 2015-10-28