Облік наявності та руху грошових коштів в касі підприємства в національній валюті

Касові операції оформлюються такими документами: Прибутковий касовий ордер (форма КО-1), Видатковий касовий ордер (форма КО-2), Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (форма КО-3), Касова книга (форма КО-4), Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей (форма КО-5).

Оприбуткування готівки в касі здійснюється на підставі Прибуткового касового ордеру, підписаного головним бухгалтером і касиром. У ПКО Зазначається сума (цифрами і прописом), особа (підприємство, організація), від кого гроші і на якій підставі. Після отримання грошових коштів, платнику видається квитанція – відривна частина ПКО.

Витрачання готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером. Він підписується керівником і головним бухгалтером. При видачі готівки окремій особі вимагається паспорт для засвідчення особи-отримувача та підпис, що отримав грошові кошти. При видачі зарплати колективу працівників особисті підписи у ВКО не роблять. У разі не виплати зарплати протягом 3-х днів, зарплата вважається депонованою і повертається в банк на поточний рахунок.

Всі ПКО і ВКО заповнюються відповідальними особами, виправлення в яких категорично заборонені. Вони реєструються в Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Потім на основі складених ордерів заповнюється касова книга, яка прошнурована, листи пронумеровані та скріплені печаткою за підписом керівника підприємства. Записи в касовій книзі здійснюються у 2-х примірниках (через копіювальні листи) одразу ж після отримання або видачі готівки з каси. Наприкінці кожного робочого дня касир підводить підсумки операцій за день, виводить залишок готівки на кінець дня (наступне число) та передає в бухгалтерію звіт касира (відривний лист Касової книги) для контролю правильності здійснених операцій. В бухгалтерії на основі звітів касира заповнюється Журнал 1 і Відомість 1.1, в яких рух готівки відображається за відповідними рахунками. По закінченню місяця виводиться сальдо (залишок) готівки в касі на кінець останнього числа місяця, або на перше число наступного місяця. Всі касові документи за місяць перевіряються головним бухгалтером, підшиваються і зберігаються на підприємстві.

Основні касові операції наведено в табл. 2.2.

Основні бухгалтерські проводки з обліку готівки в касі підприємства

1Отримано готівку в касу із банку (для виплати з/п, авансу на відрядження, на господарські потреби) Д 301 К 311

2Отримано готівку в касу від покупців за реалізовану продукцію, матеріали та основні засоби Д 301 К 361, 377

3Отримано готівку в касу, як внесок засновника до статутного капіталу Д 301 К 40,46

4Отримано готівку в касу від підзвітної особи Д 301 К 372

5Здано з каси в банк суму невиплаченої заробітної плати Д 311 К 301

6Оплачено з каси готівкою постачальнику за придбані матеріальні цінності Д 631 К 301

7Оплачено з каси готівкою транспортні послуги транспортному підприємству Д 685 К 301

8Видана з каси заробітна плата Д 661 К 301

9Видано з каси аванс на відрядження Д 372 К 301

10Виплачено з каси сума нарахованих дивідендів засновникам Д 671 К 301

5 Юридичні і фізичні особи мають право відкривати такі рахунки за своїм вибором: поточний, акредитив, валютний, депозитний, картковий, кредитний, тимчасовий та використовувати у розрахунках грошові і розрахункові чекові книжки. Порядок ведення банківських операцій регламентовано Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Поточний рахунок – це рахунок, який відкривається підприємством у обраному банку для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунків і операцій в національній і іноземній валюті.

Акредитив – рахунок, на який перераховуються грошові кошти з поточного рахунку та з якого банк самостійно за дорученням свого клієнта виконує платіж третій особі за товари, роботи, послуги, при надходженні в банк відповідних документів на відвантаження товарів, виконання робіт і наданні послуг.

Валютний рахунок – рахунок, який відкривається для зберігання коштів в іноземній валюті.

Депозитний рахунок – рахунок, на який перераховуються грошові кошти з поточного рахунку як позика для банку. За використання таких коштів банк сплачує підприємству відсотки, обумовлені депозитною угодою.

Картковий – банківський рахунок, на якому проводяться операції з платіжними картками.

Кредитний рахунок відкривається при виділенні підприємству кредитних ресурсів (позики).

Тимчасовий рахунок відкривається для зарахування коштів з метою формування статутного капіталу підприємства, що створюється.

Для відкриття поточного рахунку та його обслуговування (перерахування грошових коштів і зарахування їх на рахунок, видача зарплати, здача виручки на поточний рахунок з каси) укладається договір та подаються в обслуговуючий банк такі документи:

7. Заяву на відкриття рахунку встановленого зразка.

8. Свідоцтво по державну реєстрацію підприємства в органі державної виконавчої влади (нотаріально завірена копія).

9. Статут підприємства (нотаріально завірена копія).

10. Довідка про взяття на облік платника податків у податковій адміністрації (копія).

11. Картку із зразками підписів осіб, яким надано право підписувати розрахункові документи та печаткою підприємства (картка завірена нотаріально).

12. Довідка про реєстрацію в Пенсійному фонді України.

6 Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність (експорт, імпорт товарів, спільну діяльність, орендні операції тощо), підприємства України-резиденти використовують іноземну валюту як засіб платежу з іноземними партнерами (нерезидентами).

Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться в національній валюті України (гривні), при цьому він здійснюється щодо кожного виду валюти окремо (долари США, російські рублі, євро тощо).

Іноземна валюта перераховується в національну за курсом НБУ.

Для обліку операцій в іноземній валюті на рахунках у банку використовується субрахунок 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті», до якого на підприємствах, як правило, відкривають аналітичні рахунки (субрахунки другого порядку):

― 3121 «Валютний рахунок у країні»;

― 3122 «Валютний рахунок за кордоном»

― 3123 «Транзитний валютний рахунок».

Записи на субрахунку 312 здійснюються на підставі виписок банку з валютних рахунків, які, як правило, відображають операції у валюті й у гривнях.

Безумовно, що для відбиття операцій використовуються належними чином оформлені документи, а саме:

¨ технічна документація — паспорт на машини й устаткування, інструкції з монтажу;

¨ товарно-супроводжувальна документація — сертифікати якості, пакувальні листи, комплектувальні відомості;

¨ транспортно-експедиторська та страхова документація — залізничні накладні, коносаменти тощо;

¨ складська документація — приймальні акти порту, докові розписки про приймання товарів тощо;

¨ митна документація — вантажні митні декларації, довідки про сплату мита та митних зборів, податку на додану вартість;

¨ розрахункові документи — рахунки-фактури, розрахункові специфікації, векселі, платіжні доручення тощо.

Статті балансу, які формуються в результаті валютних операцій, перераховуються в гривні залежно від того, є ці статті монетарними чи немонетарними.

У П(С)БО 21 визначено, що монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (визначеній) сумі грошей чи їхніх еквівалентів.

Таким чином, до монетарних статей належать грошові кошти та їхні еквіваленти, дебіторська й кредиторська заборгованість, яка буде погашена грошовими коштами (або їхніми еквівалентами), і фінансові інвестиції.

До немонетарних належать інші статті. Це основні засоби, нематеріальні активи, запаси, дебіторська та кредиторська заборгованість за бартерними (товарообмінними) операціями або щодо яких здійснюється взаємозалік, сплачені й отримані аванси за матеріальні цінності, витрати та доходи майбутніх періодів, статті власного капіталу.

Згідно з П(С)БО 21 на кожну дату балансу:

¨ монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу;

¨ немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю й зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції;

¨ немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості.

При перерахунку внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця.

Згідно з П(С)БО 21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Визначення та відображення в обліку курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків і на дату балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів у іноземній валюті та інших монетарних статей операційної діяльності відображаються в складі інших операційних доходів або витрат з використанням, відповідно, субрахунків 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну та фінансову діяльність відображають у складі інших доходів або витрат з використанням, відповідно, субрахунків 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та 974 «Втрати від
неопераційних курсових різниць».

Курсові різниці, які виникають щодо фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України, відображаються у складі іншого додаткового капіталу згідно з п. 9 П(С)БО 21.

При відбитті курсових різниць з названих вище субрахунків кореспондують рахунки та субрахунки активів або зобов’язань.

У разі підвищення курсу за операціями, пов’язаними з активами, відображається дохід підприємства від курсових різниць, а при зменшенні — витрати.

У разі збільшення курсу за операціями, пов’язаними з зобов’язаннями, у підприємства виникають втрати, а при зменшенні — доходи.

Розглянемо облік валютних операцій і курсових різниць на прикладах.

Підприємство на 25 вересня мало залишок на субрахунку 312 — 6000 грн, або 1000 євро (курс НБУ — 6 грн за 1 євро).

На 30 вересня курс НБУ змінився і став 6,10 грн за 1 євро. Бух­галтерія відповідно до П(С)БО 21 відобразить залишок коштів на субрахунку 312 за курсом НБУ на дату балансу (на 30 вересня), тобто курсові різниці становитимуть 100 грн (1000 євро × (6.10 –
– 6.00)).

Курсові різниці будуть відображені як доходи підприємства від іншої операційної діяльності:

Д-т 312 «поточні рахунки в іноземній валюті»

К-т 714 «Дохід від операційної курсової різниці» на суму 100 грн.

На 25 вересня підприємство мало на субрахунку «Розрахунки з іноземними постачальниками» залишок у розмірі 5000 грн (1000 дол. США).

На 30 вересня курс НБУ змінився та став 5,20 грн за 1 дол. США. Кредиторська заборгованість буде погашена валютою. Бух­галтерія відповідно до П(С)БО 21 відображає курсові різниці на дату балансу в сумі 200 грн (1000 дол. США (5,20 – 5,00)) і оформлює як втрати від іншої операційної діяльності:

Д-т 945 «Втрати від операційної курсової різниці»

К-т 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» на суму 200 грн.

У результаті таких операцій (приклади 1, 2) на дату балансу на субрахунку 312 залишок буде 6100 грн, а на субрахунку 632 — 5200 грн.

Якби курс НБУ на 30 вересня щодо євро і доларів США змінився в протилежний бік, тоді залишки на субрахунках 312 і 632 на дату балансу зменшилися б.

Такий підхід до обліку курсових різниць застосовується і до субрахунків 302 «Каса в іноземній валюті» і 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» та інших рахунків (субрахунків, на яких відображується дебіторсько-кредиторська заборгованість в іноземній валюті, крім розрахунків з попередньої оплати та авансів (одержаних, перерахованих), відповідно субрахунки 681, 371.

Згідно з чинним законодавством підприємства, які одержали валютну виручку, зобов’язані продати не менше ніж 50 % від одержаної валютної суми на відповідному ринку.

25 вересня підприємство одержало виручку від продажу продукції покупцю-нерезиденту в розмірі 5000 дол. США за курсом НБУ 5 грн за 1 дол. Тобто на дату зарахування на транзитний валютний рахунок сума виручки в екваленті становила 25 000 грн. (5000 дол. США × 5.00 грн). Обов’язковому продажу підлягають 2500 дол. США, які у той же день були перераховані з цією метою. У сумі 2500 дол. США за курсом НБУ — 12 500 грн. Курс продажу становив 5,25 грн за
1 дол. США.

У бухгалтерському обліку операції з продажу валюти будуть відображені так, як це показано в табл. 2.9.

Д-т К-т

1 Зараховано виручку на транзитний валютний рахунок (5000 дол. США за курсом НБУ 5 грн за 1 дол. США) — 25 000 грн 3123 362 25 000

2 Перераховано вповноваженому банку 50 % валютної виручки для продажу (2500 дол. США за курсом 5,00 грн за 1 дол. США) 334 3123 12 500

3 Перераховано (зараховано) на поточний валютний рахунок залишки валюти на транзитному рахунку (після обов’язкового продажу) 3121 3123 12 500

№ Зміст операції Кореспонденція

рахунків Сума, грн

Д-т К-т

4 Відображається курсова різниця між курсом НБУ на день перерахування валюти для продажу та курсом на день продажу (5.15 грн за 1 дол. США) — 2500 дол. США × (5,15 –

– 5,00) = 375 грн 334 714 375

5 Уповноважений банк самостійно вираховує комісійну винагороду банку за послуги з продажу (умовно — 75 грн) 377 711 75

6 Списано суму комісійної винагороди банку на витрати 942 377 75

7 Відображено в гривнях суму виручкиодержаної від продажу валюти, яка зарахована на поточний (гривневий)рахунок підприємства (курс продажу 5,25 грн за 1 дол. США (2500 × 5,25 – 75 грн)) 311 711 13 050

8 Списується вартість реалізованої валюти (12 500 + 375) 942 334 12 875

9 Списується дохід від реалізації валюти на фінансовий результат (13 050 + 75) 711 719 13 125

10 Списується собівартість реалізованої вартості на фінансовий результат (12 875 + 75) 791 945 12 950

Примітки

Якщо підприємство самостійно нараховує та перераховує вповноваженому банку комісійну винагороду, то операції відображаються через субрахунок 685:

1) нарахована комісійна винагорода уповноваженому банку — 75 грн; 942 685 75

2) перераховано комісійну винагороду банку; 685 311 75

3) зарахована виручка від реалізації валюти 311 711 13 125

Фінансовий результат однаковий.

Підприємство придбаває валютні кошти для здійснення господарських операцій (за їх відсутності на власних поточних рахунках) на валютному ринку. Підприємство несе витрати на придбання самої валюти і, крім того, комісійні винагороди вповноваженому банку та відрахування до Пенсійного фонду.

Підприємство купує 1000 дол. США за курсом НБУ 5,30 грн за 1 дол. США, ринковий курс купівлі — 5,40 грн за 1 дол. США. Для цього з поточного рахунка перераховано 5544 грн:

— 5400 грн — за 1000 дол. США за курсом 5,40 грн за 1 дол. США;

— 54 грн — 1 % до Пенсійного фонду від суми перерахованої для купівлі валюти;

— 100 грн — комісійна винагорода банку.

Валюта в сумі 1000 дол. США надійшла на валютний рахунок підприємства в банку.

Бухгалтерські операції відображені в табл. 2.10.

Д-т К-т

1 Перераховано гривні вповноваженому банку для придбання 1000 дол. США (5400 +

+ 54 + 100) 334 311 5554

2 Зараховано куплену валюту на валютний рахунок підприємства (1000 дол. США × × 5,30 грн) 3121 334 5300

3 Нараховано 1 % до Пенсійного фонду — 54 грн 92 651 54

4 Нараховано суму комісійної винагороди банку — 100 грн 92 685 100

5 Списано суму комісійної винагороди банку 685 334 100

6 Відображено суму нарахувань до Пенсійного фонду 651 334 54

7 Списано суму курсових різниць між ринковим курсом купівлі та за курсом НБУ 945 334 100

8 Списано на фінансовий результат різницю 791 345 100

Отже, якщо виникають різниці за операціями купівлі-продажу іноземної валюти між курсом НБУ і ринковим курсом, то мають місце інші операційні витрати (доходи), які не є курсовими різницями та повинні відображатися відповідно на субрахунках (949, 719) як інші операційні витрати (доходи).

7 З метою контролю за схоронністю готівки на підприємстві проводять інвентаризацію кас. Для проведення інвентаризації каси, що здійснюється згідно з Наказом керівника, призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає Акт про результати інвентаризації наявних коштів.

До початку інвентаризації всі МВО дають розписку про наявність зайвих коштів у касі.

Комісія перевіряє наявність коштів шляхом повного перерахування всіх готівкових коштів, що є в касі, цінних паперів, грошових документів, чекових книжок. Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальною особою. Один примірник Акту передається в бухгалтерію, другий – залишається у матеріально-відповідальної особи (МВО).

Результати інвентаризації відображаються такими бухгалтерськими проводками, табл. 2.3.

Основні бухгалтерські проводки з обліку результатів інвентаризації каси

1Виявлено надлишки готівки в касі в результаті інвентаризації Д 301 К 719

2Відображено податкове зобов’язання з ПДВ Д 719 К 641

3Відображено суму нестачі готівкових коштів в касі, яку не відшкодовує МВО Д 947 К 30

4Відображено суму нестачі готівкових коштів в касі, яка підлягає відшкодуванню винною особою Д 375 К 30

5Віднесено суму нестачі готівкових коштів МВО-ю Д 30 К 375

6Списаноно втрати від псування цінностей на фінансовий результат операційної діяльності Д 791 К 947

7Списано одержані доходи в результаті інвентаризації на фінансовий результат операційної діяльності Д 719 К 791

За порушення касової дисципліни встановлені штрафні санкції за указом №436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06ю1995р.

Вид порушення Розмір санкцій

Перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі Двократний розмір сум виявленої понадлімітної готівки за кожний і день

Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування в касах готівки П'ятикратний розмір неоприбуткованої суми

Перевищення строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів 25% виданих під звіт сум

Проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів У розмірі сплачених коштів

Усі санкції застосовують саме до підприємства, а не до його працівників.

8 Акредитивна форма розрахунків застосовується по договору між постачальниками та покупцями.

Акредитив - це грошове зобов'язання банка, яке видається ним за дорученням клієнта. Банк відкриває акредитив та здійснює платежі постачальникам при наданні документів, обумовлених в акредитивному договорі. Строк дії та порядок розрахунків по акредитивам встановлюється між платником та постачальником.

Акредитив - форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням клієнта (заявник акредити ва)повинен:

- здійснити платіж третій особі (бенефіциару) за товари, роботи, послуги;

- надати повноваження іншому (виконуючому)банку виконати цей платіж.

Умови та проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються в договорі між постачальником та покупцем акредитива.

Банк-емітент (банк платника, який відкриває акредитив своєму постачальнику) може відкрити такі види акредитиву:

- покритий - акредитив, при якому для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітента або виконуючому банку.

- непокритий - акредитив, по якому сплата у випадку тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

- відзивний - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без узгодження з бенефіциаром (постачальником) (при неотриманні умов договору).

- безвідзивний - акредитив, який може бути змінений чи анульований тільки за згодою бенефіциара,н; користь якого він був відкритий.

Акредитив призначений для розрахунків тільки з одним бенефіциаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає в банк-емітент заяву, де слід вказати:

- назву заявника і бенефіціара та їх ідентифікаційні коди.

- назва банка-емітента і банка, виконуючого акредитив.

- вид акредитива.

- строк дії акредитива.

- сума акредитива.

- дату і номер договору, в якому передбачається відкриття акредитиву.

- умови акредитиву (види товарів, що оплачуються, розрахункові, порядок сплати цих документів).

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем в межах 15 днів від дня відкриття і може бути пролонгований ще на 10 днів. Акредитив може закриватись за ініціативою заявника або банком-емітентом.

1..Відкриття акредитива: Дт 313 - КтЗП.60;

2..На суму оплати постачальнику згідно рахунку: Дт 63 - Кт 313;

3..По закінченню строку акредитива залишок коштів зачисляється на поточний рахунок:

Дт 311 - Кт 313.

Синтетичний облік ведуть в ж/о № 3., або в журналі 1 та відомості 1.2

9 Чек - це письмове розпорядження чекодавця банку, який веде його рахунок, сплатити чекодавцю зазначену у чеку суму грошових коштів. В Україні нині чеки використовують юридичні особи при розрахунках між собою (табл. 2.17). Розрахунки чеками між фізичними особами не здійснюються.

Бланки чеків брошуруються в окремі чекові книжки, які банки видають своїм клієнтам за їхніми заявами.

Розрізняють чекові книжки двох видів: лімітовані й нелімітовані. Основна різниця між &ими полягає в тому, що джерелом лімітованих чекових книжок є лімітований

чековий рахунок, відкритий клієнтом у банку, на який зараховуються грошові кошти з розрахункового (поточного) рахунка, відкритого у цьому ж банку клієнтом. Джерелом нелімітованих чекових книжок є позикові рахунки, на яких ведеться облік виданих клієнтові кредитів. Чекові книжки поділяються на розрахункові та грошові. Розрахункові використовуються суб'єктами підприємницької діяльності у розрахунках з контрагентами при здійсненні господарських операцій, тобто обслуговують безготівковий обіг. За допомогою грошових чеків одержують готівкові кошти для своїх потреб, тобто ці документи використовуються у готівковому обігу.

Ощадні сертифікати (ОС) - це письмове свідоцтво банка про депонування грошових коштів, яке посвічує право вкладника на отримання після встановленого періоду процентів по ньому.

ОС видаються термінові (під певний домовлений процент на певний строк) та до вимоги, - іменні на пред'явника.

Іменні ОС не обертаються і іншим особам не продаються.

Дохід по ОС виплачується при наданні їх для оплати в банк, який випустив їх. (у разі, якщо власник ОС вимагає повернення депонованих коштів за терміновим сертифікатом у раніше зумовленого в ньому строку, та йому виплачується занижений відсоток, рівень якого визначається на домовлених умовах при внесенні депозиту.

Синтетичний облік ос ведеться на балансовому рахунку 331.

1. Придбання ОС: Дт 331 - Кт 311

2. Отримання доходу по ОС: Дт 311 - Кт 733

3. Відшкодування вартості ОС: ДтЗП - Кт

Дата добавления: 2015-10-28