Методика виконання індивідуальних завдань

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Затверджую

Проректор з навчальної

та методичної роботи

М.М. Касьяненко

«­­­­­____»_________2012 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДO ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

З КУРСУ «ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС»

для підготовки фахівців за ОКР магістр

галузь знань _______________________

спеціальність ______________________

Ірпінь 2012

Методичні вказівки складені на основі робочої навчальної програми курсу «Вища освіта України і Болонський процес», затвердженої у _____ році.

Автор ___________ Л.О. Тимченко

к.ю.н., доцент

Рецензент ___________ Н.М. Тарапатова

к.ю.н, доцент

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри міжнародного права

Протокол № _____ від «_____»____________ 2012 р.

Заступник завідувача кафедри __________ О.А. Павлюх

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри вченої ради юридичного

факультету, протокол № _____ від «_____»____________ 2012 р.

Голова вченої ради факультету ___________ М.О. Мацелик

Завідувач

навчально-методичного відділу __________ О.О. Бойко-Слобожан

Структура та зміст методичних вказівок

Вступ ………………………………………………………………………..…4

1. Методика виконання індивідуальних завдань ………………………..…6

2. Варіанти індивідуальних завдань.…………………………………….…10

Оформлення індивідуальних завдань …………………………………...12

Захист індивідуальних завдань ………………………………………….14

Критерії оцінювання індивідуальних завдань …………………….……15

6. Рекомендована література ……………………………………….………18

7. Додаток 1. Національна рамка кваліфікацій …………………………...20

8. Додаток 2. Бухарестське комюніке «Використання нашого потенціалу з найбільшою користю: консолідація Європейського простору вищої освіти» ………………………………………………………………….....27

9. Додаток 3. Зразок професіограми………………….. ……….……….…39

10. Додаток 4. Анотація курсу «Міжнародне податкове право» ……..…..44

11. Додаток 5. Титульний аркуш індивідуальної роботи …………………45

ВСТУП

На початку ХХI ст. пострадянське суспільство опинилося на розпутті: з одного боку, в конституціях нових незалежних держав чітко виписана ідея створення демократичної, соціальної, правової держави, та світські цілі вже втратили соціальну значимість. З іншого боку, в силу стрімкості процесу переходу до нової форми соціальної організації суспільство продемонструвало свою неготовність сприйняти систему цінностей, яка є притаманною демократичним державам. Негармонійним виявився зв'язок «правова культура» – «освіта» – «права людини». Схоластична система освіти соціалістичного суспільства кардинально відрізняється від креативної системи сьогодення. Концепція радянської освіти не була орієнованою на формування творчої, ініціативної, критично налаштованої особистості. В контексті формування Єдиного простору вищої освіти (Болонський процес) в українського суспільства з’явилася можливість переосмислити власну освітню доктрину; удосконалити законодавство у сфері освіти; розробити нову стратегію національної системи кваліфікації та професійні стандарти, стандарти вищої і професійно-технічної освіти, програми підготовки фахівців з галузей знань. У цьому зв’язку нагальною є потреба розробки (формування) загального уявлення про особливості конкретної професії, яке розкриває специфіку професійної діяльності та вимог, необхідних для успішного виконання завдань, тобто професіограми.

Термін «професіограма» походить від латинського слова profiteo (оголошує своєю справою) та грецького gramma (риска, написання) і в буквальному сенсі означає – перелік і опис загальнотрудових і спеціальних знань, навичок, умінь, необхідних для успішного виконання певного виду професійної діяльності[1]. Основними практичними цілями розробки професіограми є професійна орієнтація особистості та створення Державного стандарту вищої освіти. Типова професіограма відповідає на такі запитання:

– В чому сутність даної професії?

– Чим саме повинен займатися співробітник?

– Якими повинні бути умови праці співробітника?

– Які вимоги висуваються до рівня підготовки співробітника?

– Які здібності необхідні для успішного оволодіння даною професією?

– На які заробітки може розраховувати співробітник?

– Якими є можливості для кар’єрного росту співробітника?

Виходячи з того, що проблеми із зайнятістю молодого фахівця обумовлені неузгодженістю попиту і пропозиції на ринку праці, а також відставанням випуску фахівців по відношенню до потреб підприємств у персоналі, Державний стандарт вищої освіти України повинен мати прогностичний характер. З цієї мети наукова громадськість намагається через призму потреб та вимог практичної сфери скоригувати навчальні плани підготовки фахівців з вищою освітою. Логічно залучити до такої роботи студентів старших курсів вищих навчальних закладів, які в рамках курсу «Вища освіта України і Болонський процес» отримують уявлення про нову парадигму сучасної освіти, про стан розвитку вітчизняної та зарубіжної вищої школи; вивчають основи європейської освітньої інтеграції; мають досвід практичної діяльності та тримають в активній пам’яті інформацію щодо прогалин у навчальних планах і програмах. Будучи впевненими в тому, що опанування науковим інструментарієм курсу пов’язано не лише з осмисленням основних термінів, фактів, концепцій, подій Болонського процесу (відтворювання інформації), а і з виробкою ціннісних суджень та практичних рекомендацій щодо консолідації Європейського простору вищої освіти, автори курсу вважають за потрібне залучити студентів до роботи щодо підготовки професіограми фахівця (бакалавра, магістра) зі спеціальностей. Такий від робіт гармонійно вписується в програму курсу «Вища освіта України і Болонський процес» і відноситься до категорії індивідуальних робіт, які організуються та виконуються під керівництвом викладача у визначеному обсязі годин для кожної академічної групи окремо.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Виходячи з того, що самостійна робота студентів (зокрема, виконання індивідуальних завдань) має на меті закріпити теоретичні знання і отримати навички практичної роботи, процес написання професіограми пов'язаний, по-перше, з усвідомленням процесів реформування системи вищої освіти України; по-друге, з аналітичною роботою навколо емпіричного матеріалу (результати опитування роботодавців); по-третє, з синтезуючою роботою щодо укладення списку нормативних дисциплін та дисциплін варіативного блоку, які на думку роботодавців та самих студентів, необхідно включити у навчальні плани підготовки фахівців (бакалаврів і магістрів); вчетверте, з написанням анотації однієї з дисциплін, яка була запропонована в списку нормативних дисциплін або дисциплін варіативного блоку.

Для того, щоб усвідомити зміст процесів реформування системи вищої освіти України необхідно:

· проаналізувати навчальний план підготовки фахівця галузі знань з напряму підготовки та конкретної спеціальності;

· вивчити досвід вітчизняних та іноземних вузів щодо проектування структури подібної спеціальності;

· ознайомитися із стандартами ЄС із різних професій;

· вивчити динаміку процесів глобалізації професії.

Опитування роботодавців може бути здійснено таким чином: на першому етапі студент розробляє теоретичну концепцію опитування (опис об’єкта, предмета, завдань дослідження, визначення вибірки (тобто сегменту роботодавців, яких необхідно опитати) та його програму. На другому етапі формулюються індикатори опитування (конкретні запитання), формується та тиражується анкета. На третьому етапі проводиться обробка інформації. На четвертому етапі отримані результати підсумовуються (синтезуються) і на їх основі складаються підсумкові документи – аналітичні довідки або звіти, які узагальнюють інформацію, представлену у вигляді діаграм, таблиць або схем. Під час проведення опитування варто пам’ятати, що вибірка повинна бути репрезентативною, тобто респондентів повинно бути небагато, але вони повинні представляти інтереси різних категорій роботодавців. Прикладом ефективного проведення соціального опитування щодо якості підготовки молодих фахівців є дослідження фахівців Науково-дослідницького центру прикладної соціології “Соціоплюс”. Науковці опитали роботодавців, які запросили на роботу випускників НТУУ “КПІ”[2]. Такий моніторинг є своєрідним інструментом забезпечення найбільш тісного діалогу між університетом та підприємством, надає можливість в короткі терміни переглянути навчальні плани та програми з тієї чи іншої спеціальності.

Автори опитування склали діаграму універсальних професійних якостей випускника, дослідили рівень відповідності знань випускника НТУУ «КПІ» сучасному реальному стану виробництва та бізнесу; проаналізували недоліки в роботі молодих фахівців.

Наведений приклад пропонується студентам для орієнтації в можливостях оформлення результатів дослідження. Питання для опитування варто сформулювати відповідно до змісту професійних якостей фахівця (домінуючого засобу мислення; галузі базових знань і їх рівня; професійної галузі) та особистих якостей фахівця (міжособистісні якості; домінуючий інтерес; додатковий інтерес; умови праці; якості, які перешкоджають ефективності професійної діяльності).

На підставі проведених досліджень та керуючись власним досвідом, студент складає список нормативних дисциплін та дисциплін варіативного блоку, які на думку роботодавців та самих студентів, необхідно включити у навчальні плани підготовки фахівців (бакалаврів і магістрів).

Написання анотації однієї з дисциплін, яка була запропонована в списку нормативних дисциплін та дисциплін варіативного блоку виконується у такій послідовності: формулюється мета та завдання курсу, його предмет та зміст (див. Додаток № 4).

Враховуюче те, що кожен студент групи отримує власне завдання, вважається, що виконання його буде здійснюватися самостійно, творчо, без відтворення чужих концепцій та висновків (без плагіату). В протилежному випадку робота не буде оцінюватися.

Дата добавления: 2015-10-24