Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації

Періодизація світового розвитку

І. 1914 – 1918 рр. – Перша світова війна. У світі відбулися зміни в розстановці сил. У результаті економічних і військово-політичних суперечностей між двома ворогуючими блоками – Антантою і Троїстим союзом у війну було втягнуто 34 держави. Підсумком війни став розпад імперій: Німецької, Російської, Австро-Угорської, Османської.

ІІ. 1918 – 1923 рр. – Повоєнна нестабільність. У цей час зміцнилися позиції США. У Росії до влади прийшли більшовики. У Німеччині, Угорщині, Фінляндії відбулися революції. Активний антиколоніальний рух послабив позиції Великої Британії та Франції. У 1920 – 1921 рр. відбувалася економічна криза, що призвела до падіння рівня життя населення, а також активізації крайніх правих сил у деяких країнах (Італія).

ІІІ. 1924 – 1929 рр. – Період економічної стабілізації. Спад революційного руху; економічне піднесення; послаблення зовнішньополітичних суперечностей між державами. Політична стабілізація стала можливою в результаті підписання договорів про кордони Німеччини, Польщі, Чехословаччини; реалізації планів Дауеса і Юнга (було вирішене питання німецьких репарацій). Економічне піднесення; модернізація виробництва, використання нових технологій і форм організації праці; зменшення втручання держави в економіку. Економічне піднесення спричинило встановлення політичної стабільності.

ІV. 1929 – 1933 рр. – Період „Великої депресії”. Короткий період відносної економічної стабільності та благополуччя змінився на осінь 1929 р. кризою. сама криза не була чимось незвичайним. Раніше кризи траплялись приблизно кожні десять років. Але криза, яка розпочалась у 1929 р., виявилась у багатьох відношеннях єдиною свого роду за глибиною впливу та масштабами поширення. Причиною кризи стало надвиробництво товарів за умов вузькості внутрішнього ринку і відносно низької купівельної спроможності населення. Криза спричинила банкрутство величезної кількості підприємств, скорочення промислового виробництва приблизно на 38%, зростання безробіття (понад 30 млн. чоловік), різке зниження рівня життя.

V. 1933 – 1939 рр. – Період назрівання Другої світової війни. Значно посилилось протистояння демократії і фашизму. Серед країн, незадоволених результатами Першої світової війни починається боротьба за переділ світу. Різні країни шукали вихід з кризи по-різному. Одні (США, Велика Британія, Канада) провели ліберальні реформи в інтересах широких верств населення,

Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації

Промисловий переворот та індустріалізація - явища, в принципі, одно­планові, але не тотожні. Промисловий переворот становив собою перехід від мануфактури до фабрично-заводської системи машинного виробниц­тва. Звичайно він зводився до витіснення машинною індустрією поперед­ніх форм виробництва і вважався завершеним, коли фабрично-заводська промисловість ставала домінуючою у більшості галузей промисловості.

До початку промислової революції країни світу відрізнялися одна від одної політичним устроєм, соціальною структурою, духовними цінностями тощо. В економіці особливої різниці між ними не було, оскільки основою всіх форм виробництва в аграрному суспільстві були примітивна техніка і технології. З переходом до машинної індустрії справи різко змінилися. Ре­зультати промислового перевороту мали непересічні наслідки для долі провідних країн світу, значно прискоривши їх соціально-економічний, а, врешті, і політико-правовий розвиток.

Так, Англія, що першою стала на шлях промислового перевороту, в се­редині ХІХ ст. посіла провідне становище у світовому господарстві, ви­робляючи понад половину всієї промислової продукції світу. Згодом у країні було сформовано індустріальну структуру господарства і Велика Британія першою в Європі перетворилась із аграрної на індустріальну державу.

Характерні ознаки індустріального суспільства:

1) створення індустріальної системи господарства на основі машинного виробництва;

2) прискорення процесів урбанізації, пролетаризації, соціального розшарування суспільства;

3) концентрація виробництва і капіталу, створення монополій;

4) злиття банківського капіталу з промисловим, виникнення фінансової олігархії;

5) вивезення капіталу;

6) утворення міжнародних монополістичних союзів;

7) широке використання досягнень науково-технічного прогресу;

8) зростання ролі держави і поява методів державно-монополістичного регулювання;

9) парламентський устрій, втілення принципу розподілу влади;

10) зміна психології людини і світоглядних цінностей в дусі підприємництва.

Дата добавления: 2015-10-24