РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналітичної хімії

1.1. Деякі окислювально-відновні реакції супроводжуються перебігом побічних індукованих (спряжених) реакцій, в яких одна реакція перебігає самовільно, а друга тільки при проходженні першої. Яку назву має речовина, яка приймає участь в обох реакціях?

A. Індикатор

B. Індуктор

C. Акцептор

D. Каталізатор

E. Актор

1.2. Чутливість аналітичних реакцій визначає можливість виявлення речовин у розчині. Чутливість реакції характеризують усі перелічені нижче величини крім:

A. Мінімальний об’єм реагенту

B. Гранична концентрація

C. Граничне розведення

D. Границя виявлення

E. Мінімальний об’єм

1.3. Якісний аналіз неорганічних сполук дозволяє встановити:

A. Склад як індивідуальних неорганічних сполук, так і їх сумішей

B. Склад індивідуальних неорганічних сполук

C. Склад сумішей

D. Кількісні співвідношення хімічних сполук

E. Кількість атомів певного виду в даній сполуці

1.4. При виконанні якісного аналізу потрібна визначена маса проби. Який з методів дозволяє проаналізувати пробу масою від 0,01 до 0,001 г речовини:

A. Напівмакроаналіз

B. Макроаналіз

C. Мікроаналіз

D. Мікрокристалоскопічний метод

E. Ультрамікрометод

1.5. В аналізі широко застосовують буферні розчини для:

A. Підтримування сталим певного значення рН середовища

B. Забарвлення розчинів

C. Утворення комплексних сполук

D. Досягнення повноти осадження аналітичної групи катіонів

E. Зміни рН середовища

1.6. В дробовому ході аналізу іони різних аналітичних груп виявляють:

A. При строгій послідовності операцій з виявлення

B. В окремих порціях розчину в будь-якій послідовності

C. Після розділення іонів на аналітичні групи

D. Із окремих порцій досліджуваного розчину після попереднього розділення іонів на аналітичні групи

Е. За зміною забарвлення окремих порцій розчинупісля додавання групового реагенту відповідної аналітичної групи

1.7. В насиченому розчині стронцій фосфату рівноважні концентрації іонів Sr²⁺ i PO₄^3- зв’язані з реальним добутком розчинності цієї солі співвідношенням:

A. [Sr²⁺ ]³[PO₄^3-]² = ДР

B. [Sr²⁺ ]³[PO₄^3-] = ДР

C. [Sr²⁺ ]²[PO₄^3-]² = ДР

D. [Sr²⁺ ]³[PO₄^3-] = ДР

E. [Sr²⁺ ][PO₄^3-]² = ДР

1.8. На розчинність важкорозчинних солей, утворених катіонами металів, які легко утворюють аміакати найбільший вплив має:

A. Концентрація амідів

B. Концентрація іонів амонію

C. Концентрація амінів

D. Концентрація іонів гідрогену

E. Концентрація молекул аміаку

1.9. Знайти правильне продовження речення: “Додавання натрій ацетату до розчину ацетатної кислоти...”.

A. Викликає зменшення ступеня іонізації кислоти

B. Викликає збільшення ступеня іонізації кислоти

C. Викликає збільшення ступеня іонізації кислоти

D. Призводить до зростання ступеня іонізації солі

E. Призводить до зменшення ступеня іонізації солі

1.10. Під дією електролітів, що містять однойменний іон з молекулами речовин, які випадають у осад, відбувається зменшення розчинності цих речовин. Вкажіть, як називається таке явище:

A. Солевим ефектом

B. Всолюванням

C. Екстракцією

D. Висолюванням

E. Фракційним осадженням

1.11. Розчинники, які використовують в аналітичній хімії, класифікують за їх здатністю приєднувати або відщеплювати протони. Вкажіть, до яких розчинників відносяться спирти:

A. Протогенні

B. Амфіпротні

C. Протофільні

D. Апротонні

E. Протогені і амфіпротні

1.12. При проведенні контролю якості лікарських засобів застосовуються аналітичні реакції. Хімічна реакція може бути використана як аналітична у тому випадку, коли вона проходить:

A. Із видимими змінами у реакційній системі

B. З виділенням тепла

C. Із утворенням гетерофази

D. Швидко

E. Повільно

1.13. Аналіз складних сумішей сполук/іонів може проводитися двома шляхами, які мають певні особливості – систематичним та дробним методами. Виявлення досліджуваних сполук/іонів за допомогою дробного методу аналізу вимагає виконання наступних аналітичних операцій:

A. Застосування маскуючого реактиву

B. Концентрування досліджуваного розчину

C. Застосування групового реактиву

D. Застосування високочутливого реактиву

E. Використання специфічного реактиву

1.14. Усі хімічні процеси характеризуються певними константами, які пов’язані із природою реагуючих речовин. Характеристикою термодинамічного стану системи осад – насичений розчин є:

A. Іонна силу розчину

B. Іонний добуток

C. Константа стійкості

D. Добуток розчинності

E. Константа дисоціації

1.15. При проведенні окисно-відновної реакції потрібно знати, яка із реагуючих речовин буде відновником, а яка – окисником. Напрямок проходження оксидаційно - відновної реакції визначається:

A. Різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції

B. Величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції

C. Величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно - відновної реакції

D. Величиною водневого показника системи

E. Температурою системи

1.16. Будь-який рівноважний процес характеризується певними кількісними показниками. В аналізі та при виробництві ліків широко застосовується рівноважна екстракція. Кількісною характеристикою процесу екстракції є:

A. Константа іонізації

B. Константа розподілу

C. Константа солюбілізації

D. Константа гідролізу

E. Константа стійкості

1.17. В ході систематичного аналізу складних сумішей проводиться розділення компонентів суміші на групи. Поділ іонів (катіонів/аніонів) на аналітичні групи проводиться відповідно до:

A. Хімічних властивостей їх сполук із певними реактивами

B. Положення елементів у періодичній системі

C. Розчинності їх сполук у воді

D. Оксидаційно-відновних властивостей цих іонів

E. Фізичних властивостей їх сполук

1.18. Згідно теорії електролітичної дисоціації усі електроліти поділяються на сильні та слабкі. Слабким електролітом називається хімічна сполука, яка має:

A. Низьке значення оптичної густини

B. Низький ступінь окислення

C. Малу величину константи нестійкості

D. Малу константу іонізації

E. Незначний добуток розчинності

1.19. Як називаються реакції і реагенти, які дають можливість визначити даний іон в присутності інших:

A. Загальні B. Вибіркові C. Групові D. Специфічні

Е. Характерні

1.20. Вам необхідно приготувати аміачний буферний розчин. Для цього до водного розчину амоніаку необхідно додати розчин:

A. Сульфату натрію

B. Хлориду калію

C. Хлоридної кислоти

D. Хлориду амонію

E. Сульфатної кислоти

1.21. Вам необхідно приготувати фосфатний буферний розчин. Для цього до водного розчину дигідрофосфату калію необхідно додати розчин:

A. Сульфату калію

B. Хлориду калію

C. Гідроксиду калію

D. Гідрофосфату калію

E. Гідрокарбонату калію

1.22. При виборі окисно-відновної реакції для потреб аналізу треба передбачити повноту та напрямок проходження цієї оксидаційно - відновної реакції. Встановити ці показники можна за:

А. Величиною водневого показника системи

В. Величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції

С. Величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно - відновної реакції

D. Різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції

Е. Все вище перераховане

1.23. Досліджувана суміш містить аніони в еквімолярних кількостях: хлорид, бромід, йодид. Послідовність утворення осадів при аргентометричному титруванні буде визначатися:

А. Концентрацією індикатора

В. Вибором способу титрування – прямим чи зворотнім

С. Константою гідролізу нітрату срібла

D. Добутком розчинності утворюваних галогенідів срібла

Е. Концентрацією титранта

1.24. Лікарський препарат містить кобальту (ІІІ) хлорид. Для визначення кобальту (ІІІ) хлориду у препараті додали надлишок амонію гідроксиду. Вкажіть комплексоутворювач та його заряд у комплексній солі хлориду гексаамінокобальту.

A. Кобальт, заряд +2 B. Кобальт, заряд +3 C. Хлор, заряд – 1 D. Аміак, заряд 0

Е. Кобальт, заряд 0

1.25. При проведенні аналітичних реакцій широко застосовуються буферні суміші. У якому випадку буферна ємність розчину є максимальною?

A. При додаванні 100 мл 1 М розчину сильної кислоти B. При молярному співвідношенні компонентів буферної суміші 1: 10 C. При молярному співвідношенні компонентів буферної суміші 1: 1 D. При додаванні 100 мл 1 М розчину лугу

Е. При молярному співвідношенні компонентів буферної суміші 1: 5

1.26. Що слід додати до розчину натрію ацетату, щоб дістати буферну суміш:

A. Na₂CO₃ B. NaOH C. СН₃СООН D. NH₄OH

Е. СН₃СООNH₄

1.27. Кислотність середовища характе­ризується величиною водневого показника. Вкажіть величину рН 0,1М розчину НClO₄:

А. 2

В. 0

С. 4

D. 1

Е. 3

1.28. Розчин яких із наведених сумішей не є буферним?

А. NaOH + NaCI

В. CH₃COOH + CH₃COONa

С. NH₄CI + NH₃·H₂O

D. Na₂CO₃ + NaHCO₃

E. NaH₂PO₄ + Na₂HPO₄

1.29. Користуючись таблицею добутку розчинності, визначте, яким із реагентів можна повніше осадити іони срібла із розчину нітрату срібла?

А. Хроматом натрію

В. Сульфідом натрію

С. Оксалатом амонію

D. Сульфітом натрію

E. Сульфатом натрію

1.30. Розчинність осадів важкорозчинних електролітів зростає при:

А. При протіканні реакцій комплексоутворення.

В. При підкисленні розчинів і зростанні іонної сили розчину.

С. При пониженні концентрації однойменних з осадом іонів та зниженні іонної сили розчину.

D. Підвищенні іонної сили розчину і протіканні конкуруючих реакцій.

E. При дуже високих концентраціях сторонніх електролітів.

1.31. Чим характеризується міра здатності реагенту давати добре фіксований аналітичний ефект при взаємодії з шуканою речовиною?

А. Специфічністю реакції

В. Вибірністю реакції

С. Чутливістю реакції

D. Розбавленням

E. Причини, які подані в пунктах А і В

1.32. Що є мірою специфічності аналітичних реакцій?

А. Граничне співвідношення концентрацій іонів як тих, що визначаються, так і сторонніх

В. Гранична концентрація іона, який визначається

С. Граничні співвідношення концентрацій сторонніх іонів

D. Чутливість аналітичних реакції

E. Концентрація сторонніх іонів

1.33. Як називається прийом зв’язування іонів як тих, що визначаються, так і сторонніх?

А. Підвищенням вибірковості

В. Дробним порядком аналізу

С. Систематичним порядком аналізу

D. Підвищенням чутливості

E. Аналітичним “маскуванням”

1.34. Як називається співвідношення активної концентрації іонів до їх загальної аналітичної концентрації?

А. Іонною силою розчину

В. Активністю

С. Коефіцієнтом активності

D. Константою дисоціації

E. Ступенем дисоціації

1.35. Є два розчини алюмінію хлориду: 0,1 моль/л і 1 моль/л. В якомусь розчині глибше пройде гідроліз іонів алюмінію:

А. Гідроліз пройде з однаковою глибиною (ступенем).

В. Глибина протікання гідролізу не залежить від концентрації солі.

С. В розчині з концентрацією іонів алюмінію 0,1 моль/л.

D. Більш глибоко прогідролізують іони Al³⁺ в розчині з концентрацією Al³⁺ 1 моль/л.

E. Розчин алюмінію хлориду не гідролізує.

1.36. Щоб запобігти гідролізу сульфіту натрію до його розчину необхідно додати:

А. Кристалічного натрію сульфіту.

В. Невелику кількість розведеного розчину лугу.

С. Дистильовану воду, щоб зменшити початкову концентрацію солі.

D. Розчин натрію хлориду.

E. Підкислити розчин невеликою кількістю будь-якої мінеральної кислоти.

1.37. Будь-який рівноважний процес характеризується певними кількісними показниками. В аналізі та при виробництві ліків широко застосовується рівноважна екстракція. Кількісною характеристикою процесу екстракції є:

А. Константа солюбілізації

В. Константа іонізації

С. Константа розподілу

D. Константа гідролізу

E. Константа стійкості

Дата добавления: 2015-10-02