Структура та зміст дисципліни

Робоча програма навчальної дисципліни «Медицина невідкладних станів. Крок 3. Загальна лікарська підготовка. Анестезіологія та інтенсивна терапія» для вищих медичних закладів освіти України ІІІ - ІV рівнів акредитації складена для спеціальності “Лікувальна справа” 7.110101 напрямку підготовки 1101 “Медицина” у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками і освітньо-професійними програмами підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за № 239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”.

Вивчення анестезіології та інтенсивної терапії здійснюється впродовж 1 року навчання в інтернатурі.

Видом навчальної діяльності інтернів згідно з навчальним планом є лекції та практичні заняття в обсязі 22 годин, в організації яких значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани практичних занять забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу робочої програми.

Практичні клінічні заняття передбачають:

· огляд та дослідження хворих у відділенні інтенсивної терапії з обговоренням плану та тактики їх лікування;

· огляд та дослідження хворих, запланованих на операцію, робота в операційному залі;

· оволодіння спеціальними практичними навичками на фантомах та манекенах;

• практичне використання методів діагностики та інтенсивного лікування;
• вирішення клінічних ситуаційних задач та тестів.

2.1 Тематичний план лекцій

№	Тема	Кількість годин
	Геморагічний шок. Травматичний шок. Гіповолемічний шок. Анафілактичний шок, набряк Квінке.

Тематичний план практичних занять

№ заняття	Тема	Практ. заняття	Вид контролю
	Загальні питання реаніматології
Принципи надання невідкладної допомоги. Етичні та юридичні аспекти. Основні реанімаційні заходи (інтубація трахеї, пункція та катетеризація трахеї, конікотомія, трахеостомія, ШВЛ, непрямий та прямий масаж серця, дефібриляція серця, пункція серця, пункція та катетеризація центральних та периферичних вен). Особливості реанімації людей похилого віку.		оцінка
Невідкладна допомога при шоках
Геморагічний шок. Травматичний шок. Гіповолемічний шок. Анафілактичний шок, набряк Квінке.
Політравма.
Трансфузіологія.
Кровотечі і крововтрата.
Разом
	Невідкладні стани при патології органів системи дихання, травлення, сечовидільної системи, коматозних станах	оцінка
Коматозні стани.
Гостра асфіксія (в т.ч. сторонні тіла гортані, трахеї і повішання). Утоплення.
Гостра дихальна недостатність (в т.ч. астматичні стани, гострий стеноз, ларинготрахеїт, пневмоторакс).
Гостра печінкова недостатність.
Гостра ниркова недостатність.
Разом
	Невідкладна допомога при гострих отруєннях	оцінка
Гострі побутові отруєння. Гострі медикаментозні отруєння. Гострі професійні отруєння. Покуси, вжалення.
Невідкладна допомога при станах, викликаних уразливими факторами зовнішнього середовища.
Переохолодження та обмороження.	1
Електротравма.	1
Опіки термічні і хімічні. Гіпертермічний синдром. Тепловий удар.	2
Разом
Усього годин		зараховано

3 МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

3.1 ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ, ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ:

· манекен для серцево-легеневої реанімації – 2;

· муляж для назо- та оротрахеальної інтубації трахеї;

· муляж для відпрацювання потрійного прийому Сафара;

· муляж для серцево-легеневої реанімації;

· ларингоскоп;

· ларингеальна маска – 3;

· інтубаційна трубка;

· повітрявод;

· компакт-диск з навчальними фільмами: “Серцево-легенева та церебральна реанімація”, “Місцева анестезія”, “Пункція та катетеризація центральних вен”.

3.2 КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ІНТЕРНІВ

Поточна навчальна діяльність інтернів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача з інтернами.

Під час практичних занять застосовуються наступні методи визначення рівня підготовки інтернів:

1) комп’ютерні тести;

2) розв’язування клінічних ситуаційних задач;

3) оцінка і трактування клініко-лабораторних та інструментальних обстежень;

4) контроль практичних навичок;

5) усне опитування.

Оцінюється виконання практичних робіт, уміння аналізувати і інтерпретувати, робити обгрунтовані висновки, вирішувати ситуаційні задачі, робити біля ліжка хворого з постановкою попереднього діагнозу, призначенням лікування.

Під час практичних занять інтерну виставляються оцінки за чотирибальною традиційною шкалою: “5”, “4”, “3”, “2”.

Оцінка “5” (відмінно) заслуговує інтерн, який виявив всебічне, систематичне та глибоке знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, який засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, що рекомендується програмою.

Оцінка “4” (добре) заслуговує інтерн, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені в програмі завдання, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі.

Оцінка “3” (задовільно) заслуговує інтерн, який виявив знання навчально-програмного матеріалу в обсязі, що необхідний для подальшого навчання, справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, знайомий з основною літературою, що рекомендується програмою. Як правило, оцінка “3” виставляється інтернам, що допустили похибки у відповіді та іспиті та при виконанні завдань, але володіють необхідними знаннями для їх усунення під керівництвом викладача.

Оцінку “2” (незадовільно) ставлять за відповідь, в якій зміст програмного матеріалу не розкрито, наведені неправильні визначення термінів, формулювань, доз препаратів, неправильні відповіді на тестові запитання (менше 50%).

Зараховується вивчення навчальної дисципліни «Медицина невідкладних станів. Крок 3. Загальна лікарська підготовка. Анестезіологія та інтенсивна терапія» по завершенню вивчення всіх тем дисципліни інтернам, які відвідали лекцію та усі аудиторні навчальні заняття та були оцінені на кожному занятті на оцінку, не менш, як “3” (задовільно).

3.3 Перелік питань для пРОМІЖНого контролю З ДИСЦИПЛІНИ

1. Загальні питання реаніматології

1. Принципи надання невідкладної допомоги при термінальних станах. 2. Етичні та юридичні аспекти СЛЦР. Поняття про декортикацію, децеребрацію, смерть мозку. 3. Основні реанімаційні заходи (інтубація трахеї, пункція та катетеризація трахеї, конікотомія, трахеостомія, ШВЛ, непрямий та прямий масаж серця, дефібриляція серця, пункція серця, пункція та катетеризація центральних та периферичних вен). 4. Особливості реанімації людей похилого віку.

2. Невідкладна допомога при шоках

1. Геморагічний шок.
2. Травматичний шок.
3. Гіповолемічний шок.
4. Анафілактичний шок, набряк Квінке.
5. Політравма.
6. Трансфузіологія.
7. Кровотечі і крововтрата.

1. Невідкладні стани при патології органів системи дихання, травлення, сечовидільної системи, коматозних станах

1. Коматозні стани. Види порушень свідомості, оцінка глибини порушень свідомості. Принципи ІТ при коматозних станах різного походження.
2. Гостра асфіксія (в т.ч. сторонні тіла гортані, трахеї і повішання).
3. Утоплення. Реанімація та інтенсивна терапія при різних видах утоплення.
4. Гостра дихальна недостатність (в т.ч. астматичні стани, гострий стеноз, ларинготрахеїт, пневмоторакс). Оксигенотерапія: методи, показання, токсична дія кисню.
5. Гостра печінкова недостатність: причини виникнення, клінічні прояви, лабораторна діагностика, основні принципи лікування.
6. Гостра ниркова недостатність: причини виникнення, патогенез, диференціальна діагностика преренальної, ренальної та постренальної олігоурії та анурії. Основні принципи лікування. Показання до гемодіалізу.

1. Невідкладна допомога при гострих отруєннях

1. Гострі побутові отруєння. Основні принципи ІТ.
2. Гострі медикаментозні отруєння. Принципи антидотної терапії.
3. Гострі професійні отруєння.
4. Покуси, вжалення. Особливості невідкладної допомоги.

5. Невідкладна допомога при станах, викликаних уразливими факторами зовнішнього середовища 1. Переохолодження та обмороження. 2. Електротравма. 3. Опіки термічні і хімічні. 4. Гіпертермічний синдром. 5. Тепловий удар.

Дата добавления: 2015-10-02