Розповідь учителя

Уважне вивчення будь-якої тварини показує, що всі вони (як і рослини) складаються з мікроскопічних комірок організованого життя, які називають клітинами. Зазвичай розміри цих клітин не перевищують кількох мікронів (1 мкм = 10^{-6 м), а мембрани, які їх оточують, настільки тонкі, що побачити їх можна лише у найпотужніший світловий мікроскоп. Більшість тваринних організмів складаються з тисяч, а то й мільйонів клітин, які об’єднані у десятки й сотні чітко визначених типів. Тому самостійно, поза межами організму, частиною якого вони є, існувати клітини не можуть.}

За формою клітини тварин дуже різноманітні. Це обумовлено їхнім пристосуванням до виконання специфічних функцій у різних тканинах і органах. Форма клітин більш-менш постійна і характерна для кожного типу. Прикладом можуть слугувати епітеліальні або нервові клітини, одноклітинні тварини інфузорії. Деякі ж клітини, як, наприклад, клітина амеби, мають мінливу форму.

Розглянемо особливості будови клітини тваринного організму.

(Зображення клітини проектується на екран або використовується демонстраційна таблиця.)

Будова тваринної клітини:
1 — плазматична мембрана; 2 — мітохондрії; 3 — рибосоми; 4 — ядро; 5 — клітинний центр; 6 — ендоплазматична сітка; 7 — лізосоми; 8 — апарат Гольджі; 9 — цитоплазма.

В’язкий, зернистий внутрішній вміст клітини називається цитоплазмою.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, що таке цитоплазма. Які функції вона виконує?

У цитоплазму занурені всі клітинні органели. Цитоплазма весь час перебуває в русі, завдяки чому переміщуються органели та хімічні речовини клітин. У цитоплазмі відбувається безліч хімічних реакцій внутрішньоклітинного обміну речовин.

Ядро зазвичай займає центральну частину клітини й часто має округлу форму.

— Яку функцію виконувало ядро в рослинній клітині?

Це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.

Мітохондрії (від грец. мітос — нитка, хондріон — зернятко) — органели овальної або видовженої форми. У мітохондріях відбуваються хімічні реакції розщеплювання складних хімічних речовин на простіші за участю кисню. Цей процес називають внутрішнім диханням. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають «силовими станціями» клітини.

Ендоплазматична сітка (від грец. ендос — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину. Ними речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.

Апарат Гольджі (названий ім’ям італійського вченого, який описав цю органелу) — комплекс із канальців, порожнин, міхурців, утворених мембранами, який розташований поблизу ядра. У цю органелу надходять речовини з ендоплазматичної сітки й упаковуються у вигляді міхурців, оточених мембраною. У такому вигляді вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення. На мембранах апарату Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.

Лізосоми (від грец. лізис — розщеплювання, сома — тіло) являють собою міхурці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом. Цей вміст — хімічні речовини ферменти, здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись, утворюють травні вакуолі.

Рибосоми (від грец. рибос — потік, струмінь і сома — тіло) — дуже маленькі органели, які часто в клітині розташовані групами по декілька штук. За допомогою рибосом синтезуються білки.

Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. Він відіграє важливу роль під час поділу клітини. У рослинних клітинах клітинного центру немає.

У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді крапель і зерняток. Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху.

Дата добавления: 2015-10-02