Легенди

(Контрольно-довідкові відомості)

Склад легенди. Кожен документ в публікації супроводжується легендою, яка містить контрольно-довідкові відомості про документ пошукові дані (шифр), справжності вказівку на мову (для іншомовних документів), спосіб відтворення, відомості про особливості зовнішнього вигляду документа, в тому числі опис печаток, посилання на попередні публікації документа.

Пошукові дані. У пошукових даних вказується місцезнаходження джерела, за яким публікується текст документа:

А) для архівних документів вказується назва архіву (музею, бібліотеки і т п) і система шифрів, прийнята в ньому (номер або назва фонду, номера опису, справи листів).

При вказівці в легенді тільки номерів фондів їх повну назву у виданнях наукового типу приводиться в переліку цело використаних фондів, а при його відсутності-в Археографічному передмові.

При публікації документів, що зберігаються в іноземних архівах, в легенді вказується шифр, прийнятий в даному архіві.

Б) для документів і матеріалів, що публікуються по періодичним виданням, вказується назва друкованого органу та вихідні дані-місце, рік (для газет-дата) видання, номер і сторінки, а також інші особливості, наприклад випуск перший другий, екстрений московський, вечірній і т.п.

Якщо вказівка ​​на місце видання міститься в самому на назві видання (наприклад, "Московська правда") або наводиться в примітках з утримання або переліку використаних періодичних видань, то в легенді його можна опустити. Вказівка​​, чиїм органом є періодичне видання, дається в переліку використаних періодичних видань або примітках за змістом.

При публікації тексту документа по примірнику газети, що зберігається в архівній справі, крім даних газети вказується також і шифр справи, якщо це періодичне видання є рідкісним.

в) для документов, текст которых печатается по предшествующей публикации, в легенде указываются ее название, выходные данные и страницы, на которых расположен публикуемый текст.

г) для документов, публикуемых по микрокопиям, микрофильмам или фотокопиям, указываются поисковые данные этой копии и поисковые данные оригинала, включая зарубежные архивы.

д) для документов, публикуемых из частных собраний, в легенде указывается фамилия владельца собрания.

Справжність документа. У легенді вказується, чи є документ білових або чорновим автографом, оригіналом, відпусткою, завіреною копією, копією тощо При публікації копії слід, якщо це відомо, вказувати ступінь близькості до оригіналу: копія з копії, копія з завіреної копії і т. д.

При публікації друкарських, стеклографірованних, гектографірованних і тому подібних примірників документів справжність зазвичай не вказується.

Спосіб відтворення документів. Особливу увагу на спосіб відтворення звертається при публікації: 1) документів раннього періоду, коли відзначається характер листа рукописи (статут, напівустав, скоропис), 2) неофіційних документів, коли обов'язково зазначається автографічного рукописи, наявність авторських послід і правки на писарською рукописи або машинопису, 3) листівок і нелегальних видань. Спосіб відтворення вказується і в тому випадку, якщо він з'явився одним із засобів встановлення авторства або датування документа.

Зовнішні ознаки. Матеріал, формат і кількість аркушів, документів наявність печаток і водяних знаків, ступінь збереження вказуються, як правило, і виданнях наукового типу при публікації документів раннього періоду і неофіційних документів. При публікації інших документів вказуються тільки незвичайні зовнішні ознаки, наприклад незвичайний матеріал (пергамен, береста, тканина, шпалери і т. п.), або ті, які використовувалися для встановлення авторства та датування документа.

Опублікування документів. У виданнях наукового типу при неможливості вказати всі попередні публікації документа вказується перша або найбільш точна і повна публікація і ті наступні, які містять різночитання з опублікованими текстом.

У науково-популярних виданнях зазвичай вказується тільки перша публікація або найбільш відома і міцно увійшла в науковий обіг. При великій кількості раніше опублікованих документів цей факт обумовлюється в передмові.

Скорочена легенда. Легенда може бути скорочена за рахунок вказівки в Археографічному передмові повторюваних однорідних елементів (назва архіву, фонду - при публікації документів одного архіву або фонду, справжність, спосіб відтворення та ін.)

Склад легенди картографічного документа. Кожен картографічний документ у публікації супроводжується легендою, яка містить наступні відомості:

масштаб;

вказівка ​​на мову документа (для іншомовних документів);

кількість аркушів, розмір картографічного зображення та позначення ступеня зменшення (збільшення) при репродукуванні;

спосіб відтворення оригіналу (рукописні, видані);

справжність або копійность джерела (для рукописних документів);

спосіб видання: гравюра, літографія (для виданих);

орієнтування по сторонах світу (якщо вона відмінна від сучасної);

розмальовка;

матеріал, (відмінний від паперу);

пошукові дані (шифр) документа;

попередні публікації документа;

зовнішні особливості документа

Місце легенди. Легенда поміщається услід за текстом документа. У виданнях наукового типу легенда може бути поміщена після заголовка документа.

У виданнях творчих і біографічних матеріалів, а також у періодичній пресі та триваючі виданнях контрольно-довідкові відомості та вказівки на першу публікацію можуть міститися в передмові, у введенні до голів і в примітках в кінці томи або глави.

При опублікуванні документів на мові оригіналу з перекладом легенда поміщається після іншомовного тексту.

У легендах застосовуються як загальноприйняті, так і встановлені для даного видання скорочення.

Склад і місце легенди до графічних документів. Легенда до графічних документів складається з тих же елементів, що і легенда до текстових документів. В залежності від видання вона може наводитися у списку креслень (ілюстрацій) або міститися слідом за назвою документа.

Археографічної оформлення кінофотодокументів. Загальні положення.

Публікація кінофотодокументів супроводжується їх науковим описом, яке має забезпечити в повному обсязі необхідно наочне уявлення про об'єкт зйомки, досліджуваному подію або факт.

Публікація фотодокументи забезпечується наступними відомостями: назва документа (коротка анотація), дата, місце, автор, оригінальність, носій інформації, кольоровість, розмір оригіналу, масштаб зображення, ступінь повноти твори, пошукові дані, відомості про першу публікації. Відсутні елементи, встановлені археографом полягають в квадратні дужки і обумовлюються в підписі або текстуальних примітках із зазначенням джерел інформації. Невстановлені елементи також oговаріваются.

Опублікований кінокадр або ряд кінокадрів одного плану супроводжуються наступними інформаційно-довідковими даними: назва кінодокументи, назва кінотвору (обсяг, кількість частин, кольоровість), установа-творець, дата виробництва, місце зйомки, автори пошукові дані, відомості про публікації.

Публікація фотопортретів різних різновидів індивідуальних, групових, репортажних, постановочним вимагає, крім загальної характеристики змісту, обов'язкових відомостей про зображених осіб: ім'я, по батькові, прізвище, роки життя, професія, звання, посада, місце зйомки При публікації групових фотопортретів з великим числом учасників зйомки поряд з узагальненою характеристикою ("Делегати з'їзду (конференції, зльоту.)", "Слухачі курсів..." і т д.) даються конкретні відомості про видатних осіб - учасників зйомки або осіб, які мають безпосереднє відношення до теми видання.

Характеристика події в підписі до репортажному кінофотодокументів залежить від теми видання. У публікації, присвяченій більш широкої проблеми, ніж отражаемое на знімку подія, слід позначити проблему або історичний період, а потім конкретизувати відображена на кінофотодокументів подія.

Ступінь повноти наукового опису кінофотодокументів і порядок розміщення інформаційно-довідкових відомостей (безпосередньо поруч із зображенням, в примітках, у вступній статті, в додатках або вихідних даних видання) вирішується в залежності від способу видання з урахуванням його типу, виду та форми, а також від жанру та інших особливостей кінофотодокументів.

Археографічної оформлення кінофотодокументів в наукових виданнях. Наукові видання кінофотодокументів припускають наявність повної інформації про публікованих джерелах. При цьому відомості всієї сукупності виявлених джерел за темою видання, історія їх створення, аналіз змісту і зовнішніх особливостей супроводжують образотворчий ряд (підпис) або можуть розміщуватися в науково-довідковому апараті.

Передаються також основні характеристики зйомки: дата і місце зйомки, масштаби зображення.

Археографічної оформлення кінофотодокументів в науково-популярних і навчальних виданнях. У науково-популярних і навчальних виданнях текст, що пояснює кінофотодокументи, включає не тільки конкретну інформацію, але і є як би введенням до документів. У таких випадках текст розпадається на вступну частину і підписи до одного або групи кінофотодокументів. Можлива складна композиція видання, що складається з історичних і публіцистичних нарисів, спогадів, дикторського тексту та ін.

Дата добавления: 2015-10-02