Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги

ПОЛІКЛІНІКА - лікувально-профілактичний заклад, який надає первинну та вторинну лікувально-профілактичну допомогу міському населенню за дільнично-територіальним принципом.

n Первинна лікувально-профілактична допомога надається переважно за територіальною ознакою сімейними лікарями або лікарями загальної практики і передбачає просту діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, профілактичні заходи, направлення пацієнта для надання спеціалізованої і високо спеціалізованої допомоги.

n Спеціалізована (вторинна) лікувально–профілактична допомога надається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковану діагностику, профілактику і лікування, ніж лікарі загальної практики.

Напрямки роботи поліклініки:

І. Профілактична робота:

1. Санітарно-просвітня робота (гігієнічне виховання населення) – первинна профілактика.

Первинна профілактика – це система державних, громадських і медичних заходів, які направлені на попередження захворювань шляхом усунення причин і умов їх розвитку, підвищення реактивності організму.

Об’єкт первинної профілактики – здорові люди.

Мета первинної профілактики – збереження здоров’я людей та гармонійного фізичного розвитку через відвернення негативного впливу різних етіологічних чинників і чинників ризику.

2. Санітарно-гігієнічна робота (поточний санітарний нагляд за умовами проживання) - первинна профілактика.

3. Протиепідемічна робота:

а) щеплення - первинна профілактика;

б) раннє виявлення інфекцій і нагляд СЕС, організація ізоляції хворих, поточної дезинфекції.

4. Диспансеризація (огляди і спостереження):

а) здорових і осіб з факторами ризику (Д1)- первинна профілактика;

б) практично здорових (Д2) – вторинна профілактика;

в) хворих на хронічні захворювання (Д3) – вторинна профілактика.

Вторинна профілактика – це комплекс заходів, спрямованих на раннє виявлення захворювань, ефективне лікування, попередження рецидивів, прогресування і ускладнення.

Об’єкт вторинної профілактики – хворі особи.

Мета вторинної профілактики - усунення причин і умов, що призводять до негативних тенденцій у перебігу захворювань.

Диспансеризація -це цілісна система, що забезпечує всебічне, на протязі всього життя, динамічне спостереження за здоров’ям кожної людини (здорової чи хворої) та середовищем, в якому вона перебуває. Це дає змогу вивчати та оцінювати стан суспільного здоров’я, моделювати і прогнозувати його в залежності від дії умов, що на нього впливають, розробляти комплексні профілактичні заходи.

Диспансерний метод - це активний метод динамічного спостереження за здоровими і хворими людьми з метою раннього виявлення, взяття на облік і раціонального комплексного лікування захворювань, запобігання виникненню і поширенню хвороб та їх негативних наслідків (втрати працездатності чи смертності шляхом впливу на внутрішні і зовнішні етіологічні чинники та фактори ризику.

Мета диспансеризації: розробка і впровадження комплексу заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення, попередження розвитку захворювань, зниження захворюваності, продовження активного довголіття на підставі динамічного спостереження за станом здоров’я населення.

Основні принципи диспансерного методу:

n активне виявлення хворих на ранніх стадіях захворювання і облік контингентів, що диспансеризуються;

n систематичне спостереження за виявленими хворими та забезпечення їх кваліфікованою медичною допомогою, патронаж;

n групова та індивідуальна профілактика, санітарна просвіта і виховання громадської активності.

Дата добавления: 2015-10-02