1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що дії, які його утворюють, призводять до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації. Від таких дій потерпають суспільні відносини, що забезпечують обстановку нормального спокою і поведінку громадян, яка відповідає законам та іншим нормативним актам у різних сферах соціального спілкування.
2. З об'єктивної сторони злочин полягає в організації групових дій, що призвели до зазначених у законі наслідків, або в активній участі у вчиненні таких дій.
3. Під організацією групових дій слід розуміти як підготовку чи безпосереднє створення групи, так і організацію вчинення таких дій або керівництво ними.
Організація — це вияв дійової ініціативи, підготовка до вчинення цього злочину, залучення учасників таких дій, розподіл обов'язків між ними, розробка сценарію їхньої поведінки, безпосереднє керівництво діями групи тощо.
Активна участь полягає в особистій інтенсивній, значній за характером чи обсягом безпосередній участі у вчиненні таких дій. Прикладом такої участі можуть бути заклики до вчинення зазначених у диспозиції статті дій, показ (демонстрація) чи пояснення іншим учасникам, як треба діяти. Дії, вчиненні всупереч вимогам представників влади, непокора їхнім розпорядженням, створення значних перешкод для нормальної роботи підприємств, установ, організацій, блокування руху транспорту тощо.
4. Груповими визнаються дії значної кількості людей, які своїми спільними діями грубо порушують громадський порядок або суттєво порушують роботу транспорту, підприємства, установи чи організації.
5. Цей злочин вважається закінченим, якщо такі дії спричинили грубе порушення громадського порядку або суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації. Трубим, слід визнавати таке порушення громадського порядку, яке заподіяло останньому істотну шкоду, явно порушило норми чи правила поведінки і обстановку суспільного спокою, що значно ускладнили нормальну роботу чи відпочинок людей. При цьому треба врахувати місце, час вчинення діяння, кількість учасників, характер і тяжкість наслідків, кількість потерпілих та ін. Суттєвим порушенням роботи транспорту, підприємства, установи чи організації необхідно вважати таке порушення, яке істотно порушило функціонування будь-якого виду транспорту (залізничного, водного, повітряного, метрополітену та інших видів міського транспорту), підприємства, установи чи організації. Це може бути дезорганізація їх роботи, суттєве порушення графіка роботи, зрив чи зупинка на значний проміжок часу виробничого чи технологічного процесу, нормальної роботи установи, організації або навчального закладу.
6. Склад цього злочину слід відмежовувати від масових заворушень (ст. 294 КК). Дії, передбачені ст. 293 КК, вчиняються не натовпом, а учасниками окремої групи людей, і головне, не супроводжуються погромами, підпалами, насильством над людьми й іншими діями підвищеної небезпеки, що завжди має місце при вчиненні масових заворушень (п. 15 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про хуліганство» від 28 червня 1991 р. № 3 (Постанови (1963-2000)... - С. 224).
7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільне небезпечний характер організації групового порушення громадського порядку або свою участь в таких діях, передбачає можливість грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації і бажає цього. Слід зазначити, що мотиви вчинення такого діяння можуть бути різними, крім хуліганських. Тому відсутність мотивів, що виражають явну неповагу до суспільства, відрізняє злочин, передбачений ст. 293 КК, від хуліганства, вчиненого групою осіб, для якого такі мотиви обов'язкові (ч. 2 ст. 296 КК).
8. Суб'єкт цього злочину — спеціальний. Відповідальності підлягають тільки організатори й активні учасники, які досягли 16-ти років.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. | | | Караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. |