Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли йо­го сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян.

1. Безпосередній об'єкт — суспільні відносини у сфері зайняття госпо­дарською і банківською діяльністю.

2. Об'єктивна сторона злочину, ознаки якого описані в ч. 1 ст. 202 КК, характеризується порушенням порядку зайняття господарською або підприємницькою діяльністю і пов'язаного з цим отриманням доходу у ве­ликих розмірах.

3. Господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі під­приємницька, юридичних, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємниць­кої діяльності, яка пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (ст. 1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. (ВВР. - 2000. - № 36. - Ст. 299).

Підприємницька діяльність визначається в Законі України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 р. як безпосередня самостійна, систе­матична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою одержання прибутку, здійснювана фізични­ми і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством (ВВР. — 1991. — № 14. - Ст. 169).

Злочин полягає у здійсненні господарської діяльності без реєстрації або без спеціального дозволу — ліцензії, а так само з порушенням умов ліцен­зування.

4. Здійснення без державної реєстрації підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Статус підприємця набувається після реєстрації відповідно до «Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприєм­ницької діяльності», затвердженого постановою КМУ від 25 травня 1998 р. № 740 (0В У. - 1998. - № 21. - Ст. 767). Тому незаконною є підприємницька діяльність, здійснювана без реєстрації або до моменту реєстрації.

5. Здійснення господарської діяльності без спеціального дозволу — ліцензії. Перелік видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню і порядок одержання ліцензії, визначений Законом України «Про ліцензування окре­мих видів господарської діяльності» (ВВР. — 2000. — №^36. — Ст. 229). Пе­релік органів, що видають ліцензії, затверджений постановою КМУ «Про за­твердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р. № 1698 (ОВУ. —2000. — № 46. — Ст. 2001). Господарська діяльність є незаконною, якщо її здійснюють взагалі без ліцензії або під час оформлення ліцензії до моменту її одержання.

6. Здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Під порушенням умов ліцензування розуміється недотримання винним ор­ганізаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні господарської діяльності, що підлягає ліцензуван­ню. Ліцензійні умови можуть стосуватися, наприклад, кваліфікації, створен­ня суб'єктів підприємницької діяльності, кількості робітників, особливих ви­мог щодо будинків, помешкань, устаткування, технічних засобів тощо. По­рушення умов ліцензування може полягати, зокрема, - в зайнятті підприємництвом не в тій місцевості, де ця діяльність дозволена ліцензією. Якщо підприємець за допущені порушення закону позбавлений ліцензії, то продовження ним господарської діяльності варто розцінювати як під­приємництво без спеціального дозволу (ліцензії).

7. Злочин вважається закінченим після того, як буде встановлено, що в результаті порушення порядку зайняття господарською діяльністю отрима­но дохід у великих розмірах. У примітці до ст. 202 КК ним визнається до­хід, сума якого в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

8. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Осо­ба усвідомлює, що здійснює господарську діяльність без реєстрації або за відсутності спеціального дозволу (ліцензії) або з порушенням умов ліцензування, передбачає, що така діяльність принесе дохід у великих розмірах і ба­жає отримати такий дохід.

9. Суб'єктом злочину може бути особа, зобов'язана зареєструватися як підприємець або одержати відповідну ліцензію на зайняття певною діяль­ністю. Суб'єктом здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування може бути тільки особа, яка має відповідну ліцензію.

10. Склад злочину, описаний у ч. 2 ст. 202 КК, є спеціальним видом по­рушення порядку зайняття господарською діяльністю, що відрізняється спе­цифічною сферою здійснення незаконного підприємництва.

Об'єктивна сторона цього злочину виявляється в здійсненні банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на рин­ку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без держав­ної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого пе­редбачено законодавством, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах.

Зазначена в ч. 2 ст. 202 КК діяльність, від кого б вона не виходила (ко­мерційний банк, небанківські фінансові установи), є різновидом підприємницької діяльності і на неї поширюються вимоги про реєстрацію і ліцензування, що існують щодо підприємницької діяльності. Тому заняття такою діяльністю без державної реєстрації, ліцензування або з порушенням умов ліцензування є незаконним.

11. Банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України (далі — НБУ) здійснювати у сукуп­ності такі банківські операції: залучення до вкладів грошових коштів фізич­них і юридичних осіб, розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських ра­хунків фізичних і юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. (ВВР. — 2001. — № 5-6. — Ст. ЗО). Крім названих, до банківських операцій також належать: операції з валютними цінностями, емісія власних цінних паперів, організація купівлі і продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені, надання гарантій і поручительств, а та­кож інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання в гро­шовій формі тощо (див. частини 1 та 4 ст. 47 зазначеного вище Закону). Банківські операції можуть здійснюватися банками, а окремі з них — не-банківськими фінансовими установами. Припустимі сполучення банківських операцій для небанківських фінансових установ встановлюють­ся НБУ. Порядок і умови видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківськими установами визначається «Положенням про поря­док видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій не­банківськими установами», затвердженим постановою Правління НБУ від 16 серпня 2001 р. № 344 (ОВУ. - 2001. - № 36. - Ст. 1668). У ліцензії вказується перелік операцій, на здійснення яких дана небанківська фінансо­ва установа має право, а також валюта, в якій ці банківські операції можуть здійснюватися. Банки і небанківські фінансові установи отримують право проводити банківські операції з моменту отримання ліцензії.

12. Професійна діяльність на ринку цінних паперів — це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів і організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному й іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності. Види професійної діяльності на ринку цінних паперів передбачені Законом України «Про державне регу­лювання ринку цінних паперів в Україні» від ЗО жовтня 1996 р. (ВВР. — 1996. - № 51. - Ст. 292).

Професійним учасником ринку цінних паперів визнається юридична осо­ба, що здійснює певний вид діяльності на такому ринку на підставі отрима­ної ліцензії.

13. Небанківською фінансовою установою є юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка вне­сена до відповідного реєстру у встановленому законом порядку. До таких установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі то­вариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпе­чення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових по­слуг» від 12 липня 2001 р. (ВВР. - 2002. - № 1. - Ст. 1).

•Під операціями таких установ слід розуміти ті з них, що здійснюються під час надання фінансових послуг, перелік яких міститься в ст. 4 зазначе­ного Закону.

14. Злочин, описаний у ч. 2 ст. 202 КК, вважається закінченим після то­го, як буде встановлено факт отримання в результаті незаконної банківської діяльності доходу у великих розмірах (див. примітку до ст. 202 КК).

15. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що його діяльність здійснюється без реєстрації або за відсутності спеціального дозволу (ліцензії), або з порушенням умов ліцен­зування, передбачає, що вона принесе дохід у великих розмірах і бажає от­римати такий дохід.

16. Суб'єктом злочину може бути службова особа суб'єкта господарської діяльності, а також інша особа, яка здійснює відповідну діяльність чи опе­рації без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії).

Дата добавления: 2015-10-02