Пам’ятка вчителю

_ Перед початком заняття переконайтеся, що учень сидить перед комп’ютером у правильній позі.

_ Висота сидіння має бути відрегульована за індивідуальними антропометричними особливостями кожної дитини.

_ Заздалегідь відрегулюйте яскравість і контрастність зображення на моніторі.

_ Перевірте, чи не заважає занадто інтенсивне природне (прямі сонячні промені) чи штучне освітлення.

_ Слідкуйте, щоб учні працювали стільки, скільки передбачено санітарними нормами.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

_ Комп’ютер найкраще розмістити в кімнаті задньою поверхнею до стіни.

_ У кімнаті, де розміщено комп’ютер, слід часто робити вологе прибирання.

_ Періодично (2 рази на тиждень) слід протирати екран монітора спеціальною вологою серветкою або губкою.

_ Не забувайте частіше провітрювати приміщення.

_ У кімнаті з комп’ютером доречно розмістити акваріум — це підвищить вологість повітря.

_ Стежте, щоб відстань від очей дитини до монітора була не менше 60 см.

П.2.

У контексті вимог сьогодення до оновлення системи засобів навчання, її орієнтації на прикладне застосовування комп’ютера у навчальному процесі при визначенні напрямків використання засобів ІКТ в початковій школі, в першу чергу, слід чітко виділити види професійної діяльності вчителя (підготовка до занять, проведення уроків з різних предметів, перевірка засвоєння знань учнями, позакласні заходи тощо), а потім пропонувати відповідні комп’ютерно-орієнтовані способи їх підтримки.

П.2.1.

Навчальна діяльність учнів може здійснюватися в різних організаційних формах, але насамперед повинна відповідати цілям, змісту, принципам, методам, засобам і умовам навчання, складу учасників навчального процесу, термінам навчання тощо. Урок є основною формою організації навчальної діяльності в сучасній початковій школі України. Урок характеризується рядом властивостей – сталістю групи учнів; регламентованою тривалістю проведення; певним місцем в розкладі навчальних занять на тиждень і визначеністю місця уроку в системі вивчення конкретного предмету; провідною роллю вчителя; наявністю певних освітніх, розвивальних і виховних цілей; структурованістю етапів проведення уроку в залежності від завдань уроку тощо.

П.2.1.1.

У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, за основними етапами навчального процесу, за методами навчання, за способами організації навчальної діяльності учнів. О.Я. Савченко, враховуючи специфіку початкової школи, наводить таку класифікацію уроків:

- вивчення нового матеріалу (засвоєння нових знань, формування нових навичок і вмінь);

- закріплення і застосування знань, умінь і навичок;

- повторення, узагальнення і систематизація знань і вмінь;

- перевірка, корекція і контроль результатів навчання.

При цьому Олександра Яківна зазначає, що в «чистому вигляді» в початковій школі зазначені типи уроків зустрічаються рідко. Як правило, вчителі проводять уроки мішаного типу або комбіновані.

В останні роки помітною тенденцією у початковій школі є урізноманітнення змісту, наочних засобів, варіантів структури уроків, що зумовлює появу нових назв цієї організаційної форми. Нові назви таких уроків лише відображають нові форми навчальної взаємодії, а дидактична сутність уроку полягає чи у засвоєнні нового, чи у розширенні, збагаченні, узагальненні, застосуванні відомого. Перелік поширених типів нестандартних уроків, які відбивають різні способи організації навчальної діяльності учнів, можна представити у вигляді організаційної діаграми радіального типу.

П.2.1.2.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв’язок (як вони пов’язані між собою). Структура всіх типів уроків складається здебільшого з трьох частин: 1) вступної організації роботи — перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань, навичок і умінь; мотивації учіння; повідомлення теми, мети, завдань уроку; 2) головної частини — формування, засвоєння, повторення, закріплення, узагальнення, систематизації знань, умінь; контролю; 3) підведення підсумків і домашнього завдання.

Далі у вигляді структурованого списку будуть представлені 12 можливих етапів уроку з уточненням навчальних задач кожного з них для полегшення добору до них демонстраційних прикладів в електронному поданні.

1. Організаційний етап:

привітання, фіксація відсутніх;

перевірка підготовки учнів до заняття, організація уваги учнів;

розкриття загальної мети та плану проведення уроку.

2. Етап перевірки виконання домашнього завдання:

встановлення правильності, повноти й усвідомленості виконання домашнього завдання більшістю учнів;

виявлення прогалин у знаннях і способах дій учнів, з’ясування причин невиконання домашнього завдання окремими учнями;

ліквідація знайдених в ході перевірки прогалин.

3. Підготовка учнів до роботи на основному етапі:

повідомлення теми уроку;

забезпечення мотиваціі навчання, прийняття учнями цілей уроку;

формування цілей уроку разом з учнями;

показ соціального і практичного значення пропонованої тематики.

4. Етап засвоєння нових знань і способів дій:

забезпечення сприйняття, осмислення та первинного запам’ятовування учнями нового матеріалу;

повідомлення основної ідеї матеріалу, що вивчається;

забезпечення засвоєння методики відтворення вивченого матеріалу:

робота з визначенням понять, які вводяться;

використання аналогій як способу включення в зміст суб’єктного досвіду учнів;

подання матеріалу одночасно в словесній і знаково-символічній формах, у порівняльних або класифікаційних таблицях;

побудова структурно-логічних схем;

екстрактивних режимів (розповідь, лекція, пояснення);

використання інтерактивних режимів (навчання програмоване, комп’ютерне).

5. Етап перевірки первинного розуміння:

встановлення правильності розуміння вивченого матеріалу;

виявлення прогалин первинного осмислення вивченого матеріалу, неправильних уявлень учнів;

корекція виявлених прогалин в усвідомлені учнями вивченого матеріалу, ліквідація незрозумілого у осмисленні учнями вивченого матеріалу;

виконання завдань на впізнання вивчених об’єктів;

наведення учнями своїх прикладів за новим матеріалом.

6. Етап закріплення нових знань і способів дій:

забезпечення закріплення в пам’яті учнів знань та способів дій, які їм необхідні для самостійної роботи над новим матеріалом;

забезпечення в ході закріплення підвищення рівня усвідомлення важливості вивченого матеріалу:

організація діяльності учнів з відтворення суттєвих ознак вивчених об’єктів;

організація діяльності учнів з відпрацювання вивчених способів дій через застосування їх за зразком і в змінених ситуаціях;

відпрацювання логіки алгоритму вивчених правил.

7. Етап застосування знань і способів дій:

забезпечення формування в учнів умінь самостійно застосовувати знання в стандартних ситуаціях;

організація діяльності учнів із застосування знань і способів дій у змінених і нових ситуаціях;

завдання на самостійне побудову алгоритму розв’язування задач певних типів.

8. Етап узагальнення й систематизації знань:

формування цілісної системи провідних знань учнів;

забезпечення формування в учнів узагальнених понять;

організація переводу окремих знань і способів дій у цілісну систему знань і умінь;

перевірка знання учнями слів, фактів, понять, правил, законів.

9. Етап контролю й самоконтролю знань і способів дій:

виявлення якості та рівня засвоєння учнями знань і способів дій;

виявлення недоліків в знаннях і способах дій учнів;

встановлення причини виявлених недоліків;

глибока й усебічна перевірка знань і способів дій учнів:

різнорівневі самостійні й контрольні роботи;

тестові завдання;

завдання на вивчення всіх ознак поняття та їх зв’язків (повнота знань);

завдання на виділення суттєвих ознак (глибина);

завдання на конструювання кількох способів розв’язування однієї задачі;

завдання з надлишковими даними, що протирічать (здатність до оціночних дій);

коментування відповідей і результатів учнів.

10. Етап корекції знань і способів дій:

корекція виявлених прогалин в знаннях і способах дій у межах вивченої теми;

організація діяльності учнів з корекції своїх виявлених недоліків:

використання спеціально поділених на дрібні етапи вправ;

застосування розгорнутих інструкцій з регулярним контролем;

завдання з «пропусками»;

структурно-логічні схеми з «пропусками».

11. Етап інформації про домашнє завдання:

забезпечення розуміння учнями цілей, змісту й способів виконання д/з;

формулювання д/з;

мотивування виконання д/з;

інструктаж з виконання д/з;

перевірка розуміння учнями змісту й способів виконання д/з.

12. Етап підбиття підсумків:

надання якісної оцінки роботи класу та окремих учнів;

підбиття підсумків вчителем;

підбиття підсумків самими учнями;

мобілізація учнів на рефлексію своєї поведінки:

ініціювати та інтенсифікувати рефлексію учнів з приводу свого психоемоційного стану, мотивації своєї діяльності й взаємодії з учителем та однокласниками;

забезпечення засвоєння учнями принципів саморегуляції та співробітництва.

П.2.2.

Підготовка вчителя до будь-якого конкретного уроку в початковій школі включає: формулювання теми; визначення виховної, розвиткової та дидактичної цілей уроку; підбір конкретного навчального матеріалу до теми; визначення структури вибраного типу уроку; визначення методики уроку; підготовку дидактичних засобів і матеріалів; визначення форми контролю й оцінки знань, навичок і вмінь; визначення місця й ролі демонстрування засобів наочності і опитування в рамках уроку; перевірку своєї готовності до уроку; продумування перевірки готовності учнів до уроку. Обов’язкове тематичне планування передбачає визначення типу уроку; визначення обсягу навчального матеріалу; підготовку засобів наочності, використання технічних засобів навчання й підбір фактичного матеріалу. Поурочний план-конспект включає дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом; назву, тип уроку і його мету; структуру уроку; зміст уроку; методи роботи вчителя й учнів; навчальне обладнання і домашнє завдання.

Комп’ютер може використовуватися вчителем на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі. Інформаційно-комунікаційні технології надають учителеві багаті можливості для забезпечення принципу наочності. За виключенням натуральних і об’ємних наочних засобів всі інші засоби наочності можуть бути відтворені засобами ІКТ. Використання ж в комплексі з комп’ютером мультимедійних проекторів і мультимедійних дошок забезпечує небачені раніше можливості достовірного представлення навчального матеріалу. Завдяки використанню наочності у молодших школярів підвищується зацікавленість у навчанні, розвивається спостережливість, увага, мислення. Наочність повинна відображати суть об’єктів, що вивчаються, яскраво і образно показувати те, що необхідне засвоїти, тож вона повинна бути естетично виконана. Використовувати наочність слід не тільки для підтвердження достовірності предметів і явищ, але і як джерело знань.

П.2.2.1.

Засоби ІКТ можуть використовуватися в освоєнні всіх змістових ліній освітньої галузі «Математика» (числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними) для унаочнення навчального матеріалу – представлення множин і дій над ними, складу числа, математичних дій, задач на рух, геометричних фігур, дробів та частин тощо; для створення дидактичного матеріалу – задач-малюнків, таблиць, схем, асоціативних кущів, карток із завданнями тощо; для контролю і тестування.

Урок математики в початкових класах здебільшого є інтегрованим і тому на ньому доцільно розглядати різні змістові лінії: питання нумерації; арифметичні дії над числами; геометричний, алгебраїчний, задачний матеріали; величини тощо, при цьому слід використовувати якомога більше різноманітних засобів, у тому числі і комп’ютерних, для запобігання втомленності учнів, зниження їх уваги.

П.2.2.2.

Використання комп’ютера в освітній галузі «Мови і літератури» направлене на ознайомлення з можливостями оптимізації уроків грамоти, письма, української, російської, іноземної мов, читання та позакласного читання в початковій школі засобами ІКТ.

Так як вирішальну роль у розвитку мовлення молодших школярів відіграють зорові відчуття, оптичний образ слова викликає відповідну мовнорухову реалізацію, упізнавання сигналів (написане чи надруковане слово) здійснюється на основі графічних образів слів. Тож, комп’ютер з його безмежними візуальними та аудіальними можливостями може надати значну допомогу і вчителю, і учням.

П.2.3.

До інших форм організації навчального процесу, які використовуються в початковій школі, слід віднести індивідуальні і групові заняття, гуртки, конкурси, змагання, турніри, олімпіади, вечори тощо. Індивідуальні і групові заняття проводяться для надання допомоги учням у оволодінні навчальним матеріалом, також вони можуть надаватися дітям, зацікавленим в поглибленому вивченні окремих предметів.

Організаційна діяльність учителя засобами ІКТ полягає у підготовці та проведенні цікавих виховних занять за допомогою комп’ютерних технологій; у якісному представленні звітної документації (списків, відомостей, статистичної інформації про учнів), у проведенні батьківських зборів із наочною подачею звітних матеріалів.

7. Після введення всього основного тексту довідника продовжіть форматування окремих його фрагментів. У тексті пунктів 1.1., 1.2. та 2.1.1. виділіть ключові слова різними способами форматування шрифтів (розміром, кольором, накресленням, ефектами, масштабом тощо).

8. Списки пункту 2.1.2., що містять опис 12 етапів уроку та їх навчальних задач, оформіть різними видами списків (див. п. 1.5.11 теоретичного блоку):

– для всіх абзаців списку змінити вирівнювання по левому краю;

– до рядків списку, що містять назви етапів (їх відповідно 12), застосувати автоматичну нумерацію шрифтом Arial напівжирним накресленням розміром 14 пт контуром червоного кольору з максимальним зміщенням положення номеру в лівий бік, сам текст цих рядків відформатувати шрифтом Arial Narrow, напівжирним, розміром 14 пт, чорного кольору (це краще зробити через багаторазове копіювання формату );

– переліки задач, що слідують після назв етапів, оформити маркірованими списками з маркером у вигляді руки зі вказівним пальцем F (символом зі шрифту Wingdings);

– звернути увагу на етапи 4, 6, 9, 10, 12, які після переліку навчальних задач містять уточнення – їх оформити маркірованими списками зі збільшеним отступом з маркером ü «галочка»;

– у рядки списку з назвами етапів в крайній правий бік, перемістившись туди клавішею Tab, вставити символ ¨ (як місце для позначення вибору етапу).

Подальше оформлення довідника триватиме на наступних заняттях.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1.4.

Дата добавления: 2015-10-02