Читайте также:
|
Синтаксис (від грец. sýntaxis – побудова, зв’язок, прядок) – розділ граматики, який вивчає будову словосполучень і речень, зв’язки слів, словоформ у словосполученні й у реченні та зв’язки і порядок частин тексту. Предметом вивчення в синдаксисі є: словоформа (член речення – найменша синтаксична одиниця, яка виконує певну синтаксичну рль у реченні), словосполучення (до нього можуть входити не лише повнозначні слова, а й службові), просте і складне речення, складне синтаксичне ціле (текст).
Для ділового і наукового мовлення характерним є прямий порядок слів у реченні: підмет, присудок, означувальне слово перед додатком. Російська мова дозволяє більш вільний порядок слів у реченні: У попа біла собака Українська мова ближча до вимог синтаксису в англійській мові з прямим порядком слів: Піп мав пса.
У художньому мовленні для підсилення емоційності сприйняття зустрічається інверсія – зворотний порядок слів у реченні.
Крім того, при складанні речень не можна забувати, що закони граматичного керування в українській і російській мовах разні (див. тему змістового модуля ІІІ – “Складні випадки граматичнго керування та граматичного узгодження”)
11.2.Синтаксичні засоби, їх місце в ділових паперах
Синтаксичні одиниці мають загальномовний характер – речення прості, складні, прості ускладнені та словосполучення вживаються у всіх стилях. Водночас вони виявляють певну специфіку – обмеження або переваги – у використанні в якомусь стилі чи різновиді мовлення. Для офіційно ділового, так само, як і для наукового стилю сучасної української мови, також характерні деякі особливості щодо вживання різних типів синтаксичних конструкцій. Так у науковому стилі переважають складні (складнопідрядні) речення, а прості речення – односкладні, часто ускладнені дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами. Переважають речення розповідні, для них характерний складений присудок, наявні однорідні члени речення та прямий порядок слів. Хоча науковий стиль може використовувати і питальні та спонукальні речення.
В офіційно-діловому стилі зустрічаються в рівній мірі складні і прості, ускладнені зворотами, речення з прямим порядком слів. Перетворення складних речень на прості внаслідок трансформації підрядних частин на прикладки, обставини, додатки, відокремлені й невідокремлені означення сприяє чіткості й лаконізму висловлювання. Серед складних речень перевага надається складнопідрядним. Найуживанішими є складнопідрядні речення з підрядною частиною на позначення причини, мети, наслідку тощо. Багато безособових речень, головний член яких виражений незмінними присудковими формами на - но, -то, часто використовуються інфінітивні речення: в результаті перевірки виявлено; створено умови для подальшого поліпшення якості освіти; наказую: забезпечити виконання заходів... За метою висловлювання у писемній формі ділового мовлення переважають розповідні речення. Широко вживаються однорідні члени речення. При цьому тексти мають чітку організацію, почленовані на пункти, параграфи; висловлювання мають констатуючий, ствердний характер.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 259 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Особливості вживання прийменника по | | | Структура й логічна послідовність документа |