В Чернігівській області

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства і туризму

СИСТЕМА РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗАКЛАДІВ

БАСЕЙНУ ДНІПРА”

(__________________)Курсова робота

(підпис студента і дата) з дисципліни “Організація

рекреацйної діяльності”

студента 3 курсу групи 316-ТУ

Гутніченко Віктор Юрійович

Науковий керівник

“_______________ ” викл.

(резолюція керівника, підпис і дата)

Київ – 2015

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ 1 Значеня,сутність та правове регулювання рекреаційної діяльності….

1.1 Сутність рекреаційної діяльності………………………………………………...

1.2 Рекреційна послуга як важлива складова відновлення життевих сил людини……………………………………………………………………………

1.3 Законодавче та нормативно-правове забезпечення діяльності у сфері організації рекреаційних послуг.........................................................................

Розділ 2 Особливості функціонування системи рекреаційних закладів басейну Дніпра………………………………………………………………………………

2.1 Загальний опис річки Дніпро та рекреаційних закладів що діють в басейні Дніпра

2.2 Характеристика ДП санаторій “Дніпровський ”як приклад рекреаційного закладу на узбережжі Дніпра………………………………………………

Розділ 3 Проблеми та перспективи використання річки Дніпро, ведення і розвиткок рекреаційних закладів басейну річки Дніпро……………

3.1 Проблеми розвитку та функціонування рекреаційних закладів в басейні Дніпра та екологічний стан річки Дніпро………………………………………..

3.2 Перспективи та тенденції розвитку рекреаційних закладів річки Дніпро та заходи з покращення екологічного стану річки…………………………………

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність

Мета даної роботи полягає в закріпленні та розширенні одержаних у процесі навчання теоретичних знань та практичних вмінь й навичок з дисципліни «Організація рекреаційних послуг» шляхом дослідження систем рекреаційних закладів басейну річки Дніпро, та відвідування одного з закладів рекреації.

Об’єкт дослідження – рекреаційна діяльність.

Предмет дослідження – система надання рекреаційних послуг.

Основним завданням курсової роботи є:

· Розкрити зміст понятть: рекреаційна діяльність; рекреаційна послуга;

· Проаналізувати нормативно-правову базу для діяльності з надання

рекреаційних послуг

· Дослідити всі об’єкти поблизу річки Дніпро, що надають рекреаційні послуги

· Описати діяльність одного з закладів що ндають рекреаційні послуги

· Дослідити проблеми використання водних рекреаційних ресурсів річки Дніпро

· Дослідити проблеми функціонування рекреаційних закладів на прилеглих територій та берегахрічки Дніпро

· Перспективи та програми розвитку рекреаційних закладів

Методи дослідження:

· картографічний

· аналітичний

· теоретичний аналіз;

· індукція та дедукція;

· узагальнення і синтез

РОЗДІЛ 1 ЗНАЧЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Сутність рекреаційної діяльності

Рекреаційна діяльність безумовно впливає на економіку регіону та держави через споживання рекреаційних послуг. Цей вплив проявляється через стимулювання попиту на такі види економічної діяльності, як транспорт, зв’язок, ресторанне та готельне господарство, роздрібна торгівля, страхування та інші супутні економічні діяльності. Саме рекреаційна діяльність виступає та може виступати додатковим механізмом наповнення місцевого, а згодом і державного бюджету через сплату податків. Тому щоб більш якісно зрозуміти сутність рекреаційної діяльності нам потрібно зясувати визначення рекреаційна діяльність.

Рекреаційна діяльність - діяльність людини у вільний від роботи час, здійснювана з метою відновлення життєвих сил людини і характеризується різноманітністю поведінки людей і самоцінністю її процесу.

Потреби людини відіграють значну роль в здійсненні рекреційної діяльності. Платоспроможний попит формується безліччю соціально-економічних факторів, у тому числі і такими, як мода. Однак основним визначальним його чинником є співвідношення доходу суб'єкта і ціни пропозицій.

Види рекреаційних потреб:

· громадські – тобто при визначенні цих потеб необхідно враховувати

завдання, що стоять перед суспільством, а саме: збереження здоров’я людей, підвищення рівня життя та формування особистості.

· групові – ці потреби займають проміжне положення між громадськими та

особистими. До них відноситься населення міст, селищ, сіл, колективи заводів і установ, вищих навчальних закладів, шкіл та, що особливо важливо, родини.

В умовах розвитку сучасного суспільства не окремий індивід, а родина стає основним споживачем рекреаційних послуг. Тому організаторам рекреаційної діяльності доводиться враховувати специфічні рекреаційні потреби сімей.

До них відносяться потреби:

v у вихованні та зміцненні здоров'я дітей;

v у відпочинку в канікулярний час учнів;

v у відновленні здоров'я одного з членів сім'ї;

v потреба в житлі.

· особисті – це саме ті потреби необхідність в яких відчуває окремий індивід.

До них належать потреби в:

v чистому природному середовищі;

v комунікації;

v пізнанні світу;

v задоволенні естетичних потреб;

v розвагах.

Рекреаційна діяльність охоплює певні види діяльності, пов’язані із туристичною, санаторно-курортною, лікувально-оздоровчою, спортивною

метою. Кожен вид є певною мірою відокремленим і може бути організований незалежно від інших видів рекреаційної діяльності. Водночас через велику кількість спільних рис їх доцільно досліджувати як єдиний об’єкт економічної діяльності – рекреаційна діяльність.

Мета здійснення рекреаційної діяльності збігається із видами діяльності рекреації та її функціональним призначенням.

За тривалістю здійснення рекреаційна діяльність може бути:

v короткотривалою (1–2 дні);

v середньотривалою (до 7 днів);

v довготривалою (понад 7 днів).

На основі цих даних ми доходимо до висновку, що рекреаційна діяльність відіграє суттєву роль в житті людини, але ми маємо проаналізувати ще й рекреаційну послугу, чим і займемся в наступному підрозділі.

1.2 Рекреційна послуга як важлива складова відновлення життевих сил людини

Рекреаційна діяльність не має принципових відмінностей від інших видів господарської діяльності, але має специфічний продукт – рекреаційну послугу.

Взагалі послуга - це процес, що складається з серії невідчутних дій, які за необхідності виникають між споживачем і обслуговуючим персоналом, фізичними ресурсами, системою підприємства - постачальником послуг [2].

Рекреаційна послуга – це будь-яка діяльність чи вигода, яку надають клієнтові на спеціалізованих територіях поза місцем його постійного проживання, й у вільний від роботи час, щоб відновити його фізичні та психологічні сили, задовольнити спортивні, оздоровчі, пізнавальні інтереси тощо. Задоволення рекреаційних потреб залежить від можливостей виробництва рекреаційних послуг, обумовлених рядом чинників.

Чинників, що формують попит населення на рекреаційні послуги:

v специфічні – до них належать чинники, які здатні сформувати якісно

новий характер попиту, змінити, щонайменше, його структуру, вони зучтрічаються коли відбуваються істотні зміни в життєдіяльності суспільства.

v універсальні – вони формують попит на рекреацію в населяння не

залежно від економічної ситуації та рівня її розвитку і мають такі види: економічні, соціально-політичні, психологічні, природокліматичні, професійні.

v внутрішні – це чиники що є досить суб’єктивними, і спонукають людину

скористатися саме тими рекреаційними послугами яких вона потребує, до них відносять:

· профіль установи;

· матеріально-технічна оснащенність рекраційного закладу;

· кваліфікованість та кількість персоналу;

· вартість путівки;

· термін лікування;

· відгуки від людей які саме там скористалися рекреаційними послугами.

Рекреаційна послуга, як класична послуга має свої специфічні риси притаманні тільки їй:

1. невідчутність;

2. нерозривність виробництва від споживання рекреаційних послуг;

3. мінливість рекреаційної послуги;

4. Нездатність рекреаційних послуг до збереження і складування, як це можна

зробити з товарами.

Рекреаційні послуги складаються з трьох елементів:

1. природні та культурні ресурси, які приваблюють туристів і є основою будь-

якої рекреаційної послуги;

2. обладнання (засоби розміщення, харчування рекреантів, спортивні споруди,

приміщення для відпочинку тощо);

3. доступність, яка залежить від розвитку транспортної мережі, стану доріг,

віддаленості рекреаційного центру від великих населених пунктів.

Відповідно до теорії А. Маслоу, людина спочатку задовольняє свої найважливіші потреби, а потім усі інші, тобто вибудовує ієрархію потреб.

Ці потреби розташовуються в порядку їх значущості від набільшої до найменш значущих:

1. фізіологічні потреби та потреби в самозбереженні;

2. соціальні потреби (любов);

3. потреби в повазі та гідному ставленні до себе;

4. потреби в самоствердженні.

Людина в силу своєї природи не завжди цілком може контролювати свої свої потреби, намагатися їх задовольнити чи прігнорувати, адже потреби виникають як усвідомлено, так і несвідомо. Більшість потреб періодично поновлюються, хоча при цьому вони можуть змінювати форму свого конкретного прояву, а також ступінь наполегливості і впливу на людину.

Фахівці виділяють п'ять груп факторів, що впливають на формування

рекреаційних потреб:

1. природні фактори (місце відпочинку, клімат, флора і фауна та інші);

2. Соціально-економічний розвиток місця відпочинку (мова, економічний і

культурний рівень розвитку країни);

3. Матеріальна база (транспорт, готелі, підприємства харчування, дозвілля,

спортивно-курортні споруди та ін.);

4. Інфраструктура місця відпочинку (комунікації, під'їзні шляхи, освітлення,

пляжі, стоянки, садово-паркові господарства та ін.);

5. Рекреаційна пропозиція (ресурси гостинності, в тому числі екскурсійні,

пізнавальні, спортивні, розважальні, курортні та рекреаційні пропозиції).

Одним із визначальних чинникі є мотив, саме він викликає певні дії людини з позиції брання рекреаційної послуги. Мотив залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх по відношенню до людини факторів, а так само від дії інших, що виникають паралельно з ним мотивів. Мотив не тільки спонукає людину до дії, а й визначає, що треба зробити і як буде здійснена ця дія. Людина може впливати на свої мотиви, приглушаючи їх дію або навіть усуваючи їх зі своєї мотиваційної сукупності. Мотиви людини певною мірою формують його поведінку в якості покупця і споживача товарів і послуг, особливо в рекреаційній індустрії. Розуміння мотивів потенційного споживача має величезне значення при плануванні, формуванні та організації процесу реалізації рекреаційної послуги, це дає можливість виробляти і пропонувати на ринок таку рекреаційну послугу, яка найбільшою мірою відповідає споживчим

очікуванням.

Класифікацію мотивів до придбання рекреаційних послуг навів В.А. Квартальнов та виділив мотиви згідно за метою подорожі.

v відпочинок: зняти стрес, змінити умови, відпочити за межами дому,

ознайомитися з іншою культурою, побути серед інших людей.

v пізнання: відвідати історичні місця, побачити гарні краєвиди, побувати

на екологічно чистих об’єктах, зробити унікальні фотографії.

v розваги: відвідати атракціони, тематичні парки, карнавали, фестивалі,

різні святкування, побувати у відомих театрах, цирках, казино, кабаре.

v лікування: оздровлення, лікування, як додаткова послуга або

рекомендацією лікаря.

v паломництво: святкування релігійних обрядів, одержання заряду

духовної енергії, самовдосконалення і зміцнення духовного стану.

Проте під час вибору рекреаційної послуги споживач майже завжди керується відразу декількома митивами, хоча є такий мотив яки домінує над іншими.

Для визначення особливостей рекреаційних послуг необхідно класифікувати рекреаційні послуги (таб. 1)

Зрбивши це дослідження м и приходимо до виснокущо рекреаційна потреба як і рекреаціна діяльність важлива для людей, але не менш важливим є законодавчата нормативно-правова база яка регулює рекреаційну діяльність саме її я буду досліджувати в наступному підрозділі.

1.3 Законодавче та нормативно-правове забезпечення діяльності у сфері організації рекреаційних послуг

Однією з важливих умов розвитку господарювання у сфері рекреації є правове забезпечення рекреаційної діяльності, яке відповідало б її значущості для розв’язання соціальних, екологічних, економічних проблем.

Правове підгрунтя здійснення рекреаційної діяльності становлять багато норм, що регулюють весь спектр відносин, характерних для неї, з поміж яких суттєва роль належить нормам господарського і екологічного законодавства з урахуванням господарського характеру такої діяльності та залежності її від наявності і стану природного рекреаційного потенціалу.

Серед законодавчих та нормативно-правових актів що регулюють рекреаційну діяльність в Україні варто зазначити такі:

1. Конституція Уркаїни;

2. постанови Верховної Ради України;

3. накази Кабінету Міністрів України;

4. Закон України “Про Курорти ”

5. Закон України “Про Туризм ” та Закон України “Про внесення змін до закону України Про Туризм ”;

6. Закон України “Про Природно – заповідний фонд України”;

7. Положення “Про рекреаційну діяльність у межах природно – заповідних фондах України ”;

8. Закон України “Про Екологічну експертизу”;

9. Закон України “Про Власність ”;

10. Дикрет про Стандартизацію та Сертифікацію (виданий Кабінетом Міністрів України від 10.05.1993 року) [3].

До системи органів державного регулювання рекреаційної галузі в Україні належать:

1. Верховна Рада України;

2. Кабінет Міністрів України;

3. 10 вересня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України було ліквідоване Державне агентство з питань туризму та курортів, а його обов’язки передано:

· Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (окрім обов’язку здійснювати контроль у сфері туризму);

· Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (здійснює контроль у сфері туризму);

4. Міністерство Охорони Здоров’я;

5. Фонд соціального страхування населення;

6. Верховна Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації [3].

7. Місцеві державні адміністраії.

Варто виділити принципи державної політики у сфері рекреаційної діяльності, до них входять наступні принципи:

· Цільове використання рекреаційних територій;

· Заборона будь-якої діяльності яка суперечить цільовому використанню рекреаційної території;

· Загальнодержавний характер власності;

· Встановлення обов’язків та відповідальних осіб що використовують рекреаційну територію;

· Захист рекреаційних територій Земельним, Водним, Лісовим кодексом України;

· Раціональне використання природних рекреаційних ресурсів;

· Перетворення санаторно-курортного комплексу України, у високорентабельну та конкурентноспроможну галузь економіки.

· Забезпечення доступності санаторно-курортних закладів, для всіх громадян[3].

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ……………..

РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗАКЛАДІВ БАСЕЙНУ ДНІПРА

2.1 Загальний опис річки Дніпро та рекреаційних закладів що діють в басейні Дніпра

Три держави – Російська Федерація, Республіка Білорусь та Україна розташовані в межах басейну Дніпра.

Річка починається невеликим струмком, що витікає з болота Аксенінський Мох на Валдайській височині (Смоленська область, Російська Федерація). На територію України Дніпро приходить з Білорусі вже великою рікою. Загальна довжина Дніпра 2200 км (В межах України – 981 км). Понад 20,4 тис. річок несуть свої води у Дніпро, формуючи його стік. [4].

На території України річка Дніпро протікає по таких областях:

1. Чернігівська

2. Київська

3. Черкаська

4. Полтавська

5. Кіровоградська

6. Дніпроперовська

7. Запоріжська

8. Херсонська

Серед найбільших приток Дніпра є:

Прип’ять; Тетерів; Рось; Тясмин; Інгулець; Десна; Сулу; Псел; Ворскла; Самара. [5]

Річка Дніпро має 6 водосховищ, а саме:

1. Київське (922 км²)

2. Канівське (581 км²)

3. Кременчутське (2252 км²)

4. Дніпродзержинське (567 км²)

5. Дніпровське (410 км²)

6. Каховське (2155км²) [5].

Річка Дніпро має ряд великих та маленьких островів які відіграють особливі роль в рекреаційній діяльності, а саме:

· В Київській області: о.Водників, о. Труханів, о. Венеціанський (Гідропарк),

о. Долобецький, о.Супутник, о. Великий південний.

· В Дніпропетровській області: о.Безіменний, о. Кодачок, о. Каменуватий,

о. Великий та Малий Махартет, о. Козлиний,

· В Запоріжській області: о. Байда, о. Хортиця, о. ім. Леніна.

· В Херсонській області: о. Забич.

Наведений мною зверху перелік островів на річці Дніпро далеко не повний. Велика кількість мальовничих островів була затоплена під час будівництва ГЕС та дамб.загалом великих та малих островів на Дніпрі дуже велика кількість, за моїм підрахунком не менше 300, а також не всі вони до сих пір мають власну назву, що є не досить комфортним для їх самостійного пошуку.

Ця найдовша водна артерія України протікає через два міста з населенням понад мільйон чоловік, а також через важливіекономічні та культурно-історичніцентри країни (Київ, Канів, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон та багато інших) які є значними генераторами рекреаційних потреб.

Саме тому що річка Дніпро несе свої води через велику кількість міст з великою кількістю населення, а також через те що поблизу чи на незначній відстані від річки знаходятся промислові міста це зумовило розміщення великої кількості санаторіїв-профілакторіїв, баз відпочинку, дитячих таборів, рибацьких будинків саме в басейні річки Дніпро [5].

Розташування рекреаційних закладів по областях України.

В Чернігівській області

Через її розміщення відпочинок на березі Дніпра відсутній, тому що на ті території Чернігівської області що межує з Дніпром розташований Міжрічинський регіональний ландшафтний парк, але є досить розвинений санаторій “Десна” який розташований в с. Ладинка на річці Десна. В лікуванні хворих використовуються мінеральні, хвойні, хвойно-солоні, перлинні, білі скипидарні, морські та сірководневі ванни, гідромасаж, підводний душ-масаж, функціонують кабінети зрошень шлунково-кишкового тракту та гідропатії. Проводиться також лікування озокеритом, гряззю лиману Куяльник, бішофітом, відварами лікарських трав, лазеро- та магніто терапія, апаратна фізіотерапія [6].

Дата добавления: 2015-10-24