Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні джерела доходів і структуру витрат бюджету родини

Читайте также:
  1. II. Основні напрями реалізації Програми
  2. III. Додаткові джерела
  3. III. Основні заходи із забезпечення виконання Програми
  4. IV. Основні вимоги до написання, оформлення і представлення учнівських науково-дослідницьких робіт
  5. Автобіографія, резюме: основні вимоги до структури тексту цих документів
  6. Аналіз балансу виконання кошторису витрат
  7. Аналіз накладних витрат щодо експорту й імпорту товарів

Бюджет — це план доходів і використанні находжень за певними напрямками. Бюджет складається з двох частин - доходної і витратної.

Сукупний доход сім’ї формується з трьох джерел:

1) заробітна плата;

2) доходи від власності (дивіденди, відсотки, рента, прибуток);

3) соціальні виплати (пенсії, стипендії, допомоги безробітним).

Доходна частина сімейного бюджету за рік (у гривнях) може мати таку структуру:

Заробітна плата батька 700·12=8400
Допомога з безробіття матері  
Пенсія дідуся 150·12=1800
Пенсія бабусі (наукова пенсія) 300·12=3600
Стипендія студента 46·12=552
Дивіденди по акціях  
Доход від продажу акції  
Банківський відсоток по депозитних вклади  
Всього 16 352

Особистий доход — доход на одного члена сім’ї і: одним із важливих показників. У нашій умовній сім’ї 6 чоловік. Доход на члена сім’ї складає

на місяць, тобто нижче прожиткового мінімуму.

Прожитко́вий мі́німум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Обсяг прожиткового мінімуму містить два елементи — фізіологічний та соціальний. Фізіологічний мінімум — це вартісне вираження матеріальних цінностей, конче необхідних для її існування. В світовій практиці він становить 85-—87 % загального прожиткового мінімуму, а решта припадає на соціальну частину — певний набір духовних цінностей мінімально прийнятого рівня життя. Обсяг прожиткового мінімуму з кожним роком змінюється(Мал.1)

Мал.1 Розмір прожиткового мінімуму в Україні

В Україні прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу. Крім того, прожитковий мінімум визначається диференційовано залежно від вікового критерію або ж залежно від соціальної та демографічної групи особи: для дітей віком до 6 років; для дітей віком від 6 до 18 років; для працездатних осіб; для осіб, які втратили працездатність.

Такий поділ зумовлений особливостями людського організму, у його потребах в залежності від віку та фізичних можливостей.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, за поданням Кабінету Міністрів України щорічно затверджується Верховною Радою України до початку розгляду Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України та публікується в офіційних виданнях.

 

Набір продуктів харчування формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я з використанням нормативів фізіологічної потреби організму людини в продуктах харчування виходячи з їх хімічного складу та енергетичної цінності, з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Набір непродовольчих товарів формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері економіки з використанням нормативів забезпечення засобами гігієни, медикаментозними засобами, засобами захисту організму людини від впливу навколишнього середовища, а також засобами влаштування побуту.

Набір послуг формується спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг.

 

ЗНОВУ ПРО СІМ.Ю

За витратною частиною бюджету сім’ї також можна визначити рівень розвитку країни. Ще в XIX ст. німецький статистик Крнст Енгель пока­зав, що за часткою витрат родини на харчування можна судити про рі­вень добробуту різних груп населення однієї країни і порівнювати добро­бут громадян різних країн.

Закон Енгеля: зі зростанням доходів сім’ї питома вага витрат на хар­чування знижується, частка витрат на одяг, житло і комунальні послуги змінюється мало, а частка витрат на задоволення культурних потреб,' придбання техніки зростає.

Структура витрат сім’ї складається з трьох частин: 1) податкові пла­тежі; 2) витрати на особисте споживання; 3) сімейні заощадження.

Величина податкових платежів визначає реальні доходи сім’ї. Співвідношення між витратами і заощадженнями характеризує співвідно­шення між витратами на поточне споживання і можливостями купувати гітари тривалого користування, техніку, для придбання яких необхідно накопичувати гроші.

Першочергові платежі з-поміж витрат на особисте споживання — це плата за житло і комунальні витрати. Потім ідуть витрати на харчуван­ні!, одяг, транспорт, навчання і лікування, культурні потреби.

За законом Енгеля достатньою є частка витрат на харчування, що складає 20 % усіх доходів. Більш висока частка цих витрат характери­зує низький рівень розвитку країни.

Приблизна структура витрат сімей (у %) (за 2000 рік)

Схема

За статтями витрат сімей можна визначити їхній «рівень читаності», захоплення, турботу про своє здоров’я (витрати на басейни, туризм, тренажерні зали та ін.).
Як економлять сімейний бюджет жителі різних країн

У минулому році спеціально на честь Всесвітнього дня заощаджень (виявляється, є й такий) було проведено дослідження, як економити гроші на прикладі жителів різних країн. Ось кілька цікавих результатів цього дослідження.

Пальму першості з питання, як економити сімейний бюджет отримали німці. Саме у них варто запозичити знання, як навчитися економити гроші. У середньому зарплата в Німеччині становить 2000 Євро та економні німці щомісяця відкладають 10% своїх доходів. Головні статті заощаджень - це відрахування в пенсійний фонд і накопичення на дітей. Як заощадити сімейний бюджет - обов'язкова складова управління своїми доходами будь-якого німця. Середньостатистичні щомісячні витрати, знову ж середньостатистичної німецької родини, виглядають, таким чином: плата за житло - 700 євро, страховки-близько 100 євро, харчування 600 євро, кредит за автомобіль 250, бензо та ремонт - 200 євро. Найменше німці витрачають на одяг. Німець може роками носити одну і ту ж річ і абсолютно не комплексувати з цього приводу. А коли річ, нарешті, набридає - віддають її в різні благодійні фонди.

Німці економлять не тільки на одязі. У нічний час в Німеччині тариф на електроенергію знижується і щоб заощадити гроші, пральні машини включаються саме в цей час. Житлове приміщення, як правило, починають опалювати тільки, коли вже зовсім холодно. При 10 градусах на вулиці, німець віддасть перевагу натягнути на ніч шкарпетки, ніж включити опалення спальні. Але ось на чому німці не економлять сімейний бюджет, так це на свій відпочинок. Недарма, ця нація вважається самою мандрівною.

Французи, як і німці, також вміють цінувати зароблене і знають, як економити гроші. Готуючись зробити яку-небудь покупку, заздалегідь вивчають каталоги, порівнюють ціни різних постачальників і т.д. Обожнюють французи і розпродажі, знижки під час яких можуть досягати 80%. Вони заздалегідь планують відвідування таких заходів і іноді навіть беруть для цього відгули на роботі. Щоб заощадити сімейний бюджет, французи організують спільне використання автомобілів. Домовляються заздалегідь з тими, кому їхати в ту ж сторону. Навіть є спеціальні сайти, де можна знайти поїздки з попутниками. Зате французи воліють не заощаджувати гроші на їжі. Вони люблять смачно поїсти і випити. Благо, що пропозиції продуктів в цій країні просто величезна. Знаменитий французький президент Шарль Де Голь, якось сказав: «... Як можна керувати країною, в якій тільки сортів сиру більше 300?» Тому не дивно, що на їжу французи витрачають навіть більше ніж на житло. Статистика говорить наступне: 25% від доходу французи витрачають на харчування, 20% на оплату житла, 15% - транспорт, 9% - одяг і близько 5% на медицину і розваги.

А ось у шведів історія інша. Громадяни цієї країни платять одні з найвищих податків у світі - до 60% свого доходу відраховується в державну скарбницю. Мимоволі постане питання, як економити сімейний бюджет. Основна стаття економії - покупки на розпродажах. Шведи взагалі ставляться бережливо до одягу і іншим речам. А коли діти виростають з свого одягу, їх вчать оформляти оголошення на відповідних сайтах і продавати через інтернет. Правда, справедливості ради варто сказати, що при таких високих податках, шведи мають і ряд пільг від держави. Наприклад, безкоштовну освіту і обмеження по витратах на ліки. Максимальна сума, яку шведи сплачують в рік на ліки становить 250 євро, потім видається спеціальна картка по якій рецептурні ліки вже видаються безкоштовно до кінця року.

У США маленьких американців з самого дитинства привчають розраховувати тільки на самого себе. Тому жителі США намагаються накопичити гроші на все, що тільки можна і вигідно вкласти їх. Більшість американців не сподіваються на державу і крім відрахувань у спеціальні соц. фонди відкладають гроші в недержавні пенсійні фонди. Обов'язковим для американця є накопичення на своїх дітей. Як тільки в сім'ї з'являється дитина, йому відкривають рахунок, куди відкладають гроші на освіту. Згідно зі статистикою, найбільша стаття витрат у американців-це житло: $ 600-1000. Далі медична страховка в $ 300-1000, страховка на авто - $ 100. Харчування обходитися в $ 400-500, комунальні послуги $ 150-250. Середня зарплата в США $ 2000-3000. Ось на одяг американці воліють багато не витрачати. Тим більше в США він досить дешевий. Футболка за $ 5 і джинси за $ 15 - нормальний «прикид» звичайного американця.

Завзятими накопичувачами є японці. У середньому вони відкладають 20-25% від свого доходу на місяць. Основним джерелом накопичень у японців крім банківських депозитів є різні страхові фонди. На відміну від Європи, де економію сімейного бюджету планують, як правило обоє з подружжя, у японців цим займаються жінки. Вони ж і встановлюють суму кишенькових грошей для своїх чоловіків. Ну і на закінчення цікавий спосіб, як заощадити гроші на покупку ювелірних прикрас. Його використовують турецькі жінки. Кожен місяць десять жінок збираються по черзі в однієї з них на посиденьки, причому кожна приносить на зустріч суму, рівну вартості одного грама золота. Ці гроші передаються господарці будинку і вона вільна розпоряджатися ними на свій розсуд. Як правило, здобувається чергова золота прикраса. Якийсь варіант каси взаємодопомоги - господиня відразу отримує ювелірну прикрасу, а потім протягом року, ходячи в гості, віддає по частинах її вартість. Ось такі різні шляхи на предмет, як економити гроші і як економити сімейний бюджет.


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Диаграммы рассеяния| Копаем пруд в родовом поместье

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)