про встановлення факту родинних відносин

Апеляційна скарга

На Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28.08.2014 року

Про залишення без задоволення заяви Чернова Сергія Вікторовича про перегляд рішення за ново виявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.012012 року за позовом Орленка С.І. Орленка О.І до Сірик Л.А.

про встановлення факту родинних відносин

28 серпня 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва винесено ухвалу про повернення заяви про про перегляд рішення за ново виявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.012012 року за позовом Орленка С.І. Орленка О.І до Сірик Л.А. про встановлення факту родинних відносин у справі № 752/121149/14-ц.

Я, Чернов Сергій Вікторович, вважаю ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28.08.2014 року такою, що підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні були порушені норми процесуального права, не досліджені всі обставини справи в їх сукупності.

У статті 55 Конституції України вказується, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в установленому порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і
всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на
підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які
були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам
закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не
підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні
висновки суду, що відповідають встановленим на підставі
достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення
справи.
У відповідності до п 6. вищезгаданої Постанови, враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише
доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими
в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Якщо докази у справі зібрані в порядку, передбаченому
статтями 132, 133, 140 та частиною четвертою статті 191 ЦПК, суд може обґрунтувати ними рішення лише за умови, якщо вони були ним оголошені в судовому засіданні, пред'явлені для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, та досліджені в сукупності з іншими доказами. Пункт 11 Постанови вказує на те, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої
дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях Пункт 13 зазначає, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних
обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від
характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у
статтях 215 - 217 ЦПК.

Разом з тим, пукт 22 Постанови вказує, що виконуючи вимоги статті 167 ЦПК, головуючий має роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, зокрема ті, що передбачені статтями 10, 11, 27 і 31 ЦПК, а також попередити про те, що вони зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Клопотання осіб, які беруть участь у справі, з питань, пов’язаних з розглядом справи, суд вирішує негайно. Відкладення вирішення клопотань не допускається. Відмова в їх задоволенні не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин у ході розгляду справи постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання.

Згідно з вимогами пункту 1 Листа ВСУ № 01-8/393 неповне з'ясування обставин справи, що має істотне значення для справи, тягне за собою скасування рішення зі справи. Судом першої інстанції порушені і ці вимоги, оскільки обставини справи, що мають істотне значення для вирішення спору належним чином не дослідженні в судовому засіданні, судом не дано юридичну оцінку правовідносинам сторін, що склалися, не надано оцінки доказам залученим до матеріалів справи, що є підставою для скасування прийнятої ухвали, виходячи з наступного:

Судом, порушено статтю 167 Цивільно процесуального кодексу України головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.

В супереч даній процесуальній нормі не суд не роз’яснив права та обов’язки сторонам по справі, не з’ясував чи можна розглядати справу без Заявника.

Нажаль, Заявник не міг фізичної можливості вчасно приїхати на судове засідання, так як в той час був великий затор на дорозі, пов'язаний із пікетуванням Міністерства оборони України. Тому, представником Заявника на початку судового засідання було заявлено клопотання про неможливість слухання справи без участі Заявника, адже саме у Заявника знаходяться всі оригінали доказів у даній справі та тільки сам Заявник може надати суду певні пояснення по справі.

Проте, суд проігнорував, заявлене клопотання, та швидко розпочав слухання справи по суті жодного разу не провівши попереднього засідання.

Суддя якомога швидше прочитала заяву про перегляд рішення та запропонувала Позивачам у справі ознайомитися з доказом яким спростовує рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2012 року – Відповідю від ____________про те, що Орлова ніколи не зміювала прізвище на Орленка. Але Позивачі відмовилися від ознайомлення з вказаним документом, з тих підстав, що інформація вказана в ньому їм відома.

В мотивувальній частині Голосіївський районний суд м. Києва при перегляді рішення за ново виявленими обставинами посилається на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 30.06.2006 року про встановлення факту родинних стосунків між Сірик Л.А. та Джежелій Л.І.

Звертаю увагу суду, що в даному випадку не можна посилатися на вищевказане рішення так як, приймаючи його, Бериславський районний суд Херсонської області послався на ______________ та зазначив що у відомостях з Метричної книги Бериславського районного підвідділу ЗАГСУ по м.Берислав за липень – грудень 1924 року де відомості по Орленка Сергія Івановича та Орлової Раїси Іванівни не виявлені.

Разом з тим, суд проігнорував вагомий доказ, отриманий мною _________ про те що Орлова Р.І. ні коли не змінювала прізвище на Орленко.

При розгляді справи суд не дотримався наведених роз'яснень Верховного Суду України та не виконав вимог 128, 208, 212, 213, 214, 215, 216, 218 ЦПК України та як наслідок формально розглянув справу, що призвело до прийняття неправосудної ухвали, порушення норм процесуального права та неправильного вирішення питання.

У відповідності до статті 292 Цивільно процесуального Кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене прошу суд:

Скасувати Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28.08.2014 року про залишення без задоволення заяви Чернова С.В. про перегляд рішення за ново виявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2012 року в цивільній справі за позовом ОрленкаС.І., Орленка О.І до Сірик Л.А. та постановити нову Ухвалу, якою______________

07 лютого 2014 року Чернов С.В.

Апеляційний суд м. Києва 03680, м. Київ, вул. Соломянська 2-а через Голосіївський районний суд м. Києва по справі № 752/121149/14-ц

Апелянт: заявник - Чернов Сергія Вікторовича адреса місця проживання та реєстрації: 03143, м. Київ, вул. Планетна, 11 тел. [phone]   представник Позивача Василенко Олександр Володимирович адвокат Адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «Правова Фундація» м. Київ, вул. Горького, 169 тел.. [phone] Позивач 1: Орленко Олег Іванович адреса місця проживання та реєстрації: 04205, м. Київ, пр.. Оболонський, 12-а, кв.106 номер засобу зв’язку відсутній   Позивач 2: Орленко Сергія Іванович адреса місця проживання та реєстрації: 03061, м Київ, пр. Відрадний, 24/93, кВ. 159 номер засобу зв’язку відсутній Відповідач: Сірик Любов Анатоліївна

ЗАЯВА
про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28.08.2014 року у справі № 752/121149/14-ц

28 серпня 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва в складі головуючого судді Шевченко Т.М., при секретарі Крекотень О.В., розглянувши у відкритому засіданні заяву Чернова С.В. про перегляд у зв’язку із ново виявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2012 року року за позовом Орленка С.І. Орленка О.І до Сірик Л.А. про встановлення факту родинних відносин винесено ухвалу про залишення без задоволення заяви.

В судовому засіданні 28.08.2014 року була проголошена тільки вступна та регулятивна частина рішення.

Заявник, під час оголошення даного рішення, присутнім не був.
Протягом пяти днів з моменту винесення даного рішення Представник Заявника неодноразово звертався до Голосіївського районного суду з проханням надати повний текст рішення від у вказаній справі.

Рішення йому надано не було.

03.09.2014 року Представником Заявника до Голосіївського районного суду була подана заява про надання рішення судді Шевченко Т.М..від 28.08.2014 року

Копія даної заяви з відміткою про одержання Голосіївським районним судом додається.
Рішення отримано Представником Заявника 04.09.2014р. особисто.

Зважаючи на вище наведене, вважаємо строк апеляційного оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/121149/14-ц

року від 28.08.2014 року таким, що пропущений з поважних причин.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження є наступне:
Ч. 3 статті 209 Цивільного процесуального кодексу встановлено, що виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Відповідно до ч 2 статті 222 ЦПК України копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.

Хочу зазначити, що копії судового рішенні Представнику Заявника під час оголошення вступної та резулятивної частини надано не було.
Зважаючи на дану норму під час після оголошення рішення Представнику Заявника повинні зобов’язані були видати вступну та регулятивну частину рішення. В випадку цього зроблено не було, що є ще одним порушенням, яке впливає на можливість апеляційного оскарження.

Зважаючи на той факт, що у в наявності є заява про надання повного тексту судового рішення в останній день строку на апеляційне оскарження від Представника (представника згідно довіреності), який брав участі під час оголошення вступної та регулятивної частини рішення, відповідно можливість вчасного оскарження рішення була втрачена з причин, які не залежать від Заявника, та його представника.

Порядок поновлення строків на апеляційне оскарження регулюється статтею 73 ЦПК України. А саме:

Стаття 73 Поновлення та продовження процесуальних строків
1. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов’язковою.
3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання
В ч.3 статті 294 ЦПК, зазначено: апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Конституційне положення про забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду (пункт 8 ст. 129 Конституції України) в нормативному поєднанні зі змістом статей 209, 222,292,294 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом перебіг десятиденного строку оскарження рішення суду, зокрема, у випадку, коли в судовому засіданні оголошено його повний текст, починається з наступного дня після прийняття судом першої інстанції рішення. Однак, у випадку оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин рішення, та ненадання повного тексту рішення у строки передбачені законодавством України можливість його оскарження виключається.
Необхідною умовою практичного здійснення заінтересованою стороною права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення. Це дає можливість стороні викласти свої вимоги та заперечення, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на відповідні норми законодавства і матеріали, що містяться у справі або подані додатково, як це передбачено статтею 118 ЦПК України..
З вище наведеного випливає, що пропущений строк апеляційного оскарження в даній справі був наслідком невиконання судом вимог, які ставляться щодо оформлення та видачі копії повного тексту рішення особам, які беруть участь у справі.
В даному випадку порушено як процедуру виготовлення повного тексту рішення так і процедуру видачі повного тексту рішення. Оскільки воно повинно було бути надане негайно при здачі заяви про його отримання. Зважаючи на то, що виготовлене воно мало бути протягом п’яти днів з моменту проголошення, але судячи з обставин справи цього зроблено не було.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись статтею 73, 294 ЦПК України:

ПРОШУ:

1) Прийняти дану заяву до провадження.
2) Повідомити сторони про час і місце розгляду даної заяви.
3) Відновити пропущений строк на подачу апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду м Києва від 28.08.2014 року.

Додатки:
1) Копія заяви від 03.09.2014 року до Голосіївського районного суду м. Києва поданої для отримання рішення суду у даній справі

хх.хх.хххх року _________ Позивач
_________ Представник

Дата добавления: 2015-09-04