Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Активізація національного руху в другій половині 1980-х років.

Причини та початок «перебудови». | Чорнобильська катастрофа. | Політика «прискорення» та її наслідки в Україні. | Стан економіки. | РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ. | Розгортання страйкового руху. | Гласність і лібералізація. | Зрушення в політичному житті України. | Пожвавлення громадської активності. | Суспільно-політична активність студентів. |


Читайте также:
  1. Аграрна політика в другій половині 1950-х — першій половині 1960-х років.
  2. Активізація мислення через сприйняття прекрасного
  3. Внутрішньополітичне становище України в середині 1950-х років.
  4. Вопрос 38: Развитие трудового и сельскохозяйственного права в период замедления темпов общественного развития (середина 1960-х – середина 1980-х гг.).
  5. Вопрос 39: Развитие гражданского, хозяйственного и семейного права в период замедления темпов общественного развития (середина 1960-х – середина 1980-х гг.).
  6. Західноукраїнські землі в першій половині XIXст.

В Україні в другій половині 1980-х років активізувався національний рух. Він мав культурницький та просвітницький характер, який поєднувався з дер­жавотворчими процесами, у ньому все сильніше звучало гасло державної неза­лежності України. Національний рух очолили колишні політв'язні. Справжнім духовним лідером народу стала українська інтелігенція: письменники, учені, викладачі.

Відроджувалася історична пам'ять народу. У ЗМІ та наукових виданнях ви­світлювалися призабуті сторінки національної історії. Публікації про трагічне минуле українського народу значно змінили свідомість людей. Масового харак­теру набуло збирання свідчень очевидців про голодомор 1932-1933 рр., на осно­ві яких була сформована народна «Книга пам'яті» про ті трагічні події.

На сторінках періодичних видань друкувалися розповіді про людей, яких ко­муністична влада намагалася викреслити з історії або висвітлювала в негативному плані: І. Мазепу, М. Грушевського, С. Петлюру, В. Винниченка, С. Єфремова, М. Хвильового, М. Костомарова, М. Яворницького та інших історичних діячів, письменників, істориків. Повернення українському народові його історії змі­нювало свідомість, пробуджувало національні почуття.

Одночасно з поширенням демократичних ідей відроджувалися українська мова, національна символіка, поширювався текст національного гімну «Ще не вмерла Україна...» на слова П. Чубинського. Його виконували на мітингах і кон­цертах. Особливо популярною стала пісня «Ой у лузі червона калина». У газе­тах і часописах публікувалися розповіді про українську національну символіку.

Поширився рух за відродження та утвердження української мови. На її захист стали українські письменники. Олесь Гончар у червні 1987 р. звернувся з листом до М. Горбачова, у якому пропонував здійснити заходи щодо конституційного за­хисту української мови, у тому числі запровадити її обов'язкове вивчення в усіх школах з російською мовою нав­чання на території України. Влада не підтримала цю пропозицію, оскільки боялася зростання національної свідо­мості українців.

Мовна ситуація в Україні характе­ризувалася тим, що в 1930-1980-х роках сфера її вживання постійно зву­жувалася. Тому в умовах гласності та демократизації українська інтелігенція все активніше ставила питання про захист української мови. Під контролем ЦК КПУ був підготовлений проект закону про мови й опублікованим для всена­родного обговорення. Під час його обговорення надійшло чимало пропозицій і зауважень, у тому числі альтернативні проекти, що засвідчило важливість мовного питання.

В умовах національного піднесення Верховна Рада УРСР 28 жовтня 1989 р. ухвалила Закон УРСР «Про мови в Українській PCP», яким українській мові було надано статус державної. Закон був уведений у дію з 1 січня 1990 р.

Це був перший в історії України нормативний акт, який після багатьох років переслідувань української мови визначав її статус і порядок викорис­тання. Закон розширював сферу використання української мови. Водночас російська мова визнавалася мовою міжнаціонального спілкування, гарантува­лися умови рівноправного розвитку та використання мов інших національ­ностей.

Важливою частиною національного руху було поширення національної сим­воліки. 26 березня 1989 р. на мітингу у Львові вперше від початку «перебудови» було піднято національний синьо-жовтий прапор. Під час першотравневої демонстрації 1989 p., на яку львів'яни вийшли з національною символікою, від­булися сутички з міліцією.

Під національними прапорами в листопаді 1989 р. в Києві відбулося перепоховання відомих шістдесятників В. Стуса, Ю. Литвина, О. Тихого, які стали жертвами тоталітарної системи.

14 березня 1990 р. синьо-жовтий прапор був уперше офіційно піднятті над Стрийським міськвиконкомом Львівської області. 24 липня 1990 р. синьо-жов­тий прапор замайорів біля Київської міської ради.

Виявленням українського національ­ного духу стало святкування 500-річчя українського козацтва влітку 1990 р. На За­поріжжя прибули делегації з багатьох областей України. Наприклад, студенти Вінницького педагогічного інституту орга­нізували кінну експедицію-похід на Запо­ріжжя. У місцях, де пролягав маршрут, во­ни проводили просвітницьку роботу. Похід був неабияким випробуванням для хлоп­ців — адже їм необхідно було здолати верхи на конях сотні кілометрів і своєчасно при­бути на свято.

3-5 серпня на місці колишньої Запо­розької Січі відбулися Дні козацької слави. Особливо масовими вони були в с. Капулівці Дніпропетровської області біля могили отамана Івана Сірка, де колись знаходилася Чортомлицька Січ. Свято було уквітчане національними прапорами. Тоді ж відбулися заходи на о. Хортиця.


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 351 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Формування багатопартійної системи.| Формування національних громадських організацій і об'єднань.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)