Причини та початок «перебудови».

ЧАСТИНА 7

УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИКИ «ПЕРЕБУДОВИ»ТА РОЗПАДУ СРСР.

Причини та початок «перебудови».

Друга половина 1980-х років увійшла в історію як період політики «перебу­дови», яка проводилася комуністичною партією з метою збереження радянської системи. Спочатку термін «перебудова» означав поліпшення управління господарством, але згодом його почали розуміти ширше — як оновлення всіх сфер життя, «очищення» соціалізму від негативних явищ. Причиною «перебудо­ви» стала суспільна криза, що охопила всі сторони життя. Усе більше представ­ників партійно-державного апарату розуміли, що на головних напрямах науко­во-технічного прогресу та за рівнем життя населення СРСР відстає від держав Заходу і не може конкурувати з ними. Радянська держава була неспроможна на­лежно реагувати на продовольчу, екологічну та інші проблеми.

Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов, обраний на цю посаду в березні 1985 р., виступив на квітневому (1985) пленумі ЦК КПРС із пропо­зицією прискорити науково-технічний прогрес, а на цій основі — форсувати со­ціально-економічний розвиток СРСР. У червні 1985 р. він відвідав Київ і Дніп­ропетровськ із метою підтримки своїх реформ в Україні.

Керівникам КПРС здавалося, що варто поліпшити управління господарством, зміцнити дисципліну — і економіка швидкими темпами почне розвиватися. Од­нією з причин занепаду моралі та розладу економіки вважався алкоголізм, тому в травні 1985 р. ЦК КПРС і Рада міністрів СРСР ухвалили постанови про подолан­ня пияцтва й алкоголізму. Була обмежена торгівля алко­голем, у засобах масової інформації розпочалася широка кампанія «за тверезий спосіб життя». З кінофільмів ви­лучали епізоди, де герої вживали алкоголь. Заохочува­лися безалкогольні весілля. Однак алкоголізм подолати не вдалося. Незадоволення населення антиалкогольни­ми заходами спонукало радянське керівництво припи­нити антиалкогольну кампанію. Однак вона мала й позитивні результати: у 1985-1987 рр. знизився рівень злочинності, зменшилася кількість дорожньо-транспортних пригод.

Наступною кампанією, що розпочалася в травні 1986 р., стала боротьба з так званими нетрудовими доходами, яка здійснювалася в УРСР відповідно до на­станов центру. Нетрудовими доходами вважалися не тільки доходи, одержані злочинним шляхом (крадіжка, хабарництво тощо), а й такі, що пов'язані з трудо­вою діяльністю, яка відбувалася поза державними підприємствами, установами, колгоспами. Це стосувалося, наприклад, кустарно-ремісничих промислів. Бо­ротьба з нетрудовими доходами часто спрямовувалася проти продавців квітів, репетиторів, осіб, які вирощували овочі в теплицях. Варто було водієві автомо­біля підвезти пасажира за плату, його вже можна було притягати до відповідаль­ності за нетрудові доходи. Ця кампанія найменше зачепила тих, хто насправді жив на нетрудові доходи. Початок перебудови засвідчив, що адміністративними методами істотно покращити стан економіки неможливо.

Дата добавления: 2015-09-02