Культ сатаністів.

Тим, хто вступає до громади сатаністів, пропонують звільнитися від почуття вини і комплексу неповноцінності, користуватися усіма радощами і насолодами життя.

Члени громад збираються щотижня чи щомісяця “на служби” (збори), здебільшого в кількості 13 осіб, надаючи перевагу темряві, тому збори починаються опівночі, їх проведенням керує “Князь темряви”.

Під час зборів проводяться ритуальні поклоніння Сатані, каяття за добрі справи, трапези, молитви тощо. За трапезою настає “чорна меса” з певним ритуалом, що відкривається загальним колективним паплюженням Бога, потім наступає “богохульна служба”, в якій використовуються вищезгадані свічки (виготовлені іноді з людського жиру), свята вода (розбавлена сечею або кров’ю немовляти), молитовник, переплетений інколи в людську шкіру нехрещеного немовляти.

Служба проходить у спеціально підготовлених приміщеннях із жертовником, покритим чорною тканиною, а стіни - в чорних драпіровках, на яких зображено Диявола. Особливого значення сатаністи надають знущанню над хрестом та іншими символами християнства. Зібрання супроводжуються найчастіше гнівом і люттю, мстивими закликами на адресу своїх ворогів, тобто християн. Трапляється, що під час таких “чорних мес” скоюються тяжкі злочини (вбивство дорослої людини, а частіше - дитини, що розглядаються як жертви Сатані).

Ритуальна зала у сатаністів називається “кімнатою інтелектуального розкріпачення”. Майбутню жертву кладуть на червоний стіл, зв’язують руки і ноги і починають різати, повільно шматуючи тіло. Адже з точки зору сатани жертвою є не сама смерть живої людини, а її муки. Тобто, чим довше тягнуться муки, тим якіснішою є жертва Сатані. При останніх конвульсіях вирізається серце і печінка і по шматочку вони з’їдаються всіма учасниками “чорної меси”.

Чоловіки, як правило, на сатанинських месах одягаються в чорні ряси, жінки, навпаки, повинні виглядати сексуально. Капюшони або ж ковпаки - не данина моді, а частина ритуального одягу, за допомогою якого приховуються сатанинські обличчя під час “розкріпачення негативних емоцій”.

Іншими необхідними атрибутами меси є дзвін, меч, фалос (або його муляж), гонг, пергамент, кубок (обов’язково не золотавого кольору), пентаграма- п’ятикінцева зірка як символ одного з імен Сатани і перевернутий християнський хрест.

У сатаністів всього два свята - свій день народження і хелоуін -істино-сатанинське свято, що прийшло зі Штатів.

Приблизно один раз в тиждень сектанти влаштовують нічні оргії в пустуючих будинках, на пустирях або християнських кладовищах. При цьому вони використовують наркотики і, роздягтись догола, займаються груповим сексом. Згодом відсікають курці або кішці голову, п’ють їх кров і обмазуються нею.

Останнім часом сатаністи стали помишляти і про кров немовлят. Для цього деякі жінки з секти спеціально для того, аби мати жертву, заводять дітей від своїх одновірців.

“Сатанинська Біблія” має також свої десять заповідей, а саме: Сатана - сильніший за всіх; життя - це насильство; необхідно коритись своїм низинним інстинктам і потягам; на суспільні закони і владу - начхати; все, що пов’язано з офіційними релігіями, має осквернятись; головний ворог — християнство і ін.

Ненависть до християнства у сатаністів особлива. Вона у них виділена в окремий закон: “Порок є християнство”. Неважко помітити, що всі сатанинські обряди є антихристиянськими. Є у них своя молитва, свій алфавіт, так званий “єнохіанський”.

Важливим моментом сатанинських культів є залучення й посвячення нових прихильників. Воно передбачає укладення договору з Сатаною. Договір цей може бути усний чи письмовий, але підписаний власною кров’ю вступаючого. “Новонавернений” до сил зла проходить “хрещення”, яке здійснюється при допомозі суміші води, солі та сірки, і отримує нове ім’я. При цьому обов’язково ставиться знак Сатани на інтимному місці. Перед залученням в організацію здійснюється випробування кандидата.

Щоб потрапити, скажімо, дівчині в секту, треба пройти сатанинський обряд. Вночі її приводять на кладовище, “накачують” наркотиками, роздягають, обмазують кров’ю, кладуть на надгробну плиту і вступають з нею в груповий секс всім “братством”.

В Україні сатаністи з’явилися у 80-ті рр. ХХ ст. як своєрідний антипод християнства. Нечисленні прихильники є й сьогодні. Умовно їх можна поділити на теоретиків (“ідейних одинаків”) та практиків (“груповиків”). Найбільш багаточисельні з них - «Орден чорного кола», «Зірка смерті», «Партія сатаністів», «Церква Сатани», «Чорне братство», «Чорний орден», «Легіон темряви» За неофіційними даними, лише в Києві нараховується більше двохсот прихильників сатанізму. Діють вони і в інших містах України. Зокрема, правоохоронними органами Запоріжжя викрито діяльність секти «Чорна зоря», яка в складі 20 осіб протягом двох років безчинствувала на кладовищах, оскверняла могили, влаштовувала сексуальні оргії, приносила в жертву кішок і собак.

Дата добавления: 2015-09-02