Економічна частина

3.1 Економічне обґрунтування впровадження мікропроцесорної системи регулювання тиску колошникового газу в доменній печі

Ціль економічної частини дипломного проекту - обґрунтування вигідно­сті напрямку коштів й на розробку й реалізацію проекту. Вигідність капіта­ловкладень характеризується такими основними економічними показниками:

а) річним економічним ефектом, що характеризує вигідність проекту;

б) окупністю, що характеризує термін повернення понесених витрат.

Перехід від директивно керованої економіки до ринкової по-новому поставив питання керування підприємством, як суб'єктом ринкових відносин. Функціонування підприємства пов'язано зі зміною як у зовнішнім, так і у внутрішнім середовищі його діяльності, що спричиняється необхідністю розробки нових підходів до цільової функції його діяльності, обґрунтуванню економічних передумов досягнення оптимальних розмірів прибутку, що забезпечує конкурентоспроможність підприємства на ринку. Якісне вдосконалювання виробництва здійснюється у формі нововведень, які становлять основу інвестиційного процесу в умовах ринку.

Оптимізація умов роботи доменних печей вимагає в першу чергу розробки алгоритмів керування доменним процесом і його окремими частинами.

Вивчення в періодичній літературі статей по автоматизації доменного процесу показало, що хоча доменні печі й оснащені контрольно-вимірювальною й регулюючою апаратурою, вони все-таки не мають багатьох необхідних засобів контролю, без яких розраховувати на успішне завершення робіт не можна. Тому останнім часом багато уваги приділяють створенню нових методів і апаратури автоматичного контролю.

Складність технологічного процесу виробництва чавуну, розмаїтість збурювань, прикладених у різних місцях технологічної лінії, приводять до того, що процес виробництва чавуну характеризується великим числом контрольованих і регульованих величин і керуючих впливів.

У загальному процесі керування виробництвом чавуну можна виділити наступні етапи керування: формування запасу шихтових матеріалів на бункерній естакаді; набір і подача шихтових матеріалів на колошник; завантаження шихтових матеріалів у доменну піч; нагрівання дуття й подача його в доменну піч; подача в піч природного газу й додаткового палива; виплавка чавуну; випуск продуктів плавки; очищення колошникового газу.

Підвищення тиску газу на колошнику впливає на газодинаміку доменного процесу, а значить й на продуктивність, що лімітує в сучасних умовах, доменні печі.

Підвищення тиску газу на колошнику досягається введенням додаткового опору на шляху руху газу на виході з доменної печі. Звичайний тиск газу на колошнику становить 110 кПа.

Внаслідок підвищення підпору газів перед додатковим опором зростає тиск газів не тільки на колошнику, але й у повному обсязі печі, а значить підвищується тиск дуття, що розвивається повітродувкою.

Підвищення тиску газу у фурм із Р_1ф до Р_2ф без зміни масової кількості дуття зменшує його обсяг пропорційно відношенню Р_2ф/ Р_1ф відповідно до чого знижується швидкість газів і перепад тиску газів між горном і колошником. При постійній масовій витраті дуття втрата напору при русі газу через шар шихтових матеріалів приблизно обернено пропорційна абсолютному тиску газу.

Ступінь підвищення тиску газів у робочому просторі печі оцінюється величиною тиску газів на колошнику.

Ефективність підвищення тиску газів залежно від умов роботи печі й величини тиску різна. При підвищенні тиску газів на колошнику до 160-180кПа продуктивність печі збільшується на 5-10%, витрата коксу знижується на 2-5%, винос пилу скорочується на 35-50%.

Альтернативним рішенням скорочення витрат на паливо є розробка системи регулювання тиску колошникового газу в доменній печі. Актуальність розробки системи регулювання тиску колошникового газу в доменній печі, пов'язана з підвищенням ефективності випуску чавуну, також зі скороченням витрат часу, праці й матеріалів.

Ціль даної частини дипломної роботи є розгляд техніко-економічних показників доменного виробництва й розрахунок економічної ефективності від впровадження розробки мікропроцесорної системи регулювання тиску колошникового газу в доменній печі, на прикладі доменної печі № 5 (ДП-5) ПАТ "Арселор-Міттал Кривий Ріг"».

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

а) розглянути техніко-економічні показники ДП-5;

б) обґрунтувати економічно технічне рішення;

в) розрахувати й проаналізувати зміну собівартості 1т чавуну після впровадження системи регулювання тиску;

г) зрівняти зміну продуктивності доменної печі до й після впровадження системи регулювання тиску колошникового газу;

д) зробити виводи про економічну ефективність впровадження системи регулювання тиску й дати їм оцінку.

Для рішення поставлених завдань використовуються такі методи, як вивчення даних по підприємству, літератури й періодичної преси, а також методи аналізу, узагальнення й порівняння.

Зараз на доменній печі застосовують ручний метод стабілізації тиску. Це не дозволяє підвищувати тиск газів у робочому просторі печі з причини потенційного виникнення аварійних ситуацій.

При впровадженні системи регулювання колошникового газу збільшується ступінь підвищення тиску газів у робочому просторі печі, що оцінюється величиною тиску газів на колошнику. Ефективність підвищення тиску газів залежно від умов роботи печі й величини тиску різна. При підвищенні тиску газів на колошнику до 160-180 кПа продуктивність печі збільшується на 5%, витрата коксу знижується на 0,1%, винос пилу скорочується на 35-50%.

Для розрахунку економічного ефекту від впровадження системи регулювання тиску, насамперед були вивчені техніко-економічні показники підприємства, такі як річний обсяг виробництва чавуну, продуктивність, собівартість 1 тонни чавуну й інші. Дані наведені в таблиці 3.1. Джерелом даної інформації служила річна звітність виробничого відділу, відомості з матеріальних звітів і поточного бухгалтерського обліку.

Таблиця 3.1 - Техніко-економічні показники ДП-5

№	Найменування показань	Од. вимір.	Умовне позна-чення	ТЕП за 2013 рік.
	Річний обсяг виробництва чавуну	тис. т	N	963,9
	Номінальний час роботи ДП-5 у рік	год.	t
	Обсяг металу за одну плавку	т	q
	Простої	год.	Пр
	Ціна коксу	грн/т	Кс
	Питома витрата паливно-енергетичних ресурсів (коксу)	т/т	Кн	0,485
	Собівартість чавуну	грн/т	С¢ч
	Умовно-постійні витрати	грн/т	УПВб

Планується, що після впровадження системи регулювання тиску буде отриманий економічний ефект для підприємства. У таблиці 3.2 представлені певні показники, які спричиняють економічну доцільність проектного рішення.

Таблиця 3.2 - Показники, які спричиняють економічну доцільність проектного рішення

Назва показників, які змінюються внаслідок проектного рішення	Зміни ±, %	Джерело інформації
1. Економія від скорочення витрати паливно-енергетичних ресурсів (коксу)	0,1%	З досвіду Маріупольського мет. комбінату

На підставі техніко-економічних показників ДП-5 зробимо розрахунки, щоб визначити, наскільки доцільно впроваджувати систему регулювання тиску колошникового газу у виробництво.

3.2 Визначення величини капітальних вкладень і додаткових експлуатаційних витрат

Для того, щоб впровадити на підприємстві систему регулювання тиску колошникового газу, необхідно зробити певні вкладення на проведення конструкторської розробки виготовлення й налагодження нового апарата. Крім цього для впровадження системи регулювання тиску колошникового газу необхідний комплекс технічних засобів (КТЗ), у який входять: а)програмне забезпечення; б)обчислювальна техніка; в)засоби автоматизації.

Відповідно до положень бухобліку до основних засобів ставляться матеріальні активи, які підприємство містить із метою їхнього використання в процесі виробництва або поставки товарів і послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яким більше одного року. Об'єкт основних засобів зізнається активом тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути вірогідно певна. Основні засоби підприємствами, організаціями враховуються по первісній вартості, під якою розуміють фактичну (справедливу) собівартість устаткування, включаючи витрати по доставці й установці на місці використання з урахуванням страхових платежів під час транспортування й інші витрати, тобто фактичну собівартість, що об'єкти основних засобів мали в момент вводу в експлуатацію. Виходячи з вищесказаного, визначимо кількість капітальних витрат на впровадження нового обладнання в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Капітальні витрати на впровадження нового обладнання

№	Устаткування й апаратура	Кіль-кість, шт	Початкова вартість, тис. грн	Норма амор-тизації, %	Річна сума відрахувань, тис. грн
оди-ниці	загальна
	Задатчик ЗУ – 05		2,5	2,5		17,6202
	Датчик тиску Сапфір 22МТ		6,3	6,3
	Блок живлення БПС 24-2К		2,5	2,5
	Блок ручного управління БУ 21
	Виконавчий механізм МЭО-250/25
	Неврах. встаткування (2%)			1,506
	Транспортні витрати (5%)			3,765
	Вартість монтажних робіт (10%)			7,53
Продовження таблиці 3.3
Разом по ІV групі ОФ	88,101
	Контролер управління Allen Bradley PLC-5/20					50,895
	Програмне забезпечення
	Неврах. встаткування (2%)			1,74
	Транспортні витрати (5%)			4,35
	Вартість монтажних робіт (10%)			8,7
Разом по ІV групі ОФ	101,79
Проектні роботи
Усього витрат	264,891		68,515

Для подальшого розрахунку собівартості 1 тонни чавуну по проектованому варіанту необхідно визначити амортизаційні відрахування, які визначаються виходячи з первісної вартості знову придбаного встаткування.

Визначимо амортизаційні відрахування для ІV групи ОФ:

Визначаємо сумарні річні амортизаційні відрахування:

Витрати на поточний ремонт і утримання технічних засобів:

Впр = Кктз×Тр, (3.1)

де Кктз - вартість комплексу технічних засобів;

Тр - норма витрати засобів на поточний ремонт і утримання технічних засобів 7%.

Впр = 189,891×0,07=13,29237 тис.грн.

Розрахунок додаткових експлуатаційних витрат представлений у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Додаткові експлуатаційні витрати при проектному варіанті

Найменування витрат	Умовне позначення	Величина витрат, тис. грн.	На одиницю продукції, грн/т
Амортизаційні відрахування	Ар	68,515	0,071
Поточний ремонт і утримання технічних засобів	Впр	13,292	0,0138
Разом поточних витрат	3S	81,807	0,0848

Таким чином, додаткові поточні витрати на утримання і експлуатацію системи становлять 81,807 тис. грн. у рік.

3.3 Визначення економічної ефективності впровадження системи

При впровадженні системи регулювання колошникового газу збільшується ступінь підвищення тиску газів у робочому просторі печі, що оцінюється величиною тиску газів на колошнику. Внаслідок підвищення тиску газів на колошнику до 160-180кПа збільшується продуктивність печі, знижується витрата коксу. Розрахуємо економічний ефект від економії коксу у рік.

Відповідно до розрахунків, планується, що витрата коксу скоротиться на 0,1%. Витрата коксу (Рк) для випуску 963,9 тис. т чавуну в рік, складе:

а) у натуральному вираженні:

Ркн=Кн*N (3.2)

де: Кн=0,485т - питома витрата коксу для виплавки однієї тонни чавуну;

N=963900 т - річний випуск продукції.

Ркн=0,485*963900=467491,5т.

б) у вартісному вираженні:

Ркс=Кс*N (3.3)

де: Кс=800грн - ціна коксу за одну тонну.

Ркс=467491,5*800=373993200грн.

Витрата коксу (Рк1) для випуску 963,9 тис. т чавуну в рік, після впровадження системи складе:

а) у натуральному вираженні:

Ркн1=Кн1*N (3.4)

де: Кн1- питома витрата коксу для виплавки однієї тонни чавуну.

Кн1=0,485-0,001*0,485=0,484515т.

Ркн1=0,484515*963900=467024,0085т.

б) у вартісному вираженні:

Ркс1=Кс*N (3.5)

Ркс1=467024,0085*800=373619206,8грн.

Усього економія коксу для виплавки річного випуску продукції складе:

а) у вартісному вираженні:

∆ Ркс= Ркс-Ркс1 (3.6)

∆ Ркс=373993200-373619206,8=373993,2грн.

б) у натуральному вираженні:

∆ Ркн= Ркн-Ркн1 (3.7)

∆ Ркн=467491,5-467024,0085=467,4915 т/рік.

Визначимо витрату коксу на виготовлення однієї тонни чавуну:

а) у вартісному вираженні:

Ркс/т=Ркс1/ N (3.8)

Ркс/т =373619206,8/963900=387,612грн

б) у натуральному вираженні:

Ркн/т =Ркн1/ N (3.9)

Ркн/т =467024,0085/963900=0,484515т

Загальна величина річної економії визначається з величини економії від впровадження системи за винятком експлуатаційних витрат.

DС = ∆Ркс -З∑ (3.10)

де: ∆Ркс=373993,2грн. величина економії від впроваджуваної системи;

З∑=81807грн.- експлуатаційні витрати.

DС =373993,2-81807=292186,2грн.

Річний економічний ефект визначається таким чином:

Ер = DС – Ен х DК = 292186,2–0,15*264891= 252452,55грн (3.4)

де — нормативний показник економічної ефективності.

Термін окупності капітальних вкладень визначається згідно формули:

Т = DК/DС

Т = 264891/292186,2= 0,9року.

На базі отриманих даних складемо зведену порівняльну таблицю 3.5 техніко-економічних показників доменної печі-5.

Аналізуючи отримані результати, можна зробити висновки.

З таблиці видно, що після впровадження даної системи змінилися показники, що впливають на собівартість чавуну:

а) знизилася питома витрата палива на одну тонну чавуну на 0,1%;

б) знизилася собівартість продукції на 0,08грн, або 0,004%.

Таблиця 3.5 - Аналіз ефективності проектного рішення

№	Показники	Од. вим.	Варіанти	Відхилення (±)
базовий	проектн.	абс.	%
	Річний обсяг виробництва чавуну	Тис.т.	963,900	963,900	-	-
	Фактичний час роботи	год.			-	-
	Продуктивність устаткування	т/рік	111,87	111,87	-	-
	Питома витрата палива	т/т	0,485	0,484515	-0,000485	-0,1
	Кап.вкладення по проекту	Тис. грн		264,891
	Собівартість продукції	грн/ т		2099,9159	-0,0848	-0,004
	Собівартість обсягу	Тис. грн		2024108,9	-81,1	-0,004
	Термін окупності кап. вкладень	рік	-	0,9
	Економічний ефект	Тис. грн	-	252,5

Про економічну ефективність проектного рішення свідчать значення таких показників, як строк окупності капвкладень – 0,9року; річний економічний ефект – 252,5тис.грн..

Порівнюючи техніко-економічні показники до й після впровадження розробки, а також економічну ефективність від впровадження системи регулювання колошникового газу, на прикладі ДП-5, можна зробити висновок, що впровадження даного пристрою представляється економічно ефективним.

Дата добавления: 2015-09-01