Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Виховне значення комедії

Читайте также:
  1. Асортимент та призначення торгового посуду,приборів, білизни
  2. Аудиторський ризик та методика його визначення на підприємстві
  3. Будівельні матеріали класифікують за призначенням, походженням, складом та видом вихідної сировини.
  4. Визнані географічні зазначення
  5. Визначення
  6. Визначення
  7. Визначення

Мольєр, як представник класицизму, вважав, що «призначення комедії - викривати вади людей і суспільства». Зображуючи реальних людей із реальними проблемами, автор порушив у своєму творі важливі моральні питання, залишаються-актуальними і сьогодні. У комедії «Міщанин-шляхтич» реалізована важлива настанова класицизму: прагнення виховати читача і глядача, висміюючи вади. Автор, розповідаючи історію пана Журдена, графа Доранта і маркізи Дорімени, застерігає всіх: «Не будьте такими, як вони!» Адже є й інші шляхи, якими можна досягти слави, почестей, пошани. Саме тому в комедії з’являється образ Клеонта, який утілює всі кращі моральні якості.

Завдяки образу Клеонта Мольєр стверджує, що кожна людина повинна бути собою, добиватися всього наполегливою працею. А ще важливою запорукою успіху є почуття власної гідності, людина мусить не соромитися свого походження, але й не поступатися честю. Цінність особистості визначається не І лами чи обсягом капіталу, а добрими справами, які здійснює людина загального добра.

Засоби творення комічного у комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Сміх, як відомо,— дуже сильна зброя у боротьбі з численними вадами, що існують у суспільстві. Цим неодноразово користувалися майстри красного пись­менства.

Згадаймо відомі слова Мольєра: «Мета комедії полягає в тому, щоб виправ­ляти людей, розважаючи їх». Такий спосіб ненав'язливого виховання був харак­терним для класицистичної комедії

Робота зі словником літературознавчих термінів.

Комічне (від грецьк. komikos — смішний, веселий) — категорія естетики, що характеризує той аспект естетичного освоєння свідомості, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення. У комічній ситуації людина інтуї­тивно осягає невідповідність між неповноцінним, недосконалим змістом явища і його формою, яка претендує на повноцінність і значущість, між високою ме­тою і негідними засобами її досягнення. Ті суспільні явища, які втрачають свою доцільність, необхідність, прагнуть видати себе не тим, чим вони є насправді, стають об’єктом комічного висміювання.

Сутність комічного яскраво виявляється у мистецтві, Оскільки воно зоб­ражує різні життєві невідповідності, відхилення від норми, суспільні та люд­ські вади з позицій високого естетичного ідеалу, який несе митець у своїй душі і який він стверджує.

Серед різновидів комічного слід назвати гумор, іронію, сарказм, сатиру, фарс, буфонаду.

Гумор (лат. humor — волога, рідина) — різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах.

Іронія (грецьк. еігоnеіа — лукавство, удавання) — художній троп, який глуз­ливо виражає критичне ставлення митця до предмета зображення.

Сарказм (грецьк. sarkasmos— терзання) — їдка, викривальна, особливо до­шкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті і гнівного презирства.

Сатира (лат.— satira, від лат. satyra — суміш, усяка всячина) — особли­вий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осуд­ливому осміянні негативного.

Буфонада (італ. buffonata — блазенство) — комедійна манера гри актора, в якій використовуються засоби надмірного комізму, скарикатурення персона­жів, ситуацій; вистава, побудована в такій манері виконання.

Фарс (фран. fars, від лат. farsio — начиняю) — вид народного театру та лі­тератури західноєвропейських країн, передусім Франції. Відзначався комічною, нерідко сатиричною спрямованістю, реалістичною конкретністю, вільнодумством. Герої фарсу — міщани. Образи — маски фарсу позбавлені індивідуальності, вони були першою спробою створення соціальних типів.


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 158 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Коментар учителя.| ЯВЛЕНИЕ I

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)