Читайте также:
|
Автор: Maria | В категорії: Ліщанці
Діяло в селі товариство “Луг”. Перші загальні збори товариства відбулися 15 травня 1927р. На збори з’явилося 67 хлопців і 26 дівчат. Степан Вельган зачитав Статут товариства, мета якого була: 1) гуманітарне несення допомоги при пожежах; 2) внесення допомоги при повенях.
Товариство ”Луг” 1929р.
На зборах були обрані старшини: голова – Ілько Бисага, заступник – Степан Шевчук, писар – Леськів Павло, скарбник – Шевчук Гринь, господар – Шимків Василь. Також було ухвалено, щоб громада виділила пляц на проведення вправ. Перше засідання Ради товариства пожарно-рахункового “Лугу” відбулося 31 травня 1927 року. На засідання вирішено проводити вправи 2 рази на тиждень, щоб товариство “Луг” було членом кооперативи і щоб пронумерувати часопис “Вісті з Лугу”. Друге засідання Ради відбулося 16 вересня 1927 року – підготовка фестон, поділ праці.
Луговий хор в селі відіграв перший раз концерт на честь Т. Шевченка. Концерт відбувся 14 квітня 1929р. Хор складався із 38 чоловік: 16 дівчат і 22 хлопців. Кожен співак чи співачка складали по 1,5 зл. На утримання диригента Василя Василика із села Сороки, який отримував за кожну пробу 1,5 зл. Разом хористи склали 52,5 зл.
На концерті були виконані пісні: “Заповіт” Т. Шевченка, “Засумуй трембіто”, “О зійду я на долину”, “Заквітчали дівчатонька високу могилу”, “Ой пряду, пряду”, “Ой нас братів п’ять”, “Женчичок-бренчичок”, “Час додому, час” та ін. Декламації: “Сон”, “Тарасова ніч”, “Катерина”.
На концерті було присутніх 78 осіб. Дохід від концерту 34,96 зл. було передано до каси “Лугу”.
Союз українок 1939р.
Найцікавішим суспільно-політичним явищем у нас в Україні під час Першої світової війни було Січове Стрільництво.
Студентська українська молодь, вихована великими патріотами і митцями – Шевченком, “Руською трійцею”, Франком і десятками інших вірних синів нашого народу, готова була пожертвувати власним життям, щоб врятувати нашу націю від цілковитої загибелі.
В “Бучаччині. Історико-мемуарний збірник.” Нью-Йорк, 1972р. дана інформація, що з Ліщанець пішло 4 хлопців до УСС, але всі повернулися ще зі Стрия. Під час визвольної війни пішло понад 100 чоловік.
“Літопис Золотопотіцький” Том 1. За редакцією І.А. Ружицького. – Тернопіль: Мандрівець, 2001 подає імена січових стрільців УПА, які полягли в боях, померли від тифу і в польському полоні, попали безвісти: Андрейчук Андрій, Баранюк Петро, Бурак Петро, Кокіль Григорій, Леськів Степан, Любанський Матвій, Мостовий Андрій, Олійник Степан, Хомут Микола, Цимбалюк Іван.
Як уже згадувалося, під час Першої світової війни Бучаччина зазнала жахливої руйнації. Земельні угіддя, зриті траншеями стояли необроблені, повністю пограбовані військовими, селяни не мали коней та реманенту, багато чоловіків загинули на фронтах. Московські окупанти у 1914-1916 рр. масово понищили матеріальну базу товариств “Просвіти” та кооперативно-спілчанського руху.
Джерело: http://history.buchach.net
Гіперпосилання: http://history.buchach.net/persha-svitova-vijna-i-buchachchyna/
Львівський Державний Університет Фізичної Культури
Індивідуальна робота
На таму: “Луг”
Виконав:
Студент 21 ФФВ
Самотій Богдан
Львів 2014
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 46 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Роль руханково-спортивного товариства “Луг” у формуванні національної свідомості молоді с.Бонарівка Жешувського воєводства Польщі | | | Герметизированные свинцово-кислотные аккумуляторы |