Головні риси середньовічної культури

· релігійність – найважливіша риса духовної культури – опора свідомості середньовічної людини;

· традиціоналізм, звернений у минуле: новації тлумачаться як вияв гордині (а це, за Біблією, – найголовніший смертний гріх людини). Це пояснює анонімність середньовічних творів, залежніть творчої людини від традиції;

· канонічність – опора на праці отців церкви і на канон у широкому значенні слова;

· символізм, пов’язаний із можливістю різних тлумачень Біблії як світоглядної основи культури Середніх віків;

· дидактизм, що обумовлює увагу до таких форм інтелектуальної діяльності, як дискусії, проповіді тощо.

Ці риси пояснюють і середньовічну ментальність – громадську свідомість, характер, принципи мислення, колективну психологію. Гуревич А.Я., один з найвідоміших наших медіавістів, дуже влучно назвав одну з головних своїх праць, позначивши середньовічну культуру як “культуру безмовної більшості” (Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. – М., 1990). Як це розуміти? Особистість, індивідуальність середньовічної людини виявляється тільки за умови ототожнення її із зразком, прецедентом, каноном: індивідуальністьвиявляється саме через відмову від неординарного, особливого, через приналежність до більшості. Саме тоді, ще в епоху “Темних віків” народжується новий тип особистості, яка визнає своє місце в колективі як визначене Богом, своє земне існування – як випробування, послане Богом з метою підготовки віруючого до того “тисячолітнього царства Христа”, що його обіцяло Євангеліє.

Дата добавления: 2015-09-01