Загальна структура людини, розвиток її властивостей, внутрішні і зовнішні взаємозв’язки.

ІІ. Визначити, яку задачу взаємодії з практичним психологом поставив перед собою клієнт (соціальну, етичну, моральну, психологічну).

1. «Дайте мені, будь ласка, які-небудь тести – дружину хочу перевірити».

2. «Я боюся, що моя дитина не зовсім нормальна».

3. «Я б хотів, щоб ви пояснили моїй дружині її помилки у вихованні дитини».

4. «У мене нічого не виходить, я відчуваю себе не таким, як всі люди».

5. «Не знаю, чи зумієте ви мені допомогти, але для мене ви - остання надія».

6. «Мені здається, що мене вам буде важко зрозуміти...»

7. «Все життя прагнули до чогось, а тепер от не знаєм, як бути».

8. «Я ж їм добра бажала, не повірите, все для них».

9. «Якби ви мені сказали, що я все роблю правильно, я була б щасливою людиною».

10. «Я не відчуваю щастя в житті, або його зовсім немає?»

11. «Нікому, будь ласка, не кажіть, що я у вас була, так соромно, що сама не можу зі своєю дитиною впоратися...»

12. «Допоможіть, зробіть хоч що-небудь з ним, він з розуму сходить».

13. «Він злий, страшний чоловік, ви це самі побачите».

14. «Я хочу, щоб ви допомогли мені розібратися в моїх почуттях».

15. «Я не хотіла до вас йти, але ситуація змушує, люди думають...»

16. «Я все про нього, та про нього, але ж хотіла говорити про себе - так душа болить, ниє весь час».

Загальна структура людини, розвиток її властивостей, внутрішні і зовнішні взаємозв’язки.

С труктура особистості – це системне цілісне психологічне творення, яке має всі ознаки системного підходу та базові структурні елементи – соціальний, психологічний, індивідуальний, діяльнісний, біологічний (генетичний).

Структура особистості багатогранна. Характерни­ми її компонентами є:

- скерованість (вибіркове ставлення людини до дійсності);

- можливості (сукупність здібностей, яка забезпечує успіх діяльності); характер (комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до себе, до суспільства);

- самоуправління (утвердження самосвідомості особис­тості, що здійснює саморегуляцію: підсилення або послаб­лення діяльності, самоконтроль, корекцію дій і вчинків, планування життя й діяльності).

Особистість характеризують такі ознаки:

- розумність (визначає рівень інтелектуального роз­витку);

- відповідальність (рівень розвитку почуття відпові­дальності, уміння керувати своєю поведінкою, аналізува­ти свої вчинки і відповідати за них);

- свобода (здатність до автономної діяльності, прийняття самостійних рішень);

- особиста гідність (визначається рівнем вихованості, самооцінки);

- індивідуальність (несхожість на інших).

Спрямованість особистості – це сукупність стійких спонукань, які орієнтують діяльність людини незалежно від ситуації.

Дата добавления: 2015-09-01