Колосок

Він виріс із зернин очки,

З тоненької билиночки.

Вітри блакитні віяли,

А хмари дощик сіяли.

Волоссячко пишається,

На сонці наливається,

І під вітрами буйними

Шумить, шумить воно.

Ой, буде втіха кожному,

Невтомному, тривожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно.

ЧИМ ПАХНЕ КОРОВАЙ

А чому так радість сяє

У очах дітей малих?

Бо сьогодні - День врожаю,

Коровай гостює в них.

- Коровай, - сказав Борис, -

Під дощем і сонцем ріс.

Пахне сонечком він красним

І промінням теплим, ясним.

Пахне полем, колосками

Цей хороший коровай,

В ньому праця тата й мами,

Що збирали урожай.

БУБЛИК І ПАЛЯНИЦЯ

Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:

- Ти засмагла, чорнолиця,
Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький, Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

Посмішку щасливу.

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

- Ти - для діток подарунок,
Я - буденна їжа.

Я до кожної родини

Йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж - як рідна мати.

ХЛІБ ОД ЗАЙЧИКА

Їздив заєць до млина.

П'ять пудів змолов зерна.

А зайчиха ніч не спала,

Паляниці випікала.

Рано-вранці у хустинці

Понесли зайці гостинці:

Пташенятам і звірятам,

Хлопченятам і дівчатам.

Аж хрустять окрайчики...

Добрий хліб од зайчика.

ХЛІБ

Хліб тобі не зайчик носить:

Брат мій сіє, тато косить.

Хліборобом хочу стати,

Як мій братик, як мій тато.

Прибіжить із лісу зайчик -

Сам подам йому окрайчик.

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

- Як хочеш жити, то сій жито

- Посій впору-будеш мати зерна гору

- Хліб-усьому голова

- Коли є хліба край, то й під вербою рай

ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА

Загинають лівою рукою пальці правої, починаючи з вказівного.

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик,

Цьому — булочку,

Цьому — бубличок,

Цьому —пиріжок,

А цьому — маківничок.

Шусть у піч!

«Весна. Прикмети весни. Приліт птахів»

Дата добавления: 2015-09-05