Ноября 2013 - Администратор

УНІКАЛЬНА КНИГА ПРО ПЕРЕЯСЛАВ підготовлена до видання науковцем педуніверситету В'ячеславом ЛОХОЮ

ноября 2013 - Администратор

Переяслав — дивовижне місто. Поряд зі звичайними громадянами тут живуть люди, чия праця та чиї інтереси викликають справжнє захоплення. Саме таким є викладач місцевого вишу, кандидат історичних наук В'ячеслав Лоха. Ця непересічна людина сповна усвідомила, що Переяслав — таки дивовижне місто. Було, є і буде.
— В'ячеславе Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, про себе.
— Народився я в червні 1979 року в селі Пасіки Зміївського району Харківської області в сім'ї педагогів. Моя бабуся Антоніна Олександрівна Халдей була в.о. директора на Переяслав-Хм. фабриці художніх виробів (1965-1981 рр.), дід Анатолій Іванович Лоха працював водієм в автоколоні. Тож 1984 року сім'я переїхала до Переяслава, де я навчався в середній школі №3 та в школі-інтернаті. Потім вступив до тоді ще Переяслав-Хм. державного педагогічного інституту імені Г.С. Сковороди на історичний факультет, який з відзнакою закінчив 2001 р. Отримав диплом спеціаліста, повну вищу освіту та здобув кваліфікацію вчителя історії та правознавства. Того ж року вступив до аспірантури історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка без відриву від виробництва. Протягом навчання склав кандидатські іспити зі спеціальності історія України. З 2002 року почав працювати на посаді викладача кафедри географії і природничих дисциплін Переяслав-Хм. державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди. 2008 року захистив кандидатську дисертацію "Еволюція соціальної структури та майновий стан населення Переяслава (1648-1785 рр.)". Того ж року отримав звання кандидата історичних наук. 2011 року здобув ще одну повну вищу освіту за спеціальністю "Педагогіка і методика середньої освіти. Географія" в нашому виші. Мій батько зараз теж працює викладачем в університеті. Мама перед пенсією працювала там же, викладачем на кафедрі географії.
— Ви видали унікальну книгу…
— Так, у співавторстві з Олександром Гуржієм минулого року я закінчив доволі об'ємне видання, науково-популярну працю "Чиновники, міщани та освітяни Переяслава другої половини XVII - початку XX ст." Книга була приурочена 1105-й річниці першої літописної згадки про Переяслав та 825-й річниці першого засвідчення слова "Україна" в літописах.
— Про кого та про що Ваша книга?
— У цій монографії висвітлений склад і основні функції місцевого чиновницького апарату, а також еволюція соціальної структури та майновий стан міщан і купців Переяслава другої половини ХVІІ-ХІХ ст. На основі аналізу архівних і опублікованих джерел, а також спеціальної літератури здійснене дослідження політики гетьманського управління стосовно городян; з'ясована зміна прав і привілеїв міщанства на тлі загальнодержавних процесів, відображені основні етапи адміністративних реформувань. У праці показані взаємовідносини магістрату, сотенної та полкової канцелярій із вищими органами влади та з'ясовані причини втрати Переяславом магдебурзького права. Також реконструйована сутність і функціонування господарств та характер зайнятості населення. Значна увага приділена кількісному та етнічному складу городян. Окреслена містобудівна структура та умови життя переяславців. У книзі також розглядається історія створення й функціонування Переяславського колегіуму та інших навчальних закладів міста. Автори у світлинах знайомлять читача з видами давнього Переяслава та постатями його жителів.
— Ця монографія, без сумніву, збагатить історію України…
— Сподіваюся на це. Адже об'єктивне висвітлення вітчизняної історії, зокрема Гетьманщини, неможливе без всебічного дослідження еволюції структури та майнової нерівності населення порівняно великих територіально-адміністративних осередків, таких, яким був Переяслав у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. Вивчення життя городян дозволяє виявити формування та умови розвитку міського соціуму в Українській козацькій державі, а також показати умови та специфіку функціонування місцевого уряду. В загальноісторичному контексті важливість теми зумовлена не лише суспільним інтересом до доби Гетьманщини, а й необхідністю наукового відтворення генези великих груп (станів) — як у державі в цілому, так і в окремих містах. Це тим більш важливо, бо нинішні проблеми урбанізації, соціально-економічного та культурного розвитку городян в Україні мають багато схожих рис у минулому. Новітні тенденції повернення й надання містам широких прав самоврядування ще більше актуалізують цю тему.
— І чим же схожі проблеми міста тоді й тепер?
— Ось дивіться. Нині пріоритетними завданнями Переяслава є: створення необхідних умов для подальшого зростання рівня доходів жителів, поліпшення соціального захисту малозабезпечених та соціально незахищених городян; переорієнтація промислового комплексу міста на випуск конкурентоздатної продукції; залучення інвестицій; розвиток інфраструктури підтримки підприємництва та сприяння активізації малого бізнесу; забезпечення належних умов для запровадження видачі документів, які дозволяють проведення господарської діяльності за принципом організаційної єдності; реформування та розвиток житлово-комунального господарства; перехід до прозорої системи виділення землі під найбільш соціально значимі інвестиційні проекти. До певної міри схожі проблеми існували і в жителів Переяслава в середині ХVІІ - початку ХХ ст. Слід зазначити і те, що закон "Про місцеве самоврядування в Україні" більше відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування (яка в нашій державі була ратифікована вже після прийняття Конституції України), адже передбачає не тільки гарантоване право, але й реальну здатність територіальної громади самостійно вирішувати регіональні завдання в межах законодавства. Досвід вирішення міських проблем у ХVІІ - початку ХХ ст. є досить важливим, а тому його варто враховувати і практично використовувати сучасним представникам місцевої влади. Отже, вивчення умов життя переяславців у період існування Української козацької держави та у XIX ст. дозволяє простежити історичні закономірності розвитку міста, прокласти своєрідний "місток" між минулим і сучасністю. Разом з тим слід констатувати, що означена тема ще не стала предметом спеціального студіювання і в наявній спеціальній літературі знайшли своє висвітлення лише деякі її аспекти. А вона ж має принципове практичне значення, яке полягає у з'ясуванні специфіки функціонування органів державної влади на місцях, що необхідно враховувати за сучасних умов розбудови незалежної України. Отже, ця тема є актуальною, має науково-практичне та суспільно-політичне значення.
— Яку мету Ви ставили перед собою, працюючи над цим виданням?
— Мета монографії полягає в тому, щоб на основі виявлених джерел та здобутків історіографії комплексно вивчити та проаналізувати зміни, які сталися в соціальній структурі й майновому становищі городян в означений період. Для її досягнення була висвітлена політика царського уряду та гетьманської влади стосовно міщанства; визначений правовий статус городян і з'ясоване їхнє місце в загальній структурі тогочасного суспільства; охарактеризований майновий стан всього населення міста, сфери і сутність його господарської діяльності та джерела накопичення капіталу; показана динаміка кількісного та етнічного складу жителів; з'ясована структура місцевого чиновницького апарату і характер його підпорядкування; а також причини та наслідки поступової втрати переяславцями самоуправління, простежена своєрідність функціонування Переяславського колегіуму і встановлений кількісний та персональний склад освітян міста.
— З яких розділів складається Ваша монографія?
— Вступ, історіографія та характеристика джерел книги, далі "Соціальний статус і диференціація міщан у період існування Української козацької держави". Третій розділ називається "Етносоціальне та економічне життя". Він складається з частин "Городяни у XIX ст." та "Містобудівна структура та умови проживання переяславців". Четвертий розділ — освіта населення. Потім висновки, додатки (списки та ін.), примітки… Всього 412 сторінок.
— А як у Вас виник задум цієї книги?
— 2006 року я видав книгу "Духовенство, церкви та колегіум міста Переяслава середини XVII? XIX cт.". Коли 2001 року вступав до аспірантури Київського університету, просив, щоб дисертація мала відношення до нашого міста. Тема дисертації стосувалася соціальної структури населення Переяслава з 1648 по 1785 роки. Потім 2008 року з'явився задум розширити видання й зробити його популярним, доступним для простого читача. Збирав фотографії, матеріали, які стосуються Переяслава та переяславців. Ось, наприклад, церкви. У книзі я демонструю їхні старі фотографії або сучасний вигляд. Цей принцип збережений і щодо інших будівель та споруд. Є цікаві факти, наприклад, про гетьмана Івана Мазепу, якого пов'язували з Переяславом не тільки храми, що він будував, а й бізнес. У нього тут була своя торгівля: шинки, лавки… Є багато унікальних світлин переяславців: освітян, військових, сімейні фото.

— Чиї фото вміщені в книзі?
— Тут відтворені старі світлини, надані Н.Гаврилюк, П.Забарилом, О.Коломійцем, Л. Черниш, Н.Черней, М. Фурмановою, Г.Гоцкало, Л.Шевчук. Є фото давніх місцевих родин: Саріних, Холодних, Чепцових, Чепіг, Чеглокових, Шестакових, Дронів, Костюків, Непалових, Шкір, Левченків, Кириченків, Лисенків, Мисюр, Яковенків та ін. Є світлини за виданням І.Гончара "Україна й Українці". Є роботи давніх фотографів Бендицьких, О.Вощиніна, А.Маркса, С.Кононенка, Б.Львува… Представлено реконструкцію фортеці та плани Переяслава надані О.Юрченком.
Використані малюнки Тараса Шевченка. Вміщені сучасні фотографії — П.Забарила, Ю.Куценко, В.Сокола.
— Це видання — не самвидав?
— Ні, всі авторські знаки, ICBN, це все є. Проте я випускав цю книгу на своєму кольоровому принтері, світлини робив на фотопапері, текст на звичайному. Таким чином я виготовив тільки декілька екземплярів. Це сигнальний варіант для знаходження спонсорів та інших небайдужих людей, які допоможуть здійснити повноцінне видання. Шукаю кошти вже не один рік. Поки що відгукнулося лише кілька чоловік. Це Петро Босий (директор ТОВ "Собин"), Тарас Костін (директор ТОВ "Кобзар"), Олександр Пасічник (директор ПП "Авто Пас Лайн"), Ірина Присіч (директор ТОВ "Карань"), Валерій Сахник (житель міста), Іван Якименко (міський голова 2006-2010 рр.), Олександр Якименко (депутат міської ради), Анатолій Дима (депутат районної ради). Зібрані кошти (5000 грн.) пішли на верстку й друк перших примірників. А на друк 1000 екземплярів потрібно 130 тис. грн.
— Хто ще допомагав у виданні книги?
— Завжди допомагають і підтримують батьки Анатолій Анатолійович та Раїса Кузьмівна, а також дружина Юлія. Верстку робили в Києві колишній однокурсник Юрій Любченко та його помічниця Вікторія Савченко. Наукову підтримку та цінні поради я отримав від свого наукового керівника, доктора історичних наук, професора інституту історії України НАНУ Олександра Івановича Гуржія. Серед рецензентів книги був й академік НАПН України, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та культури України, ректор ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" Віктор Петрович Коцур. Він запропонував додати матеріали про університет і посприяти виходу книги, адже наш вуз не виник на порожньому місці, а є результатом освітніх традицій, започаткованих Переяславським колегіумом. Є й видавництво, готове взятися за цю справу. Люди можуть або частково проспонсорувати видання, або вкласти кошти й після виходу монографії отримати на цю суму певну кількість примірників за собівартістю. Імена всіх спонсорів будуть увічнені в книзі.
— З виходом монографії робота не припинилася?
— Я продовжую накопичувати світлини переяславських краєвидів, архітектури та людей. Хочу видати фотоальбом "Переяслав та переяславці в давніх світлинах", історичні нариси "Переяславське козацтво" та ін. У майбутньому можна провести виставку, організувати музей.
— Що б Ви хотіли сказати переяславцям з приводу свого видання?
— Я б хотів звернутися до земляків з пропозицією надавати свої фото від кінця ХІХ ст. до 30-х рр. ХХ ст. для книг, фотоальбомів та музею. Всі світлини будуть повернуті. Також прохання допомогти з виданням матеріально. Тел. [phone]; е-mail: [e-mail]

Дата добавления: 2015-09-05