За певних умов, особливо при температурі 700-1000 °С, скло може кристалізуватися.
Неорганічне скло буває прозорим і непрозорим, забарвленим і незабарвленим.
Головною його характеристикою є світлопропускання (82-92%), густина, твердість за мінералогічною шкалою - 4,5 - 7,5; міцність на стискання, при згинанні, термічна стійкість - 80-800 °С, температурний коефіцієнт розширення, коефіцієнт теплопровідності, електропровідність.
Неорганічне скло застосовують переважно у будівництві (здебільшого листове скло), для виготовлення тари і посуду.
Крім того, є скло:
= технічне, що захищає від іонізуючого випромінювання;
= скло зі змінним світлопропусканням (фотохромне);
= скло для твердотілих лазерів;
= скло з підвищеною прозорістю в ультрафіолетовій сфері спектра (увіолеве);
= скло оптичне та ін.
v Різновиди неорганічного скла:
Із силікатного скла виготовляють посуд, скляну тару, будівельне (листове) скло. Скло з високим вмістом свинцю і барію використовують у виробництві оптичного і радіаційно-оптичного скла (стійкого, захисного). Боро-, алюмо- і бороалюмосилікатне скло з високими діелектричними властивостями застосовують у виготовленні технічного скла - електровакуумного, електротехнічного, хіміко-лабораторного, термометричного, оптичного (крон), світлотехнічного тощо.
Кришталеве скло (свинцево-калієве або з вмістом оксиду барію) містить від 18 до 38% оксидів свинцю. (Крім того, вази, художній посуд, скульптуру малих форм виготовляють з прозорого, так званого гірського кришталю.) Вироби з кришталю прикрашають гравіруванням, огранкою, різьбленням, шліфуванням та домішкою різних фарб. Завдяки цьому вони починають відбивати яскраві й багатобарвні промені світла.
Художнє скло відоме як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Це посуд, скульптура, архітектурні деталі, мозаїка зі смальти, вітражі, світильники, біжутерія.
 |
Для виготовлення посуду використовують скло вапняно-натрієве, вапкяно-натрієве-калієве, свинцеве (кришталеве), цинкбаритове і боросилікатне.
| МАТЕРІАЛИ ВИГОТОВЛЕННЯ СКЛА |
| ОСНОВНІ | ДОПОМІЖНІ |
| скляні піски (кремнезем), борний ангідрид, оксид алюмінію, сода, сульфат натрію, поташ, вапняк, крейда, доломіт, магнезит, свинцевий сурик, оксид цинку | барвники, глушники, знебарвлювачі, освітлювачі, відновлювачі, окиснювачі та прискорювачі варіння скломаси. |
Скляні піски використовують для виготовлення скла. Вони містять від 90% до 98,5% (вищий сорт), 99,8% (в оптичному склі) оксиду кремнія. Поклади скляних пісків є в Донецькій, Чернігівській, Харківській та інших областях.
Глушники скла (кісткове борошно, фосфорно-кальцієві солі), фтористі з'єднання використовують для отримання глушених (молочного кольору) видів скла. Залежно від міри глушення розрізняють слабкопомутнілі (опалесціюючі), опалові й молочні види скла.
Знебарвлювачі застосовують з метою видалення кольорових відтінків (зеленуватого, жовтуватого або синьо-блакитного) безбарвного скла.
Просвітлювачі призначені для видалення зі скломаси газових включень (бульбашок) та надання їй більшої однорідності.
Відновники. Варіння скломаси кольорового скла здійснюється за різних відновлювально-окиснювальних умов, що регулюються відповідними речовинами: вуглецем (у вугіллі з деревини або з каменів), винним каменем (кислий виннокислий кальцій), двохлористим оловом та ін.
Прискорювачі варіння - фтористі з'єднання, амонійні солі, з'єднання бору і барію - застосовують для прискорення варіння скломаси, а також для поліпшення її однорідності й освітлення.
Барвники скла поділяють на молекулярно-дисперсні (переважно оксиди важких металів) і колоїдно-дисперсні (колоїдне металічне золото, срібло, мідь, селенід кадмію та з'єднання сурми.
Ø Молекулярно-дисперсні барвники знаходяться в склі у вигляді істинного молекулярного розчину. На їх забарвлення впливають концентрація барвника, склад скла, умови варіння скломаси, зміна валентності барвного оксиду. Це:
Оксид марганцю - забарвлює скло у фіолетовий колір різної інтенсивності. Через його високу концентрацію утворюється чорне скло марбліт.
Оксид міді і мідний купорос - блакитний і бірюзовий.
Закис кобальту - насичений синій (кобальтове скло – сапфір)
Оксид хрому - інтенсивний зелений колір, іноді з жовтуватим відтінком (разом з оксидом міді забарвлює скло в чисто зелений колір (смарагд).
Оксиди урану - красивий жовто-зелений, дуже флуоресціюючий колір (жовто-зелене світіння).
Сірчаний кадмій - інтенсивне жовте забарвлення.
Елементарний металевий селен надає склу рожевого (розалінового) кольору.
Домішки оксидів заліза надають склу коричневого кольору. А суміш оксиду хрому, нікелю і сурми утворює димчасте скло, що шbроко використовується у виробництві посуду.
З рідкісноземельних металів використовують:
Оксид ванадію, що надає склу світло-зеленого флуоресціюючого забарвлення.
Оксид неодиму забарвлює скло в ніжно-бузковий колір, одночасно поліпшує його оптичні властивості.
Оксид празеодиму використовують для утворення зеленого скла, а із додаванням до празеодиму оксиду неодиму скло набуває красивого блакитного кольору з помітним фіолетовим відтінком.
Оксид церію надає склу світле лимонно-жовте забарвлення.
Ø Колоїдно-дисперсні барвники знаходяться в склі у вигляді колоїдного розчину і забарвлюють скло в червоний колір (рубінове скло), за винятком колоїдного срібла. Останнє забарвлює скло в жовтий (бурштиновий) колір.
Завдяки введенню колоїдно-дисперсних барвників отримують такі види скла: золоте, мідне, селенове, сурм'яний рубін і коралове скло.
Золотий рубін - від світло-рожевого до темно-пурпурового забарвлення.
Мідний рубін - темно-вишневого забарвлення.
Селеновий рубін - яскраво-червоне забарвлення з оранжевим відтінком на просвіт.
Сурм'яний рубін - насичений темно-червоний.
Коралове скло - це глушене молочне скло, гранатовий колір.
 |
Вироби зі скла отримують за такою схемою:
| І. приготування скломаси | підготовка сировини | очищення, подрібнення, збагачення, сушіння, просіювання |
| складання шихти | (суміш підготовлених матеріалів + скляний бій) | |
| варіння скла | (1250-14500С) |
| ІІ. виготовлення скляних виробів | формування | - видування · механізованим, · вакуум-видувним, · ручним у формах · гутенським (вільним). - пресування - пресовидування - відцентрове лиття - багатостадійне виробництво |
| відпал | · нагрівають до 530-550 °С, · повільно охолоджують для зняття нерівномірних напружень, · загартовують різким охолодженням нагрітих до 700 °С виробів | |
| обробка | - видалення ковпачку - отопка краю - шліфування верхнього краю, дна - притирання пробок |
| ІІІ. оздоблення (декорування) |
P. S. * Ознаками видувних виробів є: незначна товщина стінок (нерідко тонше 2 мм), високий ступінь прозорості, складні різноманітні форми виробів, висока термостійкість; різноманітний складний декор, що наносять під час додаткових операцій, відсутність слідів від прес-форми.
* Вироби, одержані пресуванням, відрізняються від видувних більшою товщиною стінок та масою, меншою прозорістю і термостійкістю, нерівномірністю товщини стінок, значною товщиною денця, відбитками від прес-форми. На них залишаються сліди від прес-форми - шви. Такі вироби, як правило, оздоблюють у процесі їх пресування, а додатково (в охолодженому стані) не прикрашають.
* Пресовидування виробів виконується в два етапи: спочатку вироби формуються в прес-формах, а потім у гарячому вигляді повітрям формуються остаточно у чистих формах. Пресовидування в 1,5-3,4 раза продуктивніше за видування. Крім того, пресовидувні вироби товстостінні, нерідко конічної форми, оздоблені в охолодженому стані. Посуд господарського призначення (банки, пляшки тощо) зберігає відбиток від прес-форми.
* Відцентрове лиття - це спосіб формування виробів із кришталевого та інших видів скла під дією відцентрових сил у металевих формах, що обертаються з великою швидкістю.
* Посуд зі скла багатостадійного виробництва виготовляється способом з'єднання окремих елементів зі скла, отриманих у дві або більше стадій.
 |
Декоративна обробка посуду - це один з основних чинників,
які впливають на формування роздрібних цін.
¨ За способом нанесення оздоблення поділяють на такі:
- наносяться в гарячому стані (під час формування)
- наносяться в охолодженому стані (на виготовлений посуд).
Види декору в процесі виготовлення посуду:
§ фарбування скла,
§ оздоблення з двох-трьох та багатошарових видів скла (наколір - рос. „нацвет"),
§ прикраси способами вільного видування;
§ прикраси бульбашками,
§ краплями,
§ кольоровими видами скла,
§ вкрапленням кольорового скла під мармур, малахіт тощо;
§ прикраси наліпами,
§ кольоровим дротом, нитками, смугами, шнуром,
§ філігранню, скловолокном, склотканинами,
§ "мороз" (кракле),
§ валик;
§ прикраси іризацією,
§ декоруванням аерозолями;
§ світлочутливе скло.
Оздоблення, що наносять на готові вироби ( в охолодженому стані), виконують механічними, хімічними способами, живописом, декалькоманією, шовкографією, люстровими фарбами.
Механічними способами здійснюють
§ матову стрічку,
§ піскоструминну обробку,
§ декоративне шліфування (номерна, алмазна, оптична й пряма широка грань),
§ гравірування.
Хімічними способами здійснюють: (поверхневого розчинення скла під впливом плавикової (фтористої) кислоти)
§ просте (гільоширне) - найпростіший візерунок у вигляді смуг,
§ складне (пантографічне) - складніший орнаментований візерунок,
§ глибоке травлення (художнє), виконане на двошаровому (з накольором) склі ручним способом
Розрізняють матове травлення, тобто непрозоре, виконане сумішшю плавикової кислоти, сульфіту натрію і соляної кислоти, і світле (прозоре) - сумішшю плавикової і сірчаної кислот.
v Залежно від трудомісткості нанесення рисунка та його змісту, а також з урахуванням площі оздоблення встановлюють групи складності оздоблення:
§ для виробів з безколірного – з 1 по 7
§ для виробів з кольорового скла - з 3 до 8
§ для виробів з накладного скла – з 4 по 8 групу
§ для виробів з кришталевого скла – з 4 по 10 групу
Деякі вироби прикрашають високохудожніми рисунками, складнішими за найвищу групу - їх відносять до позагрупових оздоблень.
На роздрібні ціни посуду поряд з головними факторами (похідний сировинний матеріал, спосіб виготовлення) також суттєво впливають вид і складність обробки посуду.
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 195 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Силікати - це сполуки діоксиду кремнію з оксидами інших хімічних елементів. | | | Класифікація |