Передісторія

Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи та управління

Історичний факультет

Л. ФОН БЕРТАЛАНФІ ТА ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ СИСТЕМ

Реферат з курсу Основи наукового дослідження

Автор: студент 2 гр. ІІІ к.

Мельник С.О.

Керівник: доц. каф. ЗПіПВШ

Радченко І.А,

УМАНЬ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………………………………..…… 3

РОЗДІЛ І. ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ............................................................. 4

1.1. Передісторія……………………………………………………………………………………………….…..4

1.2. Діяльність Л. фон Берталанфі і International Society For the General Systems Sciences………….7

РОЗДІЛ ІІ. РІЗНІ НАПРЯМИ В РОЗРОБЦІ ТЕОРІЇ СИСТЕМ………………………………………….……8

2.1. Відкриття системи…………………………………………………………………………………………….8

2.2. Успіхи загальної теорії систем…………………………………………………………………………….11

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………………….. 13

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………….. 14

ДОДАТКИ

ВСТУП

Карл Людвіг фон Берталанфі (19 вересня 1901, Відень – 12 Червня 1972, Нью-Йорк) - австрійський біолог, який постійно проживавв Канаді та США з 1949 року. Першозасновник узагальненої системної концепції під назвою «Загальна теорія систем».

Сам фон Берталанфі описує походження загальної теорії систем як результат конфлікту між механіцизмом і віталізмом. Обидві точки зору були для нього неприйнятні: перша - як тривіальна, друга - як взагалі антинаукова:

«У цих умовах я був змушений стати захисником так званої организмічеськой точки зору. Суть цієї концепції можна виразити в одному реченні наступним чином: організми суть організовані явища, і ми, біологи, повинні проаналізувати їх у цьому аспекті. Одним з результатів, отриманих мною, виявилася так звана теорія відкритих систем і станів рухомого рівноваги, яка, по суті, є розширенням звичайної фізичної хімії, кінетики і термодинаміки. Виявилося, однак, що я не зміг зупинитися на одного разу обраному шляху і був змушений прийти до ще більшої генералізації, яку я назвав загальною теорією систем. Ця ідея належить до вельми давньому часу - я висунув її вперше в 1937 році на семінарі з філософії, що проходив під керівництвом Чарлза Морріса в Чиказькому університеті. Але в той час теоретичне знання, як таке, користувалося поганою репутацією в біології, і я побоювався того, що математик Гаусс одного разу називав «крикливістю, або Boeotians «. Тому я заховав свої начерки в ящик столу, і тільки після війни вперше з'явилися мої публікації з цієї теми.»

Фізичні системи відрізняються від живих утворень тим що закриті по відношенню до зовнішнього середовища, тоді як живі організми є відкритими. Життєвий процес організмів припускає наявність вхідного з навколишнього середовища потоку матерії тип і обсяг якого визначається відповідно до системними характеристиками організму. Так само здійснюється вихід з системи в навколишнє середовище матерії як результату функціонування системи. Таким чином, організми забезпечують собі додаткову енергію, це дозволяє досягати негентропії, а також забезпечує стійкість системи по відношенню до середовища.

РОЗДІЛ І. ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ.

Передісторія

Концепція «загальної теорії систем» вперше була запропонована Карлом Людвігом фон Берталанфі ще до появи кібернетики, системотехніки і пов’язаних з ними дисциплін. Звичайно, як і будь-яке інше наукове поняття, поняття системи має свою довгу історію. Хоча сам термін «система» далеко не завжди явно виділявся, ця історія багата іменами багатьох філософів і вчених. На початку 20- х років статті автора стали приводити в здивування очевидні прогалини в біологічних-емпіричних і теоретичних дослідженнях. Вже згадуваний механістичний підхід, що панував у той час, здавалося, не помічав або активно заперечував якраз те, що істотно в явищах життя.

Карл захищав органiзмичеську концепцію в біології, що підкреслює необхідність розгляду організму як цілого або системи і бачачи головну мету біологічних наук у відкритті принципів організації живого на його різних рівнях.[3]

Філософська освіта Карл Людвіг отримав в дусі традицій неопозитивізму групи Моріца Шліка, яка пізніше стала відома як Віденський гурток. Безсумнівно, однак, що інтерес до німецького містицизму, історичному релятивізму О. Шпенглера, історії сучасного мистецтва і іншим подібним неортодоксальним напрямками завадив йому стати добропорядним позитивистом. Сильнішими були його зв'язку з Берлінською групою 20 -х років - «Товариством емпіричної філософії», в якому значну роль грали філософ - фізик Ганс Рейхенбах, психолог А. Герцберг, інженер Парсеваля та ін.

У зв'язку з експериментальною роботою по метаболізму і росту, з одного боку, і спробами конкретизувати організмичеську програму-з іншого, Карлом була запропонована в 30-ті роки програма теорії відкритих систем, заснована скоріше на тому тривіальному факті, що організм являє собою відкриту систему, ніж на будь-якої розгорнутої біологічної теорії, що існувала в той час. На цій базі виникла необхідність поширити традиційну фізичну теорію на біофізику шляхом узагальнення кінетичних принципів і термодинамічної теорії; в рамках останньої була розроблена термодинаміка необоротних процесів.[1]

Згодом виявилося можливим подальше узагальнення. З'ясувалося, що до багатьох явищ біології, а також явищам біхевіоральних та соціальних наук застосовні певні математичні поняття і моделі, які незастосовні до об'єктів, досліджуваним у фізиці та хімії, і в цьому сенсі перевершують фізику як зразок «точної науки». Стало також очевидним структурний подібність, ізоморфізм таких моделей, побудованих для різних областей; при цьому в центрі уваги опинилися проблеми порядку, організації, цілісності, телеології і т. д., які демонстративно виключалися з розгляду в механістичної науці. Така в загальних рисах вихідна ідея «загальної теорії систем».[2]

З моменту свого виникнення теорія систем відразу ж натрапила на критику, яка бачила в ній фантастичну і вельми самовпевнену концепції. Деякі стверджували, що загальна теорія систем тривіальна, по-скільки так звані ізоморфіями суть лише труїзми, що говорять, що математику можна застосовувати до будь-яких речей, і тому теорія систем має значення, чи не більшу, ніж «відкриття», що 2 + 2 = 4 однаково справедливою і для яблук, і для доларів, і для галактик. Інші вважали її помилковою через поверхневих аналогій кшталт відомого порівняння суспільства з «організмом», яке приховує дійсні відмінності і в силу цього призводить до невірних і навіть морально небажаним висновків. Або ж, нарешті, її визнавали філософськи і методологічно необгрунтованою через горезвісну «незвідність» більш високих рівнів до більш низьких, тобто на основі тенденції заперечення ролі аналітичного дослідження, успіхи якого в таких областях, як зведення хімії до фізичних принципам чи життєвих явищ до молекулярної біології, в даний час абсолютно очевидні.[3]

У перший рік роботи Центру з розвитку досліджень в біхевіоральних науках (Пало Альто) сталася зустріч Боулдинга, біоматематіка А. Рапопорта, фізіолога Ральфа Жерара і Карла Берталанфі; на щорічному конгресі 1954 Американської асоціації розвитку науки (American Association for the Advancement of Science - AAAS) нам вдалося реалізувати проект створення «Товариства загальної теорії систем» («Society for General System Theory»). Ця назва пізніше було змінено на менш зобов'язує «Товариство досліджень в галузі загальної теорії систем» («Society for General Systems Research»); це Товариство входить в якості філії в AAAS, а його зібрання, що привертають велику кількість учасників, стали невід'ємною частиною з'їздів AAAS. Місцеві групи Товариства організовані в різних центрах США, і за їх прикладом створені робочі групи в Європі. Первісна програма Товариства не потребує перегляді: «Суспільство досліджень в галузі загальної теорії систем» організовано в 1954 р. з метою сприяння розвитку теоретичного аналізу систем, результати якого можуть застосовуватися більш ніж до одного з традиційних розділів наукового знання. Його головні функції такі:

- Дослідження изоморфизмов понять, законів і моделей в різних галузях науки для їх перенесення з однієї дисципліни в іншу;

- Сприяння побудові адекватних теоретичних моделей для тих галузей науки, в яких вони відсутні;

- Мінімізація дублювання теоретичних досліджень у різних наукових галузях;

- Сприяння виявленню єдності науки шляхом встановлення зв'язків між фахівцями різних наук».

Суспільство починаючи з 1956 р. видає щорічник «General Systems» під редакцією А. Рапопорта і Л. фон Берталанфі. Редакція «General Systems» навмисно не проводить суворої політики відбору статей, а надає ме- сто для статей різних напрямків, як ймовірно і належить робити в області, що відчуває гостру потребу в нових узагальнюючих ідеях і дослідженнях. Як правило, ведуться розробки та публікації присвячуються застосуванню принципів загальної теорії систем до спеціальних наукових дисциплін; ця тенденція знайшла своє вираження, зокрема, у створенні в самий недавній час журналу «Mathematical Systems Theory» («Математична теорія систем»).

Тим часом розвивалося й інше сучасне напрям наукового дослідження. У 1948 р. вийшла у світ «Кібернетика» Норберта Вінера, яку узагальнила і підвела підсумки наукових досягнень того часу в обчислювальній техніці, теорії інформації та теорії саморегулюючих пристроїв. Той факт, що три фундаментальних дослідження - «Кібернетика» Н. Вінера (1948), теорія інформації К. Шеннона і У. Вівера (1949) і теорія ігор Дж. фон Неймана і О. Моргенштерна (1944) - з'явилися майже одночасно, представляв собою, звичайно, одне з збігів, які трапляються, однак, лише тоді, коли ідеї витають у повітрі. Винеровский кібернетичні поняття, зокрема поняття зворотного зв'язку та інформації, далеко виходять за пре- дели техніки; вони застосовні до явищ біології та соціології. Не можна сказати, що кібернетика виникла на порожньому місці. Одним з її наріжних каменів було кенноновское поняття гомеостазіса.[2]

Теорія систем часто ототожнюється з кібернетикою і теорією управління. Це невірно. Кібернетика як теорія механізмів управління в техніці і природі, заснована на поняттях інформації та зворотного зв'язку, є тільки частина загальної теорії систем; кібернетичні системи - приватний, хоча і важливий випадок систем.

Дата добавления: 2015-09-04