Читайте также: |
|
2.2.1. Обстеження експертною комісією стану об’єкта повинен складатися з трьох основних етапів: визначення обставин на об’єкті до пожежі, під час пожежі та після пожежі.
2.2.2. Обставини на об’єкті до виникнення пожежі визначаються:
пожежно-технічною характеристикою об’єкта (пожежна небезпека технологічних процесів, водопостачання, забезпечення первинними засобами пожежегасіння, системами автоматичного виявлення та гасіння пожеж);
видом і розподілом пожежного навантаження (склад, стан, відстань до потенційних джерел запалювання, показники пожежної небезпеки, вологість, дисперсність);
видом та розподілом виробів та устаткування з підвищеною небезпекою, показниками їх пожежної небезпеки;
видом і розміщенням потенційних джерел запалювання;
умовами газообміну, характеристикою систем вентиляції тощо;
можливими шляхами поширення пожежі;
станом та розміщенням конструктивних елементів, які попереджують виникнення та поширення пожеж (протипожежні двері та арки; дільниці дерев’яного кріплення, оброблені вогнезахисним покриттями);
протипожежним станом об’єкта до пожежі (за матеріалами контролюючих органів та ВГРЗ);
пожежною небезпекою робіт, які виконували перед виникненням пожежі;
можливими непрямими джерелами запалювання;
фактичною діяльністю людей до пожежі;
порушеннями в роботі устатковання, електромережі, систем та пристроїв;
можливою зацікавленістю деяких осіб у прихованні злочину.
2.2.3. Обставини на об’єкті під час пожежі визначають:
непрямими ознаками впливу зон горіння, теплової дії та задимленості на матеріали та конструкції;
місцями найбільш інтенсивного горіння та димовиділення;
ознаками спрямованості розвитку горіння та його шляхів;
фіксованим часом обвалення кріплення виробок або руйнуванням конструкцій;
даними очевидців, які виявили, повідомили про пожежу чи брали участь у гасінні її до прибуття гірничорятувальних підрозділів, а також даними потерпілих, свідків виникнення чи гасіння пожежі;
станом, ефективністю застосування первинних засобів пожежегасіння, автоматичних установок виявлення та гасіння пожеж; місцем первинного виникнення горіння, задимлення, кольором полум’я та диму;
фактами відключення електромереж та устатковання;
поводженням людей на об’єкті;
видом вогнегасних засобів, послідовністю та місцем їх застосування.
2.2.4. Обставини на об’єкті після гасіння пожежі визначають:
її відображенням (записом, фіксацією) на місці пожежі в тій послідовності та у тому вигляді, у якому вона спостерігалася під час огляду і під час пожежі;
за речовими доказами;
фактом руйнування конструкцій, матеріалів, виробів устатковання, загибелі людей;
за планами гірничих виробок, розгорнутими схемами з нанесенням обставин до, під час та після пожежі, у тому числі геометричних розмірів зон пожежі, теплової дії та задимлення; конструктивних елементів та устатковання; ознаками осередку пожежі (докладно) та напрямку поширення горіння; підстав для розгляду версій щодо причини виникнення пожежі (схем технологічного процесу та інженерних комунікацій; результатів аналізу проб і вилучення речовинних доказів; фото- та відеозйомки).
2.2.5. Попередньо також повинні бути вивчені:
повідомлення, які надходять гірничому диспетчерові від осіб, які знаходилися в шахті на момент пожежі;
запису у журналі диспетчера та магнітофонні записи;
дані, які послужили підставою для приведення в дію плана ліквідації аварії (далі — ПЛА) та виклику підрозділів аварійнорятувальної служби або ДВГРС;
записи в оперативному журналі ліквідації пожежі, які зроблені за повідомленнями гірничорятувальників, що надійшло від них із шахти.
2.2.6. За отриманими даними повинні бути встановлені попередньо:
місце пожежі з орієнтуванням за планом гірничих робіт;
час початку пожежі;
стан евакуації потерпілих, яких застигнула пожежа;
порушення вимог нормативних документів, що спричинили виникнення пожежі.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Створення експертної комісії | | | Обстеження аварійної дільниці |