Періодизація бронзової доби Близького Сходу

Бронзова доба Стародавнього Близького Сходу поділяється на наступні періоди:

Періоди

Бронзова доба на Близькому Сході поділяється на 3 періоди. Дана періодизація може бути застосовувана виключно для Близького Сходу^[8][9] Рання бронзова доба (РБД) 3300 — 2100 BC 3300 — 3000: РБД I 3000 — 2700: РБД II 2700–2200: РБД III 2200–2100: EBA IV Середня бронзова доба (СБД) 2100–1550 BC 2100–2000: СБД I 2000–1750: СБД II A 1750–1650: СБД II B 1650–1550: СБД II C Пізня бронзова доба (ПБД) 1550–1200 BC 1550–1400: ПБД I 1400–1300: ПБД II A 1300–1200: ПБД II B (Катастрофа бронзової доби)

Межиріччя [ред. • ред. код]

Початок доби бронзи у Межиріччі датується приблизно 29 століттям до н. е., а закінчення припасає на період Касситів. У цей час виникає ряд міст-держав Шумеру таАккаду. В останній третині 3 тисячоліття була створена єдина Аккадська держава, якій були підпорядковані міста Межиріччя. По тому державним центром став Ур. Пізніше Межиріччя опинилося під владою Ассирії та Вавилонії.

Поділ на періоди бронзової доби щодо Межиріччя не застосовується. Натомість використовується періодизація за державними об'єднаннями на території регіону. Якщо у середню бронзову добу найбільшим містом був Ур, то у пізню бронзову добу ним став Вавилон. Загалом, в містах Межиріччя не рідко проживало по кілька десятків тисяч осіб.

Вавилон, який був заснований у 23 столітті до н. е., на початку 2 тисячоліття до н.е. став центром Вавилонії, і був значним економічним та культурним центром протягом бронзової доби та раннього залізного віку. Для офіційного користування була прийнята аккадська мова. Натомість шумерська мова мала релігійне призначення. Аккадські та шумерські традиції мали значний вплив на формувався вавилонської культури.

Європа [ред. • ред. код]

Берлінський золотий капелюх. Такі золоті капелюхи носили кельтські жерці бронзового століття.

На бронзову добу припадає проникнення в Європу індоєвропейських племен, яке поклало край багатовіковому розвитку Старої Європи. Основні культури бронзового століття в Європі - Унетицька, похоронних полів, террамарська, лужицька, білогрудівська.

Егейські острови [ред. • ред. код]

Перші міста-держави, утворені в XVII-XVI ст. до н. е. - Мікени, Тиринф, Пілос - мали тісні культурні та торговельні зв'язки з Критом,мікенська культура багато що запозичила від мінойської цивілізації, вплив якої відчувається в культових обрядах, світського життя, художніх пам'ятниках; безсумнівно, від критян було сприйнято мистецтво будівлі судів. У XV-XIII ст. до н. е. ахейці завоювали Криті Кіклади, колонізували численні острови в Егейському морі, заснували ряд поселень в глибині території Греції, на місці яких пізніше виросли знамениті античні міста-держави - Коринф, Афіни, Дельфи, Фіви. Цей період вважається часом розквіту мікенської цивілізації.

Егейська культура встановила велику торговельну мережу. Ця мережа імпортувала олово і деревне вугілля на Кіпр, де олово сплавлялось з міддю для отримання бронзи. Бронза користувалася величезним попитом не тільки в Середземномор'ї, але й за його межами. Ізотопний аналіз деяких зразків міді показав, що деяка її частина імпортувалася навіть з такої віддаленої області, такої як Великобританія. У той час отримало найширший розвиток таке ремесло як навігація. Навігація до того моменту досягла такого рівня, якого не досягала до приблизно 1750 н. е. Наприклад, мореплавці Егейського моря вміли визначати довготу, на якій вони знаходяться. Очевидно, що мінойська цивілізація з центром в Кноссі, координувала і захищала цю торгівлю.

Середня і Південна Азія [ред. • ред. код]

Бронзова доба на Індійському субконтиненті почалася в 34 столітті до н.е., в епоху зародження Цивілізації долини річки Інд. Як показали археологічні розкопки, жителі Хараппи були знайомі з міддю, бронзою, свинцем і оловом і розробляли нові методи їх обробки і отримання. Проміжне положення між индською і месопотамською займала т. зв. маргіанська цивілізація.

Східна Азія[ред. • ред. код]

Китай [ред. • ред. код]

Історики розходяться в оцінках того, в які часові рамки слід укладати бронзову добу в Китаї. Проблема полягає переважно в самому терміні: він був спочатку призначений для позначення такого історичного періоду, який розпочався з витісненням кам'яних знарядь бронзовими і закінчився заміною останніх залізними - тобто використання нового матеріалу автоматично означало застарівання колишнього. Стосовно до Китаю, проте, спроби визначити чіткі межі епохи ускладнюються тим фактом, що поява технології виплавки заліза не зробила явного одноразового впливу на вживання бронзових гармат: вони продовжували використовуватися одночасно із залізними. Найбільш ранні знахідки виробів з бронзи відносяться до культури Мацзяяо (3100 - 2700 роки до н. е.); починаючи з цього моменту, суспільство поступово вступало в бронзовий вік^[10][11].

Зародження китайської бронзової металургії асоціюється з культурою Ерлітоу. Деякі історики вважають, що відповідний історичний період слід відносити до династії Шан, інші переконані, що мову слід вести про більш ранню династію Ся^[12]. У свою чергу, фахівці Національної галереї мистецтва США визначають бронзову добу в Китаї як період між 2000 і 771 роками до н. е., пов'язуючи її початок, знову-таки, з культурою Ерлітоу, а раптове завершення - з падінням династії Західного Чжоу^[13]. Таке трактування забезпечує чіткість часових меж, проте в недостатній мірі враховує збереження важливості та актуальності бронзи для китайської металургії та культури в цілому.

Оскільки наведені дати є більш пізніми в порівнянні, наприклад, з моментом відкриття бронзи в Стародавньої Месопотамії, ряд дослідників вбачає підстави припускати, що відповідні технології були ввезені в Китай ззовні, а не розроблені жителями країни самостійно. Інші вчені, навпаки, переконані, що китайська бронзова металургія могла сформуватися автономно, без факторів зовнішнього впливу^[14][15]. Прихильники запозичення, зокрема, посилаються на відкриття Таримських мумій, які, на їхню думку, може свідчити на користь шляху запозичення технологій із заходу^[16].

Залізо з'являється на території Китаю з того історичного періоду, який асоціюється з династією Чжоу, однак масштаб його використання мінімальний. Китайська література, що датується шостим століттям до н. е., свідчить про наявність знань з виплавки заліза, але, тим не менш, бронза і після цього моменту продовжує займати істотне місце в результатах археологічних та історичних досліджень^[17]. Історик Вільям Уайт, наприклад, стверджував, що бронза була витіснена залізом до завершення династії Чжоу (256 рік до н. е.), І бронзові вироби становлять більшість серед металевих судин до самого початку династії Хань (221 рік до н. е.)^[18].

Триніжок "дін", пізня династія Шан

Китайські бронзові артефакти, як правило, або мають утилітарно-прикладний характер (накінечники списів, леза тесел і т. п.), Або являють собою зразки ритуального начиння - більш ретельно виготовлених зразків предметів повсякденного побуту (судин, інструментів, зброї і так далі). Як приклад можуть бути приведені великі жертовні триніжки, відомі під найменуванням «Дін», хоча існували й інші специфічні форми, що характеризуються тими чи іншими відмінностями. Та давньокитайське ритуальне начиння, яке збереглося до наших днів, зазвичай багато прикрашена, часто з використанням мотивів таоте - інакше кажучи, стилізованими зображеннями пик звірів або демонів, а також різноманітними абстрактними символами^[19]. Багато великих виробів також мають на собі написи, що становлять основний масив збережених зразків давньокитайскої писемності; з їх допомогою історики та археологи простежують протягом історії Китаю, особливо протягом династії Чжоу (1046-256 роки до н. е.).

Зокрема, бронзове начиння Західної Чжоу «документує» обширні пласти історії, що не описуються в збережених текстах, за авторством людей з різним рангом або становищем у суспільстві. З очевидних фізичних причин ймовірність збереження записів на бронзі істотно вище, ніж рукописів. Ці записи, як правило, поділяються на чотири основні частини: відсилання до дати і місця подій, найменування події, яку потрібно запам'ятати, список товарів, переданих реміснику в обмін на виріб, і присвята. Відносні опорні точки, що забезпечуються даними судинами, дозволили історикам асоціювати їх з певними періодами в рамках Західної Чжоу, а, отже, і простежити еволюцію не тільки самих виробів, але і подій, на них описаних^[20].

Індокитай [ред. • ред. код]

В Бан Чанге (Таїланд) були виявлені бронзові артефакти, які датуються 2100 р. до н. е.^[21].

В донгшонській культурі широко використовувалися бронзові барабани. Вони виготовлялися приблизно з 600 років до н. е. і до третього сторіччя до н. е. Ця культура розташовувалася в областях поблизу від Червоної річки на півночі В'єтнама^[22][23], барабани були знайдені і впоперек області, що тягнеться з Індонезії до південного Китаю.

Америка[ред. • ред. код]

Південна Америка [ред. • ред. код]

Перші знахідки виробів з миш'якової бронзи в Південній Америці відносяться до культури мочіка (середина I тисячоліття н. е., Північне Перу). Культури Тіуанако і уарівиплавляли вже класичну олов'янисту бронзу. Держава інків Тауантінсуйу вже може вважатися цивілізацією розвиненого бронзового століття.

Месоамерика [ред. • ред. код]

Поодинокі знахідки бронзових предметів (можливо, південноамериканського походження) були зроблені на заході Мексики. В цілому ж термін «бронзовий вік» до культур Месоамерики не застосовується (див. Месоамериканська хронологія).

Північна Африка[ред. • ред. код]

Якщо стародавній Єгипет і ряд сусідніх культур північного сходу Африки (наприклад, Нубія) зіграли важливу роль в історії бронзового століття, то на іншій території Африки мистецтво обробки металу з'явилося значно пізніше. Незважаючи на те, що в північну Африку проникали європейські культури бронзового століття (так, в Марокко виявлені сліди культури дзвоноподібних кубків), металургія проникає туди лише за часів фінікійської колонізації, близько 1100 р. до н.е., а в центральній Африці металургія з'являється ще пізніше, у часи європейського Середньовіччя.

Архітектура бронзового століття[ред. • ред. код]

В епоху бронзи переважне значення отримала монументальна архітектура, виникнення якої пов'язане з розвитком релігійних уявлень, з культом предків і природи, тобто з духовними уявленнями суспільства. Мегалітичні споруди зводилися зусиллями всієї первісної общини і були вираженням єдності роду.

Бронзова доба на території України[ред. • ред. код]

Докладніше: Бронзова доба на території України

Бронзова доба на території України на сучасному етапі може датуватись ІІІ — кінцем II тис. до н. е. Останнє вказує на більш рівномірне входження стародавніх племен України до бронзової доби разом з іншим стародавнім населенням Передньої Азії, Кавказу та Східного Середземномор'я. На півдні України бронзовий вік змінюєтьсякіммерійсько-скіфським періодом раннього залізного віку.

Див. також[ред. • ред. код]

Дата добавления: 2015-08-26