Роберт Шуманн.

Ведуча 1.

Ведуча 2.

3. Герцогиня Луїза Генрієтта фон Оранієн.

4. Чоловік герцогині.

Поетеса Анетта фон Дросте-Хюльсхоф.

6. Її матір.

7. Клара Шуманн, піаністка, композитор.

Роберт Шуманн.

9. Марлен Дитріх, кіноактриса.

10. Едіт Піаф, її подруга.

11. Еріх Марія-Ремарк, письменник.

Оформлення класної кімнати.

Праворуч стіл для 6-ти осіб-учасників. Зліва – маленький стіл: на ньому – канделябр, свічки, чорнильниця з пером, папери. На стіні стенд-карта Німеччини, де позначені міста народження німкень, а також стенд „Die Frauen, die Geschichte machen“ та плакат «Жінки з історії».

До класної кімнати заходять гості та учасники в костюмах. Коли всі розсілися, починає грати музика. (Клара Шуман «Карнавал»mp3)

ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ

Юля Дунай: Meine lieben Damen und Herren!

Herzlich willkommen zu unserem Konzert. Es ist bekannt, dass der Frühling eine der schönsten Jahreszeiten ist.

Дарина Федориненко: So schon wie die Frau. Die Deutsche Frauen waren und bleiben sehr talentiert und weltbekannt. Heute erinnern wir uns an die berühmten deutschen Frauen. (Video 1)

юля: Jede Epoche gibt uns die Genies und berühmte Persönlichkeiten. Wir beginnen mit dem 17. Jahrhundert und stellen euch die Prinzessin von Oranien, Luise Henriette. (Tanzen)

Дарина: Es war die Zeit, des blutigen 30-jährigen Krieges. Die Zeit, in der herrschten Frömmigkeit, Ehre, Würde. / Грає музика. На перед виходять Луїза а її чоловік князь Вільгельм сидить за столом, працює. Розпочинається розмова між Луїзою та її чоловіком./

Luise (Лера Олейник): Mein geehrter Ehemann, konnte ich Sie nach etwas fragen? Ich möchte Fachleute aus meiner Heimat zu uns einladen.

Friederich (Юра Козлов): Fachleute?! Meine liebe Frau, erklären Sie mir bitte, wer sind sie?

Luise: Das sind holländische Spezialisten. Sie werden unsere Landwirtschaft und Gartenbau entwickeln. Sie wissen doch, dieser blutige Krieg zerstört alles und dieses Land sieht so arm aus. Ich vermisse mich nach der Schönheit.

Friederick: Oh, ich verstehe! Wir müssen unbedingt etwas tun. Natürlich, ich sage “Ja“! /Граф відходить вбік. Луїза сідає за стіл праворуч./

Дарина: Luise von Oranien gab ihren Namen dem Schloss Oranienburg. Sie beeinflusste das politische Leben jener Zeit. Sie brachte zur Welt der König von Preußen – Friederich.

Luise (Лера Олейник): Моє імя носить невеличке містечко Оранієнбург, яке подарував мені чоловік. Та за часи 30-ти річної війни країну біло знищено. За підтримки чоловіка, якого я супроводжувала всюди і який прислухався моїх порад, я заснувала Оранієнбург, побудувала чудовий палац, відкрила сиротинець та піклувалася ним. Історія знає мене як мати першого короля Прусії – Фрідріха, жінку, що впливала на розвиток та відбудову країни, бо найголовніше в житті – то мир й краса!

(Tanzen)

Алла: Das 18. Jahrhundert – die Epoche der kulturellen Entwicklung, des Romantismus und Mysterien…(Video Anette von Droste)

Даша: In Westfellen, in einem Schloss kam Annete von Droste zur Welt. Ihre Familie war sehr religious und hat strenge regeln. /На середину кімнати виходять Анетта та її мати. Між ними йде розмова./

Mutter(Маша Колечкина): Annette, verstehst du? Jede Frau muss eine Familie haben und Kinder kriegen. Dein Alter erlaubt das schon zu machen.

Annette(Алиса Горецкая): Ach, Mutti, verstehen Sie mich. Ich bin noch nicht bereit. Ich kann jeden beliebigen Mann, die Sie für mich wählen nicht heiraten. Ich bin doch jung genug und will mit jenen Mann heiraten, der mich und meine Seele verstehen wird. /Мати хитає головою та відходить. Анетта залишається сама. Сумуючи, промовляє сама до себe/

Mutter(Маша Колечкина): Du meinst diese deine Freunde Ludwig und Gustav?

Annette: Meine Freunde unterstützen mich. Sie verstehen die Poesie meiner Seele, der ich mein ganzes Leben widmen will.

Lieber Gott, hilft mir! Ich träume von echter Liebe, von einem klugen Mann.

/Анетта починає декламувати вірш:/

Annette: Meine Lieder erden bleiben,

wenn ich längst entschwand:

Mancher wird von ihnen beben,

der gleich mir empfand.

Ob ein anderer sie gegeben,

oder mein Hand!

Sieh, die Lieder durften leben,

aber ich entschwand.

/Анетта з сумом підводить очі вгору, зітхає і займає своє місце за столом./

Алла: Eine einsame Frau und ungewöhnliche Dichterin. Annette verliebte sich später in einen Studenten, aber die Familie war dagegen.

Даша: Annette von Droste bekannste Werk war die Erzahlung Die «Jugendbuche»–Das ist eine Kriminalnovelle. Einmal formulierte Annette selbst ihren Traum:

Annette /встає і промовляє до публіки:/ Ich mag und will jetzt nicht berühmt werden, aber nach hundert Jahren möchte ich gelesen werden!

Aлла: Und das ist so. wir vergessen diese Dichterin und ihr Schaffen nicht. /На середину кімнати виходить учень та читає вірш/

Schüler(Витя Русаков):

Annette von Droste – Hülshoff “Am Turm“:

Wär ich ein Jäger auf freier Flur,

ein Stück nur von einem Soldaten,

wär ich ein Mann doch mindestens nur,

so würde drei Himmel mir raten.

Nun muss ich sitzen so fein und klar,

gleich einem artigen Kinde,

und darf nur heimlich lösen mein Haar

und lassen es flattern im Winde!

Annette (Алиса Горецкая): Cвоє життя я присвятила поезій, отримавши чудову освіту я ще в дитинстві захопилася віршами і мріяла не про визнання світу, а лише про те, щоб через століття мої вірші читали, не забули. Особисте життя не склалося, в мені боролися завжди дві особистості: жінка й митець. Прагнення творити перемогло – мої поеми та новели увійшли в історію німецької літератури.

Annette von Droste-Hülshoff

Дата добавления: 2015-08-27