І. Графіка й орфографія

1. Виписати слова з різними буквами-лігатурами (їх виділити)

слова з буквами-лігатурами: ñh>è (>), ñh"àøå ("), ñâî~ãî (~) – текст І; ¿íîóäîó (îó), ïàñòûðü (û) – текст ІІ; á|(âú)øþ (þ) – текст ІІІ.

2. Знайти слова з йотованими буквами й визначити їх звукове значення.

Слова з йотованими буквами: ñh>è (1), ñâî~ãî (2), ñh"àøå (3), çàí~ (4) – текст І; á|(âú)øþ – текст ІІІ.

У перших трьох словах йотовані букви позначають два звуки: [ję] – 1; [je] – 2; [ja] – 3. в останніх двох словах йотовані букви позначають звуки [е], [у] після м’яких приголосних [н’], [ш´].

3. Визначити, чи однаково позначені в тексті звуки [о], [и], [ы]. Пояснити, чому в кириличній азбуці деякі звуки передавались буквами різного написання.

У текстах ІІ і ІІІ для позначення звука[и] використовується дві букви – и, ї (пор. íå âúõîä#³, äâúðüìè; ¿ äàæäü èìú). Наявність у кирилиці двох букв для передачі, наприклад, звука [и] пояснюється впливом грецького алфавіту.

Звук [о] в усіх трьох текстах передається буквою – о (пор. ïîïüðàíî (2) – текст І; íå âúõîä#³ (1) – текст ІІ; âèíîãðàäà (1) – текст ІІІ).

Для передачі звука [о] в словах іншомовного походження найчастіше використовувалась буква w (пор. wñàííà (Зографське євангеліє)*).

Для передачі звука [ы] в І і ІІ текстах використовується один різновид лігатури – ы (пор. âëàãû (4) – текст І; ïàñòûðü (2) – текст ІІ). У ІІІ тексті використовується інший різновид цієї лігатури | (пор. á|(âú)øþ (1)).

4. Навести приклади слів з різними способами позначення м’якості приголосних у старослов’янському письмі.

У слові çàí~ (текст І) м’якість приголосного позначається йотованою буквою ~. У словах í’èìè, ïî í’åìü (текст ІІ) на м’якість приголосних указує спеціальний надрядковий знак камора (’).

5. Визначити, як передаються числа в аналізованому тексті.

Числа в аналізованих текстах відсутні. Але в старослов’янських пам’ятках для передачі чисел використовувалися букви, над якими вживався діакритичний знак титло (), а з боків ставилися крапки:... ðàñêàhâú ñ# âúçâðàòè• •ë• ñúðåáðüíèêú àðõèåðåîìú (Зографське євангеліє)*.Числа могли передаватися також і словами: ÷ëîâhêú íhêûè èìh äúâà ñûíà (Остромирове євангеліє)*.

6. Виявити, які надрядкові (діакритичні) знаки вживаються в тексті й у якій функції.

У текстах І і ІІІ є слова під титлами: íáñüí|>, ãëà, ãíú. Знак (титло) вказує на те, що слова передаються в скороченому вигляді (пор. повне написання цих слів: íåáåñüí|>, ãëàãîëà, ãîñïîäèíú).

У тексті ІІ над початковими голосними слів ¿íîóäîó, ¿ ðàçáî³íèêú уживається знак (духи або придихи). У старослов’янській мові він ніякого значення не мав, а перенесений був у старослов’янське письмо під впливом грецької писемності, де ним позначався придиховий характер деяких початкових голосних звуків.

Дата добавления: 2015-08-27