Харківського апеляційного адміністративного суду

КАСАЦІЙНА СКАРГА

Про скасування Постанови від 14.05.2013 року

Харківського апеляційного адміністративного суду

14 травня 2013 року Харківським апеляційним адміністративним судом було розглянуто апеляційну скаргу на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі № 818/525/13-а.

З діями та Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду не згоден, виходячи с наступного.

ПО ПЕРШЕ.

Харківським апеляційним адміністративним судом було проігнорована відсутність у справі повідомлення про вручення поштового відправлення з судовою повісткою, оскільки дане поштове відправлення Позивач (ФОП ………………………) отримав лише 15 травня 2013 року, а судове засідання було призначено на 14 травня 2013 року. Про це свідчать докази наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду (додається). Таким чином, з незалежних від Позивача причин, ФОП ……………………… був позбавлений будь-якої можливості бути присутнім на судовому засіданні та був позбавлений можливості подати заперечення на апеляційну скаргу. Крім того, незважаючи на відсутність ФОП ……………………… на судовому засідання з поважних причин, Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив розглянути справу у порядку скороченого провадження та й прийняти Постанову без його участі. Таким чином вищезазначені обставини свідчать про порушення процесуальних прав Позивача, наданими КАС України.

ДРУГЕ.

Враховуючи те, що Позивач був відсутнім під час розгляду справи на судовому засіданні з поважних причин, Харківський апеляційний адміністративний суд не мав можливості зв’ясувати та вивчити додаткові обставини, які могли вплинути на рішення суду, а саме докази численних порушень Законодавства України з боку Відповідача, які в свою чергу змусили Позивача звернутись до Сумського окружного адміністративного суду та які мали б вплинути на рішення харківського апеляційного адміністративного суду. Мова йде про порушення Відповідачем Закону України «Про звернення громадян», залишивши письмове звернення Позивача від 23.11.2013 без відповіді, про порушення Закону України № 4814 від 22 травня 2012 року, безпідставно відмовивши в укладанні договору про розстрочення сум заборгованості із сплати страхових внесків, форма якого затверджена Пенсійним фондом України, а також випадки бездіяльності Відповідача та фальсифікацій. Таким чином, на думку Позивача оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята судом другої інстанції при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи. Тому, на думку позивача, при розгляді справи судом другої інстанції не були дотримані положення ст.ст.7, 9, 86 Кодексу адміністративного судочинства України. З дозволу Вищого адміністративного суду такі докази будуть надані.

ТРЕТЕ.

Рішення Управління ПФУ в м. Сумах № 135 від 23.01.2013 року (додається) було прийнято Відповідачем лише на основі однієї норми права п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однак ні Відповідач, ні суд другої інстанції не врахував той факт, що дане положення Закону було скасовано (виключено) на підставі пп. й) пп.12) п.11 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№ 2464-VI від 08.07.2010), який набрав чинності 01.01.2011р. Тому, всупереч своїм повноваженням Відповідач виніс Рішення керуючись положеннями закону які втратили свою чинність на момент розгляду питання про накладення на Позивача фінансових санкцій. Таким чином, Відповідачем на момент застосування фінансових санкцій та нарахування пені застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення відповідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України. Крім того, вказані дії Відповідача прямо порушують норми ч.2 ст.19 Конституції України.

Про неправомірність керування положеннями закону які втратили свою чинність на момент розгляду питання про накладення на Позивача фінансових санкцій свідчать аналогічні справи, де суд другої інстанції правомірно відмовляв у задоволенні апеляційних скарг управлінь ПФУ, залишив їх без задоволення. Наприклад справа № 2а-9087/12/2070 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29148213), або справа справа № 2а-1870/58/12 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25559482). Обидві справи розглядались Харківським апеляційним адміністративним судом. До уваги суду наводиться цитата (висновки) суду другої інстанції, стосовно неправомірності застосування норм Закону, які втратили чинність:

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно абз. 5 та абз. 6 п. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.11 р., передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно неможливості застосування норм права, які втратили чинність відповідно абз. 6 п. 7 розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережені повноваження застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності даного Закону. Збережені функції застосування санкцій слід розуміти виключно тих, які існують на момент їх застосування, а не тих, які існували раніше. Тобто відповідачем безпідставно право на застосування санкцій (компетенція) прирівняне до підстав відповідальності. »

ЧЕТВЕРТЕ.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІV, «Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.»

Відповідно до цієї ж частини 15 статті 106 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІV «Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.»

Але ці норми Закону були проігноровані як Відповідачем, так і судом другої інстанції.

Згідно аналогічних справ, розглянутих також Харківським апеляційним адміністративним судом, дані норми Законі підлягають обов’язковому виконанню, а апеляційні скарги Управлінь ПФУ залишаються без задоволення. Наприклад справа № 2а-3993/12/2070 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26216064) або справа № 2а-1870/7274/11 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/23880915). По останній справі до уваги суду до касаційної скарги додається копія повного тексту рішення Харківського апеляційного адміністративного суду, роздрукованого з сайту єдиного державного реєстру судових рішень, яким апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Суми залишає без задоволення.

П’ЯТЕ.

Харківський апеляційний адміністративний суд у Постанові від 14.05.2013 року дійшов вірного висновку, що «за період до 01.01.2011 р. відносини, що виникали між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»»

Проте суд другої інстанції в порушення положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.9.3.2 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (далі по тексту -Інструкція) не врахував, що у рішенні відповідача відсутній період, протягом якого були нараховані штраф та пеня до позивача, не зазначено початку перебігу та закінчення строку невиплати, відповідно до якого було нараховано штраф та пеню.

Також суд другої інстанції дійшов вірного висновку, що «відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.» Так, з даних висновків, сума штрафу повинна була складати 119,81 грн. Таким чином, Харківській апеляційний адміністративний суд фактично довів невірний розрахунок суми штрафу, розрахований Управлінням ПФУ в м. Сумах, що в свою чергу є підтвердженням неправомірності прийнятого Рішення Відповідача № 135 від 23 січня 2013 року.

Але не зважаючи на вищезазначені висновки, Харківський апеляційний адміністративний суд замість підтвердження Постанови Сумського окружного адміністративного суду в силі, згідно якого Рішення Відповідача № 135 від 23 січня 2013 року скасовано, в супереч своїм висновкам приймає протилежне рішення, згідно якого Постанову Сумського окружного адміністративного суду скасовано.

Отже, виходячи з вищевикладеного та враховуючи численні порушення Відповідачем Законодавства України, Позивач вважає, що рішення Харківського апеляційного суду у формі Постанови є незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню, а тому, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 104 – 106, 162, КАС України, пп. й) пп.12) п.11 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (№ 2464-VI від 08.07.2010), а також керуючись ч.13 та ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і роз’ясненням ПФУ від 18.08.2011 «Щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»,

ПРОШУ

1. Скасувати Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року по справі № 818/525/13-а.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року по справі № 818/525/13-а залишити без змін та в силі.

Додаток:

1. копія заяви про поновлення строку на касаційне оскарження Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року – 5 аркушів;
2. копія Рішення Відповідача № 135 від 23 січня 2013 року – 1 аркуш.
3. копія Постанови Сумського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 – 4 аркуша;
4. копія Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року – 4 аркуша;
5. копія роздрукованого з сайту єдиного державного реєстру судових рішень повного тексту рішення Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-1870/7274/11 – 3 аркуша.
6. оригінал квитанції про сплату судового збору № 319 від 12.06.2013р. – 1 аркуш
7. копія Касаційної скарги про скасування Постанови від 14.05.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду для Відповідача – 16 аркуша.

13 червня 2013р.

Дата добавления: 2015-08-27