Характеристика роботи: Шиф Ж.И. Усвоение языка и развитие мышления у глухих детей. – М.,1968

У нашій книзі представлені результати експериментально-психологічного вивчення деяких особливостей засвоєння глухими дітьми граматичної будови мови та інтелектуальної діяльності цих дітей, що супроводжує оволодіння мовою і розвивається під його впливом.

Радянські психологи, розробляють проблему мислення й мови, виходять з теоретичних положень основоположників марксизму щодо тісного взаємозв'язку мислення й мови, з положення К. Маркса про те, що «мова є практичне, що існує й для інших людей і лише тим самим існуюче також і для мене самого, дійсна свідомість...»

Роботи, про які ми повідомляємо в книзі, представляють собою спробу можливо більш конкретно вивчити взаємодію між розвитком мислення і засвоєнням мови у глухих дітей на різних етапах навчання мови і усвідомити, як під впливом навчання змінюються ці відносини в ході розвитку глухих дітей.

Книга складається з двох частин.

У першій частині розглядаються закономірності засвоєння глухими дітьми деяких особливостей граматичного будови мови. Для дітей, позбавлених слуху і безпосередньо пов'язаного з ним мовного спілкування, мова - складне явище об'єктивної дійсності; пізнання граматичного будови мови - обов'язкова умова формування повноцінного мовного спілкування, подібно до того як пізнання об'єктивних ознак предметів і різноманітних відносин між ними - необхідна умова правильного користування цими предметами.

Ми намагалися усвідомити, які передумови для виконання граматичного перетворення слова укладені в образі слова, формується на основі збідненого сенсорного досвіду, і чим характеризуються своєрідні риси користування граматичним ладом мови у глухих (глава I).

Вивчалося питання про те, як у глухих дітей дошкільного та шкільного віку, які опановують вимовою обхідними шляхами, починають формуватися узагальнення, необхідні для відносно нескладних випадків розпізнавання морфологічного ладу слів і їх граматичного зміни. Вивчення етапів розвитку цієї діяльності (глави II, III) дало матеріал, який послужив серйозним доказом розумової повноцінності глухих дітей, так як показав, що за граматичними діями за аналогією, так швидко формуються у чуючих дітей, ховаються складні процеси розумової діяльності.

При вивченні того, як глухі діти опановують граматичними словосполученнями, основними конструктивними компонентами граматичної будови мови (глава IV), вдалося ще повніше виявити компенсаторні можливості інтелекту цих дітей.

Друга частина книги присвячена ролі мови і придбаних у словесній формі знань у розвитку мислення глухих дітей. Ми намагалися показати особливості наочних узагальнень, що розвиваються у глухих дітей до оволодіння мовою. Поряд з цим нам вдалося виявити прямий вплив засвоєння мови на вдосконалення їх наочного мислення (глава V).

Досліджувалося питання про те, як і за яких умов засвоєння системи словесних позначень різної міри узагальненості сприяє розвитку словесного мислення глухих дітей та вдосконаленню їх наочних узагальнень (глава VI). Зроблено спробу з'ясувати особливості актуалізації знань, набутих глухими школярами в процесі навчання, при виконанні різних інтелектуальних завдань (глава VII). Отримані результати допомогли краще зрозуміти своєрідність розумового розвитку глухих дітей, навчання яких може бути дуже ефективним, якщо воно спеціально організовано.

Дата добавления: 2015-08-26