Тара, упакування й маркування

2.1.1. Небезпечні вантажі повинні пред'являтися відправниками вантажу до перевезення в тарі й упакуванню, передбаченої стандартами або технічними умовами на продукцію, а також відповідної до вимог Типових правил ООН або ДЕРЖСТАНДАРТ 26319-84 «Вантажі небезпечні. Упакування» з урахуванням національного законодавства.

Тара й упакування повинні бути міцними, справними, повністю виключати витік і висипання вантажу, забезпечувати його схоронність і безпека перевезення. Матеріали, з яких виготовлені тара й упакування, повинні бути інертними стосовно вмісту.

2.1.2. Небезпечні вантажі, які виділяють легкозаймисті, отрутні (токсичні), їдкі (корозійні) гази або пари, вантажі, які стають вибуховими при висиханні або можуть небезпечно взаємодіяти з повітрям і вологою, а також вантажі, що володіють властивостями, що окисляють, повинні бути впаковані[2] герметично.

2.1.3. Небезпечні вантажі в скляній тарі повинні бути впаковані в міцні ящики (дерев'яні, полімерні, металеві) із заповненням вільного простору відповідними негорючими прокладочними й вбираючими матеріалами. Вантажі в дрібній розфасовці, перевезені як безпечні згідно п.2.1.43, допускається впаковувати в ящики з гофрованого картону.

Ящики повинні мати обичайки, вкладиші, перегородки, ґрати, прокладки, амортизатори.

Стінки ящиків повинні бути вище закупорених сулій і банок не менш чому на 50 мм. Під час перевезення дрібними відправками небезпечні вантажі в скляній тарі повинні бути впаковані в щільні дерев'яні ящики із кришками.

2.1.4. Небезпечні вантажі в металевих або полімерних банках, бідонах і каністрах повинні бути впаковані в дерев'яні ящики або решетування.

2.1.5. Небезпечні вантажі в мішках і ящиках з гофрованого картону, якщо таке впакування передбачене стандартами або технічними умовами на продукцію, повинні перевозитися вагонними відправленнями. Під час перевезення дрібними відправками небезпечні вантажі в мішках повинні бути впаковані у тверду транспортну тару (металеві або фанерні барабани, бочки, дерев'яні або металеві ящики).

2.1.6. Ступінь заповнення тари рідким небезпечним вантажем, пропонованим для перевезення, повинна відповідати вимогам, установленими стандартами або технічними умовами на дану продукцію.

2.1.7. Спільне впакування в одному вантажнім місці допускається тільки для тих небезпечних вантажів, які дозволені до спільного перевезення в одному вагоні згідно з Додатками 4 і 5. При цьому кожна речовина впаковується окремо у відповідності зі стандартами або технічними умовами на цю речовину. Упаковані речовини містяться в щільний дерев'яний ящик із гніздами. Дно ящика, вільні проміжки в гніздах, а також вільний простір під кришкою заповнюються м'яким негорючим пакувальним матеріалом. Ящик щільно закривається кришкою. Маса брутто такого вантажного місця не повинна перевищувати 50 кг.

Усі спільно впаковані речовини повинні бути пойменовані в накладній із вказівкою маси кожної речовини.

2.1.8. Небезпечні вантажі, дозволені до перевезення в контейнерах, повинні бути впаковані так само, як під час перевезення в критих вагонах.

2.1.9. Небезпечні вантажі, що випливають у райони Крайньої Півночі й важкодоступні райони, повинні мати тару й упакування відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 15846-2002 "Продукція, що відправляється в райони Крайньої Півночі й важкодоступні райони. Упакування, маркування, транспортування й зберігання".

2.1.10. Під час перевезення рідких небезпечних вантажів вагонними відправленнями відправник вантажу зобов'язано поміщати у вагони не менш 1% місць порожньої тари на випадок пошкоджень окремих вантажних місць.

2.1.11. На вантажні місця з небезпечними вантажами повинна бути нанесене транспортне маркування відповідно до правил перевезень вантажів.

2.1.12. На кожне вантажне місце, крім маркування, передбаченому п.2.1.11, відправник зобов'язано нанести маркування, що характеризує вид і ступінь небезпеки вантажу й утримуючу:

знаки небезпеки (форма й опис яких наведено в Додатку 6 відповідно до Алфавітного покажчика;

найменування вантажу згідно з Алфавітним покажчиком (при спільнім упакуванні в одному вантажнім місці декількох небезпечних вантажів найменування наноситься для кожного вантажу);

класифікаційний шифр;

номер ООН.

2.1.13. Нанесення знаків небезпеки проводиться: на ящиках і транспортних пакетах - на трьох поверхнях (бічний, торцевий і верхньої), на бочках - на одному із днищ і обичайці (циліндричної частини); на стосах і тюках - на торцевий і бічний поверхнях, на інших видах тари (балонах і ін.) - у найбільш зручних місцях, добре видимих при розміщенні у вагоні.

2.1.14. Знаки небезпеки з паперу й картону прикріплюються до тари клеями. Знаки із тканини пришиваються. Знаки з фанери, металу, пластмаси прикріплюються болтами, шурупами, цвяхами, а також дротом, якщо застосувати інший спосіб прикріплення неможливо (вантажі в балонах і ін.).

Безпосередньо на тару й упакування знаки наносяться фарбою за трафаретом. При збігу кольору знака з кольором тари впакування знак наноситься на контрастне тло.

2.1.15. Знаки небезпеки розділяються на:

основні - основний вид, що характеризує, небезпеки й відповідний до класу (підкласу), до якого віднесений вантаж,

додаткові, що характеризує вид додаткової небезпеки.

Якщо вантаж має декількома видами небезпеки, то відправник вантажу зобов'язано нанести на впакування всі знаки, відповідні до цих видів небезпеки. Номер класу в цьому випадку наноситься тільки на основний знак небезпеки.

2.1.16. При спільнім упакуванні небезпечних вантажів різних класів на вантажне місце повинні наноситися знаки небезпеки, відповідні до кожного вантажу.

2.1.17. Під час перевезення небезпечних вантажів у транспортних пакетах знаки небезпеки повинні бути нанесені як на впакування, так і на пакети, якщо в сформованому пакеті знаки небезпеки, нанесені на впакуваннях, не видні.

Дата добавления: 2015-08-27