Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаття 9. Порядок порушення клопотання про надання статусу біженця

Стаття 1. Визначення термінів | Стаття 3. Заборона вислання або примусового повернення біженця до країни, з якої він прибув та де його життю або свободі загрожує небезпека | Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції | Стаття 7. Повноваження органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі | Стаття 12. Попередній розгляд заяв | Стаття 14. Прийняття рішення за заявою про надання статусу біженця | Стаття 15. Втрата і позбавлення статусу біженця | Стаття 16. Оскарження рішень щодо статусу біженця | Розділ IV. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БІЖЕНЦІВ | Стаття 20. Права особи, якій надано статус біженця |


Читайте также:
  1. II. ОРГАНИЗАЦИЯ И ПОРЯДОК ПРОХОЖДЕНИЯ ПРАКТИКИ
  2. II. Организация и порядок работы комиссии по трудовым спорам
  3. II. Организация и порядок работы комиссии по трудовым спорам
  4. II. Организация и порядок работы комиссии по трудовым спорам
  5. III. Розгляд і надання висновків за результатами розслідування залізничних транспортних подій
  6. IPO — международный порядок испытаний служебных собак
  7. IPO — международный порядок испытаний служебных собак

Частину першу статті 9 виключено

(згідно із Законом України
від 31.05.2005 р. N 2601-IV)

Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, повинні без зволікань звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Державної прикордонної служби України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця, а також надати посадовим особам Державної прикордонної служби України пояснення про причини спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання державного кордону України. Якщо у таких осіб відсутні документи, які посвідчують особу, або такі документи є підробленими чи фальшивими, вони мають повідомити про цю обставину у заяві про надання статусу біженця, а також викласти причини зазначених ситуацій. Зазначені особи повинні бути направлені посадовими особами Державної прикордонної служби України до органу міграційної служби.

(частина друга статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 31.05.2005 р. N 2601-IV)

Якщо державний кордон України перетинає чи перетнула дитина, розлучена з сім'єю, і заявляє про намір набути статусу біженця, або про це повідомили інші особи, які не є законними представниками неповнолітньої особи, посадові особи Державної прикордонної служби України повинні невідкладно повідомити про це орган міграційної служби та орган опіки і піклування.

(частина третя статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 03.04.2003 р. N 662-IV)

Орган міграційної служби разом з органом опіки і піклування зобов'язаний вжити заходів для тимчасового влаштування такої дитини у відповідний дитячий заклад або сім'ю.

Особи, які з наміром набути статусу біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України, звільняються від відповідальності за зазначені дії у разі, якщо вони без зволікань звернулися до органів, зазначених у частині другій цієї статті, із заявою про надання їм статусу біженця.

(частина п'ята статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 31.05.2005 р. N 2601-IV)

Особи, які не є громадянами України та на законних підставах тимчасово перебувають на території України і під час такого перебування в країні їх громадянської належності чи постійного проживання виникли умови, зазначені у абзаці другому статті 1 цього Закону, внаслідок яких вони не можуть повернутися до країни свого походження і мають намір набути в Україні статусу біженця, повинні звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявами про надання їм статусу біженця до закінчення строку дії дозволу на перебування в Україні.

Частину сьому статті 9 виключено

(згідно із Законом України
від 31.05.2005 р. N 2601-IV)

Орган міграційної служби може прийняти рішення про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця в разі, якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо заявнику раніше було відмовлено в наданні статусу біженця за відсутності умов, передбачених абзацом другим статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися. Рішення про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця може бути прийнято також у разі, якщо особі раніше було відмовлено у прийнятті заяви про надання статусу біженця або оформленні документів для вирішення питання щодо надання такого статусу через зловживання процедурою надання, крім випадків, коли заявник повідомив достовірні відомості про свою особу. Про прийняття такого рішення орган міграційної служби повідомляє особу письмово із зазначенням причин відмови.

(частина восьма статті 9 у редакції
Закону України від 31.05.2005 р. N 2601-IV)

Вимога до подання заяви про надання статусу біженця без зволікань, установлена частиною другою, а також вимога щодо строку подання зазначеної заяви, передбаченого частиною шостою цієї статті, не поширюються на випадки, коли такі заяви подаються законними представниками дітей, розлучених із сім'єю.

(частина дев'ята статті 9 у редакції
Закону України від 31.05.2005 р. N 2601-IV)


Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 34 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Стаття 8. Повноваження інших органів виконавчої влади| Стаття 10. Умови, за яких статус біженця не надається

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)