Читайте также: |
|
Всмоктуюча лінія відсутня тому розраховуємо тільки напірну.
Для визначення діаметрів трубопроводів задаємося швидкостями руху рідини на напірній лінії Vн = 2,5 м/с.
Виходячи з цих швидкостей та враховуючи довжини водогонів згідно ДБН 360-92 проводимо подальші розрахунки.
Подача на напірному водогоні визначається за формулою:
Обчислюємо діаметр напірного та всмоктуючого трубопроводів за формулою:
, м,
Відповідно до ДБН 360-92 вибираємо труби, які мають найближчий більший внутрішній стандартний діаметр:
Вираховуємо дійсну швидкість рідини в трубопроводі:
,
Швидкість на напірному трубопроводі:
Визначаємо втрати напору по довжині для напірного трубопроводу.
Втрати напору по довжині водогону розраховуються за відомою
формулою:
, де
d – діаметр, м;
- швидкість руху, м/с;
- довжина напірних водогонів, м;
- коефіцієнт гідравлічного тертя (коефіцієнт Дарсі);
розраховується залежно від режиму руху рідини. Як відомо, таких режимів два: ламінарний і турбулентний. До турбулентного відносяться три зони:
ü зона гідравлічно гладких труб;
ü перехідна зона;
ü зона розвиненої турбулентності (зона квадратичних опорів);
У кожній із цих зон за індивідуальною формулою визначається коефіцієнт гідравлічного тертя . Основним критерієм, за допомогою якого розділяють режими є число Рейнольда, яке визначається за формулою:
, де
м2/с – кінетична в’язкість рідини (для стічних вод);
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ткачук М.Р | | | Вибір насосу |