Читайте также:
|
|
1. Агоністи бензодіазепінових рецепторів: похідні бензодіазепіну – нітразепам (радедорм), флунітразепам (рогіпноль), естазолам, триазолам, мідазолам (дормікум).
2. Препарати різної хімічної будови – зопіклон (імован), золпідем (санвал, івадал), докиламін (донорміл), бромізовал.
3. Снодійні засоби наркотичного типу дії – похідні барбітурової кислоти (фенобарбітал).
Нітразепам (Радедорм) має транквілізуючу (здатність усувати відчуття страху), міорелаксуючу, протисудомну дію.
Особливістю нітразепаму є його виражена снодійна дія. Під впливом нітразепаму збільшується глибина і тривалість сну. Сон,як правило, настає через 20-45 хв після прийому і триває 6-8 годин.
Застосування: порушення сну різного характеру, неврози, в комбінації з протисудомними засобами для лікування хворих на епілепсію.
Побічна дія: сонливість, порушення координації рухів; рідко – нудота, тахікардія, алергічні реакції.
Протипоказання: вагітність, міастенія, захворювання печінки та нирок, водіям та іншим особам, діяльність яких потребує швидкої психічної та фізичної реакції.
Форма випуску: таб. по 0,005.
Флунітразепам (Рогіпноль) – за структурою і дією близький до нітразепаму. Проявляє снодійну, седативну і протисудорожну дію. Застосовують всередину у вигляді таблеток при різних видах безсоння. Парентерально застосовують в анестезіології для премедикації і введення в наркоз.
Побічна дія така, що викликає нітразепам; можливий розвиток звикання і синдром відміни.
Форма випуску: таб. по 0,002; ампули по 1мл.
Мідазолам (Дормікум) за структурою близький близький до безодіазепінових транквілізаторів. Проявляє заспокійливу, снодійну, протисудорожну, міорелаксантну дію; підсилює дію снодійних, наркотичних, анальгезуючих засобів.
Застосування: у вигляді таблеток як снодійний засіб; в анестезіології вводять в\в і в\м для премедекації, введення в наркоз і підтримки наркозу.
Форма випуску: таб. по0,0075 і 0,015; 0,5% р-н в ампулах по 1 і 3мл.
Бромізовал є одним із найстаріших лікарських засобів (1907 р.) і не дивлячись на синтез нових снодійних засобів, до сих пір не втратив свого значення в якості седативного і легкого снодійного засобу.
Форма випуску: таб. по 0,3.
Зопіклон (Імован) – снодійний засіб нової хімічної структури, середньої тривалості дії (5 год.). Після прийму всередину швидко настає сон, позитивно впливає на структуру сну, а також на функцію дихання під час сну.
Застосовують при порушенні сну (порушення засипання, нічні та ранні пробудження, ситуаційне і хронічне безсоння).
Побічна дія: гіркий або металевий присмак у роті, нудота, блювання, дратливість, пригнічений настрій, рідко – кропивниця, висип, сонливість при пробудженні. При тривалому застосуванні можливі звикання та лікарська залежність. Форма випуску: таб. по 0,0075.
Золпідем (Івадал) – снодійний препарат нової хімічної структури, короткої тривалості дії. Призначають дорослим в якості снодійного засобу. Сон настає швидко і триває, як правило, біля 6 годин. Курс лікування не більше 4 тижнів.
Побічна дія: нудота, блювання, біль у животі, головний біль, денна сонливість, порушення координації рухів, алергічні реакції, артеріальна гіпотензія. При тривалому застосуванні можливі звикання та лікарська залежність.
Доксиламін (Донорміл) – за хімічною структурою і дією близький до дімедролу і деяким іншим протигістамінним препаратам, що мають поряд з протиалергічною дією седативно-снодійну дію, яка розглядається у них як небажана і затруднює їх використання у деякого контингенту хворих (водіїв транспорту, операторів і інших). У доксиламіну седативно-снодійний ефект більш виражений і тому він використовується як снодійний препарат.
Застосування: при прийомі всередину добре всмоктується і застосовується для полегшення засинання; збільшує тривалість сну.
Побічна дія: можливі сухість у роті, порушення акомодації, виникнення сонливості.
Протипоказання: глаукома.
Форма випуску: таб. звичайні і «шипучі» по 0,015. «Шипучі» таб. перед вживанням розводять у півстакана води.
Фенобарбітал (Люмінал) – похідне барбітурової кислоти. Звичайно фенобарбітал розглядають як снодійний засіб і дійсно він проявляє виражену снодійну дію і знаходить застосування при розладах сну. Однак на сьогодні найбільше значення цей препарат має як засіб для лікування епілепсії.
В малих дозах фенобарбітал проявляє заспокійливу дію і у сполученні з іншими препаратами (спазмолітики, судиннорозширювальні засоби) знаходить застосування при нейровегетативних розладах.
Входить до складу комбінованих препаратів: «Андіпал», «Теофедрин», «Корвалол», «Валокордин», «Барбовал».
Побічна дія: пригнічення діяльності ЦНС, зниження артеріального тиску, алергічні реакції. Фенобарбітал має здатність спричинювати індукцію мікросомальних ферментів печінки, що слід враховувати при комбінованому застосуванні з іншими препаратами, ефект від яких може при цьому знижуватися.
Протипоказання: тяжкі захворювання печінки і нирок, алкоголізм, міастенія, перші три місяці вагітності, період годування грудьми.
Форма випуску: таб. по 0,05 і 0,1; 0,005 для дітей.
Засоби для лікування епілепсії – застосовують для попередження або зменшення судом при нападах різних форм епілепсії. Це захворювання є наслідком виникнення в корі великого мозку або у підкіркових мозкових центрах вогнища збудження, яке передається на нервові та м’язові системи. Є декілька судомних і без судомних форм епілепсії.
Розрізняють:
- великі судомні напади – тоніко-клонічні судоми з втратою свідомості. Через декілька хвилин настає загальне пригнічення ЦНС, виникають тривалі судомні напади, або напади, що відбуваються один за одним з малими інтервалами, і позначаються терміном «епілептичний статус»;
- малі напади епілепсії, що характеризуються нетривалою втратою свідомості;
- міоклонус-епілепсія, що проявляється нетривалими судомними посмиктуваннями;
- фокальна (парціальна) епілепсія, що характеризується нападами порушення поведінки, немотивованими вчинками, про які хворий не пам’ятає. Судоми при такій формі не виникають.
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Класифікація засобів для неінгаляційного наркозу за тривалістю дії | | | ІІ. Фокальні (парціальні) форми епілепсії |