Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Класифікація снодійних препаратів

Читайте также:
  1. Асортимент і класифікація хлібобулочних виробів.
  2. Вже зараз наші військові в зоні АТО відчувають нестачу амуніції, зброї, медпрепаратів. Хто буде забезпечувати цим мобілізованих? Знову волонтери?
  3. Вимоги до антибіотиків – медичних препаратів.
  4. Забруднене повітря виробничих приміщень. Заходи захисту від пилу. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції.
  5. Класифікація
  6. Класифікація альгодисменорей
  7. Класифікація гельмінтозів. Вплив гельмінтів на організм людини. Методи лабораторної діагностики гельмінтозів.

1. Агоністи бензодіазепінових рецепторів: похідні бензодіазепіну – нітразепам (радедорм), флунітразепам (рогіпноль), естазолам, триазолам, мідазолам (дормікум).

2. Препарати різної хімічної будови – зопіклон (імован), золпідем (санвал, івадал), докиламін (донорміл), бромізовал.

3. Снодійні засоби наркотичного типу дії – похідні барбітурової кислоти (фенобарбітал).

Нітразепам (Радедорм) має транквілізуючу (здатність усувати відчуття страху), міорелаксуючу, протисудомну дію.

Особливістю нітразепаму є його виражена снодійна дія. Під впливом нітразепаму збільшується глибина і тривалість сну. Сон,як правило, настає через 20-45 хв після прийому і триває 6-8 годин.

Застосування: порушення сну різного характеру, неврози, в комбінації з протисудомними засобами для лікування хворих на епілепсію.

Побічна дія: сонливість, порушення координації рухів; рідко – нудота, тахікардія, алергічні реакції.

Протипоказання: вагітність, міастенія, захворювання печінки та нирок, водіям та іншим особам, діяльність яких потребує швидкої психічної та фізичної реакції.

Форма випуску: таб. по 0,005.

Флунітразепам (Рогіпноль) – за структурою і дією близький до нітразепаму. Проявляє снодійну, седативну і протисудорожну дію. Застосовують всередину у вигляді таблеток при різних видах безсоння. Парентерально застосовують в анестезіології для премедикації і введення в наркоз.

Побічна дія така, що викликає нітразепам; можливий розвиток звикання і синдром відміни.

Форма випуску: таб. по 0,002; ампули по 1мл.

Мідазолам (Дормікум) за структурою близький близький до безодіазепінових транквілізаторів. Проявляє заспокійливу, снодійну, протисудорожну, міорелаксантну дію; підсилює дію снодійних, наркотичних, анальгезуючих засобів.

Застосування: у вигляді таблеток як снодійний засіб; в анестезіології вводять в\в і в\м для премедекації, введення в наркоз і підтримки наркозу.

Форма випуску: таб. по0,0075 і 0,015; 0,5% р-н в ампулах по 1 і 3мл.

Бромізовал є одним із найстаріших лікарських засобів (1907 р.) і не дивлячись на синтез нових снодійних засобів, до сих пір не втратив свого значення в якості седативного і легкого снодійного засобу.

Форма випуску: таб. по 0,3.

Зопіклон (Імован) – снодійний засіб нової хімічної структури, середньої тривалості дії (5 год.). Після прийму всередину швидко настає сон, позитивно впливає на структуру сну, а також на функцію дихання під час сну.

Застосовують при порушенні сну (порушення засипання, нічні та ранні пробудження, ситуаційне і хронічне безсоння).

Побічна дія: гіркий або металевий присмак у роті, нудота, блювання, дратливість, пригнічений настрій, рідко – кропивниця, висип, сонливість при пробудженні. При тривалому застосуванні можливі звикання та лікарська залежність. Форма випуску: таб. по 0,0075.

Золпідем (Івадал) – снодійний препарат нової хімічної структури, короткої тривалості дії. Призначають дорослим в якості снодійного засобу. Сон настає швидко і триває, як правило, біля 6 годин. Курс лікування не більше 4 тижнів.

Побічна дія: нудота, блювання, біль у животі, головний біль, денна сонливість, порушення координації рухів, алергічні реакції, артеріальна гіпотензія. При тривалому застосуванні можливі звикання та лікарська залежність.

Доксиламін (Донорміл) – за хімічною структурою і дією близький до дімедролу і деяким іншим протигістамінним препаратам, що мають поряд з протиалергічною дією седативно-снодійну дію, яка розглядається у них як небажана і затруднює їх використання у деякого контингенту хворих (водіїв транспорту, операторів і інших). У доксиламіну седативно-снодійний ефект більш виражений і тому він використовується як снодійний препарат.

Застосування: при прийомі всередину добре всмоктується і застосовується для полегшення засинання; збільшує тривалість сну.

Побічна дія: можливі сухість у роті, порушення акомодації, виникнення сонливості.

Протипоказання: глаукома.

Форма випуску: таб. звичайні і «шипучі» по 0,015. «Шипучі» таб. перед вживанням розводять у півстакана води.

Фенобарбітал (Люмінал) – похідне барбітурової кислоти. Звичайно фенобарбітал розглядають як снодійний засіб і дійсно він проявляє виражену снодійну дію і знаходить застосування при розладах сну. Однак на сьогодні найбільше значення цей препарат має як засіб для лікування епілепсії.

В малих дозах фенобарбітал проявляє заспокійливу дію і у сполученні з іншими препаратами (спазмолітики, судиннорозширювальні засоби) знаходить застосування при нейровегетативних розладах.

Входить до складу комбінованих препаратів: «Андіпал», «Теофедрин», «Корвалол», «Валокордин», «Барбовал».

Побічна дія: пригнічення діяльності ЦНС, зниження артеріального тиску, алергічні реакції. Фенобарбітал має здатність спричинювати індукцію мікросомальних ферментів печінки, що слід враховувати при комбінованому застосуванні з іншими препаратами, ефект від яких може при цьому знижуватися.

Протипоказання: тяжкі захворювання печінки і нирок, алкоголізм, міастенія, перші три місяці вагітності, період годування грудьми.

Форма випуску: таб. по 0,05 і 0,1; 0,005 для дітей.

 

Засоби для лікування епілепсії – застосовують для попередження або зменшення судом при нападах різних форм епілепсії. Це захворювання є наслідком виникнення в корі великого мозку або у підкіркових мозкових центрах вогнища збудження, яке передається на нервові та м’язові системи. Є декілька судомних і без судомних форм епілепсії.

Розрізняють:

- великі судомні напади – тоніко-клонічні судоми з втратою свідомості. Через декілька хвилин настає загальне пригнічення ЦНС, виникають тривалі судомні напади, або напади, що відбуваються один за одним з малими інтервалами, і позначаються терміном «епілептичний статус»;

- малі напади епілепсії, що характеризуються нетривалою втратою свідомості;

- міоклонус-епілепсія, що проявляється нетривалими судомними посмиктуваннями;

- фокальна (парціальна) епілепсія, що характеризується нападами порушення поведінки, немотивованими вчинками, про які хворий не пам’ятає. Судоми при такій формі не виникають.


Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація засобів для неінгаляційного наркозу за тривалістю дії| ІІ. Фокальні (парціальні) форми епілепсії

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)