Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Роль держави у творенні грошей

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ | Загальні методологічні основи кількісної теорії. | Кон'юнктурний» варіант М. І. Туган-Барановського | Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей | Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії | Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей | Сутність і структура грошового обороту | Структура грошового обороту за грошовими потоками | Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні. | Структура грошової маси |


Читайте также:
  1. C) намір держави надати підписанню такої сили випливає з повноважень її представника або був виражений під час переговорів.
  2. А III: ограничения, но не гонения; в каком-то смысле - возвращение к политики Ники I «самодержавие, православие, народность».
  3. Автономія в складі унітарної держави
  4. Болевые тоски самодержавия в сфере национальной политики в 1905-1907 гг.
  5. В який період більшість розвинутих країн світу практично припинила вільний обмін грошей на золото?
  6. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
  7. Внутренняя политика самодержавия 1807-1812 гг. М.М. Сперанский

Гроші виникли еволюційне, поза бажанням і не за вказівкою дер­жави. Але немає підстав взагалі заперечувати роль держави в еволюції грошей.

Роль держави не конституюча, а трансформуюча ─ держава не створює гроші як економічне явище, але вона може визначати та змі­нювати зовнішні атрибути грошей (гроші ─ монети, поява неповно­цінних грошей ─ паперові гроші). Тобто держава впливає не на сут­ність, а на форму грошей.

Але всі дії держави щодо грошей не змінюють їх сутності, не визна­чають і не заперечують її, тобто мають чітко визначені межі.

Якщо ж держава виходить за ці межі, наприклад, емітує такі гроші, які втрачають довіру суспільства, а отже, перестають бути грошима, то економічна дійсність починає «шукати» чи створювати більш надійні гроші, зокрема, вдається до послуг іноземної валюти чи кредитних зобов'язань (векселів) надійних комерційних структур. За таких умов держава буде змушена обмежити свій вплив на гроші, замінити «неякіс­ні» гроші якісними, провівши грошову реформу, і надалі зважатиме на об'єктивну природу грошей, тобто дії держави мають сприяти стабіль­ності грошей.

Сутність грошей

Грошівідіграють важливу роль у товарному виробництві й обміні, оскільки це специфічний товар, який має здатність обмінюватися на будь-який інший товар, тобто гроші – це загальний товар-еквівалент.

Гроші як товар мають такі особливості:

1) подвійна цінність грошей:

- як товару;

- як грошей (загальна споживча цінність).

Із часом золоті монети стираються і зменшуються у вазі, але цінність їх як монет при цьому не змінюється.

Гроші мають загальну споживчу цінність, тобто можуть обмінюватися на будь-який інший товар.

Гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента ─ здатність обмінюватися на будь-який інший товар, загальну споживчу цінність замість специфічної, властивої звичайним товарам, є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства.

Вирішується протиріччя між споживчою та міновою цінністю товарів;

2) гроші ─ втілення абстрактної суспільної праці взагалі, суспільне мірило вартості звичайних товарів і вираження системи суспільних від­носин, що базуються на грошах як еквіваленті при обміні між виробника­ми результатами своєї праці;

3) гроші на відміну від інших товарів обслуговують не лише сферу товарного обміну, а й усі сфери економіки, виконують функцію нагромадження вартості, її розподіл, перерозподіл та вико­ристання, зокрема, на потреби інвестування.

Гроші як гроші обслуговують обмін товарів (посередники в обміні) використовуються переважно для ре­алізації наявної споживної цінності, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал є носієм «самозростаючої» вартості, використовуються для забезпечен­ня зростання наявної вартості (використовуються як позичковий капітал).

 


Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Металеві гроші| Функції грошей

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)